Експерти New York Times виділили 7 головних заповідей російської дезінформації.
Едвард Лукас.
Він вивчав Росію десятиліттями. Спочатку як журналіст, а потім як аналітик методів дезінформації.
Доктор Клейр Уоделл.
Вона відстежує приклади брехні в інтернеті з 2008 року. Провідний фахівець Гарвардського університету з верифікації даних в Інтернеті.
Клінт Уоттс.
Колишній співробітник ФБР та військовослужбовець. Роками попереджав про ризики, які несе дезінформація.
Ларрі Мартін (Ладіслав Біттман)
– колишній агент КДБ під прикриттям, який застосовував у країнах Заходу прийоми з дезінформації під назвою “активні заходи”.
Отже, “Заповідь перша” – знайдіть “тріщини” в суспільстві-мішені: соціальні суперечності, які можна використати і в які можна вбити клин.
Лукас: “Вони шукають економічні, соціальні, демографічні, лінгвістичні, етнічні – будь-які джерела соціальних розбіжностей.
Уоделл: “І роздувають ці розбіжності, щоб люди втратили довіру один до одного”.
Уоттс: “Це неначе лікар навпаки: йому треба розуміти пацієнта. О, в цього хворе коліно, а в цього болить стегно. Він встановлює хворобу, яка спричиняє слабкість – але замість того, щоб вилікувати її, він погіршує стан хворого”.
Заповідь друга: створіть гігантську, зухвалу брехню – настільки приголомшливу, щоб ніхто й повірити не міг, що таке взагалі можна вигадати.
Уоделл: “Брехня має бути настільки кричущою, що коли люди в неї повірять, наслідки будуть абсолютно згубними”.
Заповідь третя: обгорніть створену брехню навколо дійсно правдивої серцевини.
Лукас: “Пропаганда найбільш ефективна, коли в ній є зерно правди”.
Мартін: “Найбільш успішні подібні операції містять у собі елементи правди, і завдяки цьому дезінформація сприймається разом із ними.
Заповідь четверта – сховайте ваші руки: зробіть так щоб здавалося, що джерелом повідомлення є хтось інший.
Мартін: “Ніхто не шукав першоджерела, звідки це все почалося. Хто першим опублікував повідомлення. І цей метод вони повторювали знову і знову”.
Заповідь п’ята: знайдіть собі корисного ідіота.
Уоттс: “Корисними ідіотами вони визначають тих, хто бездумно сприймає кремлівські месиджі й просуває їх серед цільової аудиторії – населення в іншій країні, яке вони хочуть обробити.
Мартін: «Були ідіоти, які не помічали очевидних речей. І вони були дуже-дуже корисними».
Але що відбувається, коли набридливі правдошукачі намагаються спростувати фальшивку? Для цього потрібна шоста заповідь – ВСЕ ЗАПЕРЕЧУЙТЕ!
Мартін: “Навіть якщо правда є очевидною, ви все заперечуєте”.
Лукас: “Вони агресивно наполягатимуть на своєму, бо розуміють, що період нашої уваги є вельми коротким”.
Заповідь сьома (Найважливіша!): грайте в довгу.
Лукас: “Росія прагне вести тривалу гру, і вкладає величезні ресурси у речі, які можуть не дати плодів протягом багатьох років”.
Мартін: “Нагромадження цих операцій протягом тривалого періоду часу зрештою спричинить потужний політичний вплив.
Уоделл: “Це схоже на краплю, яка точить камінь. Відразу вона не створює ніяких помітних наслідків. Але якщо ці краплі падають роками, вона проб’ють у камені дірку. І росіяни про це знають”.
Нагадуємо: