Головний ворог ЗСУ залишається на окупованому Сході України і за східним кордоном, тому найважливіше — не допустити вірус в частини в зоні бойових дій.
Для українських військових пандемія коронавірусу стала ще одним фронтом, на якому допомога армійців необхідна країні. У всіх країнах світу збройні сили підключили до боротьби з COVID-19. Але нашій армії долати ворога внутрішнього, інфекційного, доводиться одночасно з зовнішнім — проросійськими бойовиками на Сході України. Втім військові готові допомагати цивільному населенню і водночас не пускати вірус в окопи.
Про це «ТСН.Тиждень» поспілкувався з міністром оборони України Андрієм Тараном.
Пане Андрію, чи вистачає в армії засобів, щоб контролювати цю хворобу? Наскільки міністерство оборони готове до піку пандемії і чи готові військові шпиталі приймати цивільних пацієнтів?
— Необхідності у нас наразі немає. Мене завіряють всі цивільні лікарі, що необхідності залучати військових немає. Водночас, ми готові. Але, на відміну від інших країн, Збройні Сили України наразі ведуть бойові дії. В інших країнах такого не відбувається. У нас іде війна на Сході країни. Ми перебуваємо у стадії війни, і кожного дня я отримую доповіді, що у нас люди або поранені, з’являються нові, або хтось гине. Це головна відмінність ситуації, в якій перебувають ЗСУ, порівняно з іншими країнами. Тому для мене, скажу відверто, найбільш гострим залишається питання війни на Сході.
— На Ваш погляд, чи реально дотримуватись на фронті таких заходів безпеки, як соціальна дистанція та інші? Це ж нереально, як на мене.
— Абсолютно вірно. Безумовно, якщо у нас з’явиться коронавірус в тих частинах, які задіяні у бойових діях, які перебувають на передовій, це буде дуже-дуже важко. Саме тому ми здійснюємо всі можливі заходи для запобігання коронавірусу у ЗСУ. На сьогодні ми маємо вже п’ять випадків COVID-19 в Збройних Силах, і один випадок, коли людина загинула. Але всі ці випадки пов’язані з людьми не на передовій, а з тими, хто перебуває в тилу. Два випадки захворювання виявили серед офіцерів у Києві. Один випадок, коли людина померла, це працівниця котельні військової частини у Івано-Франківській області, вона спілкувалась з кимось і була заражена під час спілкування. Випадків у частинах, які ведуть бойові дії, у нас немає. Водночас ми вживаємо всі заходи для контролю ситуації. По-перше, всі військовослужбовці постійно, коли заходять на територію частини, проходять термоконтроль з допомогою інфрачервоних термометрів. По-друге, всі, хто перебуває в штабах, обмежили кількість відряджень, службових нарад, і, за можливістю, спілкуються за допомогою засобів зв’язку. Крім того, ми постійно здійснюємо дезінфекцію за допомогою штатних засобів РХБЗ (радіаційний, хімічний, біологічний захист), як територій, прилеглих до військових частин, так і об’єктів інфраструктури на територіях військових містечок. Зокрема, за добу близько 500 кв. м ми здійснюємо дезінфекцію своїми штатними силами. В районі ООС ми вже розгорнули чотири польових госпіталя, — про всяк випадок, якщо буде необхідність у додаткових ліжкомісцях. В ООС також працюють зараз лікарі, яких ми направили додатково для контролю над ситуацією. В резерві у нас перебувають більше 40 лікарсько-сестринських бригад, які будуть задіяні у випадку необхідності. Тобто, робимо все можливе для контролю, запобігання, а також для забезпечення готовності у випадку, якщо ситуація погіршуватиметься і зачепить, у тому числі, військових у зоні ООС.
— Тобто, ви гарантувати не можете, що вірус не потрапить до окопів, але робите все можливе, щоб цього не сталося?
— Абсолютно все, щоб ЗСУ уберіглися від коронавірусу — це наше основне завдання.
— Ви сказали про застосування штатних засобів РХБЗ (радіаційний, хімічний, біологічний захист). Як це відбувається, і які саме засоби використовуються для дезінфекції?
— Я сьогодні прочитав, що у нас було направлено 5 тонн рідини дезінфікуючої до Італії. У ЗСУ зараз кожного дня використовується близько 50 тонн цієї рідини, щоб проводити дезінфекцію.
— Це розчин з вмістом хлору?
— Так, це хлорна рідина, яку ми виготовляємо самі.
— Ви сказали, поки що немає потреби застосовувати військових для допомоги цивільним в боротьбі з COVID-19. Це стосується й дезінфекційних заходів в інтересах, скажімо так, цивільній інфраструктурі?
— Водночас ми готові надавати сприяння в підтриманні правопорядку за допомогою патрулювання. Щодня близько 70-80 патрулів у нас здійснюють патрулювання, але це патрулювання, яке ми здійснюємо поблизу військових містечок і в місцях, де мешкають військові. Для того, щоб дотримуватись всіх вимог накладених урядом обмежень.
— Якщо станеться різке погіршення ситуації, як про це кажуть закордонні фахівці, чи готові ЗСУ надати свої військові шпиталі для цивільних коронавірусних пацієнтів?
— Безумовно. По-перше, ми завжди готові. Це наш прямий обов’язок. Але, в першу чергу, якщо така ситуація виникне, ми в першу чергу розраховуємо, що наші шпиталі використовуватимуться для потреб лікування військовослужбовців всіх формувань, і ЗСУ, і МВС, і Нацгвардії, і прикордонників. Саме для допомоги людям в погонах ми маємо використовувати всі наші можливості.
— Чи вистачає захисних засобів для військовослужбовців і для військових медиків?
— Відверто кажучи, ні. Не вистачає. Для того, щоб всіх забезпечити індивідуальними засобами у необхідній кількості, не вистачає. Але ми ведемо роботу, і дуже вдячні керівництву держави, яке виділяло від самого початку, від першого літака, який прилетів з Китаю (з допомогою), нам було виділено значну кількість засобів. Крім того, в нас є три пересувні мобільні лабораторії для тестів. Лабораторії з унікальними можливостями. Одна лабораторія зорієнтована для допомоги МОЗ і проведення таких тестувань на західному напрямку. І по одній лабораторії на Донецькому і Луганському напрямках. Вони там зараз фізично розташовані — у Донецькій і Луганській областях. Ми десь близько сотні тестів закупили — йдеться про тести, розроблені та закуплені в Інституті молекулярної біології у Києві. Якщо ці тести пройдуть успішні випробування, ми будемо їх закуповувати для наших лабораторій масово.
— Скільки таких тестів потребує армія? Є приблизна цифра?
— Ми тестування проводимо не самі, а з МОЗ, і вони рахують, скільки необхідно тестів. Лабораторії тестують не тільки військових, а й задовольняє потреби всього цивільного населення.
— Я вважаю, що в нас зараз війна на два фронти — є ворог на Сході України, це російська армія та її найманці, і є мікроскопічний ворог, коронавірус, всередині країни, і армія бореться з двома ворогами одночасно. Ви поділяєте цю думку?
— Так, абсолютно. На одному з засідань Кабміну я сказав: «Якщо ви зараз розмірковуєте лише над тим, як боротись з внутрішнім ворогом, то ми воюємо на два фронти». Внутрішній, безумовно, коронавірус, і зовнішній, бо, дійсно, ми боремося з ворогом на фронті. Мене спитали, який ворог для нас більш небезпечний. Я відповів, що для нас більш небезпечний той ворог, який стріляє. Він вбиває напевно.
— Якщо це так, чи є якісь ознаки того, що Росія якимось чином планує скористається критичною ситуацією з COVID-19? Або вона вже нею користується?
— Я не думаю, що вони можуть якось скористатись ситуацією, оскільки вони самі з цим коронавірусом борються. Безумовно, вони замовчують кількість хворих на коронавірус на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, безумовно вони замовчують кількість заражених у себе в країні. Але, за таких умов переходити до активних і повномасштабних бойових дій — це безглуздя, і вони на це не підуть.
— Тобто, можна вважати, що, в якомусь сенсі, ця ситуація відтерміновує масштабний наступ противника або його активізацію?
— Я б сказав, що Збройні Сили завжди готові у будь-якій ситуації дати відповідну відсіч.
— Скільки зараз людей хворих на коронавірус є на окупованій території, чи є якісь дані?
— Такої інформації в мене немає.
— Пане міністре, дякую за інтерв’ю.
«ТСН.Тиждень»