І навіщо було від України відділятися? Питання цікаве…

Страйки на шахтах в т.зв. “ЛеНеРе”, “Ніканор-Нова” і “Комсомольська” це – тільки початок, причому цілком очікувано, що крім чисто економічних вимог, незабаром можуть з’явитись і політичні.

Про це повідомляє телеграм-канал “Донбаський кейс”, інформує Цензор.НЕТ.

За його даними, основна проблема полягає в тому, що хоча частина заборгованості протестуючих шахтарям “Ніканор-Нової” і “Комсомольської” виплатили або обіцяли виплатити, але, далеко не всю, а зниження тарифної ставки до рівня 2/3 від колишньої, як було, так і залишилися.

Загалом говорити про якусь “перемогу” шахтарів не доводиться. В подальшому вони отримувати будуть на 30% менше, що в порівнянні з часами СРСР або навіть України виглядає як знущання, бо мова йде про 20-25 тисячах окупаційних рублів на місяць або близько $350.

Все це вже призвело до невдоволення шахтарів, які зрозуміли: їх в черговий раз обдурили. Це призвело до “бурління” серед них і, особливо, членів їх сімей, яке цілком можна назвати “ностальгією”: при Україну було краще. І чи не помилилися ми в 2014 році проголосувавши за «народні республіки», в яких від цього слова тільки одна назва?

Причому, все це вже стає настільки масовим, що починає нагадувати якийсь “флешмоб” в соціальних мережах, поширення якого відбувається “стаханівськими темпами”. Воно і зрозуміло –  проблеми у всіх одінакові. В результаті реструктуризації в псевдореспубліці “еЛеНеР” закриваються всі неприбуткові шахти, а їх, між іншим – 23.

 

Залишаються тільки ті, які можуть працювати і приносити прибуток без капітальних вкладень: чотири шахти “Краснодонвугілля”, три шахти в місті Ровеньки, одна шахта в місті Антрацит, чотири шахти в Свердловську і одна шахта в селищі Бєлорєчєнка. З рештою поки особливих питань немає, але проблеми з часом виникнуть і на них, оскільки існує впевненість: вкладатися в них ніхто не буде, що поступово призведе і до їх деградації, а от з іншими весь негатив відбувається вже зараз.

Від гарантій Пасічника по “Комсомольській” іншим легше не стало: непогашені заборгованості на інших шахтах як були, так і залишилися, а суми складають сотні мільйонів окупаційних рублів. Ситуація вже напружена до межі, а сам протест на “Комсомольській” став носити більш організований характер, і отримавши підтримку ряду російських профспілок призвів до зменшення страху перед “підвалами” т.зв. “МГБ ЛНР”, яке для удушення протестів також стали застосовувати нові технології ввівши в м Антрацит нічим не обґрунтований “карантин”, а також блокувавши навіть російські соцмережі та мобільний зв’язок.

 

Розвиток подій вкрай нагадує: “низи не бажають, а верхи не можуть”, що логічно – в ситуації, коли керівництво маріонеткової  “ЛНР” для шахтарів реально не робить практично нічого, терпіння у тих явно вже закінчується. Де чекати нових проявівтнапруженості? На думку “Донбаського кейса”, найбільша ймовірність нових протестів на шахтах “Вахрушеве”, “Бєлорєчєнська” та “ім. Фрунзе”, і вона досить висока.

Загалом в небезпечну гру грають “керівники ЛНР” адже одним з наслідків “силового вирішення” під час страйку в місті Антрацит стали вперше висунуті політичні вимоги. Так і до загального страйку або чого серйозніше лишилось недовго. Тим більше, що в  наслідок блокувань соцмереж люди масово навчилися користуватися VPN, і відвідуваність сторінок, які висвітлювали події на шахті, тільки збільшилася. Те ж саме відбувається і зараз. Гірники читають і думають: а правда, і навіщо було від України відділятися? Питання, звичайно, цікаве…