Г.М.Хоткевич – одна з видатних особистостей України – письменник, драматург, критик, етнограф, музикознавець, бандурист, театральний діяч. Його називають фундатором першого в Росії Робітничого театру.
Народився Гнат Мартинович 31 грудня 1877 року в місті Харків. Будучи студентом, організовував театральні вистави, дбав про підвищення культурно-освітнього рівня сепян. За контакти з деякими членами Української соціал-демократичної партії представники уряду визнали його неблагонадійним і виключили в 1899 році на один рік з інституту. В 23-річному віці закінчив Харківський технологічний інститут. Гнат Хоткевич – один із організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з’їзді, що відбувся у Харкові в 1902 році.
У 1904-1905 р.р. часто відвідував Люботин… У драмі «Лихоліття» (1906 р.), хоча місце дії точно не вказане автором, люботинці в узагальненому пізнали себе під час революційних подій 1905 року, що увійшли в історію під назвою «Люботинська республіка». Як один з активних учасників «Революції 1905 року» з метою уникнення розправи царського уряду змушений був емігрувати до Галичини і повернувся до Харкова вже після повалення царизму в Росії.
Протягом 1928 – 1931 р.р. друком вийшло 8-томне видання творів Г.М.Хоткевича Сюди увійшли і повісті «Авірон», «Камінна душа», оповідання «Гірські акварелі», «Поезії в прозі». У 30-х роках Гната Мартиновича Хоткевича спіткають нещастя. Представники правлячої еліти звинувачують його у націоналізмі, цькують, шельмують у пресі. Він терпить моральну й матеріальну скруту. Письмове звернення Г.М.Хоткевича до Властей Харкова, спілки письменників України, Академії наук України, Й.В.Сталіна про надання допомоги у зв’язку з позбавленням роботи, бідністю і голодом родини не з найшли відгуку.
23 лютого 1938 року було виписано ордер на арешт, в якому Гната Мартиновича звинувачують як учасника антирадянської націоналістичної організації. А в постанові від 03 березня 1938р. органів НКВС УРСР Г.Хоткевич уже звинувачується, що «він є учасником «контрреволюційної української повстанської організації і агентом німецької розвідки протягом тривалого часу проводив активну контрреволюційну націоналістичну організаційну і шпигунську діяльність» У протоколі допиту від 23 травня 1938 року його звинувачують у тому , що він як «переконаний український націоналіст… протягом всього існування соціалістичної держави вів активну боротьбу з Радянською владою». Не знісши заходи фізичного впливу, Г.М.Хоткевич «зізнався» у всьому, чого не робив.
«Виписка із протоколу №69 засідання Особливої трійки УНКВС по Харківській області від 29 вересня 1938 р.: обвинуваченого розстіляти, а особисте майно конфіскувати». Вирок виконано 08 жовтня 1938 року. …24 квітня 1956 року військовий трибунал Київського військового округу ухвалу «особливої трійки» у справі Хоткевича скасував за відсутністю в його діях складу злочину.
Гнат Мартинович Хоткевич посмертно реабілітований за відсутності складу злочину лише 24 квітня 1956 р. ухвалою військового трибуналу Київського військового округу.
Вікторія Козир, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Нагадуємо: