60 років тому, 12 квітня 1961 року, вперше в нашій історії людина змогла подолати земне тяжіння і дістатися навколоземної орбіти.
12 квітня 1961 року Юрій Гагарін став першою людиною в світовій історії, що здійснила політ у космічний простір. Ракета-носій «Восток» із кораблем «Восток-1», на борту якої перебував старший лейтенант ВПС СРСР Юрій Олексійович Гагарін, була запущена з космодрому Байконур. Після 108 хвилин польоту, облетівши двічі Землю, Юрій Гагарін успішно приземлився на парашуті неподалік від міста Енгельс в Саратовській області.
Починаючи з 12 квітня 1962 року, день польоту в космос першої людини був оголошений святом — Днем космонавтики. Своїм польотом Юрій Гагарін дав старт цілій серії подій, яку сьогодні сміливо можна назвати «Епоха перших».
“Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” – перша пісня в космосі
Першим українцем, який відправився в космос був Павло Романович Попович. Він став четвертим радянським льотчиком-космонавтом.
Свій перший політ він здійснив 12 серпня — 15 серпня 1962 на космічному кораблі «Восток-4» спільно з Андріяном Ніколаєвим, який пілотував космічний корабель «Восток-3». Це був перший в історії груповий політ двох пілотованих кораблів. Під час польоту були проведені перші експерименти з радіозв’язку між екіпажами двох кораблів на орбіті Землі і взаємне фотографування, виконана широка програма науково-технічних і медико-біологічних експериментів. Павло Попович відпрацював орієнтацію корабля в просторі за допомогою системи ручного керування.
12 серпня 1962 року Павло Попович на прохання Сергія Павловича Корольова виконав пісню “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю”, яка стала першою піснею виконаною в космосі. За успішне здійснення першого у світі групового космічного польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм Попович отримав звання Героя Радянського Союзу.
Другий політ в космос Павло Романович здійснив спільно з бортінженером Ю. П. Артюхіним 03–19 липня 1974 як командир екіпажу космічного корабля «Союз-14». 05 липня 1974 «Союз-14» здійснив стиковку з орбітальною науковою станцією «Салют-3», що знаходилася на орбіті з 25 червня 1974 року.
Політ космічного комплексу «Салют-3»-«Союз-14» тривав 15 діб. За цей політ Павлу Поповичу було присвоєне звання Героя Радянського Союзу вдруге.
Перший вихід людини у відкритий космос
18-19 березня 1965 року на космічному кораблі «Восход-2» здійснили космічний політ Павло Іванович Беляєв (командир) та Олексій Архипович Леонов (другий пілот). Тривалість польоту становила 1 добу 02 години 02 хвилини 17 секунд. Під час цього польоту Олексій Леонов здійснив перший в історії космонавтики вихід у відкритий космос тривалістю 12 хвилин і 9 секунд.
За успішне виконання польоту та за прояв мужності і героїзму обоє космонавтів 23 березня 1965 отримали звання Героя Радянського Союзу.
“Аполлон-Союз” – початок міжнародної співпраці в космосі
Програма спільного експериментального польоту «Аполлон»-«Союз» (Apollo-Soyuz Test Project (ASTP)) була затверджена 24 травня 1972 року угодою між СРСР та США.
15 липня 1975 о 15 годині 20 хвилин з космодрому Байконур стартував радянський космічний корабель «Союз-19», а о 22 годині 50 хвилин з космодрому на мисі Канаверал стартував космічний кораблі США «Аполлон».
17 липня 1975 року над Німеччиною о 19 годині 12 хвилин було виконано стикування кораблів «Аполлон» «Союз-19». Вперше в історії було утворено міжнародний орбітальний космічний комплекс.
19 липня проведено розстикування кораблів, але після 2-х обертів навколо Землі стикування було здійснено вдруге. Здійснивши ще через 2 витки навколо Землі космічні кораблі остаточно розстикувалися.
«Союз-19» перебував на орбіті Землі 5 діб 22 годин 30 хвилин 51 секунду, а американський «Аполлон» — 9 діб 1 годину 28 хвилин. У стані стикування кораблі були 46 годин 36 хвилин.
Перша людина на Місяці
Американський космічний корабель “Аполлон-11” з модулем для посадки на Місяць стартував 16 липня 1969 о 13 годині 32 хвилини за Грінвічем. Екіпаж складався із трьох осіб.
Корабель досяг місячної орбіти через 76 годин після старту. Місячний модуль здійснив посадку у Морі Спокою 20 липня о 20 годині 17 хвилин 42 секунди за Грінвічем. У момент посадки Армстронг передав: «Х’юстон, говорить База Спокою. „Орел“ сів».
Ніл Армстронг ступив на поверхню Місяця 21 липня 1969 року о 02 годині 56 хвилин 20 секунд за Грінвічем. Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця, він вимовив знамениту фразу: «Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства».
Загальна тривалість перебування місячного модуля на поверхні супутника Землі склала 21 годину 36 хвилин.
Старт злітного ступеня місячного модуля з Місяця відбувся 125-тій годині польотного часу. Посадковий відсік з екіпажем приводнився в Тихому океані через 195 годин 15 хвилин 21 секунду від початку експедиції.16 вересня відбувся прийом екіпажу «Аполлона-11» в Конгресі США. Цього дня Конгрес затвердив нову державну нагороду США — Почесну медаль Конгресу за освоєння космосу.
«Лунохід» – перший космічний робот
17 листопада 1970 року радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-17» доправила на поверхню Місяця перший у світі планетохід-місяцехід. Колеса-мотори для «Лунохода-1» було виготовлено на Харківському велосипедному заводі.
«Луноход-1» (Апарат 8ЕЛ № 203) належить до серії радянських дистанційно-керованих самохідних апаратів «Луноход» для дослідження Місяця (проект Е-8). Він призначався для вивчення особливостей місячної поверхні, радіоактивного й рентгенівського космічного випромінювання на Місяці, хімічного складу та властивостей ґрунту.
Маса лунохода склала 756 кг, довжина з відкритою сонячною батареєю — 4,42 м, ширина — 2,15 м, висота — 1,92 м. Діаметр коліс 510 мм при ширині в 200 мм. Колісна база — 170 мм, ширина колії — 1600 мм.
Лунохід-1 успішно працював на поверхні Місяця до 29 вересня 1971 року. В цей день був проведений останній успішний сеанс зв’язку з апаратом.
Перший астронавт незалежної України
Леонід Костянтинович Каденюк — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України.
З 19 листопада по 5 грудня 1997 року брав участь у космічному польоті на американському багаторазовому космічному кораблі «Колумбія» (місія STS-87) у якості науковця-біолога. Під час польоту екіпаж проводив експерименти з трьома видами рослин: ріпою, соєю та мохом. Астронавти мали з’ясувати, як стан невагомості впливає на їх ріст та розвиток.
«Я був першим, хто полетів у космос із українським прапором і виконав завдання українського уряду. 1997 року вперше український гімн пролунав у відкритому космосі»,- згадував перший український астронавт.
Леонід Каденюк раптово помер від серцевого нападу 31 січня 2018 року під час традиційної ранкової пробіжки в Києві, ще до приїзду карети швидкої допомоги за не зовсім зрозумілих обставин.
Перша жінка в космосі
Після перших успішних польотів радянських космонавтів у керівника радянської космічної програми Сергія Павловича Корольова з’явилася ідея відправити в космос жінку-космонавта. На початку 1962 року розпочався відбір претенденток за критеріями: парашутистка, віком до 30 років, зріст до 170 см, вага до 70 кг. Із сотень кандидатур було обрано п’ятьох: Жанну Йоркіну, Тетяну Кузнєцову, Валентину Пономарьову, Ірину Соловйову і Валентину Терешкову.
Політ першої в світі жінки-космонавта Валентини Терешкової в космос на космічному кораблі «Восток-6» розпочався 16 червня 1963 року. Політ тривав майже три доби.
Валентина Терешкова згодом одружилася з радянським космонавтом №3 Андріяном Ніколаєвим. Але у шлюбі подружжя жило недовго.
01 жовтня 1969 року жіноча група радянського загону космонавтів була розформована.
Перша українка-астронавт
Роберта Лінн Бондар народилася в родині етнічних українців, які походили з м.Городенка, що на Івано-Франківщині, 04 грудня 1945 року в м. Су-Сент-Марі (Онтаріо, Канада).
Роберта Бондар за фахом науковець (спеціалізація – неврологія). Вирішивши стати астронавтом, опанувала пілотування літаком. Працювала у військово-медичній школі Університету Макмастер у Гамільтоні, Університеті Західного Онтаріо, Медичному Центрі Бостону (США). Зарахована до загону астронавтів у 1984 році. Бондар літала у космос з 22 по 30 січня 1992 року у складі місії STS-42 на шаттлі «Дискавері». Стала першою канадською жінкою-астронавтом і, фактично, першою українкою, яка підкорила космос.
Перша українка-астронавт, яка вийшла у відкритий космос
Гайдема́рі (Гайді-Марія) Стефани́шин-Па́йпер – американська астронавтка, українка за походженням. Батьки Гайді-Марії емігрували до Америки із Західної України.
З 1985 проходила військову службу у військово-морському флоті як офіцер-інженер. До групи астронавтів NASA Вона була зарахована в 1996 році. Вперше відправилась у космос у складі екіпажу 09-21 вересня 2006 року. Час перебування у космосі становить 11 днів 19 годин 6 хвилин та 35 секунд.
STS-115 (корабель багаторазового використання «Атлантіс») була першою космічною місією до Міжнародної космічної станції (МКС) після загибелі корабля «Колумбія» (попередні місії STS-114 та STS-121 були орбітальними та не передбачали стикування у космосі).
Попередньо старт цієї місії планувався на квітень 2003, проте із загибеллю «Колумбії» старт перенесли на 27 серпня 2006. Згодом, у зв’язку з торнадо «Ернесто», його знову перенесли. Старт відбувся тільки 09 вересня 2006.
Завданням місії STS-115 були, серед іншого, доставка та встановлення на МКС нових сонячних батарей та заміна відповідного обладнання. За встановлення батарей відповідала саме Стефанишин-Пайпер, яка стала восьмою жінкою астронавтом NASA, що здійснила вихід у відкритий космос, загальна тривалість якого склала 12 годин 8 хвилин.
15 листопада 2008 Гайдема́рі відправилася в космос вдруге на американському шатлі «Індевор» у рамках місії STS-126. У складі екіпажу «Індевор» входило сім астронавтів. Головною метою місії була підготовка Міжнародної космічної станції до постійної роботи на її борту екіпажу із шести осіб, а не трьох, як планувалося раніше. В програму польоту входило проведення на зовнішній поверхні станції робіт з обслуговування і дооснащення, в яких активну роль брала астронавтка Стефани́шин-Па́йпер.
30 листопада шаттл «Індевор» зробив посадку на авіабазі «Едвардс» у штаті Каліфорнія.
Українець, який найдовше перебував у відкритому космосі
Онуфрієнко Юрій Іванович, 84-й космонавт Російської Федерації і 342 космонавт Світу народився у селі Рясне Золочівського району Харківської області. Навчався в Золочівській середній школі № 1, яку закінчив в 1978 році.
Перший космічний політ здійснив з 21 лютого по 02 вересня 1996 року як командир російського космічного корабля «Союз ТМ-23» до орбітальної станції «Мир» спільно з Юрієм Володимировичем Усачовим (РФ) і Шеннон Люсід (США). Під час польоту здійснив шість виходів у відкритий космос загальною тривалістю 30,5 годин. Загальна тривалість польоту склала 193 діб 19 годин 07 хвилин і 35 секунд.
Вдруге відправився в космос з 05 грудня 2001 по 19 червня 2002 року як командир 4-ої експедиції на МКС разом з Карлом Уолзом і Деніелом Берше. Політ було здійснено на шатлі у складі місії STS-108. Під час польоту знову зробив два виходи у відкритий космос загальною тривалістю 12 годин 02 хвилини. На Землю повернвся на шатлі місії STS-111. Загальна тривалість польоту склала 195 діб 19 годин 39 хвилин і 17 секунд.
За успішне здійснення міжнародного космічного польоту на орбітальному науково-дослідному комплексі «Мир» і проявлені при цьому мужність і героїзм 16 жовтня 1996 Юрію Онуфрієнку присвоєно звання Герой Російської Федерації.
Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Нагадуємо: