Останнім часом одним з напрямків розвитку озброєння для ЗС РФ є створення дистанційно керованих вогневих модулів. Поряд з виконанням головного завдання, вони мають ще й захистити в бойових умовах особовий склад від вогню противника.
Ще на початку “десятих років” цього століття МО РФ видало загальні вимоги до дистанційно керованих вогневих модулів. Так, для установки з 7,62-мм кулеметом і 700 патронами маса не повинна перевищувати 130 кг. Для установки з 12,7-мм кулеметом і боєкомплектом в 400 патронів – 210 кг, для башти з 30-мм гарматою – боєкомплект 200 снарядів і відповідно вага 2000 кг, а з 57-мм гарматою – 120 снарядів при 3000 кг.
Попри існування у РФ кількох компаній, які мають відповідний досвід і науково-дослідну базу для швидкого створення сучасних дистанційно керованих видів ОВТ, темпи робот у цій сфері є надто повільними. При цьому російські конструктори майже ніколи не могли дотриматися вимог, визначених у завданнях, зокрема, витримати показники маси. Прототипи виходять важчими, ніж передбачають обмеження МО РФ, а серійні вироби – ще важкими за прототипи. Головним недоліком вже створених модулів є їхні розміри та маса. До того ж попри централізований підхід і розробку значної кількості різноманітних зразків вогневих модулів, у РФ так і не спромоглися створити єдиний універсальний зразок.
У 2014 році ЦНДІ “Буревестник” (Нижний Новгород) представив серію дистанційно керованих вогневих модулів 6С21. Мова йде про дві версії, пристосовані для монтажу різних видів озброєння. Перша версія масою від 200 до 230 кг (без патронів) озброєна 7,62мм або 12,7мм кулеметом. Модуль має приціл MTTД, але без стабілізації. Діапазон кутів піднесення: від −5° д 75°.
Друга версія під назвою 32Г01 “Стилет” спочатку мала на озброєнні 14,5-мм кулемет КПВТ, який пізніше замінили на 12,7-мм “Корд”. Прицільно-спостережний блок містить тепловізор і лазерний далекомір. Решта характеристик аналогічна попередній версії. Маса без боєприпасів 850 і навіть 1000 кг. Модуль має стабілізацію у двох площинах. Запас патронів – 800 штук (у версії 14,5 мм – 400). Модуль “Стилет” з кулеметом “Корд” встановлено на БТР “Курганец” і “Бумеранг”.
Дистанційно керований вогневий модуль (ДКВМ) від “Буревестника” під назвою ДПВ-РБП (Дистанционно управляємая разведывательно-боевая платформа) озброєний 12,7-мм кулеметом “Корд” із БК у 300 патронів, стабілізований у двох площинах і має кути піднесення від −15° дo 70°. ДКВМ має розміри – 2100 мм × 1070 мм × 520 мм і масу (без боєкомплекту) 280 кг. Модуль встановлено на броньованій інженерній машині УБИМ.
Також пропонується ще одна його версія з 7,62-мм кулеметом ПКТМ на 500 патронів і діапазоном кутів піднесення від −10° дo 70°. Його маса становить 250 кг при розмірах у 1700 мм × 1040 мм × 520 мм.
Влітку 2020 року на виставці “Армия-2020” НПО “Высокоточные комплексы” продемонстрував модуль власної розробки “Нимр” з 12,7-мм кулеметом “Корд” і боєкомплектом із 450 патронів. Модуль має параметри 1630 мм × 890 мм × 830 мм i важить 300 кг. Зовнішній вигляд нагадує ДПУ “Нарцис”.
До прицільно-спостережного блоку інтегровано:
– денна ТВ-камера (дальність викривання 7 км);
– тепловізор (5,5 км);
– лазерний далекомір.
Дистанційно керовані вогневі модулі створює також холдинг “Калашников”, у т.ч. призначені для оснащення без екіпажних платформ, які також створюються цим підприємством. Найменші з них пристосовані для озброєння 7,72-мм кулеметами, найбільші – навіть 30-мм автоматичних гармат.
У 2015 році демонструвався легко броньований вогневий модуль МБДУ (Модуль боевой дистанционно-управляемый) з 7,62-мм кулеметом. За даними виробника, останній може бути замінений автоматичним гранатометом або 12,7-мм кулеметом.
У 2017 році демонструвався модуль “Дуэт” з 12,7-мм кулеметом “Корд” і 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 із 100 гранатами. 12,7-мм кулемет можна замінити на 7,62-мм ПКТМ або на 14,5-мм КПВТ.
Модуль “Дуэт” демонструвався в якості озброєння гусеничної платформи БАС-01Г “Соратник”. Він має жироскопічну стабілізацію у двох площинах, автотракер, лазерний далекомір і балістичний обчислювач. Його вага без озброєння сягає 550 кг.
Останнім часом дистанційно керованими вогневими модулями почали оснащувати також російські танки, де вони замінюють 12,7-мм кулемети НСВ. Особливого значення це набуває під час боїв в урбанізованому середовищі, для захисту від піхоти. Такі модулі зазвичай позбавлені власних прицільних пристроїв і використовують стандартні прилади танків, наприклад, управління вогнем. Першим такий модуль, розроблений ЦНИИ “Буревестник” і стандартно озброєний 7,62-мм кулеметом ПКТМ. Кути обстрілу цього модуля становлять від −10° дo 45°, з огляду на конструкцію платформи-носія кути обстрілу у горизонтальній площині можуть обмежуватись. Втім, для танків T-90MС/M він становить 316°. Боєкомплект становить 800 патронів калібру 7,62 мм. Наведення на ціль відбувається за допомогою панорамного прицільно-спостережного пристрою.
Дистанційно керовані універсальні модулі призначені як для стрілецької зброї, так і для малокаліберних гармат. Часто до цього додаються ПУ керованих або некерованих ракет. Перевагою такого рішення є можливість уніфікації модулів, що монтуються БТР та БМП.
Першою в РФ пропозицією універсального вогневого модуля є розробка компанії НТЦ “Импульс-2” у тимчасово окупованому Севастополі, представлена у 2015 році. Йшлося про сімейство конструктивно подібних модулів ACM-M (Automatic Combat Module) з різними варіантами озброєння, від 12,7-мм кулемета “Корд”, 23-мм гармати 2A14 (одна або дві), автоматичної 30-мм гармати 2A72 до 30-мм шестиствольної гармати AO-18Л. Їхньою спільною відзнакою є використання бокових блоків з замками, що уможливлює кріплення транспортно-пускових контейнерів керованих ракет або направляючих труб некерованих ракет.
Йдеться про некеровані ракети від С-5 (2×21), запалювальні ракети “Шмєль” (2×6) i протиповітряні “Ігла-С”/”Верба” до більш важких протитанкових ракет “Корнет” або комбінацію протиповітряних і протитанкових ракет. Головною проблемою є розміщення боєкомплекту всередині платформи-носія, що обмежує простір бойового/десантного відділення. З іншого боку, таке рішення уможливлює невеликі зовнішні розміри башти.
Першим носієм зазначеного модуля стала у 2016 році платформа “Віхрь” – дистанційно керована БМП-3. Маса її башти становить 1450 кг, озброєння становить 30-мм гармата 2A72 i ПУ 6 протитанкових ракет “Корнет”.
Попри те, що названі зразки озброєння і не вписалися в визначені завданням параметри, вони вже розроблені, і, в крайньому випадку, попри всі існуючі недоліки можуть бути встановлені на бронетехніку.
За матеріалами defence-ua.com
Нагадуємо: