Через вісім днів після запуску з космодрому Байконур модуль «Наука» нарешті пристикувався до Міжнародної космічної станції (МКС). Стиковка відбулася 29 липня 2021 року о 16.29 за Київським часом. Навіть обійшлася без позапланового виходу космонавтів у відкритий космос.
Модуль «Наука» був запущений 21 липня 2021 року з космодрому Байконур ракетою-носієм «Протон-М». Невдовзі після старту з неофіційних джерел почала надходити інформація, що не все пішло за планом. Через неполадки довго не могли розкритися сонячні панелі і антени модуля. Крім того, повідомлялося про кілька позаштатних ситуаціях на борту модуля, серед яких зауваження до роботи датчиків інфрачервоної вертикалі, не розкрилася антена системи зближення “Курс».
Але головне неприємність – відмова маршових двигунів модуля для підняття орбіти в перші години після старту. Якби вони не увімкнулися взагалі, то модуль на низькій орбіті довго б не протягнув. Чіпляючи верхній шар атмосфери він міг би зійти з орбіти вже за пару днів.
Після того, як двигун все ж таки вдалося запустити, щоб пристикувати модуль «Наука» до МКС для нього звільнили стикувальний вузол службового модуля “Звєзда” російського сегменту станції відстикувавши російський космічний модуль «Пірс».
У зв’язці з вантажним кораблем «Прогрес», 26 липня 2021 року, о 17:42 за київським часом, “зв’язку” Прогрес-Пірс звели з орбіти, а ще за 10 хвилин елементи, що не згоріли в атмосфері, були затоплені на «кладовищі космічних кораблів» в несудноплавній частини Тихого океану – в 3600 км від міста Веллінгтона та в 5800 км від міста Сантьяго. «Пірс» став першим модулем, який відстикували від МКС та втопили в океані.
Модуль «Пірс» експлуатувався на МКС протягом 20 років: він був запущений з космодрому Байконур 15 вересня 2001 г. З цього часу і до листопада 2020 року «Пірс» використовувався для виходів космонавтів у відкритий космос.
Пристикування до російського сегменту МКС модуля «Наука» значно розширить можливості для проведення експериментів російськими космонавтами. Про це «Газеті.Ru» заявив член Північно-Західної організації Федерації космонавтики Росії Олександр Хохлов. «Важливі не конкретні експерименти, важливо збільшення простору для їх проведення і зберігання обладнання. Тепер у нас є куди ставити наукове обладнання, яке будуть підвозити на «Прогресах». Ніколи такого простору для наукових експериментів на нашому сегменті ще не було», – сказав експерт Хохлов.
Досить цікавим і корисним нововведенням стала поява універсальних робочих місць на зовнішньому боці модуля. Тепер наукове обладнання, яке необхідно розмістить за бортом станції, можна буде, вивівши його у відкритий космос через шлюзову камеру, далі за допомогою маніпулятора ЕРА встановити на потрібне «універсальне робоче місце», де є роз’єми для передачі наукової інформації та електроживлення, без виходу космонавтів у відкритий космос. Основна робота буде виконуватися маніпулятором, яким будуть керувати із середини МКС за допомогою пульта.
Модуль «Наука» відноситься до двох головних «довгобудів» Роскосмоса і його запуск, мабуть, головна подія в російській космонавтиці за останній два десятиліття. «Наука» мала відправитися до МКС ще в 2007 році. Але тоді запуск був відкладений через ряд виявлених дефектів, зокрема паливної системи. Модуль продовжували доопрацьовуватися на Землі і в 2014 р, і в 2017 роках. І от нарешті, його вдалося не тільки запустити, а й пристикувати до МКС.
Міжнародна космічна станція знаходиться на орбіті майже 22 роки. Першим її модулем став російський орбітальний модуль «Звєзда», запущена в 1998 році. А формування станції завершилося аж в 2010 році. В її створенні взяли участь 14 країн. У цьому році прийнято рішення про підтримку працездатності МКС до 2025 року і обговорюється можливість продовження її експлуатації до 2028 р
Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”