ЧОМУ УКРАЇНА ПРОГРАЄ ІНФОРМАЦІЙНУ ВІЙНУ РОСІЇ

Мене запитують небайдужі до теми російсько-української війни американці: невже терор і репресії на території ОРДЛО – це все правда? Адже там зараз немає боїв і не стріляють. Крім військових фахівців в США мало хто розуміє, що відбувається насправді. А суспільству, крім української діаспори, це непотрібно.

Ситуація склалася парадоксальна: серйозні фахівці з українського питання в основному розуміють, що насправді відбувається на окупованих територіях, але політики і суспільство не хочуть їх слухати. І цьому є одне просте пояснення.

Після провалу бліцкригу і підписання угоди “Мінськ-2” московські чекісти вирішили піти іншим шляхом. Якщо не можна зламати, треба обійти, дискредитувати і оббрехати. Кого? В ролі головної мішені був Порошенко – “ватажок партії війни”. Це він не хоче виконувати “Мінськ-2”, дружити з “республіками”. Порошенка для атаки обрали не з особистих переваг, а тільки тому, що він був Президентом України. Зараз атака йде проти “людожера Зеленського”. Так працюють чекісти. У цей вкладаються величезні гроші з Москви.

Москва безперервно шукає підходи до авторитетних ЗМІ і окремим журналістів у США та ЄС, пропонує великі гроші за джинсу про міфічну українську “партію війни” і безжальну владу. Іноді їм це вдається. В результаті створюється викривлена реальність, де РФ постає в ролі миротворця, а Кремль намагається умовити войовничого і кровожерного Президента України (ім’я значення не має) припинити геноцид шахтарів і трактористів з «Катюшами» і гаубицями, які засівають гектари мінних полів, щоб до них не прорвався легіон НАТО і каральні українські батальйони.

Наївно думати, що цілі і завдання РФ по Донбасу змінилися. Ніхто там не збирається щось змінювати. Мета залишається незмінною – захоплення України цілком. Будь-яким методом. Підкупом ЗМІ і журналістів, терором населення окупованих територій чи інформаційними атаками.

Після розвалу СРСР істеблішмент США більше хвилювало питання контролю зброї масового ураження всіх видів на території колишнього союзу. Чим там займалися генерали КДБ в зав’язці з бандитами – їх зовсім не цікавило. В результаті до влади в РФ прийшла банда чекістів і воскресила підривну агентурну роботу по всьому світу. В цей час в США майже не залишилося серйозних фахівців з країн колишнього СРСР, які розуміють загальну картину того, що тут відбувається.

Прихід Путіна до влади збігся з проблемою “Аль-Каїди” і близькосхідного тероризму в цілому. У США було не до того, а в підсумку маємо зараз клубок проблем по всьому світу, і Путіна в ролі “рішали” усіх цих проблем на своїх умовах.

У нас шість років йде війна, а в країнах Заходу досі до кінця не розуміють роль РФ в ній. Крім військових фахівців мало хто розуміє роль маріонеток на зразок Захарченко/Плотницького в цих подіях. Політики і суспільство в США не сильно довіряють військовим експертам в оцінці загроз, що виходять від РФ та ролі України в колективній безпеці для всього світу, а не тільки для Європи.

Крім того, РФ через агентуру ГРУ накачує грошима вкрай лівих і правих, окремих корисних ідіотів, ЗМІ та впливових медійних персон по всьому світу. В їх завдання входить ліпити образ Путіна-миротворця і викривати “невгамовний апетит вояччини”, мовляв, немає ніякої загрози для США і НАТО, а генерали просто хочуть більше грошей платників податків.

Зараз настав складний для України час, коли зусилля, що докладаються дають незначний результат. Йде велика довготривала гра, а на кону колективна безпека всього світу, адже проти нас небезпечний психопат з тактичним і стратегічним ядерною зброєю. РФ витрачає дуже багато грошей, щоб в США цього “не помічали”.

Ситуація важка, але не безнадійна. У цій довготривалій грі в України є перспектива, чого не скажеш про РФ. У розпочатій гонці озброєнь краще бути в одній команді із США, бо доля путінської Росії незавидна. Її доля – потрапити на смітник історії в ролі сировинного придатка Китаю з усіма відповідними наслідками у вигляді вимирання населення, безпросвітних злиднів і свавілля репресивної банди чекістів «при владі».

Замість нової Ялти і переділу світу Путіна чекає забуття. Почати Велику Війну він просто злякається, адже захопивши Україну військовим шляхом він за це отримає адекватну відповідь. І це його лякає.

 

За матеріалами Інфропост