Чернігівські військові та ветерани побували на Віденському балу
24 квітня у приміщенні люксового готелю Fairmont Grand Hotel Kyiv вперше за 5 років відбувся Благодійний Віденський Бал. Його мета – зібрати кошти для благодійних дитячих проєктів та культурна дипломатія. Ну і участь захисників і захисниць, їх реінтеграція в цивільне життя через мистецтво.
Чернігівець-ветеран Юрій Вєткін разом з іншими військовими побував на цьому заході та описав власні враження.
Він зауважив, що досі його уявлення про бали обмежувалися літературою, кіно та… анекдотами про поручика Ржевського. Хоча попередньо під час реабілітації та протезування у Мюнхені чернігівець жив у родині австрійця та баварки. Разом з гостинними домогосподарями вони дивилися по телевізору відкриття того самого Віденського балу у Хофбургському імператорському палаці.
«Марія та Вольфган розповідали, що потрапити на Віденський бал доволі складно, незважаючи на демократичні послаблення (наприклад, студентам надаються знижки). Але залишаються доволі жорсткі умови: ви повинні були приїхати на бал на фіакрі, у вас повинен бути суворий дрес-код (для панянок сукня кольору слонової кістки, для чоловіків – чорний смокінг та білий метелик), а ще ви повинні сплатити внесок, який доходить до 1000 євро», – пише Вєткін.
На щастя, у Києві все було куди ліберальніше. Для ветеранів, яких запросили на цьогорічний бал, дрес-код був вільний. І приїхали на нього чернігівці не на фіакрі, а на звичайному джипі відомого підприємця-зірки ветеранського спорту Євгена Смаги.
Оскільки протез пана Юрія не вліз у костюм, він вирішив поїхати у військовій формі. Військова форма зараз стала універсальною. І для балів, і для війни. До того ж, вона підкреслює авторитет та повагу до його власника, вважає Вєткін.
Цьогорічний бал був організований австрійським посольством в Україні, тому на нього були запрошені й посли інших держав.
«Соціальна місія балу була збір коштів для українських дитячих проектів. Таке собі поєднання великосвітської тусовки та волонтерського збору. Як і на усіх звичайних балах, тут були присутні дуже красиві пані та пани. Серед вишуканого бомонду виділявся похилого віку сивий шотландець у кілті. А ще усі впізнали відомого художника, з епатажною зовнішністю, який часто відвідує засідання Верховної Ради, але його прізвище не вдалося згадати нікому», – сміється Вєткін.
