Збройні сили Азербайджану відновили контроль над п’ятою частиною територій, окупованих Вірменією на початку 90-тих років 20 століття.
Незважаючи на гучні заяви Вірменії про великі втрати в боях азербайджанської армії, ЗС Азербайджану продовжують потроху просуватися вперед. Про це свідчать як дані міноборони Азербайджану, так і дані незалежних інформаційних ресурсів.
На даний момент значні райони північній і східній частині Нагірного Карабаху знаходяться вже під контролем азербайджанських військових. Як зазначають аналітики, з урахуванням місцевості, Азербайджан може розпочати масштабний наступ і за кілька днів подвоїти площу контрольованої території.
Досить суттєвою втратою для Вірменії стала втрата контролю над містами Гадрут, Джабраїл і Фізулі. Азербайджанська сторона стверджує, що більшість населених пунктів були зайняті ними без серйозного опору.
Спостерігачі, нажаль, вказують на відсутність ознак бажання Російської Федерації втручатися ще й у цю війну. Без допомоги РФії вже протягом найближчих тижнів територія Карабаху, може повністю перейти під контроль армії Азербайджану.
Коментатори і експерти підкреслюють, що армія Азербайджану виявилася краще підготовленою до війни. Незважаючи на те, що Вірменія майже 30 років зміцнювала “оборонні рубежі” Нагірного Карабаху, технічна оснащеність азербайджанської армії і обрана тактика ведення військових дій завдали “провірменським силам Арцаху” досить відчутної поразки. Вірменські війська відступають, несучи важкі втрати в живій силі, техніці. Все це фіксується азербайджанськими безпілотниками турецького та ізраїльського виробництва.
Спроба Вірменії “розвести” азербайджанців на «Гуманітарне перемир’я», щоб за «російською методикою» здійснити перегрупування своїх сил, доукомплектування «незалежних підрозділів» особовим складом, підвезти боєприпаси – не досягла бажаних результатів. Азербайджан погодився на перемир’я, але продовжив відповідати точними точковими ударами, знищуючи всі вогневі позиції вірмен, звідки хоть щось стріляє у бік ЗС Азербайджана.
Незважаючи на те, що Єреван відчайдушно намагається спровокувати Азербайджан нанесенням ракетних ударів по містах Азербайджану, обстрілюючи балістичними ракетами житлові квартали Гянджі та інших населених пунктів з метою якомога більше убити мирних жителів, Баку утримався від нанесення ударів у відповідь по території самої Вірменії.
Вчора Азербайджан заявив про вихід національних збройних сил 17 жовтня до Худаферінської та Гиз-Галаської ГЕС, як знаходяться на кордоні з Іраном на річці Аракс.
Історія будівництва цих станцій розпочалась ще за часів СРСР у 1988 році із підписання між СРСР та Іраном угоди про будівництво гідровузлів «Худаферін» та «Гиз-Галаси» на річці Аракс. До розвалу СРСР у 1991 році роботи зі зведення ГЕС так і не були розпочаті. А незабаром розпочались бойові дії між Азербайджаном та підконтрольних Вірменії збройних формувань з «Нагірно-Карабахської Республіки».
Будівництво мало відбуватися на рівноправних зобов’язаннях, а експлуатація станцій планувалася здійснювати рівнозначно обома країнами. Саме тому проєктно передбачено зведення гідроспоруди з симетричними будівлями ГЕС – з азербайджанської та іранської сторони.
Оскільки на момент зведення гідроелектростанцій правовий стан обох гідровузлів був не до кінця погоджений, то будівництво тривало у режимі секретності. Після взяття цієї території під контроль ЗС Азербайджана, скоріше за все відбудеться добудова обох гідрографічних вузлів і з північного боку ріки Аракс.
Проектна потужність Худаферінської ГЕС становить 200 МВт (по 100 МВт з кожної зі сторін), що робить її однією із найпотужніших у регіоні.
Гиз-Галаська ГЕС має меншу потужність – близько 80 МВт та її будівництво все ще триває з Іранського боку.
Неподалік цих гідроспоруд розташовані два Худаферінськи мости – збудовані ще в XVI столітті. Один з них зберігся до наших днів, а від іншого ще лишилися декілька прогонів.
Нагадуємо: