Малюнки воїнам АТО: на них діти зобрахжують танки, що стріляють один в одного, лелека скидає червоні тюльпани. Поруч соняшник з чорними пелюстками і чорним будинком, солдат направляє пістолет на дівчину. Це малюнки дітей-переселенців, малюнки воїнам АТО. За офіційними даними, в Україні близько 2000000 переселенців, з них 230 000 – діти.
Малюнки воїнам АТО від переселенців
“Як тебе звати?” – це перше питання, яке отримує дитина, коли потрапляє у новий колектив, садочок чи школу. 230000 дітей чули “як тебе звати?” і з цього починається адаптація до нового життя, життя на «новому місті».
З дитячих малюнків складається великий паперовий “Палац не-дитячих казок” у Мистецькому Арсеналі. Малюнки є частиною виставки “Як тебе звати?”, присвяченій темі переселенців.
Великий паперовий палац художниці Даші Кольцової із зовсім недитячими казками демонструє, що пережили діти, які бачили війну і залишили власні домівки.
Малюнки дітей для бійців АТО часто супроводжуються написами, цитати з яких є на стінах: “Ох, якщо мені буде потрібно розповісти казку про себе, тоді вона буде називатися “Переїзд”. “Мені сумно, я не хочу малювати, в наш дім потрапив снаряд, загинув мій песик, а потім ми швидко зібралися і поїхали”.
Дуже позитивний настрій залишається від малюнків для воїнів-учасників АТО. Діти захоплено малюють яскраві картини, від щирого серця записуючи на них свої побажання для наших воїнів-воїнів. Видно, що діти вірять, що кожен малюнок для воїнів АТО принесе нашим бійцям гарний настрій, наснагу й силу захищати Україну.
“Так проходить їхнє дитинство. Для переселенців в Україні побудували 91 модульний будиночок, в яких живуть 3 тисячі людей: по 30 людей на будинок, – розповідає Лєра Лазаренко, співкуратор виставки. – Там не можна жити постійно. Ці люди ніби в підвішеному стані, вони ніби опинилися десь між “до” і “після”.
“Навіщо така страшна виставка?”, – запитували нас відвідувачі. “Навіщо ви зробили настільки страшну виставку? Навіщо ви нам все це показуєте!” – розповідає пані Лазаренко біля проекту віртуальної реальності “Нам було затишно вдома”.
На стінах висить ряд дуже сильних і моторошних фото – обстріляний будинок, гойдалки на фоні руїн, інтер’єр чиєїсь зруйнованої квартири. Одягнувши окуляри віртуальної реальності, можна опинитись ніби в середині цих фото, на місці, звідки вони знімались.
“Війна почалась, бо люди посварилися!” – ця теза наскрізною лінією проходить через малюнки воїнам АТО
Не можна говорити про проблему, не показуючи її. Саме тут можна відчути всю цю ситуацію, відчути те, від чого тікали переселенці. Малюнки, фотографії демонструють, від чого тікали люди. Поговорити на рівних з дітьми з Донецької області, щоб зрозуміти їх, запрошує художник Сергій Моргунов. Це діти, які теж переїхали, але все ще живуть неподалік лінії вогню, вони чують звуки снарядів, які можуть залетіти і в їхні будинки.
У своїх малюнках діти розповідають про свої мрії: хтось хоче стати кухарем, бо подобається робити людям добро, хтось мріє стати далекобійником.
Найефективніша комунікація та, яка відбувається на рівних. Художник запрошує відвідувачів сісти на стілець і на рівних, дивлячись в очі, почути цих дітей, зрозуміти їхні проблеми і надії. Вони мають дуже прості мрії і бажання- малювати, танцювати, грати у футбол. Вони просто хочуть бути щасливими.
Саур-могила – дуже гарне місце, там ростуть дикі піони, а в ясну погоду звідти можна побачити Азовське море. У місті Сніжне жила 39-річна Світлана. Вона разом з іншими переселенцями під час психотерапевтичних інтерв’ю малювала карту місць, які залишила. Малювала так, як запам’ятала – з шахтами, каштановою алеєю, будинком бабусі і її вишневим варенням без кісточок.
Такі карти від дітей та дорослих – це мистецький проект “Одісея Донбасу”, який покликаний перевести розмови про цей регіон з узагальненого на персональний рівень і розповісти історії його маленьких містечок.
Ольга з дочкою Аріною створювала малюнки в АТО з безліччю чорних позначок у місць, де впали снаряди.
Дуже велика спокуса виокремлювати переселенців, їх часто жаліють. Але і їм самим неприємне таке ставлення, що вони є проблемою. Ми більше наполягаємо на тому, що з точки зору позитивної психології, переселенці – це люди, які мають особливий досвід. Вони переосмислюють свій досвід і знаходять у ньому силу. Ріта Волошкова, яка переїхала з Донецька, розповідає, що вдячна за те, що з нею сталося. Так, це залишило на ній шрам, але тепер у свої 22 роки вона вважає себе повністю самостійною. Малюнки-розповіді Ріти розміщені біля фото тих кількох речей, які вона встигла взяти з собою, коли виїжджала з дому.
Важливо не замикатися в собі, займатися творчістю, бо мистецтво може допомогти зцілити і об’єднати. Для цього потрібні майстер-класи, діалоги, кінопокази, сценічні постановки і малюнки того, що довелося пережити. Дуже зворушливі малюнки-історії про те, як люди долали різні труднощі, образи і біль.
Малюнки в АТО, зроблені під час затишшя, та малюнки, які вони малювали під час реабілітаційних сеансів, однаково потрібні. Їх варто виставляти на загальний огляд, де інші зможуть прийти, подивитись, загади… Такі картини чи малюнки змушують замислитись, подумати, про що раніше ти не думав.
Незважаючи на травматичний досвід, діти все одно вірять у щось світле і добре. У “Палаці не-дитячих казок” поруч з темними і страшними малюнками багато світлих і добрих, наприклад, з супергероями, які перемагають зло.
“Війна почалась, бо люди посварилися. А щоб вона закінчилась, люди мають помиритися”, – пояснює намальоване маленька дівчинка.
Арт-терапія через малюнки воїнам АТО
Останнім часом саме арт-терапію почали активно використовувати у лікувально-реабілітаційній роботі з комбатантами, які мають психоемоційні розлади, наслідки психотравматичних стресових розладів, прояви деструктивних емоційних станів тощо. Це пов’язано з тим, що арт-терапія не має протипоказань.
У педагогічному словнику арт-терапію розглядають як терапію засобами мистецтва. Як метод, вона ґрунтується на тому, що внутрішні переживання, труднощі, конфлікти людини мають представництво на образному, символічному рівні і можуть бути виражені в образотворчому мистецтві – малюнку, ліпленні, аплікації на вільну тему. Арт-терапія допомагає звільнитися від конфліктів і сильних переживань за допомогою розвитку уваги до почуттів, посилення власної особистісної цінності і підвищення художньої компетенції
На сьогоднішній день склалися три самостійних напрями арт-терапії – психотерапевтичний (медичний), педагогічний і соціальний (терапія зайнятістю). Їх об’єднує використання художньої творчості як лікувального засобу, що відволікає людину від неприємних, болісних переживань і гармонізує емоційну сферу. Проаналізувавши сучасні підходи науковців до арттерапії можна стверджувати, що вони передбачають художню творчість, образотворчу діяльність.
Сьогодні виокремлюють чотири варіанти застосування арт-терапії:
1) пасивна арт-терапія – передбачає аналіз та інтерпретацію малюнків для воїнів-учасників АТО, картин (репродукцій), фотографій учасниками арт-терапевтичного процесу для «лікування»;
2) активна арт-терапія – зосереджена на самостійній творчій діяльності, яка розглядається як лікувальний чинник;
3) поєднання пасивної і активної арт-терапії;
4) навчання учасника арт-терапевтичного процесу творчій діяльності і вибудовування взаємин з арттерапевтом.
Існують різні форми арт-терапії, проте найбільш розповсюдженими є індивідуальна й групова, кожна з яких має різновиди. Інколи, вибір проведення арттерапевтичних занять залежить від бажання учасників створювати малюнок для воїнів ато, оскільки за відсутності протипоказань вони можуть займатися як індивідуально з арт-терапевтом, так і в групі.
Особливо цінною арт-терапія є для тих учасників, які мають труднощі у вербалізації своїх переживань, йдеться про малоконтактність, мовні порушення, «невимовність» у людей з посттравматичними стресовими розладами. Як правило, вони виражають свої емоції і переживання в малюнках, художніх виробах. Для активізації психічних процесів, тренування сенсомоторних умінь і навичок, налаштування на роботу корисною може бути нескладна маніпуляція або гра з різними матеріалами.
За умови вибору індивідуальної арт-терапії, арттерапевт намагається налаштувати учасника на роботу. При цьому важливим є встановлення психотерапевтичного контакту, який відбувається на перших зустрічах. При цьому як у арт-терапевта, так і в учасника виникають реакції один на одного (вони не завжди бувають позитивними), що в подальшому впливатиме на атмосферу арт-терапевтичного процесу. Арт-терапевт детально пояснює мету, особливості, характер і умови арттерапевтичної роботи.
В разі погодження учасником правил арт-терапевтичної роботи складається контракт, що «захищає» і клієнта, і арт-терапевта, формуючи відповідальність обох сторін за прийняті зобов’язання. Арт-терапевт забезпечує належні умови для проведення індивідуальних арт-терапевтичних занять (засоби, оснащення, регулярність проведення сесій). Юні учасники можуть, зокорема, створювати малюнки для воїнів ато від дітей.
На початкових арт-терапевтичних сесіях арттерапевт разом із учасником узгоджує правила поведінки на заняттях, пояснює що арт-терапія не передбачає спеціальних художніх здібностей, умінь чи навичок, наголошується на вільному самовираженні учасника за допомогою різних художніх матеріалів і засобів. Арттерапевт має враховувати схильність учасника до індивідуального темпу діяльності, оскільки деяким людям складно розпочати малювати, пояснюючи це страхом, сприйманням малювання як дитячої гри або навпаки намаганням створювати якомога гарні малюнки.
Поступово, з кожним заняттям між арт-терапевтом і учасником формуються психотерапевтичні відносини, що відрізняються захищеністю, комфортом, переважанням позитивних емоцій. Інколи у учасника можуть виникати негативні відчуття – страх, провина, гнів, образа, злість тощо, які не рекомендується стримувати. Під час малювання, наприклад, техніки «Моє минуле» можуть проявлятися різні спогади, які «опрацьовуються» на етапі обговорення. Арт-терапевт намагається встановити зв’язок між характером образотворчої діяльності людини, досвідом дитинства, взаємовідносинами з іншими людьми і проблемами, характерними для даного періоду життя.
Тривалість індивідуальної арт-терапії залежить від загального стану учасника, покращення його психоемоційного стану, характеру образотворчої діяльності – від кількох місяців до року і більше. Групова арт-терапія створює передумови для обміну досвідом, як на вербальному, так і невербальному рівнях, призводить до усвідомлення спільних переживань.
Окрім цього, групові арт-терапевтичні заняття відрізняються «демократичною» атмосферою, що проявляється у рівності прав і відповідальності всіх учасників артгрупи, меншому ступені залежності від арт-терапевта, здатністю адаптуватися до групових норм.
Створюючи малюнки воїнам АТО під час арт-терапевтичних занять з військовослужбовцями, переселенцями необхідно стимулювати їх комунікацію, формуючи і розвиваючи практичні вміння і навички, пов’язані з професійною діяльністю та адаптацією до мирного життя. Завданнями роботи арт-терапевтичних груп є подолання соціальної депривації, опанування комбатантами адаптивних форм поведінки (особливо, в умовах конфліктних ситуацій), вільне і відкрите вираження за допомогою малюнків своїх переживань і проблем, підвищення самооцінки і зміцнення ідентичності, розвиток творчого потенціалу.
Малюнкова терапія: малюнки воїнам АТО
В Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» провели черговий сеанс арт-терапії для військовослужбовців-учасників бойових дій.
Такий своєрідний та нестандартний спосіб лікування для військовослужбовців в медичному закладі застосовується вже не вперше. Минулого року, за підтримки Головного військово-медичного управління Збройних Сил України та завдяки ініціативі Волонтерської Сотні «Доброволя», арт-терапія показала хороші результати і, головне, сподобалася самим військовослужбовцям.
Як розповів начальник Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» генерал-майор медичної служби Анатолій Казмірчук, арт-терапія у військовому лікувальному закладі, завдяки участі волонтерів, стає не разовою акцією.
Як повідомила одна із організаторів проекту волонтер Наталія Воронкова, минулого літа одна з груп військових, яка проходила реабілітацію та лікування, малювала малюнки воїнам АТО на свіжому повітрі. Дехто із бійців тоді взяв вперше пензлика до рук і виявилося, що це допомогло розкрити йому свої приховані здібності. Окрім малюнків аквареллю, військовослужбовці представили розмальовані чашки, малюнки, нанесені на футболки.
Професійні художники високо оцінили роботи багатьох військових. Позитивні наслідки вправи у малюванні мали і для ветеранів АТО.
Василина Нещеретна, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
