Депутати найнижчої ланки місцевого самоврядування, як правило, люди непублічні.
На відміну від своїх колег – народних обранців, котрі творять закони у Верховній Раді, чи депутатів обласних рад, де «по-серйозному» ділять регіональний бюджет та вирішують долю важливих соціальних програм для територій тощо, «місцеві самоврядуванці» зайняті більш прозаїчною роботою. Вони, як ніхто інший поміж тих, хто має депутатський мандат, на собі відчувають, приміром, усі хиби та недоліки рішень, котрі ухвалюють у верхах. Вони – наче на передовій самоврядування, за якою лише їхні виборці. І за ними вже нікого немає, на кого можна було б перекласти частину своїх обов’язків та розділити відповідальність…
Напевне, саме завдяки загостреним почуттям справедливості та відповідальності, які гартували не тільки змалечку в родині, але й у тяжкі часи воєнного лихоліття 2014-го року, коли Україна постала перед реальною загрозою розколу через дії сепаратистів на Донбасі, виборов депутатський мандат Веселинівської ОТГ, що на Миколаївщині, і Володимир Винокуров. Учасник АТО, яких нині називають фронтовиками, у складі 145 окремого ремонтно-відновлюваного полку відміряне йому долею він пройшов у 2015 році фронтовими дорогами через Бахмут, Волноваху, Маріуполь, … Рядовий війни, який добровільно переступив поріг військкомату, а згодом старший майстер-ремонтник окремої ремонтної роти, на передовій провів майже 14 місяців. Цього виявилося достатньо, щоб переоцінити багато чого в житті і дивитися на, здавалося би, звичні речі дещо по-іншому.
– Коли після демобілізації я повернувся додому, вирішив, що набув достатньо життєвого досвіду для того, аби допомагати своїм землякам щось змінити в житті. Зокрема, користуючись можливостями місцевого самоврядування, – пояснює своє рішення вступити у боротьбу за мандат депутата Веселинівської ОТГ нині вже 50-річний докер одного з приватних причалів Одеського Південного порту, де В. Винокуров вже працює майже 16 років. – На виборах до селищної ради, яку згодом переформатовали у ОТГ, у грудні 2016 року за мене проголосувало більшість земляків…
Сьогодні ветеран АТО не приховує, що тоді його не дуже цікавила депутатська діяльність. Але коли почалося формування об’єднаних територіальних громад, з’явилися можливості брати участь у різноманітних проєктах, спрямованих на розвиток територій, місцевого самоврядування тощо, зрозумів, що у ОТГ набагато більше можливостей для того, аби покращити життя членів громади, бути на передовій місцевого самоврядування. Проаналізувавши склад депутатського корпусу попередньої селищної ради, він зрозумів, що поміж них не так вже й багато було таких, хто міг би працювати в нових умовах.
– Я подумав: чому ж я сиджу в стороні від цих подій, хоча відчуваю потенціал і можу щось корисне зробити для земляків і зайнятися справами, які цікаві і самому, – пригадує фронтовик. – Восени 2020 року на чергових виборах до Веселинівської ОТГ мене знову висунили кандидатом у депутати ОТГ. Тоді я теж переміг. Причому, виборов одразу два мандати – депутата ОТГ і райради. Звісно, бути депутатам райради престижніше, але я обрав депутатство у найнижчій ланці місцевого самоврядування – ОТГ. Там, де мені було цікавіше, де мене добре знають і, висуваючи кандидатом, мої виборці сподівалися, що я саме в своєму селищі і ОТГ відстоюватиму їхні інтереси…
Нині В. Винокуров набув певного досвіду, як депутат Веселинівської ОТГ, плідно працює в депутатській комісії з питань планування, фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку та підприємництва місцевого самоврядування. Фронтовий гарт, переконаний він, допомагає й тут. На сьогодні він єдиний учасник АТО/ООС поміж 26 депутатів Веселинівської ОТГ. Правда, коли його запитують про те, чи мають нині депутати ОТГ бодай якийсь вплив на прийняття рішень, або їх використовують лише для «одобрямс», В. Винокуров не поспішає з відповіддю. Його шестирічний досвід депутатства навчив багато чого. У тому числі і виваженій оцінці ситуації, яка складається під час роботи «низового» депутатського корпусу.
– Розумієте, депутат така сама людини зі своїми слабкостями, меркантильними інтересами тощо. Але я намагаюся прибрати у своїй діяльності всі чинники, котрі можуть заважати об’єктивності депутата – родинні зв’язки, лобіювання чиїхось інтересів, пошук особистої вигоди тощо, – каже про своє життєве кредо ветеран АТО. – Для мене головне – інтереси моїх виборців. Людей, з якими я живу поряд, і які щодня мене бачать. Не в останню чергу на це надихають мене мої побратими по громадській організації «Веселинівська спілка патріотичних сил», яку я очолюю. Я не можу зрадити людей, котрі довірили мені представляти їх у керівництві ОТГ…
Не зраджує фронтовик, учасник АТО, і пам’яті своїх побратимів, котрі полягли у боротьбі за цілісність України. З ініціативи депутата і представників патріотичних сил в селищі встановлено пам’ятник загиблим в зоні АТО землякам.
Що нині болить виборцям Володимира Винокурова?
Для того, що це з’ясувати і коректувати свою роботу, як обранців своїх земляків, він разом із групою однодумців із числа депутатів Веселинівської ОТГ розповсюдили 800 анкет, запропонувавши виборцям назвати найболючіші проблеми для ОТГ. І хоча до депутатів «повернулося» десь чотири з половиною сотні анкет, ініціаторам опитування вдалося систематизувати найгарячіші проблеми, котрі щодня дошкуляють жителям громади. Головні серед них – погані дороги, екологія, зокрема, якість води, і медицина. Правда, з якихось міркувань, пояснює «атовець», керівництво громади змістило акценти і на перше місце поставило медицину. Хоча, переконаний Володимир Винокуров, у Веселинівській ОТГ з цим питанням ситуація не кричуща, як, приміром, з дорогами. Тут справа дійшла до того, що минулого місяця веселинівці вимушені були на знак протесту проти поганих доріг навіть перекривати жваву трасу одеського напрямку. Це – своєрідний маркер для депутатів місцевого самоврядування, вважає В. Винокуров, який має стати дороговказником для обранців. Інша проблема – екологія.
– Ми, депутати місцевого самоврядування, не стоїмо осторонь екологічних проблем. Я, приміром, як депутат, учасник спротиву планам «Енергоатома» по затоплення нашої козацької святині острова Гардовий на Нижньому Бузі. В планах «Енергоатома» – підвищити на п’ять метрів рівень нашого Олександрівського водосховища, яке забезпечує роботу Південноукраїнської атомної електростанції. У такому разі буде затоплено острів, який є останньою козацькою святинею, яку ще не знищили, – ділиться В. Винокуров. – З восьми паланок-відділень війська Запорізького, лише у нас на Бузі залишилася ця частина історії нашого народу. Отже, ми разом з іншими громадськими організаціями, зокрема, Миколаївською спілкою учасників та інвалідів АТО» боремось проти таких планів «Енергоатома»…
З болем у душі депутат-фронтовик розповідає про недбале ставлення чиновників місцевого самоврядування і до землі. Найкращі ділянки роздають тайкома, розорюють пасовиська, знищують плавні тощо. Селянам сьогодні ніде пасти корів. Яких у Веселинівській ОТГ стає щороку менше. Відповідно без роботи і прибутку залишаються і селяни. Земельне питання сьогодні для громади дуже важливе. Зокрема, мова іде про прозорість у користуванні землею, відкритому розподілі земельних ділянок. Для депутатів Веселинівської ОТГ це теж болюче питання, бо далеко не завжди вдається вплинути на цей процес.
– У депутата місцевого самоврядування завжди багато так званої чорнової роботи, – констатує фронтовик. – Він щодня поміж своїх виборців, яких не введеш в оману заманливими обіцянками. Правда, було би непогано, як би виборці були активнішими, мали більш чітку політичну позицію і справді були громадянами ОТГ. А не просто її мешканцями… Мої земляки довіряють лише конкретним справам, по яких судять про роботу депутата. Це дуже відповідально. І я намагаюся виправдати сподівання моїх земляків, бодай якось полегшити їхнє життя і повернути довіру до влади…
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Фото із сторінки Володимира Винокурова у ФБ