В умовах війни чиновники намагаються ліквідувати Довженко-Центр. Згідно з наказом, всі фільми з колекції та майно Довженко-Центру мають бути передані Державній установі “Науковий центр кінематографії України”, основним видом діяльності котрої за даними ЄДРПОУ є “вища освіта”.
Зі структури Центру також має бути виокремлене Державне підприємство “Українська анімаційна студія”, до якої передадуть авторські права на українську анімацію, що зараз належать Центру. Співробітникам Центру загрожує звільнення, пише dsnews.ua.
Видання зазначає, що Довженко-Центр – найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10 тисяч художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 тисячі архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF).
Колекція Довженко-Центру за значенням та обсягом дорівнює колекціям Національного художнього музею України, Музею Ханенків, Музею історії України, Бібліотеки імені Вернадського і є найбільшою в світі збіркою творів українського кіномистецтва. У структурі Довженко-Центру діють Фільмофонд, Кіноархів та Музей кіно, Медіатека, видавництво, книгарня, кіносценічний простір “Сцена 6”, кінолекторій та єдина в Україні кінокопіювальна лабораторія з цілісним плівково-цифровим циклом.
У Довженко-Центрі наполягають, що наказ “де-факто означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року послідовно займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно, а відповідати за унікальну кінематографічну спадщину України Держкіно доручає де-факто “сплячій” установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо”.
Також автори зазначають, що у наказі про реорганізацію не згадано кіноархівну та музейну колекції Довженко-Центру, котрі є частиною відповідно державного архівного та музейного фондів України та підпадають під дію окремого законодавства.
Ані в преамбулі наказу, ані в публічній комунікації Держкіно не обґрунтувало своє рішення.
У Держкіно ж наполягають, що обговорювати питання реорганізації Центру почали ще задовго до повномаштабної війни, коли він ще перебував у сфері управління Міністерства культури. “Наказом Держкіно не передбачається ліквідації Національного центру Олександра Довженка, лише його реорганізація”, — зазначають в установі. За їхніми словами, після реорганізації Довженко-центр зможе “приділити більшу увагу розвитку музейної справи та кінокультури, організації різноманітних івентів для її збагачення та поширення. /…/ При реорганізації Центру Олександра Довженка буде утворено три самостійних (окремих) юридичних особи і всі працівники зможуть за своїм фахом отримати робоче місце в одній із цих організацій”.
В свою чергу, Мінкульт заявив, що “виступає проти нехтування та ліквідації кіноспадщини”, і подібні заяви стали несподіванкою.
Але кіноспільнота налаштована рішуче і вже планує публічні акції протесту з вимогою відставки голови Держкіно Марини Кудерчук.