У ветеранській спільноті росте занепокоєння через чутки про можливе об’єднання Міністерства у справах ветеранів із Міністерством соціальної політики. Соцмережами ширяться публікації, у яких військові та представники ветеранських організацій висловлюють чітку позицію: Мінвет має залишатися самостійним органом виконавчої влади.
Зокрема, допис щодо цього було оприлюднено на сторінці ГС «Бізнес Асоціація Захисників України Коловорот Ареїв»:
Не воював — не чіпай Мінвет. Це позиція тисяч тих, хто бачив фронт, втрачав побратимів, повертався з пораненнями й починав життя з нуля. Бо для них Міністерство ветеранів — не просто установа. Це — простір довіри. Це голос і платформа, яка дає шанс реалізуватися після війни, а не загубитися серед паперових черг та формул «як усі»
У дописі наголошується, що втрата окремого міністерства загрожує розчиненням проблем ветеранів у загальній соціальній політиці.
У відеозверненні на своїй Facebook-сторінці висловився і керівник Асоціації, ветеран Тарас Лелюх, позивний «Сварог»:
«Ми не радянські пенсіонери, які мріють про Совок і ковбасу по 2.20. Нам потрібні можливості, а не подачки. Ми захищали Україну зброєю в руках. А ви хочете позбавити нас найдієвішого органу, що нас захищає? Це випадкова помилка чи цілеспрямована диверсія?»
Свою позицію також оприлюднив ветеран АТО/ООС Олександр «Гром» Грамарчук:
Проти структурних змін щодо Мінветеранів висловився і ветеран війни та відомий чернівецький волонтер Вальтер Шеффер:
«Я не експерт у державному управлінні. Але як ветеран, як людина, яка щодня живе поруч із війною, я вважаю, що цього робити не можна».
На момент публікації офіційної інформації про об’єднання міністерств не оприлюднено. У Кабміні публічно не підтверджували й не спростовували можливість структурних змін. Водночас у ветеранському середовищі закликають врахувати позицію спільноти та не ухвалювати рішень без широких консультацій із тими, кого це безпосередньо стосується.
Нагадаємо, 15 липня міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна заявила, що інформація про розформування Мінвету не відповідає дійсності:
Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку, за яким діти ветеранів, що навчаються за контрактом у коледжах або університетах, можуть отримати державну компенсацію за навчання. Відтепер право на підтримку також отримали діти, чиї батьки набули інвалідності під час Революції Гідності.
Про це повідомили у Міністерстві у справах ветеранів.
Хто має право на компенсацію
Згідно з оновленим порядком, компенсацію можуть отримати:
діти ветеранів війни, які вважаються зниклими безвісти за особливих обставин згідно із Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»;
діти ветеранів війни, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи…», а також членів їхніх сімей;
відтепер також — діти осіб, які отримали інвалідність внаслідок поранень або ушкоджень під час подій Революції Гідності (21.11.2013 – 21.02.2014).
Що ще передбачають зміни
Крім уточнення категорій отримувачів компенсації, урядовим рішенням також:
запроваджено переважне право на допомогу для студентів, які завершують навчання в поточному навчальному році;
введено механізм верифікації заявників, що дозволить перевіряти право на державну допомогу;
заклади освіти зобов’язані вносити інформацію про належність здобувачів освіти до відповідних категорій у Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО).
Мінветеранів розпочало реєстрацію на всеукраїнський турнір з кіберспорту для ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин. Участь у змаганнях передбачає тренування з професійними гравцями, можливість сформувати команду і долучитися до ветеранської кіберспортивної спільноти.
До участі запрошують ветеранів і ветеранок, а також Захисників й Захисниць зі статусом учасника бойових дій.
“Кіберспорт стає новим простором для реінтеграції, підтримки та розвитку. Це — можливість повернення до цивільного життя через командну гру, концентрацію та стратегію. Це — простір, де немає обмежень, але є дух змагання і спільнота однодумців”, — наголосили у Мінветі.
Реєстрація триватиме до 15 серпня 2025 року. Для подачі заявки заповніть форму за посиланням.
Для Херсонської громади утворена Рада ветеранів, до складу якої входять родичі загиблих військових та ветерани. Її головою обрали керівника організації “Рух Ветеранів Півдня” Дмитра Бондаренка.
Про це у соціальних мережах повідомив начальник Херсонської МВА Ярослав Шанько.
Зазначається, що до складу Ради також увійшли ветерани війни, представники громадських організацій та виконавчих органів міської ради. Організація займатиметься адвокацією прав військових, питаннями медицини, реабілітації, освіти та працевлаштування.
Рада працюватиме як дорадчий орган при виконавчому комітеті та братиме участь у вирішенні важливих питань, пов’язаних із соціальним захистом та вшануванням пам’яті полеглих героїв. Очікується, що оновлений склад Ради сприятиме налагодженню ефективнішої комунікації між владою та ветеранською спільнотою.
У Калуській громаді презентували новий мистецький проєкт «Фотогерої». Його ініціаторки об’єдналися задля глибокої мети: через мистецтво підтримати наших захисників, повернути їм віру в себе, нагадати суспільству про ціну свободи.
Проєкт «Фотогерої» став логічним і щемким продовженням проєкту «Танцюю, бо живу», що був реалізований у лютому 2025 року в ПК «Юність» і сколихнув серця десятків людей.
Історія цього шляху почалася з простого, але дуже сильного моменту. До лікарки-отоларинголога Олександри Митровцій, яка також є поетесою, композиторкою та виконавицею, на прийом прийшов військовий на протезі разом зі своєю дружиною, яка в ході розмови сказала фразу, що спонукала пані Олександру до творчого задуму:
— «Я зроблю все, щоб мій чоловік ходив. І я хочу, щоб він ще й… танцював».
Саме цей момент для пані Олександри став поштовхом до створення проєкту «Танцюю, бо живу». Його героями стали ветерани війни — Віктор Чернега, Віктор Тугбаєв та Назар Дзундза. У кожного з них — своя болюча історія, але спільним для всіх стало щире бажання жити, попри поранення, ампутації, фізичні виклики. Поруч із ними — рідні, друзі, дружини, діти… І вся команда проєкту, яка за цей час стала для них сім’єю.
До творення танцювального дійства долучилося багато людей: поетеси Тетяна Грінка-Ждан і Ольга Голощук, гурт «Гармонія», вокалісти Наталія Левінська із сином Олександром, гітарист Сергій Кульбанський, режисери, відеографи, хореографи Наталія Самочко та студентки з Калуського фахового коледжу культури та мистецтв. Саме вони створили хореографічну основу виступу — ніжну, щиру, надихаючу.
«Мета проєкту — показати Захисникам нашу небайдужість, готовність бути поруч і величезне бажання повернути у суспільство тих, хто вже не на фронті, бо не може більше там бути. Ми дякуємо їм за все», — говорить організаторка Олександра Митровцій.
І коли вже здавалося, що після «Танцюю, бо живу» проєкт завершується, учасники самі попросили продовження. Так з’явився проєкт «Фотогерої». Олександра Митровцій звернулася до фотографині Любові Карташової, яка мріяла зробити фотосесію з військовими. Пані Любов через війну змушена була шукати нову домівку та обрала Калуську громаду. Тут і змогла втілити свою мрію.
До проєкту «Фотогерої» долучилися як учасники попереднього танцювального проєкту — Назар Дзундза і Віктор Тугбаєв, — так і нові герої: Василь Березовський, Андрій Марунчак, Дмитро Равх та Олег Климишин.
13 липня в Житомирі проходила товариська зустріч з ампфутболу між житомирською командою “Титани” спортклубу “Дон Боско” та рівненською “Верес Мрія”. Гравці розповіли що для ветеранів, які втратили кінцівки, такий вид спорту є моральною підтримкою на шляху реабілітації.
Ампфутбол — це адаптивний вид спорту на милицях для людей із травмами та ампутаціями. Гравець житомирської команди з ампфутболу “Титани” ветеран російсько-української війни Олександр Халабуда ногу втратив під час виконання бойового завдання. На протез став швидко, а от адаптуватися морально було значно важче. Заняття з ампфутболу, з його слів, дуже йому в цьому допомогли.
“Найбільше допомагає спілкування зі своїми побратимами по нещастю“, — говорить Олександр. Знайшов підтримку серед побратимів і Євгеній Самолюк, який до поранення взагалі не грав у футбол.
“Прийшов подивився — спочатку не зайшло. Щоправда, подивився, прийшов додому, а дружина каже: йди і щось роби. Раз-два-три — і втягнувся. Зараз класно — їздимо на чемпіонати, були в Польщі, їздили на навчання, лекції були, тренування. З Британії приїзжав тренер. Тобто прикольно, що тут скажеш — краще ніж дома сидіти“, — розповів Євгеній.
Керівник спортивного клубу “Дон Боско” Микола Скримінський каже, що ампфутбол це не лише спорт, а насамперед — спосіб реабілітації воїнів, які втратили кінцівки. Житомирську команду “Титани” створили у липні 2024 року. Тоді у її складі було троє гравців, а нині, за словами Миколи, їх 10, і команда продовжує формуватися.
“Десь через пів року ми зрушили з мертвої точки — до нас почали долучатися хлопці. Ми привозимо їх з навколишніх сіл та містечок: до нас приїжджають з Пулин, з Курного. Тобто географія — це не тільки Житомир, це майже вся Житомирська область“, — говорить керівник спортклубу.
Нині “Титани” готуються до Чемпіонату України з ампфутболу, який має розпочатися наприкінці серпня, а поки проводять дружні матчі. Так, 13 липня житомирська команда зіграла проти рівненської команди “Верес Мрія”. Серед гравців команди “Верес Мрія” — Тетяна М’ялик, яка є єдиною жінкою в команді. Тетяна займається ампфутболом рік, і за цей час встигла взяти участь у міжнародних чемпіонатах.
“Я була на чемпіонаті світу в Колумбії — з командою ми посіли шосте місце. Спочатку, коли я почала ходити на цих милицях, я подумала: все, я не хочу займатися футболом. Але потім ми з жіночою командою поїхали в табір “Максимум”, і воно мені вже сподобалося. І тоді я подумала, що не так воно вже й важко“, — розповіла Тетяна.
Дружній матч між командами “Титани” з Житомира та “Верес Мрія” з Рівного закінчився перемогою житомирян.
“Головна особливість ампфутболу в тому, що гравці не мають кінцівки, а в іншому це таке ж саме тренування, як і в звичайної команди. Я пишаюся командою — вони молодці, вони суперові, вони рухаються чудово“, — сказав тренер команди “Титани” Володимир Крот.
Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова заявила, що розмови про можливе розформування очолюваного нею відомства є чутками. Також вона також наголосила, що саме ветеранська спільнота свого часу ініціювала створення цього органу виконавчої влади, і воно продовжує працювати.
“Створення Міністерства у справах ветеранів адвокатували самі ветерани. Для спільноти, з одного боку, це той орган, до якого вони приходять з усіма проблемами, незалежно від того, де вони виникли, а з іншого боку, це символ того, що вони помітні, і що їх визначають як громадян з окремим статусом”, – повідомила Калмикова інформагентству на питання, чи доцільно буде приєднувати Мінветеранів до якогось іншого міністерства.
Як передає Інтерфакс-Україна, вона зазначила, що, оскільки ветерани – це велика частина нашого суспільства, нам необхідно більше звертати уваги на те, які потреби в людей, що найбільше вклалися в країну. На уточнююче запитання, чи в контексті кадрових ротацій в уряді обговорюється розформування Мінветеранів, міністр відповіла, що це чутки.
“Міністерство має працювати як координатор. Тому що ветеранська політика наскрізна. Ветерани приходять в системи охорони здоров’я, освіти, економіки, культури, і має бути той координуючий орган, який розуміє потребу, запити, і може їх адресувати іншим центральним органам, і спрямувати формування політик таким чином, щоб інтерес ветерана був врахований. Я вважаю, що це для нашої країни, для наших реалій, для наших ресурсів найоптимальніший варіант”, – додала вона, відповідаючи на питання, чи необхідне відомстві масштабування.
Крім того, коментуючи ідею підсилення ветеранської теми шляхом впровадження в уряді посади профільного віцепрем’єра, Калмикова заявила, що у неї немає на це єдиної відповіді: “Не можу сказати, що цього не треба, але й не можу сказати, що це необхідно”.
Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова заявляє, що не впевнена, що квотування при працевлаштуванні ветеранів спрацює, але підтримує запровадження пріоритету для ветеранів при вступі на посади державної служби, за умови рівної професійної компетентності кандидатів.
“Щодо квот, я не впевнена, що такий механізм спрацює. Тому що квоти призводять до того, що працює не ветеран, а його трудова книжка. Ми підтримуємо світ, в якому ветеран реалізовує свої таланти. Це складніше. Тут потрібно дуже багато роботи, як роботодавців, так і нас, фахівців супроводу, кар’єрних консультантів. Дуже велика кількість роботи і на стороні самих ветеранів. І я насправді дуже щиро радію, коли бачу, як ветерани, що вже пройшли шлях, самі підтягують своїх побратимів, і доводять, що є життя в цивільному житті. Тут також дуже важлива робота ЗМІ щодо висвітлення історій успіху”, — сказала Калмикова в ексклюзивному інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”, відповідаючи на запитання щодо квот для ветеранів та членів їхніх сімей щодо працевлаштування, зокрема до органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до державних та комунальних підприємств.
На запитання, чи мають бути окремі особливі умови для ветеранів після відновлення конкурсів на держслужбу, зокрема щодо преференцій за рівних умов, міністр відповіла, що підтримала б такий підхід, якщо при наявності однакового рівня знань і компетенцій ветерану надавався би пріоритет.
Щодо можливості створення ветеранських монополій на певні види діяльності, зокрема, щодо приватних військових компаній для діяльності за кордоном, Калмикова відзначила: “Я впевнена, що, можливо, не 100%, але 99% людей, які там будуть працювати, це будуть ветерани. Щодо інших варіантів монополії, я думаю, що нам треба буде йти через експеримент і пробувати”.
Державна служба зайнятості підбила підсумки реалізації грантової програми для ветеранів та їхніх родин. Ініціатива спрямована на підтримку малого бізнесу й уже демонструє відчутні результати — як у кількості нових підприємств, так і в створенні робочих місць.
Про це повідомили на сторінці Державної служби зайнятості.
У програмі за два роки було схвалено 1934 бізнес-ідей на загальну суму 924 млн грн, що передбачає створення 3,7 тис. нових робочих місць. Максимальна сума ветеранського гранту – 1 млн грн. Середній розмір складає 478 тис. грн.
Кошти на відкриття нового бізнесу брали 37% грантерів, а 63% – на розширення вже наявної справи. Найчастіше за цією програмою кошти отримували для ведення діяльності у сфері торгівлі, в переробній та харчовій промисловості, а також для надання послуг.
Подати заявку на грант для ветеранів можна за посиланням.
У цифровому просторі Ветеран PRO зʼявився сервіс пошуку фахівця із супроводу, невдовзі очікуються опції з медицини, працевлаштування та грантів для ветеранів.
Про це повідомила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова, передає Укрінформ.
“Станом на сьогодні ми підтягнули у Ветеран PRO ті послуги, які були доступні для ветеранів на особливих умовах. Вже на платформі Дія і єРобота, єОселя тощо, створили новий сервіс — це пошук фахівця із супроводу. Адже ми побачили — буває так, що людині складно знайти того фахівця, який проведе (ветерана – ред.) по всіх задачах. Наступні етапи — це медицина, працевлаштування, гранти на бізнес. Ми будемо робити все, аби ті програми, які держава робить для ветеранів та ветеранок, були зібрані в одному місці, щоб це було зручно, і не потрібно було робити складну навігацію в інтернеті або в бюрократії“, — розповіла вона.
За словами міністерки, якщо в Дії не відображається розділ Ветеран PRO, необхідно оновити застосунок. Також можна звернутися до Мінветеранів, до прикладу в соціальних мережах, описати проблему, і фахівці допоможуть з її вирішенням.
Калмикова нагадала, що основний функціонал фахівця супроводу — навігація ветерана, ветеранки, родин ветеранів та ветеранок, родин загиблих військовослужбовців у тих послугах, які надає держава, органи місцевого самоврядування.
Наразі, за її даними, вже підготовлено майже 1400 фахівців із супроводу ветеранів та ветеранок у 1100 громадах. Невеликі громади можуть обʼєднуватися, аби фахівець із супроводу міг надавати послуги ветеранам та ветеранкам з кількох ОТГ.
Міністерка додала, що поступово всі послуги, які надають фахівці із супроводу, також будуть цифровізовані. Проте є ветерани, які, до прикладу, мають проблеми із зором через поранення, тож їй незручно користуватися цифровими послугами, є люди, які не користуються телефонами або мобільними застосунками тощо.
“У будь-якому разі зараз ми будуємо цифровий фронтенд і офлайновий фронтенд. Вони підсилюють один одного, але я не думаю, що колись ми вийдемо в таку ситуацію, коли буде виключно цифра“, — резюмувала Калмикова.
