У “PinchukArtCentre” екскурсоводи розповідають, що на Донбасі зараз йде громадянська війна. Дивну ситуацію помітила одна з відвідувачок галереї.
Так, журналістка Галина Сернівка зазначила, що про це співробітник заявив біля фрагмента експозиції у вигляді чашок, які знайшли в житловому будинку Донбасу, який постраждав від снаряду. Галина вирішила написала пост про ситуацію, що склалася.
“На моє зауваження, що у нас не громадянська війна екскурсовод питально відповів “російсько-українська?” “Так.російсько-українська! Чи є сумніви?!” – поцікавилася я, але це запитання залишилося без відповіді” – пише жінка.
Представники арт-центру в коментарі під постом Галини відзначили, що сталося непорозуміння. У центрі сучасного мистецтва стверджують, що екскурсовод зазначив: революція 1917 року, так само, як і революція 2014 року, призвела до війни. Але в першому випадку – до громадянської, у другому – до російсько-української.
Російські окупанти продовжують дистанційно мінувати тимчасово окуповані території Донеччини та Луганщини забороненими Оттавською конвенцією протипіхотними мінами ПОМ-2. Цього разу ПОМки ворог скинув з БПЛА, точнісінько на подвір’я подружжя, що мешкає на околиці прифронтового селища Гранітне. Сталося це минулої п’ятниці, близько другої години ночі, інформує ArmyInform
Власникам домоволодіння пощастило, що момент скидання був зафіксований військовослужбовцями підрозділу інженерної розвідки окремої механізованої бригади Холодний Яр. Одна із мін була зведена прямо біля доріжки між хатою і підсобною будівлею, якою щодня ходить подружжя, пораючись по господарству. Її виявили одразу і знешкодили шляхом підриву.
Сапер ЗСУ розповів, що останнім часом російські окупанти все частіше почали застосовувати ПОМ-2. Найчастіше вони застосовують два способи дистанційного мінування. Перший – за допомогою ручного протитанкового гранатомета, встановлюючи міну замість запалу. Відбувається постріл з РПГ, але вибуху не чути – ПОМка вилітає і за хвилину сама встановлюється. Підрив відбувається, коли людина зачепить один із датчиків цілі – тонку капронову нитку, яку майже неможливо помітити. Також ураження може відбутися у момент самоліквідації міни, який встановлюють від 4 до 100 годин. Другий спосіб досить точний – скидання з коптера. Російський оператор БПЛА чітко бачить, куди саме він скидає міну.
Іран направив одразу два військові кораблі в бік Американського континенту. Переміщення суден відстежує розвідка Сполучених Штатів Америки, проте там достеменно не знають, куди саме вони прямують та що перевозять у своїх трюмах. Існує припущення, що кораблі йдуть до Венесуели.
Про переміщення військових кораблів повідомляє видання Politico.
Видання пише, що уздовж узбережжя Африки рухається фрегат ВМС Ірану та вертолітоносець “Макран”, який було перероблено з нафтової баржі. Якщо ці судна дійсно рухаються до Венесуели, то це може стати серйозним політичним викликом для президента США Джо Байдена і його адміністрації.
Разом з тим, також невідомо як відреагує Венесуела на такий візит, якщо він дійсно станеться. За деякими даними, люди з оточення Ніколаса Мадуро були попереджені про недоцільність вітання іранських кораблів.
Звіт ООН, присвячений ситуації в Лівії, повідомляє про перший зафіксований випадок, коли бойовий робот самостійно прийняв рішення про знищення людини. Це сталося без втручання оператора.
Навесні 2020 турецька БПЛА знищив бійця, який воював в армії маршала Халіфи Хафтара. Йдеться про квадрокоптер KARGU-2.
“Це летальна автономна система озброєнь, запрограмована атакувати цілі без зв’язку з оператором. Це повноцінна система” вистрілив і забув “- відзначають автори звіту.
Завершено збори 113-ї окремої бригади територіальної оборони у Харківській області. Вони стали одними з наймасштабніших навчань цього з’єднання, адже повноцінно було розгорнуту цілу бригаду та залучено понад 2 тис. резервістів.
Під час навчань бійці вивчали тактику, медицину та зброю. З солдатами та офіцерами були проведені практичні стрільби, вони пройшли базовий курс інженерної підготовки та топографії.
Особливістю травневих навчальних зборів стало те, що до них приєдналась значна кількість представників ГО “Спілка ветеранів АТО”, які потрапили до одного з підрозділів управління бригади. Ветерани наголошують про якість підготовки особового складу та заходів зі злагодження колективу, проте не обійшлося без неприємних моментів, які, так би мовити, дісталися у спадок від радянських часів.
За підсумками проведених навчань, ветерани російсько-української війни, враховуючи власний бойовий досвід та потребу в об’єктивній подачі інформації, хочуть зазначити та донести до керівництва Міністерства оборони наступні висновки:
Позитивне:
1) Були реально відпрацьовані мобілізаційні плани та проведено розгортання бригади територіальної оборони. З таким підходом, в разі необхідності, Харків та область може скомплектувати навіть і 5 бригад ТрО.
2) Професійно підібрані інструктори, які проводили підготовку за стандартами НАТО. Це своєю чергою надає змогу отримувати як поповненню, так і вже більш досвідченим бійцям, ефективне навчання, що максимально наближене до бойових умов та корисне під час реальних бойових дій.
3) Відсутність нарядів та зайвої муштри для резервістів. Це дозволяло повною мірою зосереджуватися військовим на навчанні.
Негативного, на жаль, більше:
1) Нерозуміння керівництвом Міністерства оборони, чи то звичайне небажання розуміти, необхідності використання технологічних аспектів, а не людських ресурсів у підрозділах ТрО. Дрони та засоби по боротьбі з ними – реальність сучасної війни. Карабах це наочно засвідчив. Без таких сучасних інструментів і розвідки, будь-які дії та війська приречені на поразку.
2) Переобтяження особового складу роботою з документами. Ця рутинна робота по пересуванню паперу у сучасній українській армії забирає левову частину часу і зусиль командирів від нижчої до вищої ланки. Те ж саме робиться і в підрозділах територіальної оборони.
3) Низька якість харчування особового складу. Це одна з основних проблем Збройних сил ще з початку 90-х років. Ветерани переконалися – все залишилося без змін. Розрекламовані галушки та вареники, глазуровані сирки, про які так писали представники інформаційного порталу Міністерства оборони, резервісти так і не побачили.
4) Майже повна відсутність якісного продуманого відбору офіцерів на командні посади: у підпорядкуванні людей без бойового досвіду, іноді взагалі без проходження служби в армії, опинилися учасники війни на Донбасі. Прислів’я “за одного битого – двох небитих дають” в умовах ТрО, як виявляється, не діє.
5) Радянське світосприймання значної кількості офіцерів з середньої ланки. Тут є люди, які спромоглися ухилилися від служби в АТО, а тепер саме вони розповсюджують у бригаді ТрО залишки «руського» миру: це солдафонщина, не бажання переформатування української армії за зразками НАТО, російська мова.
Юрій Корсунов, ветеран АТО, депутат Харківської міської ради. Він добровільно виявив бажання пройти двотижневу підготовку у лавах 113-ї бригади територіальної оборони
“Реально, по-перше, що хотів би зазначити, що військкомати, в цілому, справилися зі своєю роботою. Заходи з призову особового складу на збори, як я бачу, проведено непогано. – Розповідає свої враження депутат Харківської міської ради від “Європейської солідарності”, ветеран бойових дій на Донбасі, Юрій Корсунов. – Сподобався підбір інструкторів, які вже повністю проводять підготовку за принципами краї альянсу НАТО. Але, разом з тим, майже не змінилась внутрішня структура управління людьми, коли в армії досі існує радянське ставлення до військових. Безліч шикувань кожного дня, непродуманість системи видачі майна та спорядження, недовірливе ставлення до людей”.
Юрій Коруснов зазначає, що на сьомий рік військової агресії Росії проти України, непогано було б бачити менше паперової роботи в офіцерів, та більше сучасної техніки, як, наприклад простих безпілотників та засобів боротьби з ними.
Руслан Агібалов, член ГО “Спілка ветеранів АТО”, депутат Харківської міської ради, офіцер ЗСУ. Разом з багатьма учасниками бойових дій вирішив приєднатися до навчань ТрО на Харківщині.
Руслан Агібалов, член спілки ветеранів АТО, депутат Харківської міської ради (ЄС) також поділився враженнями про збори 113 бригади ТРо. На відміну від більшості, Руслан Агібалова має офіцерське звання і його було призначено на одну з керівних посад у бригаді.
“Мені сподобалось те, що під час навчань до нас надходили сигнали, які імітували реальний розвиток бойових дій і ми мали на них відповідно реагувати. Як учасник АТО, можу сказати, що це виглядало доволі правдоподібно. Ми дійсно працювали як повноцінно розгорнута бригада, та приймали всі складні випробування та виклики. На жаль, не обійшлося без просто ганебних моментів в організації нашого перебування. Перше, про що не можу не сказати, це недовірливе ставлення до військових. У солдат та офіцерів у перші дні, не було елементарної змоги придбати неохідні речі у магазині. Ну ж не буває так, щоб ніхто нічого не забув. Але те, що зовсім розчаровує, так це організація системи харчування. Ми спеціально підіймали питання про встановлення контрольної порції та ваг у столовій. Видача норм порцій масла кожного дня могла бути іншою від попередньої. Також постійно мінялося меню, коли відповідальні за харчування люди готували нам те, що “під руку потрапило”. Нерідко бувала ситуація, коли військовослужбовцям просто не дісталося щось з елементів меню”, – говорить ветеран АТО.
Типова вечеря у столовій
Загальне враження ветеранів від зборів залишилось змішане. Вони підкреслюють, що такі навчання необхідно проводити регулярно, а якість підготовки особового складу має лишатися на високому рівні. Проте, якщо не змінити ставлення керівництва до людей та умови їх перебування під час зборів, буде знижатися загальний рівень вмінь та навичок резервістів. Під час можливої агресії зі сторони Росії, Україні потрібні вмотивовані та забезпечені всім необхідним солдати, а для цього ще треба працювати.
У Алданському і Кобяйському районах Якутії виявлено фрагменти ракети-носія “Союз-2”, що стартувала 28 травня з космодрому Східний. Про це повідомляє РІА-новини.
“В Якутії за допомогою безпілотних літальних апаратів в Алданському районі виявлені фрагменти стулок головного обтічника ракети-носія, в Кобяйському – фрагменти двигуна. На 31 травня заплановано роботи по розпилюванню і евакуації фрагментів ракети-носія” – цитує РІА Новини прес-службу уряду республіки РФ.
Виявлені фрагменти найближчим часом будуть евакуйовані з районів падіння. Пошукові роботи тривають, уточнили в прес-службі.
30 травня 2021 років через Босфор у напрямку Чорного моря проплив великий десантний корабель Північного флоту РФ. Про це повідомляє Ukrainian Military Center з посиланням на оприлюднені знімки турецького споттера Yörük Işık.
Великий десантний корабель 775 «Олександр Отраківський» з сирійського порту Тартус прямує в Севастополь. Цей корабель, разом з БПК «Кондопога», в квітні цього року вже заходив у Чорне море. Тоді вони відпрацьовували навчальні завдання спільно з військами Південного військового округу РФ. Варто відзначити, що тоді, після них ще два російських десантних кораблі «Калінінград» і «Корольов» Балтійського флоту також завітали в Чорне море.
Крім десантних кораблів Балтійського і Північного флотів, під час так званих навчань, в Чорне море прибули катери Каспійської флотилії військово-морського флоту Росії. Вони теж взяли участь в маневрах, в яких за даними МО РФ, було задіяно понад 10 000 військовослужбовців, 1200 одиниць озброєння і військової техніки, понад 40 бойових кораблів і 20 судів забезпечення.
Після завершення «військових ігрищ» Москва залишила в Чорному морі великі десантні кораблі Північного флоту.
Пресслужба Об’єднаних сил інформує, що протягом минулої доби, 30 травня 2021 року, збройні формування Російської Федерації чотири рази порушили режим припинення вогню.
В районі населеного пункту МАЙОРСЬК російські загарбники вели вогонь із мінометів 82-го калібру, ручних та станкових протитанкових гранатометів, а також зі стрілецької зброї. В цьому ж районі російські окупанти двічі з ручних протитанкових гранатометів мінами ПОМ-2 здійснили дистанційне мінування.
Позиції українських захисників в районі населеного пункту ЗОЛОТЕ-4 рашисти обстрілювали з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї.
На 7 годину ранку, 31 травня 2021 року, порушень повного та всеохоплюючого режиму припинення вогню не зафіксовано.
Бойових втрат серед наших захисників вдалося уникнути.
Українська сторона СЦКК використовуючи координаційний механізм оперативно реагувала на порушення через СММ ОБСЄ.
В районі проведення операції Об’єднаних сил ситуація повністю контрольована українськими військовослужбовцями.
Останнім часом Російська Федерація активно підіймає градус напруги в рані Азовського та Чорного морів, намагаючись встановити тут повне своє домінування. Основним опонентом Чорноморського флоту РФ є турецький військово-морський флот.
На думку більшості західних військових аналітиків, на сьогоднішній день турецький військовий флот – це збалансована і досить сучасна військова сила.
По-переше турецькі ВМС мають у своєму розпорядженні 12 дизель-електричних субмарин німецької збірки. З них чотири – класу Gur (Тип 209) – побудовані в «нульових».
Тип 209
Турецькі субмарини мають, крім торпедного озброєння, ще й можливістю застосування протикорабельні ракети типу «Гарпун». Вони відрізняються низьким рівнем шуму і відносно малими габаритами, що дуже ускладнює «полювання» на них. Це особливо актуально в силу традиційно слабкого протичовнового захисту російських надводних кораблів. До того ж, небезпеку для російського флоту турецькі підводні човни становлять не стільки в акваторії Чорного моря, скільки біля берегів Сирії та Лівії.
У складі турецьких ВМС знаходяться 16 фрегатів. І хоча вони не можуть похвалитися своєю технологічністю, але їх досить для того, щоб змусити з собою рахуватися.
З невеликих кораблів водотоннажністю всього 2400 тон звертають на себе увагу чотири корвета класу Ada. Вони побудовані з використанням технологій малопомітності, і для свого класу мають чудове протикорабельне озброєнням – по 8 ракет «Гарпун» на коженому кораблі. Саме цей проект нині пропонується Анкарою для військово-морських сил України.
Корвет класу Ada
Так як значну частину турецького флоту складають кораблі, побудовані за кордоном або у співпраці з іноземними корабелами, на сьогоднішньому етапі надзвичайно важливим напрямом у розвитку ВМС Туреччини є повне заміщення вироблених за кордоном кораблів і озброєнь на продукцію місцевого “оборонпрому”.
Головну увагу турецьке військово-політичне керівництво приділяє програмі «Національний корабель» (Milli Gemi) або скорочено MILGEM. Нею передбачено переозброєння турецького флоту новими фрегатами і корветами місцевого турецького виробництва:
корветами класу Ada (вже побудовано чотири),
фрегатами класу Istanbul (заплановано побудувати 4),
фрегатами проекту TF2000 (заплановано побудувати 7).
Перший з чотирьох фрегатів класу Istanbul був спущений на воду 23 січня цього року і в даний час проходить ходові випробування. Кораблі даного типу повинні замінити фрегати класу «Явуз», побудовані в Німеччині.
Фрегат класу Istanbul
Фрегати класу Istanbul передбачається озброїти вітчизняними зразками, в тому числі 16 протикорабельними ракетами Atmaca і 64 зенітними ракетами HISAR в двох установках вертикального пуску по 16 ракет кожна. Крім того, фрегат повинен бути озброєний 76-мм корабельною гарматою Oto Melara, Super Rapid, 35-мм двоствольною зенітною гарматою Aselsan GOKDENIZ і двома 25-мм автоматичними гарматами Aselsan STOP. Також замовники не відмовляються від 324-мм торпедних апаратів і базування на цих кораблях вертольота S-70B Seahawk. Крім того, на кораблях планується розміщення БПЛА «морського базування».
Фрегати мають досить велику оперативну дальність в 6570 миль, що дозволяє їм діяти в районі лівійського узбережжя.
А от початок будівництва фрегатів проекту TF2000 ще тільки в планах: реалізація запланована на 2027 рік. Але на відміну від Ada і Istanbul, які є універсальними кораблями, це вже мають бути кораблі, які спеціалізуються переважно для захисту флоту від можливих різного роду загроз з повітря.
Фрегат проекту TF2000
Кораблі проекту TF2000 будуть значно більші, ніж Istanbul – 7000 тон водотоннажності проти 3000. Це означає, що за своїми розмірами вони дотягують до класу есмінців. Для порівняння: американські «Арлі Берк» мають водотоннажність в 6630 тон.
Кораблі проекту TF2000 повинні бути озброєні трьома видами зенітних ракет:
G-40 (морська версія Hisar-U),
RIM-156 SM-2 Block IV,
RIM-162 Evolved Sea Sparrow Missile (в системі вертикального запуску ракет Mark 41 на 64 ракети),
багатоцільовими Gezgin (аналог американського «Томагавк»),
протикорабельними Atmaca.
Всі названі системи озброєння виключно турецького виробництва.
Туреччина активно розвиває десантні сили. У 2017-2018 роках до складу ВМФ було введено два танко-десантних корабля класу «Байрактар» і ще два планується ввести в дію в 2023-2024 роках. Вже спущений на воду універсальний десантний корабель «Анадолу», а також запланований до будівництва однотипний з ним корабель «Фракія».
Танко-десантний корабель класу «Байрактар»
Ці кораблі зможуть переміщувати не тільки десант, а й бути майданчиком для базування ударних БПЛА і вертольотів. У лютому 2021 року компанія «Байрактар» представила корабельний варіант свого хіта Bayraktar TB2 – TB3. Новий апарат має крило, яке складається, і призначений для базування на новому універсальному десантному кораблі «Анадолу».
Ну, і вершиною амбітного наміру Турецької Республіки є створення власного авіаносця, для чого і буде використаний досвід будівництва «Анадолу».
Туреччина також має досить цікавий проект будівництва безпілотної човна ULAQ. На ньому планують розмістити чотири 70-мм ракети Cirit і дві 160-мм ракети L-UMTAS. Надводний безпілотник буде мати дальність ходу 400 кілометрів при максимальній швидкості 65 км/год. Зараз відбуваються ходові випробування даного виробу. Вогневі випробування заплановані на третю чверть 2021 року.
БПЧ ULAQ
Не забувають турки і про підводний флот. До 2027 року турецькі адмірали хочуть отримати ще шість субмарин німецького проекту “Тип 214”. Нині вони будуються в Туреччині на верфі в Гьольджюк, в кооперації з німецькою компанією Thyssenkrupp Marine Systems. Перший човен даного проекту вже спущений на воду 22 грудня 2019 року.
Субмарина проекту “Тип 214”
Незважаючи на те, що турецький флот не має в своєму складі такого великого корабля як флагман російського ЧФ крейсер «Москва», проте на даний момент турецький військово-морський флот представляє відчутну загрозу для росіян у зв’язку з наявністю великої кількості підводних човнів та універсальних фрегатів.
За умови реалізації амбітної програми модернізації, можливості турецького флоту зростають багаторазово. Це дозволить Туреччині впевненно себе почувати, перш за все, на Чорному морі, а також забезпечить місце досить впливової регіональної морської держави. Розвиток кораблебудівної галузі дозволить країні перейти від імпорту технологій до їх експорту. І Україна в цьому плані для Туреччини є дуже перспективним ринком.
“Очам своїм не повірив. Держприкордонслужба офіційно заявила, що 28 травня 2021 року затримала при переході кордону громадянина України, який переносив з Росії великий вантаж деталей військового призначення для української авіації і радіолокаторів. Ще й виклали відео, де ціла партія новенького обладнання. Вантаж явно прямував не на базар, а тому, хто в Україні застосовує або використовує радянську військову техніку. Вік “порушника” оголосили, показали його, із закритим обличчям, але вже зрозуміло, яка у нього комплекція, показали самі прилади, їх маркування, і навіть код пересилання цих приладів у Білгород російською поштою. Нарешті, оголосили статтю, місто проживання “порушника” і звинуватили його в порушенні правил експортного контролю”, – пише в своєму блозі головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.
“І ролик виклали на офіційному сайті Державної прикордонної служби, щоб ніхто не пропустив. Тобто, тепер за реєстром судових рішень цю людину з такими подробицями дуже легко вирахують. Це означає, що їй буде закрита дорога в Росію. Це означає , що можуть бути вирахувані її канали постачання, і ми більше нічого від них не отримаємо”, – додав Бутусов.
За його словами, відповідальність “порушника” – невелика, всього лише адміністративна. Тобто засвітили людиниу спеціально, жодного особливого значення це затримання не мало, “порушник” буде звільнений, до в’язниці не сяде.
“Ось тільки в чиїх інтересах цей галас? Так, в інтересах експортного контролю, але не України, а Росії. І яку старанність проявили! Розкрили під час війни таємний канал поставок військової техніки з країни-супротивника!” – пише він.
“І цей випадок не єдиний та не випадковий. Пригадується, що Євген Шевченко в 2021-му році отримав зараз підозру у справі про таке ж таємне завезення з Росії приладів клістрон для зенітно-ракетних комплексів. А в 2020-му році була розкрита внаслідок обшуку ГБР поставка клістронів каналом ГУР МО, яка була здійснена відповідно до Національної розвідувальної програми. Всі ці справи дивували насамперед нез’ясованим за логікою бажанням наших органів публічно відрапортувати і розкрити всі тонкощі операції і поставок. І зараз зрозуміло, що це зовсім не були випадковості – це системне рішення керівництва”, – упевнений журналіст.
Він нагадує, що “куратором” Держприкордонслужби є довірена особа Володимира Зеленського, “король Гоптівки” Вадим Слюсарєв, який порушуючи режим санкцій, таємно літає до Криму з Росії, зареєстрований там для проживання в Севастополі, і був обраний на з’їзді в політраду партії “Слуга народу”.
“Закривати таємні поставки обладнання з РФ можна в єдиному разі – якщо є легальні поставки такої ж техніки на заводи і в армію. Але навіть в цьому разі воююча країна не повинна розкривати своїх же громадян, які торували таємні маршрути проходу на територію противника. Ви ж можете використовувати ці контакти, навіщо ж ви здаєте своїх людей?” – задається питанням Бутусов.
“Припиняйте ганьбитися, принесіть вибачення, поверніть все по-тихому, нікуди не передавайте справу, і віддайте все, що забрали, це не зброя, це хтось явно дуже чекає у нас”, – підсумував він.
