На початку 21 століття армія США отримала перші «колісні танки» M1128 Mobile Gun System (MGS) на базі шасі Stryker. Надалі ця техніка випускалася серійно, розподілялася між різними частинами і активно використовувалася в реальних операціях для вогневої підтримки піхотних підрозділів. Нині, після майже двох десятиліть служби, командування вирішило відмовитися від них.
В кінці дев’яностих Пентагон ухвалив рішення про закупівлю великої кількості бронемашин сімейства Stryker, виконаних на базі канадського бронетранспортера LAV III. Спільне шасі пропонувалося використовувати в якості основи для БТР, розвідувальної машини, командирської і т.д. Особливе місце в сімействі повинна була зайняти бойова машина вогневої підтримки M1128 MGS.
Читайте також:
Для M1128 розробили оригінальне бойове відділення з лафетною установкою гармати. Всередині корпусу розмістили робочі місця екіпажу і частину боєкомплекту, а за його межами – артилерійську частину з усім озброєнням і засобами заряджання.
Бронемашину озброїли 105-мм нарізною гарматою M68A1E4 з дистанційним управлінням всіма процесами. Автомат заряджання і укладання всередині корпусу вміщували 18 пострілів. Забезпечувалася скорострільність на рівні 10 постр./хв. Додаткове озброєння включало кулемет M240 і димові гранатомети.
Для підтримки піхоти і боротьби з різними засобами противника, M1128 повинна була використовувати чотири типи снарядів різного призначення. Це були бронебійний подкалиберний M900, осколково-фугасний M456, шрапнельні M1040 і фугасно-бронебійний M393.
Колісний танк» M1128 MGS пішов в серію одночасно з іншими Stryker, в 2002 році. Виробництво тривало до 2010 року, і за цей час встигли побудувати понад 140 машин. Така техніка призначалася для посилення піхотних з’єднань на бронетранспортерах Stryker. По одній машині вогневої підтримки належало кожному взводу, і при кожній роті передбачався взвод з трьома САУ.
Починаючи з 2003 року, M1128 регулярно брали участь в армійських операціях і вирішували реальні бойові завдання. В ході експлуатації відзначалися як переваги, так і недоліки, і в цілому MGS вважали досить вдалим зразком. Крім того, в ході бойових операцій така техніка показала високу стійкість і живучість: за весь час було втрачено всього три бронемашини. Ще кілька довелося списати через поломки, і на даний момент в армії США є 134 гарматних «Страйкера».
Читайте також:
Згідно з останніми рішеннями, найближчим часом кількістьцих машин буде скорочуватися. До кінця 2022-го армія повністю відмовиться від такої техніки через «моральне і фізичне старіння», а також через «недоцільність подальшого розвитку».
“Рішення про те, коли найкраще позбутися системи, що в даний час використовується Збройними Силами, не приймаються легковажно. Армія доклала всіх зусиль, щоб гарантувати, що підвищення летальності залишиться пріоритетним, щоб забезпечити нашим угрупованням, які мають «Страйкери», можливості, які їм знадобляться в майбутньому” – зазначив заступник начальника штабу армії Джеймс Ф. Паскуартт.
Зауважимо, що сімейство техніки Stryker зазнало критики вже на стадії розробки проекту. Однією з головних стала проблема перегріву внутрішнього приміщення, а також вузлів і агрегатів. Особливо яскраво вона виявлялася при роботі в жаркому кліматі Іраку чи Афганістану. Спочатку її частково вирішили за допомогою охолоджуючих жилетів для екіпажу, але апаратура продовжувала перегріватися.
Тільки до кінця двохтисячних років ця проблема отримала повноцінне рішення. Машини MGS в ході планового ремонту почали оснащувати повноцінним кондиціонером, який відводить надлишки тепла і охолоджує внутрішні відсіки. Техніку після такої модернізації можна було відрізнити по характерному кожуху з батареєю вентиляторів на лівому борту, біля моторного відсіку.
В ході експлуатації і бойового застосування всі «Страйкери» зіткнулися зі спільними проблемами. З’ясувалося, що техніка має надлишкову масу, і штатна силова установка не завжди справляється з навантаженням, через що виникають проблеми з прохідністю. У деяких ситуаціях проблемою ставали великі габарити і високий центр ваги. При цьому виправлення подібних недоліків вимагало значної переробки проекту, що вважається неможливим.
В Іраку і Афганістані однією з головних загроз для американської бронетехніки стали саморобні вибухові пристрої. У зв’язку з цим БТР і деякі інші машини Stryker отримали новий захист днища з подвійним V-подібним бронюванням. Від установки такого захисту на інші зразки сімейства, включаючи M1128 MGS, відмовилися, що призвело до збереження загальновідомих ризиків.
Негативним фактором стала й обмежена кількість побудованої техніки. 140 гарматних бронемашин не вистачило для повноцінного переоснащення всіх «страйкерних» підрозділів і з’єднань. Відповідно, значна їх частина залишилася без ефективного великокаліберного засобу вогневої підтримки.
Втім, недостатня кількість і технічні недоліки компенсувалися достатньо високими бойовими показниками. 105-мм гармата з автоматом заряджання і широким вибором снарядів показала себе зручним засобом вогневої підтримки, що вигідно доповнює інше стволове озброєння мотопіхоти.
На початку травня Пентагон оголосив про намір зняти з озброєння «колісні танки» M1128. Армія вивчила ситуацію, що склалася і прийшла до висновку про необхідність такого кроку. При цьому їй вдалося знайти способи збереження військової потужності підрозділів на необхідному рівні після відмови від 105-мм гармат на колісному шасі.
Читайте також:
Командування вважає, що M1128 MGS до теперішнього часу морально застарів. Також відзначається наявність системних в частині гармати і автомата заряджання, що ускладнює і здорожчує експлуатацію. Також зберігається недолік у вигляді відсутності протимінного захисту по типу інших машин сімейства Stryker.
Виправлення всіх цих недоліків на 134 наявних машинах визнали недоцільним. Тому їх пропонується розпродати протягом наступних півтора року. Складський запас деталей і агрегатів для M1128 буде використаний з іншою технікою сімейства. Засоби і ресурси, що вимагалися для експлуатації MGS, пропонується спрямувати на інші проекти з реальними перспективами.
“Протягом більш ніж 15 років Stryker MGS дозволяв бойовим групам бригади Stryker забезпечувати вогневу підтримку для штурмової піхоти шляхом знищення або придушення укріплених ворожих бункерів, кулеметів і снайперських позицій в умовах міст, а також обмеженій і відкритій місцевості”, – йдеться у повідомленні командування.
Одним з головних завдань тепер є збереження боєздатності підрозділів піхоти на високому рівні. Для цього пропонується розвивати існуючі бойові модулі з 30-мм гарматами за рахунок вдосконалення засобів управління вогнем. Розвиток отримають проекти бойових відділень Medium Caliber Weapons System і Common Remotely Operated Weapons Station-Javelin.
Передбачається, що такі комплекси озброєнь стануть повноцінною заміною для 105-мм гармати. При цьому очікуються переваги у вигляді збільшеного боєкомплекту і підвищеної гнучкості застосування, зумовленої наявністю малокаліберних гармат, кулеметів і ракет. Таким чином, нові зразки техніки зможуть ефективно вирішувати основні завдання нинішніх M1128, але будуть робити це іншими методами і засобами.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Нагадуємо:
