У п’ятницю, 4 червня, в Офісі президента вручили посвідчення учасників бойових дій 26 добровольцям.
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на Офіс Президента України.
Зокрема вручили посвідчення учасника бойових дій бійцям добровольчого батальйону «Айдар», які брали участь в Антитерористичній операції на сході України у 2014 році.
«Я знаю, що ви йшли за Україну з відкритою душею. Минуло сім років, щоб ви отримали статус учасника бойових дій. Це серйозний крок. Ми вам вдячні за те, що ви захищали й продовжуєте захищати Україну», – заявив голова Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України при президентові Сергій Куніцин.
Учасники засідання також вшанували пам’ять загиблих захисників хвилиною мовчання.
Ексзаступник секретаря РНБО, колишній перший заступник командувача Сил спеціальних операцій Сергій Кривонос звільнений з лав Збройних Сил.
Про це повідомляє Українська Права з посиланням на сторінку Сергія Кривоноса у Facebook.
“Звільнений з лав Збройних Сил України… Звільнений без рапорта. Служити державі хотів, але прислуговуватись не буду та не вмію. Тому і звільнили. Кажуть “немає посад”. Хоча іх достатньо. Розумію…команда з Офісу Президента”, – написав Кривонос.
Кривонос заявив, що його звільнення – це “початок нового етапу боротьби з реаліями того безладу, який існує в армії і державі”.
“Наразі мене вже нічого не стримує, з урахуванням того, що супротивники застосовували нечесні і брудні прийоми. На війні дозволені всі прийоми”, – додав він.
Винищувачі F-16 ВПС Польщі, які пофарбували в лівреї “Ворон” і “Тигр”. Обидва винищувача використовуються для показових виступів однією командою – F-16 Tiger Demo team Poland, яка була створена в 2015 році і дебютувала 25 вересня 2015 року на Дні відкритих дверей авіабази Ласк.
Команда літає на одномісних F-16C Block 52+. Один з двох F-16 пофарбований в «тигрову забарвлення» і має конформні паливні баки, що робить його однією з двох європейських показових команд, що літають на F-16, які літають в такій конфігурації.
Ліврея F-16С «Ворон» приурочена до 100-річного ювілею польських ВПС в 2019 році. Літак також використовується для показових виступів.
Фотографії зроблені з нагоди 100 000 годин, які винищувачі F-16 налітали в ВПС Польщі.
Колишній заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос, лідер партії «Нацкорпус» Андрій Білецький та народний депутат від «Голосу» Андрій Шараскін разом розкритикували новий законопроект Зеленського про тероборону.
Нагадаємо, що 25 травня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради Проект закону «Про основи національної опору», визначивши його як невідкладний. Проте всі три експерти відзначили значні недоліки цього законопроекту.
На думку Сергія Кривоноса, держава хоче «затягнути процеси» і не планує створювати надійну масову, народну і потужну територіальну оборону. Військовий пояснює, що ще в грудні 2020 року проект закону про територіальну оборону №4504 за напрацюваннями його робочої групи та парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки був поданий до Верховної Ради народним депутатом від фракції «Голос» Андрієм Шараскіним.
Законопроект №4504, за словами Кривоноса, «це закон про систему кризового реагування в державі, в будь-якій точці України від останнього хутора до великого міста». В той час як президентський законопроект, говорить військовий, – «значно вужчий». Він передбачає лише задачі пов’язані з реагуванням на військові виклики, в той час як план екс-заступника секретаря РНБО враховував і безліч інших кризових моментів.
Депутат Верховної Ради Андрій Шараскін з партії «Голос» водночас закликав Зеленського залучати ветеранів та військових фахівців до розробки закону “Про національний спротив”. За його словами, в законопроекті запропонованому Президентом рух опору та територіальна оборона мають різні організаційні форми та джерела фінансування. Це, вважає нардеп, порушує баланс повноважень органів місцевого самоврядування: на них покладається функції забезпечення та фінансування, але надається права здійснення контролю над фінансами.
У свою чергу Андрій Білецький заявив, що проект “Про національний спротив”, внесений Зеленським, стосується не територіальної оборони, а національного спротиву на окупованих територіях. А ці речі, вважає лідер «Нацкорпусу», треба відокремити.
Представник «Спілки ветеранів АТО», депутат Харківської міськради та учасник боїв з Росією, Анатолій Козловський, теж розкритикував це рішення. За його словами, закон містить три основні проблеми.
По-перше, «закон просто викине за борт» патріотичні організації, їм не дадуть займатися тер обороною – вважає Козловський. По-друге, закон не вирішує питань щодо зброї. «Тероборона, що призначена для наведення порядку на певній території в кризовий період, буде відсутня на цій території в цей кризовий період бо… побіжить до частини по зброю» – пояснює депутат. По-третє, за словами Козловського, у проекті Офісу президента для цих членів тероборони не передбачено жодних повноцінних пільг. В той же час, за його словами «у законопроекті Кривоноса передбачені пільги для тероборонівців… безоплатні дозволи та пільгові кредити на зброю та спорядження, пільговий доступ до полігонів, пільги на освіту, перевага при вступі на держслужбу».
Останні 30 років ми якось перестали звертати увагу на нагороди, які «на деякі свята» нам демонструють різного роду «ветерани». Особливо це стосується так званих ветеранів «Великої Вітчизняної війни».
Перше, на що звертаєш увагу сьогодні – вік ветеранів. Під час війну 1941-1945 р.р. останній призов в радянську армію охоплював юнаків 1927 року народження. В цьому році таким ветеранам має виповнитися 94 роки. Про це якось «не прийнято сьогодні говорити», бо вік деяких ветеранів, яких «інколи демонструють» нам під час деяких свят і, навіть, закликають їм вклонятися, навряд чи подолає планку в 75 років.
Другий момент – нагороди. Спробуємо розібратися на прикладі героя із кінофільму «Місце зустрічі змінити неможна», якого зіграв актор Конкін.
Почнемо з нашивок. Коли Шарапов (актор Конкін) щойно з’явився на місце майбутньої служби, то над клапаном правого карману гімнастьорки ми бачимо дві нашивки у вигляді горизонтальних жовтих смужок. Такими нашивками позначали важке бойові поранення. А у Шарапова їх дві.
Можуть ще бути червоні нашивки, які позначають просто поранення. Отже, Шарапов під час війни отримав два важких поранення. Скоріше за все він досить тривалий час знаходився в госпіталях.
Крім нашивок за поранення у Шарапова є знак «Гвардія». Він дуже схожий на орден і розміщений на правому боці гімнастьорки чи мундира. Даний знак не є нагородою, а означає, що його власник проходив службу в гвардійській військовій частини. Дане звання було в СРСР почесним. Воно спеціальним наказом присвоювалося конкретній військовій частині за бойові заслуги, масовий героїзм і стійкість особового складу. Відповідно всі, хто проходив службу в гвардійській військовій частині, отримували право носити на правій стороні мундиру чи гімнастьорки ЗНАК «ГВАРДІЯ».
Тепер переходимо до медалей. Головне правило – всі ордени круглої (округлої форми) та медалі радянські ветерани носили на лівому боці мундиру, костюму чи гімнастьорки. Ще одне обов’язкове правило – медалі могли бути розміщені тільки після орденів. Розміщення орденів і медалей – що за чим, – досить чітко регламентувався. Жоден справжній радянський ветеран ніколи не розташує медалі «у довільний спосіб». Ніколи!
Але повернемося до Шарапова. На його парадному мундирі ми бачимо три ордена і сім медалей. Серед них: медаль «За оборону Ленінграда», медаль «За перемогу над Німеччиною»,
медаль «За взяття Берліна», медаль «За визволення Праги».
За цими нагородам можна досить точно простежити бойовий шлях старшого лейтенанта Шарапова.
Скоріше за все, війну він розпочав на Ленінградському фронті, за що й отримав відповідну медаль.
Можливо, саме там він отримав своє перше важке поранення за що отримав орден (про це поговоримо потім). Дуже схоже, що в 1943 – на початку 1944 року Шарапова було важко поранено вдруге і він знову тривалий час знаходився на лікуванні. Після одужання його командирують на Перший Український фронт, який був сформований 20 жовтня 1943 року (розформований 10 червня 1945 року). Це випливає з того, що у Шарапова є медалі «За взяття Берліна» і «За взяття Праги»: тільки бійці Першого Українського фронту брали участь у штурмі Берліна, а пізніше увійшли в столицю Чехії.
Наступні дві медалі «За відвагу» та медаль «За бойові заслуги».
Даними медалями нагороджували військовослужбовців радянської армії за проявлені героїзм і особисту хоробрість. Так як Шарапов служив у розвідці, тому цілком логічно, що він був нагороджений саме такими медалями.
Переходимо до орденів. У Шарапова їх три.
Орден Червоної зірки та орден Вітчизняної війни 2-го ступеня знаходяться на правому боці мундира, бо мають форму зірочок. Якщо Шарапов дожив до травня 1985 року, то з нагоди «ювілею» був би ще нагороджений і орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.
Орден «Вітчизняної війни» 2 ступеня Шарапов отримав до 1943 року, бо він у нього “підвісний”. З 1943 року і до 1985-го всі ордени «Вітчизняної війни» були «на закрутці».
Орден “Бойового Червоного Прапора” дуже схожий на медаль. У Шарапова він розташований на лівому боці мундира першим тому, що у цьому наборі нагород він «найстарший». А вже за ним до лівого краю мундира розміщено набір медалей у відповідній «ієрархії».
Орден Червоного Прапора в роки Другої Світової війни мав схожу з медалями колодку. Він носитися на лівому боці мундира. Орденом “Бойового Червоного Прапора” (був ще й орден «Трудового Червоного Прапора») нагороджували за особливі бойові заслуги і героїзм, проявлені під час виконання бойового завдання.
Крім нагород СРСР у Шарапова є “іноземний” орден: польський «Хрест Заслуги» третього класу (бронзовий). Але тут ми маємо справу з «кіноляпом»: синя колодка з чорними смугами не відповідає «бронзовому» класу «Хреста Заслуги», а є складовою іншого польського ордену – хреста «Virtuti militari».
Як ми вже з’ясували Шарапов воював на 1-му Українському фронті, а отже брав участь у звільненні Польщі, тому цілком ймовірно, що він міг бути нагороджений і орденом «Хреста Заслуги».
Дуже дивно, що з таким набором нагород Шарапова в фільмі не зробили Героєм Радянського Союзу. Досить дивним виглядає також той факт, що маючи такі нагороди він дослужився тільки до військового звання старший лейтенант. Але то вже запитання до режисера фільму та автора сценарію.
Головне, що ми маємо винести з цього епізоду – після війни ТІЛЬКИ ДЕЯКІ ВЕТЕРАНИ мали подібний «іконостас на грудях». Переважна більшість ветеранів Другої Світової війни, у кращому випадку, мали одну-дві нагороди.
Олександр Олійник, спеціально для “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Цієї ночі військовослужбовці Мукачівського прикордонного загону виявили величезний квадрокоптер контрабандистів. Як повідомили у Держприкордонслужбі, Коптер з розмахом променів у людський зріст перевозив 600 пачок сигарет.
Тютюнові контрабандисти не полишають спроб незаконно перемістити до країн ЄС сигарети аби збагатитися на різниці цін та несплаті податків. Намагаючись обійти інженерні споруди прикордонників, злочинці дедалі частіше використовують малі літальні апарати, а також потужні безпілотні літальні апарати. Один з таких, із прикріпленим до нього пакунком сигарет, виявив цієї ночі неподалік від кордону наряд відділення інспекторів прикордонної служби «Вилок». Спочатку прикордонники почули шум двигуна безпілотника та почали його переслідувати, намагаючись також відстежити й місце злету. За декілька хвилин охоронці кордону почули звук падіння безпілотника. Ймовірно, людина, яка ним керувала, побоялась викриття та втратила керування над квадрокоптером. У примотаному пакунку знаходилося 600 пачок сигарет, які невдахи-контрабандисти намагались перемістити до сусідньої Угорщини.
Наразі квадрокоптер та сигарети доправили до прикордонного підрозділу, згодом їх передадуть співробітникам ДФС.
Варто зауважити, що це уже дев’ятий літальний апарат контрабандистів, який цього року затримали українські прикордонники.
Військово-морські сили Сполучених Штатів отримали третій десантний катер на повітряній подушці нового типу Ship to Shore Connector (SSC) з номером 102. Передача машини пройшла після проведення приймальних випробувань та підтвердження можливостей катеру.
SSC побудовані з аналогічними розмірами, що його попередник LCAC (Landing Craft Air Cushion). Це забезпечує сумісність цього транспортного засобу на повітряній подушці наступного покоління з чинними кораблями-амфібіями, обладнаними спеціальними системами, а також з мобільною посадочною платформою Expeditionary Transfer Dock.
Програма Ship to Shore Connector зараз знаходиться в серійному виробництві. Наступні SSC 103-115 вже виготовляються на виробничих лініях в Textron Systems в Слайделлі, штат Луїзіана.
На навчальних катерах SSC 100 і SSC 101 зараз проходять початковий етап підготовки оператори в Центрі наземних бойових дій ВМС США у Панама-Сіті.
На аеродромі в Бородянці, київська область, відбулись випробування безпілотного новітнього літального апарату Reybird-3. Розробкою нового БПЛА займається «Авіаційна виробнича компанія Skayeton», яка входить до ГС «Ліга оборонних підприємств України». За польотами спостерігали представники Київської асоціації військових аташе (КАВА).
Інформацію про практичні польоти літального апарату повідомляє інформаційне видання Міністерства оборони України АрміяInform.
Літальний апарат Raybird-3 — не звичайний безпілотник, а повноцінна безпілотна авіаційна система класу «малий тактичний» для довготривалих та ISTAR місій.
Переносна система готова до розгортання за лічені хвилини. Модульна літальна платформа полегшує заміну різних функціональних частин. Пакети корисного навантаження можуть включати радіорелейні пристрої та обладнання для електронної боротьби/протидії.
У Збройних Силах України Reybird-3 на озброєнні ще не перебуває, але вже майже рік є на випробуваннях для постійного використання Повітряних Сил ЗСУ.
Одразу в трьох повітряних командуваннях Збройних сил України відбулися масштабні навчання сил протиповітряної оборони. Практичну підготовку від ударів сучасних засобів повітряного нападу противника походили підрозділи локальних угруповань протиповітряної оборони із прикриття військ та важливих державних об’єктів.
Про це повідомляє Служба зв’язків з громадськістю Командування Повітряних Сил ЗСУ.
Для проведення тренувань було залучено бойову техніку зенітних ракетних, радіотехнічних підрозділів та авіації.
Повітряні цілі для підрозділів ЗРВ імітували літаки тактичної авіації Повітряних Сил та дистанційно керовані літальні апарати. Окрім ППО Повітряних Сил в тренуванні взяли участь й підрозділи з протиповітряної оборони Сухопутних військ Збройних Сил України.
До журналістів інформаційної агенції “НОВА – новини ветеранів” знов звернулися учасники АТО, які, попри гарантоване їм законом право, досі не можуть отримати земельні ділянки. Проблема ненадання паїв ветеранам та сім’ям загиблих військових, на жаль, стала типовою для всієї України та приймає ознаки тривожної тенденції. Цього разом з подібним зневажливим ставлення зіткнулися учасники АТО/ООС з Сумщини. На території Недригайлівської громади ветеранам відмовляють в отриманні земельних ділянок попри те, що вже було розроблено первинну документацію проекту землеустрою.
Починаючи з лютого 2020 року сім’ї загиблих учасників АТО та ветерани російсько-української війни почали отримувати дозволи на розробку проектів землеустрою. Їм мали відійти близько 50 гектар на території Курманівської сільської ради та 13 гектар поблизу селища міського типу Терни.
“Зараз землю на території Курманівського старостату обробляє місцеве агропідприємство, але це фактично самозахоплені землі, бо у власність їх не передавали. Ті 13 гектар, що поблизу смт Терни, то там існує соток 50 покинутих городів. Ветерани взагалі вирішили відступити трохи далі від тих городів, щоб уникнути конфлікту з місцевими мешканцями. – Розповідає Олександр Солоніков, ветеран АТО, представник ГО “Сумська обласна спілка інвалідів війни, учасників АТО та ООС”. – Коли вже було розроблено документацію на землю та отримано дозволи, місцевий держгеокадастр вирішив передати землі Недригайлівській громаді, ігноруючи таким чином право ветеранів на земельні ділянки”.
Олександр Солоніков, ветеран АТО, представник ГО “Сумська обласна спілка інвалідів війни, учасників АТО та ООС”
Олександр Солоніков каже, що починаючи з липня 2020 року проекти землеустрою декілька разів заходили в держгеокадастр на затвердження. Але працівники державного органу просто ігнорували такі звернення та передавали землі місцевій адміністрації.
“На початку березня цього року, встановленою процедурою, через ЦНАП, ми відправили ці проекти землеустрою до Недригайлівської ОТГ, якій Держгеокадастр передав землі. Ми місяць чекали, коли проекти передадуть на розгляд земельної комісії, але її члени нічого не знали про ці папери. Виявилося, що голова громади Костянтин Волков просто сховав документи у себе в кабінеті”, – говорить учасник війни.
Олександр каже, що як тільки місцеве телебачення опублікувало сюжет про штучне перешкоджання в отриманні землі, голова Недригайлівської ОТГ Костянтин Волков почав їздити по селах та розповідати мешканцям, що нібито атовці хочуть забрати в них всю землю. Однак реально землю у власність нікому не передавали.
“Зрештою наші документи так і не надійшли на розгляд сесії Недригайлівської ОТГ. З’ясувалося, що голова ОТГ та депутати вирішили передати ці землі своїм людям. Коли учасники АТО збиралися їхати на сесію громади 27 травня, нам повідомили, що проти нас вже готується загін поліції, щоб не допусти на сесію та звинуватити у правопорушенні”, – розповідає подробиці Олександр Солоніков.
Зараз ситуація залишається у підвішеному стані. Сподіваємось, що розголос про цей ганебний інцидент допоможе вирішити проблему надання землі для учасників АТО та родин загиблих.
Іван Кондратюк, директор Інституту планування територій, учасник АТО, у своїй статті “Якщо, учаснику АТО/ООС надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то надання також дозволу іншим особам має бути заборонено” пише, що по всій Україні вартість проектів на розробку землеустрою, на які витратили кошти родини сімей загиблих учасників АТО та ветерани, становить вже понад 320 мільйонів гривень.
Іван Кондратюк, директор Інституту планування територій, учасник АТО
“Сподівання, що депутати місцевих рад будуть затверджувати проєкти землеустрою або відмовляти виключно з підстав, зазначених в ст. 118 Земельного кодексу України, не підтверджуються практикою взаємодії з громадами, які створювалися добровільно та отримували земельні ділянки в комунальну власність за актами приймання передач”, – пише в статті Іван Кондратюк.
Для виходу з ситуації необхідно внести зміни до ухваленого законопроєкту №2194, якими було б гарантовано за твердження розробленої та погодженої документації із землеустрою учасникам АТО/ООС та заборонено надання дозволів на розробку проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок іншим особам, якщо на цю земельну ділянку вже надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою учаснику АТО/ООС.
