Військовослужбовці 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського навчалися стрибати з парашутом. Тренування відбулися на військовому полігоні у Миколаївській області.
Десантування здійснювали з вертольоту Мі-8 Морської авіації Військово-Морських Сил ЗС України із висоти 600 та 800 метрів зі зброєю та спорядженням.
Зазначається, що перед виконанням навчальних стрибків морпіхи заздалегідь пройшли та засвоїли курс повітрянодесантної підготовки.
Для успішного виконання вправ, військові вивчали матеріальну частину десантних парашутів, здійснювали укладання основного та запасного парашутів, а також відпрацювали елементи наземної підготовки на парашутно-десантному комплексі.
У 2022 році в Україні планують підвищити грошове забезпечення військовослужбовцям. Кошти на це заклали в бюджеті на наступний рік. Також запланована і модернізація існуючого на цю мить озброєння ЗСУ. Про це розповіли в Підкомітеті з держбезпеки й оборони Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Зараз відомо, що зарплату військовим останній раз переглядали близько двох років тому. При цьому багато нардепів вважають, що це треба робити щороку, адже люди, які обороняють свою державу, безсумнівно заслуговують реальної оцінки своєї праці, ризикуючи здоров’ям і життям.
У той момент, коли в українській армії тривають пошуки заміни «радянських уазиків» на більш сучасне військове авто, до України у серпні прибула перша партія китайських позашляховиків BAW Warrior, які використовує армія Китайської Народної Республіки (КНР).
«Потужний двигун, повний привід, рамна конструкція, прямі лінії кузова, створені не модними тенденціями, а для вирішення функціональних завдань, унікальна для класу вантажопідйомність понад 1800 кг – все це робить Warrior надійним помічником для виконання найскладніших завдань!» – повідомляють в українській компанії «Агсолко Україна», яка є офіційним імпортером китайської техніки.
Warrior 2043 (на фото) має габарити: загальна довжина – 5 110 мм, загальна ширина 1 850 мм, загальна висота – 2 025 мм, колісна база – 3 035 мм. Авто оснащене дизельним чотирилітровим рядним двигуном об’ємом 2360 см3, який має рідинне охолодження.
Warrior 2043 може розігнатися до 130 км/год. та подолати кут підйому в 60%. На 100 км авто витрачає 10,5 л пального. Об’єм паливного бака – 70 л.
В Україні пропонується дві версії авто BAW з однорядною (Warrior 2043 ) і дворядною (Warrior 2043-DC) кабіною. Машина оснащена турбодизелем об’ємом 2,4 л з потужністю 140 л.с. Ціна на позашляховик «у вільному продажі» стартує від 777.434 грн.
08 вересня 2021 року було зафіксовано одинадцять порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації, інформує пресслужба Об’єднаних сил.
У напрямку населених пунктів ОПИТНЕ та АВДІЇВКА російські війська та їхні найманці обстрілювали позиції наших захисників із 120 мм мінометів.
Також ворог здійснив прицільний обстріл позицій Об’єднаних сил з артилерії калібру 122 мм поблизу населених пунктів КРЯКІВКА та СТАРОГНАТІВКА.
Неподалік ПАВЛОПОЛЯ противник вів вогонь зі станкових протитанкових гранатометів.
У районі населеного пункту ШИРОКИНЕ окупанти вели прицільний вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.
Біля ЗОЛОТОГО-4 збройні формування Російської Федерації двічі обстріляли позиції Об’єднаних сил з ручних та станкових протитанкових гранатометів і стрілецької зброї.
Крім того, на ЛУГАНЩИНІ зафіксовано прольоти трьох ворожих безпілотників типу «ОРЛАН-10» із перетином лінії розмежування.
Під час ворожого обстрілу двоє військовослужбовців Об’єднаних сил дістали осколкові поранення. Стан їхнього здоров’я – середньої важкості.
Про дії збройних формувань Російської Федерації повідомлено представників ОБСЄ через Українську сторону СЦКК.
Сьогодні з ранку, 09 вересня 2021 року, російські окупаційні війська ще не порушували режим припинення вогню.
Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Окружний суд чеського міста Пльзень засудив до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму 27-річного Лукаша Новачека за участь у бойових діях в 2015 році на сході України разом з російсько-окупаційними військами.
Згідно з матеріалами справи, Новачек поїхав на Донбас в липні 2015 року, де брав активну участь у діяльності бойовиків так званої “Донецької народної республіки”.
Новачек був засуджений за теракт і участь в організованій злочинній групі. Вирок не остаточний, обвинувачений відразу заявив про подання апеляції і весь час стверджує, що не брав участі в бойових діях.
Сам Новачек розповів ще кільком людям, які дали свідчення в суді, що він брав участь у бойових діях в Україні. На думку суду, свідки не знали один одного. Пізніше Новачек сказав, що просто хвалився.
У медичному висновку також зазначено, що причиною того, що чоловік звернувся до психіатра, було те, що він воював в Україні та страждав від проблем з психічним здоров’ям.
Докази також містять фотографії і відео, зняті на його мобільний телефон, де він позує у формі бойовиків зі зброєю. На одному з відеороликів, знятих біля Донецького аеропорту, він говорить про свою присутність ламаною російською мовою. Він стверджує, що хотів боротися з українськими “фашистами” і говорить, що йому соромно бачити, що українці роблять з мирним населенням.
Новачек у суді заявив, що не брав участі в бойових діях, а тільки працював на кухні. “Я поїхав туди, щоб побачити дівчину на ім’я Наташа, з якою познайомився в соціальній мережі. Мене почали вмовляти вступити в армію Новоросії. Я не хотів там вмирати, тому ми домовилися, що я буду просто цивільним службовцем, допомагатиму на кухні тощо. Я здав свій паспорт після приїзду”, – розповів він.
У Верховній раді не вистачило голосів для ухвалення рішення про звернення до Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні статусу основного союзника.
Проект закону №5380 “Про Звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО” розглядався під час позачергової сесії українського парламенту 8 вересня.
За те, щоб підтримати проект постанови, свої голоси віддали лише 26 депутатів, коли для рішення необхідні 226. Більшість народних обранців утрималися.
Раніше голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія в інтерв’ю журналістам повідомляв, що після візиту Президента України Володимира Зеленського до США, у політичній силі вирішили не голосувати за проект закону №5380.
В акваторії Чорного та Азовського морів відбуваються тактичні тренування водолазів-розвідників 73-го морського центру СпП ім кошового отамана Антіна Головатого. Українські “морські котики” тренуються спускам у воду, а також відпрацьовують абордажні дії на кораблях.
Про це повідомляє прес-служба 73-го морського центру СпП.
Зазначається, що такі тренування є обов‘язковим елементом бойової підготовки операторів морського центру. Вони відбуваються як вдень, так і вночі.
Всі тренування проводяться зі зброєю та спорядженням в умовах, максимально наближених до бойових.
Міністр Росії у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації стихійних лих, а також член Ради безпеки Російської федерації Євген Зінічев загинув на навчаннях. Про це повідомляють у МНС Росії.
За словами джерела РБК, Зінічев загинув під час відомчої зйомки, коли намагався врятуватиспівробітника знімальної групи, який послузнувся на краю обриву. Але під час стрибку у воду він впав на камінь.
“МНС РФ зі скорботою повідомляє, що під час виконання службового обовʼязку, перебуваючи на міжвідомчих навчаннях із захисту Арктичної зони від НС, рятуючи життя людини, трагічно загинув глава МНС Євген Зінічев” — сказали у відомстві.
До теперішнього часу в США створена велика і розвинена багатокомпонентна система стратегічної протиракетної оборони. Попри це, тамтешнє агентство з розвитку ПРО займається розробкою відразу декількох нових проектів різного роду, спрямованих на підвищення загальної ефективності та розширення бойових можливостей.
Актуальні плани агентства, реалізація яких вже розпочалася, передбачають серйозну перебудову систем оборони. В цілому передбачається зберегти основну частину існуючих компонентів ПРО, модернізувати їх і доповнити новими системами. Одночасно з цим наявна система стане багаторівневою, що дозволить створити більш ефективну ешелоновану оборону.
Цього року тривають роботи по протиракетам SM-3 Block IIA, на що виділено близько 40 млн дол. У листопаді минулого року агентству і підрядникам вдалося провести перший успішний випробувальний запуск такого виробу з перехопленням навчальної цілі. Це стало приводом для оптимізму, але в цілому не вплинуло на обсяг і складність майбутніх робіт. Відповідно, заходи щодо нової модифікації SM-3 будуть тривати.
Тривають роботи з розгортання і вдосконалення сухопутних комплексів ПРО Aegis Ashore. В 2021 фінансовому році на ці потреби вимагали більше 55 мільйонів. У найближчому майбутньому передбачається завершити розгортання чергового такого комплексу на Гаваях. Також необхідно доопрацювати апаратну і програмну частину для майбутнього використання останньої модифікації ракети SM-3.
У 2021 році запускають черговий проект модернізації комплексу THAAD. За рахунок перспективної ракети і інших компонентів передбачається підвищити дальність і ефективність стрільби. На такі роботи в цьому році виділено 140 млн дол. Льотні випробування заплановані на 2023-ій рік.
Також у цьому році почалася розробка перспективної ракети-перехоплювача NGI (Next-Generation Interceptor). В майбутньому цей виріб повинен буде замінити застарілі протиракети GBI зі ступенем перехоплення EKV. У поточному фінансовому році на розробку NGI витратять понад 660 млн дол. За планом, дослідно-конструкторські роботи розтягнуться на п’ять років. Загальні витрати на проект за цей час – 4,9 млрд дол. До теперішнього часу агентство встигло зробити технічне завдання на новий проект, запустити конкурсну розробку і прийняти заявки учасників. Про вибір переможця, якому належить розробляти повноцінний проект і будувати ракети, поки не повідомлялося.
Геополітичні конкуренти США розробляють перспективні гіперзвукові ракетні комплекси, і в найближчі роки така зброя швидше за все, стане реальною. Згідно останніх новин, роботи зі створення ПРО, націленої на перехоплення гіперзвукових цілей, будуть відновлені і доведені до логічного кінця.
Науково-дослідна робота за темою «гіперзвукової» ПРО велася з 2019 року. Потім був оголошений конкурс, і в березні 2020-го почався розгляд заявок. У липні повідомлялося про вибір переможця і підписання контракту на повноцінну розробку проекту. Однак всього через кілька днів оголосили про припинення робіт на невизначений час.
Стало відомо, що агентство уважно стежить за випробуваннями інших країн, збирає і аналізує дані. За рахунок цього вдалося сформувати приблизні вимоги до своєї протиракет і інших елементів комплексу. Так, засікати гіперзвукові ракети планують за допомогою існуючих наземних і корабельних РЛС. Можливе створення спеціалізованих космічних апаратів. Перехоплення пропонується здійснювати за допомогою абсолютно нової протиракети. Вона буде вражати ціль на плануючій ділянці траєкторії, де та найбільш вразлива. Знадобляться нові засоби управління, що враховують особливості гіперзвукової зброї.
Точний вигляд майбутнього комплексу ПРО і його характеристики ще не визначені. Терміни та вартість робіт теж поки не розраховані. Крім того, в проекті військового бюджету на наступний рік поки відсутні витрати на подібні розробки.
“NGI буде охоплювати інновації 21-го століття, такі як технології множинного вбивства, цифрова інженерія, DevSecOps і модульні архітектури. NGI забезпечить неприступний сучасний стратегічний потенціал збройних сил, що захищає нашу країну.
Хоча ми впевнені в здатності нашої країни захистити нашу батьківщину, союзників і партнерів від сьогоднішніх ракетних загроз з боку держав-вигнанців, майбутнє далеко не визначене. Північна Корея і Іран продовжують нарощувати свій потенціал балістичних ракет, щоб загрожувати нашій рішучості і підірвати її (…) Загроза з боку держав-вигнанців буде продовжувати розвиватися в найближчому майбутньому. Таким чином, Сполучені Штати повинні створити багаторівневу оборону території, здатну протистояти просуванню наших супротивників, і цей процес має розглядатися як національний пріоритет” – пише профільне американське видання Вreakingdefense.
За результатами вже початих і нових проектів, система ПРО США повинна істотно змінитися. Передбачається зберегти і наростити можливості по стеженню за ймовірним противником, виявлення запусків ракет з подальшою видачею цілевказування. Перехоплення буде здійснюватися морськими і наземними ракетними комплексами декількох типів. При цьому корабельні і сухопутні системи отримають новий варіант ракети SM-3, а ракету GBI в перспективі замінять більш досконалу NGI.
Крім балістичних цілей, ПРО зможе виявляти і вражати аеродинамічні гіперзвукові об’єкти. Для цьому створюється спеціалізований комплекс, який в майбутньому буде інтегрований з іншими системами. Втім, терміни появи «гіперзвукової» ПРО поки залишаються невідомими, і мова йде лише про віддалену перспективу.
Таким чином, останні новини показують, що американці стежать за ситуацією, що складається у конкурентів з розробкою стратегічного наступального озброєння, враховують свої помилки і намагаються відповідати на нові виклики. Поки ж зрозуміло і очевидно лише те, що нові проекти з вдосконалення системи ПРО знову будуть складними і дорогими – власне, майже як все озброєння армії США.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”
Сектор безпеки і оборони України має складну структуру і багато хто з наших громадян в ній плутається. Наприклад, хто відповідає за зарплати військових – головнокомандувач ЗСУ чи міністр оборони? А начальник ЗСУ і начальник Генштабу – це одна і та ж людина? Особливо все заплуталося, коли розбірки між головами МО і ЗСУ вже почала висвітлювати преса, а вони перекладали відповідальність одне на одного. В нюансах розподілів обов’язків спробував розібратися Руслан Рудомський. Журналіст відділу «Війна» на сайті Depo.ua пояснює, з чого складається сектор безпеки і оборони України, з якою метою існують ті чи інші посади в ньому і хто за що відповідає.
Отже: хто і за що відповідає в українській армії?
Верховнийголовнокомандувач Збройних сил України.
На вершині умовної “піраміди” знаходиться верховний головнокомандувач Збройних сил України – найвища посадова особа в українській армії і оборонному секторі загалом, якою, згідно з Конституцією, є президент України. У разі збройної агресії проти України саме президент приймає рішення щодо застосування Збройних сил з метою оборони держави від агресора. Також президент постійно очолює Раду національної безпеки та оборони України (РНБО), а під час агресії проти держави очолює Ставку верховного головнокомандувача Збройних сил України.
З 20 травня 2019 року верховним головнокомандувачем ЗСУ є Володимир Зеленський.
Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) – це координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при президентові України. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Рішення РНБО вводяться в дію указами президента України.
Основними функціями цього органу є:
Внесення пропозицій президенту України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.
Координація та контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час.
Координація та контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.
Головою Ради національної безпеки і оборони є президент України. Він також формує персональний склад РНБОУ, до якого за посадою входять: прем’єр-міністр, міністр оборони, голова СБУ, міністр внутрішніх справ, міністр закордонних справ, а також керівники інших центральних органів виконавчої влади (за згодою). При цьому голова Верховної Ради може брати участь у засіданнях РНБО навіть не будучи її членом.
Поточне інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення діяльності РНБО здійснює її апарат, який підпорядковується секретареві РНБО. Секретар забезпечує організацію роботи і виконання рішень РНБО, призначається та звільняється президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.
З 31 травня 2019 року головою РНБО є Володимир Зеленський.
З 03 жовтня 2019 року секретарем РНБО є Олексій Данілов.
Воєнний кабінет при Раді національної безпеки і оборони України
Воєнний кабінет при РНБО – це робочий орган, основним завданням якого є обговорення пропозицій щодо застосування сил і засобів структур сектору безпеки і оборони України для відбиття збройної агресії проти держави.
До складу Воєнного кабінету за посадою входять: прем’єр-міністр, міністр внутрішніх справ, міністр закордонних справ, міністр оборони, голова СБУ, начальник генерального штабу ЗСУ, голова Державної прикордонної служби, командувач Національної гвардії, глава Офісу президента України, а також за згодою – голова Верховної Ради України.
Очолює Воєнний кабінет при РНБО голова РНБО – верховний головнокомандувач ЗСУ – президент України. Секретарем Воєнного кабінету за посадою є секретар РНБО.
Ставка верховного головнокомандувача Збройних сил України
Ставка верховного головнокомандувача Збройних сил України (СВГ) – це надзвичайний орган найвищого військового керівництва держави, який здійснює, в період реальної війни стратегічне управління Збройними силами України та іншими військовими формуваннями держави.
СВГ може вносити зміни і уточнення до структури та організації Збройних сил, здійснювати планування кампаній і стратегічних операцій, ставити завдання угрупуванням військ, розпоряджатись наявними резервами тощо.
Станом на сьогодні Ставка не сформована, адже Україна офіційно не перебуває у стані війни. Робочим органом Ставки верховного головнокомандувача є Генеральний штаб Збройних сил України.
Генеральний штаб Збройних сил України (Генштаб) – це головний військовий орган з планування оборони держави, управління застосуванням Збройних сил України, координації та контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими законними військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.
Керівником Генштабу ЗСУ є начальник Генерального штабу Збройних сил України, якого з числа воєначальників призначає верховний головнокомандувач ЗСУ – президент України.
Начальник Генерального штабу Збройних сил України:
Здійснює оперативне керівництво Збройними силами.
Здійснює і контролює заходи щодо підтримання військ ЗСУ у постійній бойовій та мобілізаційній готовності.
Визначає систему управління Збройними силами та іншими військовими формуваннями і контролює її функціонування.
Визначає організацію, повноваження і порядок діяльності структурних підрозділів Генерального штабу.
Організовує розроблення проектів нормативно-правових актів з питань оборони та подає їх в установленому порядку через міністра оборони України.
Присвоює в установленому порядку військові звання військовослужбовцям та вносить подання про присвоєння вищих військових звань.
Порушує в установленому порядку питання про відзначення державними нагородами та відзнаками Міноборони військовослужбовців, а також працівників ЗСУ у Генштабі.
Організовує взаємодію структурних підрозділів Генштабу з Міноборони тощо.
Генеральний штаб ЗСУ підпорядковується безпосередньо головнокомандувачу Збройних сил України.
З 28 липня 2021 року начальником Генерального штабу ЗСУ є генерал-майор Сергій Шаптала.
Головнокомандувач Збройних сил України
Головнокомандувач Збройних сил України – це найвища керівна посада у Збройних силах України. Він здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними силами України, контроль стану забезпечення армії військовою технікою, озброєнням та іншими ресурсами.
Згідно чинного законодавства, термін “безпосереднє військове керівництво” має чітке визначення – це діяльність, спрямована на здійснення заходів щодо розвитку Збройних сил України, їх технічного оснащення, підготовки та всебічного забезпечення, визначення основ їх застосування, а також управління ними.
Звітується головнокомандувач ЗСУ лише перед президентом і міністром оборони про досягнення військово-стратегічних цілей у сфері оборони.
З 28 липня 2021 року головнокомандувачем ЗСУ є генерал-лейтенант Валерій Залужний.
Міністерство оборони України (Міноборони) – це центральний орган виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України.
Основними завданнями Міноборони України є:
Участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони.
Участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України.
Забезпечення функціонування, бойової і мобілізаційної готовності, боєздатності та підготовки Збройних сил до виконання покладених на них функцій і завдань.
Проведення державної військової кадрової політики, заходів щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовців, членів їхніх сімей та працівників Збройних сил.
Розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу.
Взаємодія з державними органами, громадськими організаціями і громадянами, міжнародне співробітництво.
Контроль за додержанням законодавства у Збройних силах, створення умов для демократичного цивільного контролю над Збройними силами.
Простіше кажучи, Міністерство оборони організовує функціонування Збройних сил України шляхом фінансового, матеріального, продовольчого та іншого забезпечення.
Очолює Міністерство оборони України міністр оборони, якого призначає Верховна Рада за поданням верховного головнокомандувача ЗСУ – президента України. З 2018 року міністром оборони України може бути лише цивільна особа (звільнені з лав ЗСУ колишні військовослужбовці також вважаються цивільними особами).
З 04 березня 2020 року міністром оборони України є Андрій Таран.
Варто відзначити, що попри виписані в законодавстві повноваження та підзвітність всіх посадових осіб в секторі оборони і безпеки, час від часу між ними виникають конфлікти через перетягування ковдри повноважень і навпаки – перекладання відповідальності. Останній такий конфлікт тривав більше року між міністром оборони Андрієм Тараном і вже колишнім головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком. Вирішився цей конфлікт шляхом звільнення Хомчака. Хоча, подейкують, що дні Тарана в міністерському кріслі також добігають кінця.
