Служба безпеки України повідомляє про виявлення арсеналу з засобами ураження в одного з місцевих “громадських активістів”. Зазначається, що небезпечні предмети знайшли на території помешкання громадянина, а сама схованка була облаштована у прибудинковій споруді приватного домоволодіння.
Під час огляду тайнику правоохоронці виявили 3 гранати РГ-42 і Ф-1; електродетонатори; шумові гранати; понад 100 набоїв калібру 5,45 мм.
Правоохоронці встановлюються джерела надходження засобів ураження. Тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності осіб, причетних до неї.
Стратегічне командно-штабне навчання “Об’єднані зусилля” відбувається на всіх полігонах України за участі міжнародних партнерів. Так, на Миколаївщині, розрахунки протитанкової артилерійської батареї окремої мотопіхотної бригади тренувалися вражати ворожі цілі – танки та бронетехніку.
Артилеристи відпрацювали дії з підтримки загальновійськових підрозділів у бою, злагоджено виконали усі навчальні питання та вразили визначені цілі.
Під час наступних етапів СКШН українські військовослужбовці будуть виконувати навчально-бойові завдання спільно з іноземними колегами для набуття сумісності з підрозділами збройних сил держав-партнерів.
На Камчатці, під час навчальних польотів, розбився вертоліт КА-27. На його борту перебувало троє співробітників ФСБ (прикордонники) і двоє пілотів. Про це “Інтерфакс” повідомило «обізнане джерело» в авіадиспетчерських службах.
Уламки гвинтокрила були виявлені на горі Острой в Елізовському районі. Про долю людей, які знаходилися на борту повітряного судна поки нічого не повідомляли.
23 вересня 2021 року ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишалася контрольованою. Інтенсивність бойових дій на лінії зіткнення зменшилася: російські збройні формування порушили режим припинення вогню лише п’“`ять разів.
В напрямку ПІВДЕННОГО противник вів вогонь зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів.
Поблизу КРИМСЬКОГО російські найманці здійснили прицільний обстріл наших позицій з гранатометів різних систем та стрілецької зброї.
Тричі рашисти відкривали вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї в бік населеного пункту НОВОЛУГАНСЬКЕ.
Втрат серед українських захисників вдался уникнути.
Протягом поточної доби, 24 вересня 2021 року, порушень режиму припинення вогню з боку російських окупаційних військ поки що не зафіксовано.
Андрій Хімічев – єдиний із нинішніх 84 депутатів Запорізької обласної ради фронтовик. Рік (з березня 2014 по березень 2015), який він провів на передовій, багато чого навчив цивільного будівельника із Запоріжжя, який під час першої хвилі мобілізації добровільно переступив поріг військкомату. Як учасник АТО, заступник командира вогневого взводу артдивізіону 79 бригади, сержант запасу, гартувався у так званому «південному котлі» – на межі трьох областей – Донецької, Луганської і Ростовської в секторі «Д».
«На передовій, як ніде, найвиразніше проявляються характери людей, котрі одягли військову форму і взяли до рук зброю. Мужність і слабкість, вміння опанувати себе у найтяжчу хвилину, коли, здавалося, що от-от доведеться розпрощатися з життям, і панічна метушня тощо, ідуть завжди поряд. Військове братерство і взаємодопомога гуртують фронтовиків, допомагають долати труднощі і адаптуватися до мирного життя тим, кому пощастило вирватися з того пекла живими. Можливо тому, коли і я через рік повернувся з фронту додому, вирішив зайнятися громадською діяльністю. Щоб працювати з людьми, допомагати землякам всім, чим можу…», – пояснив свій вибір боротися за депутатський мандат «атовець».
Дебют 49-річного фронтовика у боротьбі за депутатський мандат виявився вдалим: Андрій Хімічев на торішніх виборах здобув переконливу підтримку своїх земляків і виборов одразу два депутатських мандата – Запорізької міськради і Запорізької облради.
«Від мандату Запорізької міськради я відмовився, бо я є одним з керівників Запорізької ради ветеранів АТО. Тож, задля кращого спілкування з побратимами я вирішив, що працюватиму депутатом в обласній раді..»,- пояснив свій вибір фронтовик.
Напружені передвиборчі перегони вже позаду. Як повідомляла «НОВА» в рубриці «Патріоти до влади!» (http:///category/patrioty-do-vlady/) спробувати своїх сили у боротьбі за депутатство торік вирішили чимало фронтовиків, які балотувалися до рад всіх рівнів. Проте, далеко не всім з претендентів пощастило отримати підтримку виборців.
А ті з них, хто таки отримав мандат довіри, за рік, що минув, багато чого навчилися, працюючи у владі. Гартувався владою і наш герой, який, як вже згадувалося, став єдиним учасником АТО поміж депутатів в теперішньому складі Запорізької облради. І як би там не було, але фронтовик тепер весь час перебуває під прицілом своїх виборців. Перш за все – побратимів. Правда у випадку з героєм нашого матеріалу, це не зовсім так.
«Щодо моєї передвиборчої програми… Всього не більше 30% вона орієнтована, власне, на учасників АТО/ООС. Це до того, що чомусь в суспільстві складається враження, що коли «атовець» отримує депутатський мандат, то він, переважно, переймається проблемами лише фронтовиків, – уточнює Андрій Хімічев. – По-перше, я не хотів, щоб моя перемога на виборах трактувалася лише завдяки підтримці моїх побратимів. Я хотів, щоб моє обрання пов’язували з тим, що я зробив для земляків уже після війни тощо. Тому акцентів тільки на підтримці фронтовиків не розставляв. Всі жителі області мають рівною мірою право на захист їхніх інтересів депутатами. Хоча, оті 30% – це «найгарячіша» тема для мне, як депутата. Зокрема, турбота про підтримку ветеранів, допомога родинам загиблих фронтовиків, їхня правова і соціальна підтримка тощо …»
Перший рік депутатства, не приховує Андрій Хімічев, для нього – вперше в житті здобувшого депутатський мандат, виявився непростим. Адже дуже багато проблем нині непокоять запоріжців. І чимало з них по допомогу ідуть до свого депутата. Найвиразніше, переконаний наш співрозмовник, це відчувають депутати, котрі працюють у комісії облради, де вирішуються питання соціальної політики. Як допомогти людям?
«Якщо говорити про учасників АТО/ООС та їхні проблеми, то на першому місці ще донедавна було питання їхнього забезпечення землею. Я безпосередньо, як депутат, займався цим питанням і намагався лобіювати інтереси фронтовиків, ділиться про напрямки своєї роботи депутат Андрій Хімічев. – Зазначу, що на сьогодні понад 50% з «атовців», які билися за землю, її вже отримали. Тепер це питання перейшло до впливу місцевих органів влади – ОТГ, яким передана земля. Землі вільної залишилося мало. Переважно у державних підприємств, які нині банкрутують, їх далі розкрадають, а землю, якими вони володіють, передають в оренду. Часто це сумнівні оборудки… Тому, коли відбудеться реорганізація цих підприємств, ми хочемо отримати законну і справедливу долю землі для учасників АТО/ООС»…».
Іншим важливим напрямом свої депутатської діяльності Андрій Хімічев вважає організацію прийому виборців. Щомісяця він проводить їх двічі – в обласному центрі і в районах. Саме під час таких зустрічей з виборцями депутат дізнається реальну картину життя земляків, котрі погрузли в силі-силенній проблем. Розв’язати які вони самотужки не можуть. Найчастіше, за аналізом депутата, до обранців звертаються з питань зношення житлового фонду, застарілих водогінних та теплових мереж, матеріальних проблем тощо. У фронтовика, як і в інших депутатів облради, є власний фонд – 1 млн.грн. Здавалося б, пристойна сума, щоб надавати допомогу виборцям, які потребують матеріальної підтримки.
«Переважно я допомагаю «атовцям», адже я єдиний в облраді учасник АТО і, напевне, найкраще знаю їхні проблеми. Причому, до мене звертаються ветерани не тільки з мого виборчого округу, а зі всієї області. Причому, на матеріальну допомогу із свого депутатського фонду за положенням я виділяю лише 300 тис. грн. Решта – 700 тис. грн. ідуть на вирішення соціальних проблем – ремонт доріг, дитячих садків, шкіл, застарілого житлового фонду облаштування спортивних майданчиків тощо, – пояснює механізм розподілу «депутатського» мільйону фронтовик. – Побратими по матеріальну допомогу, як правило, звертаються, коли не можуть оплатити, приміром, операцію, лікування дітей тощо…».
Полегшують життя депутата обласні програми, які спрямовані на соціальний захист учасників бойових дій – лікування, безплатний проїзд, забезпечення житлом, санаторно-курортним лікуванням тощо. Їх вважають захищеними і чиновники обласної влади намагаються забезпечити їхнє виконання. До речі, каже Андрій Хімічев, в Запоріжжі й інших місцях області на сьогодні майже не зустрічається випадків, коли фронтовикам перевізники відмовляють у безплатному проїзді. Як таке трапляється дуже часто в інших регіонах.
«Такі випадки трапляються і в нас. Але це поодинокі випадки, які не характерні для області. Ми зробили все, щоб фронтовикам не відмовляли у праві на безплатний проїзд. Коли таке все ж трапляється, то суто людський фактор, а не система. Головне завдання в цьому питанні, щоб приватним перевізникам компенсували перевезення пільговиків. Ми цього практично досягли. І наразі таку компенсацію вчасно виділяють з міського і обласного бюджетів. Тож, якщо трапляються непорозуміння з перевізниками, то, повторюся, це людський фактор, а не система. До того ж, при укладанні договорів на право перевезення пасажирів, в них обов’язково вказується необхідність безплатного перевезення пільгових категорій. І депутати за цим стежать…».
Чи в змозі депутат облради щось змінити в розхитаному державному механізмі, в якому чиновники дуже часто не звертають уваги на нужди простих українців, віддаючи перевагу турботі про власне благополуччя? Чи сьогодні роль депутата зводиться лише до «ручного» голосування, написання депутатських запитів до можновладців, які вони пишуть про людське око, та безплідного листування з нескінченними державними органами і установами?
«Кажуть, що дорогу подолає той, хто іде… І якщо, за заповітом І.Франка, щодня «лупати сю скалу», то результат обов’язково побачите, – переконаний депутат-ветеран. – Приміром, майже сім років не вирішувалося питання зі встановленням пам’ятника учасникам АТО в Запоріжжі. Але наразі, завдяки наполегливості депутатів, вже є проект, проведено конкурс на кращий ескіз тощо. Пам’ятник постане в центрі міста, де колись стовбичив пам’ятник Ф.Дзержинському. Його, за планом декомунізації знесли. Буде впорядковано і сквер, де з’явиться пам’ятник. Містяни тільки від цього виграють. Тобто, якщо депутат живе інтересами своїх виборців, ніхто і ніщо не змусить його зійти з обраного шляху…».
Загалом, враження Андрія Хімічева, який вперше в своєму житті став депутатом, від роботи обласної ради позитивні. Всупереч розповсюдженій нині думці на кшталт того, що депутати тільки й те роблять, що лобіюють інтереси свого бізнесу та ділять посади і бюджет, в Запорізькій облраді депутати працюють «на громаду». Принаймні, фракція «ЄС», що складається з десятьох обранців і до якої входить сам фронтовик. Можливо, таке ставлення до роботи тому, що практично всі депутати «європейці» – за винятком двох, так само, як і Андрій Хімічев ніколи не мали мандатів в органах представницької влади. І їхня команда працює «на результат, а не на наповнення власних кишень»…
Наразі депутат-фронтовик бере активну участь у розробці обласного бюджету на наступний рік. Це дуже відповідально і без участі депутатів головний кошторис регіону не відображатиме потре всіх жителів області. У тому числі, і потреби фронтовиків. До речі, їхній захист сьогодні на знамена підняли десятки громадських організацій. Але лише одиниці з них справді ефективно працюють і дбають про захист соціальних і матеріальних прав ветеранів. У Запоріжжі так само чимало ГО, які ототожнюють себе із захистом прав фронтовиків. Але всього чотири – п’ять з них є насправді активними. Завдання депутата полягає і в тому, щоб об’єднати «під одним дахом» зусилля цих організацій і спрямувати їхню роботу на справді ефективне вирішення проблем учасників бойових дій. Лише в згуртованості і єдності, переконаний Андрій Хімічев, сила громадських організацій. Як депутат облради фронтовик й надалі працюватиме і інтересах своїх виборців. Набуваючи досвіду роботи у представницькому органі, яким є обласна рада.
Олександр Брусенський, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”.
Чинна влада боїться протестного руху, тому ветерани для неї є одним з елементів загрози. Для нейтралізації активного протестного руху будуть застосовуватися методи, які дуже нагадують сусідні тоталітарні Росію та Білорусь.
У 2019 році громадяни України на президентських виборах обрали нового президента. З самого початку передвиборчої кампанії було очевидно, що процес голосування для Володимира Зеленського не буде легким, адже, не дивлячись на значний антирейтинг його головного опонента Петра Порошенка, здобути розгромну перемогу у першому турі йому так і не вдалося. Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що значна частина активного громадянського суспільства, не готова була бачити шоумена Зеленського очільником держави, що вже як на той час як п’ять років протистояла збройній агресії Російської Федерації. Адже у своїй передвиборчій риториці Володимир Зеленський ніколи не ставив опір агресії РФ на перше місце і сподівався на швидке примирення після зустрічі з Путіним.
Ветеранська спільнота, а саме активна її частина, з самого початку зайняли опозиційну позицію до новообраного президента та парламенту. Марш ветеранів АТО 24 серпня 2019 року став нагадуванням Володимиру Зеленському про той великий вплив на суспільно-політичне життя, який ветерани війни мають на українське суспільство. За різними оцінками, тоді захід відвідали до 25 тисяч учасників бойових дій, добровольців, волонтерів, майданівців та родин загиблих. Учасники маршу нагадали новообраному очільнику держави, що свої права учасники АТО вибороли власною кров’ю на фронті. Відтоді такий марш став щорічним.
Опозиційні настрої суспільства не подобаються в Офісу Президента, особливо коли вони проходять під стінами самої будівлі. Тому там періодично з’являється або дитячий майданчик, або півник в російській косоворотці. Була навіть спроба знайти діалог з учасниками війни, коли у 2020 році за ініціативою керівника ОП Андрія Єрмака було створено Раду ветеранів при Офісі Президента. Втім, цей консультативний орган не користується авторитетом у спільноті бійців АТО, значною мірою через те, що основу його склали компромісні для влади ветерани інтервенції радянських військ до Афганістану 1979-1989 років.
Наступні президентські вибори вже набагато ближче, ніж здається. 2021 рік – це екватор президентського правління Володимира Зеленського, а активна підготовка до нових виборів вже набирає обертів. Вочевидь, зважаючи на той факт, що згідно з соціологічними опитуваннями більше як половина громадян не хоче, аби Зеленський балотувався на другий термін, зараз в Офісі Президента стоїть задача “зачистити вулицю”. Для цього будуть відкриті кримінальні провадження, винесені тюремні вироки або максимально дискредитовані ті атовці, які є активною частиною протестного руху. Саме для цього влада буде використовувати різноманітні статті кримінального кодексу проти ветеранів України.
14 серпня у Києві прихильники партії “Національний корпус” розпочали кількатисячний мітинг проти ідеї реалізації т.з. “формули Штайнмайєра”. Перед початком акції співробітники поліції спробували провести особистий огляд в мітингарів, однак ті відмовились від незаконних вимог правоохоронців, що призвело емоційного конфлікту. Коли ж учасники мітингу спробували пройти під будівлю Офісу Президента України, правоохоронці почали застосовувати силу. Сталися сутички.
Акція протесту “Національного корпусу” в Києві 14 серпня 2021 року.
28 серпня поліція оголосила підозру у хуліганстві із застосуванням зброї (ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України) двом ветеранам полку “Азов” – главі Черкаського міського відділення “Національного корпусу” Дмитру Кухарчуку та Олегу Довбишу. А вже через два дні рішенням Печерського суду обох колишніх бійців АТО було відправлено під арешт на два місяці без права застави.
Андрій Білецький
Ветеран війни з Росією, лідер партії “Національний корпус”
“Олега Довбиша звинувачують у тому, що він вдарив поліцейського ногою. Але докази від прокурорів просто з області фантастики. Починаючи від медичної довідки, де вказано, що у поліцейського хімічний опік очей і закінчуючи зброєю, якої на відео так і не знайшли. Найважливішим “доказом” по справі стосовно Дмитра Кухарчука є слова прокурора, який нібито “ідентифікував” Дмитра зі спини у кількатисячному натовпі з камер відеоспостереження”
Особливістю дії нинішньої влади є створення штучних провокацій проти учасників АТО для винесення проти них обвинувачень і, потенційно, відкриття кримінальних справ та винесення реальних вироків. Створюється враження, що перед режисерами цього спектаклю стоять завдання: створити суспільний образ того, що ветерани це деструктивний елемент в українському суспільстві, а також міцно затягнути на їх шиях зашморги карних справ.
Дмитро Шатровський
Учасник бойових дій, керівник ВГО “Ветеранське Братерство”
“Нинішні представники влади знають, що у них є провали на фронті, провали в економічному секторі та соціальних реформах, і тому вони розуміють, що авангардом майбутніх акцій протесту будуть учасники бійці АТО. Таким чином, для влади необхідно нівелювати умовну загрозу від цієї соціальної групи, а іншу частину кпити. Нещодавно президент анонсував виділення 5,5 мільярдів гривень на житло для ветеранів АТО. Щоправда, за це мають проголосувати у Верховній Раді, щоб ці кошти внесли до бюджету наступного року. Робляться політичні заяви, намагаються пообіцяти ветеранам закриття їх соціальних питань. Отже, когось будуть спробувати купити, а когось, самих активних, налаштованих на якісь певні рішучі дії, вже намагаються залякати, а когось намагаються посадити до тюрми.”
У 2014-2015 році в Україні не відбувались масові виступи ветеранської спільноти, оскільки ставлення до учасників бойових дій з боку представників влади було позитивне. Точка зору ветеранів АТО тоді була важлива, але вже зараз, через створення різних силових механізмів та методів на всіх рівнях правління державою – вони просто ігноруються. Для цього привертається особлива увага під час прояву громадської позиції ветеранів війни.
Дмитро Шатровський
УЧАСНИК БОЙОВИХ ДІЙ, КЕРІВНИК ВГО “ВЕТЕРАНСЬКЕ БРАТЕРСТВО”
“Ситуація по хлопцях з Черкас, Кухарчуку Дмитру та Олегу Довбушу, – це є чисто політичне замовлення. Тому що вони просто робили акцію протесту. По мені особисто робили фейковий розшук на одну добу вперед, за нібито втечу з місця скоєння злочину. Але в Міністерстві внутрішніх справ професіоналів мало, тому після того, як мене арештував беркут у Києві, мене відпустили. Мені так і сказали, що це пов’язано з моєю політичною діяльністю. А потім в реєстрі зникла інформація про те, що я втік з місця скоєння злочину. Тоді ж наші джерела в правоохоронних органах розповіли, що є список з приблизно 60 осіб ветеранів полку “Азов”, яких будуть по різних справах намагатися посадити в СІЗО, або дати домашній арешт, або залякати. І я в цьому списку є. Також мені відомо, що в Офісі Президента України з’явилася геніальна ідея, створити базу з приблизно 30 тисяч осіб, на яких потрібно повідкривати будь-що, і, як в часи Януковича, у випадку чогось цих людей висмикувати та тиснути на них. Виходячи з того, що вже зараз відбувається в Черкасах, в Одесі, в Харкові, то, мабуть, є місце цьому списку, скажімо так”.
У 2019 році у Харкові був затриманий ветеран “Правого сектору”, коли правоохоронці просто посеред вулиці спробували затримати групу осіб, які їм здалися підозрілими. Тоді знов сталися сутички, а ветеран “Правого сектору” використав балончик зі сльозогінним газом скориставшись своїм правом на самооборону. За це Дзержинський районний суд Харкова присудив бійцю АТО 2 роки позбавлення волі умовно.
Відносно спроб з боку влади репресувати деяких бійців АТО висловився також відомий український військовослужбовець, Герой України, Ігор Гордійчук. На думку ветерана, зараз суддівська система цілковито підконтрольна Росії, тому жертвами репресій стають саме патріоти. Про це він заявив в інтерв’ю на одному з телеефірів.
Ігор Гордійчук
генерал-майор Збройних сил, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна, Герой України.
“Зараз в Україні йде перегин в інші силові структури (мається на увазі не ЗСУ – ред.). Вони для України роблять нуль. Наприклад судова система повністю належить Москві. Вона керується Путіним, Медведчуком, Портновим, там банда кремлівська керує. Тому у нас судять вони патріотів та ветеранів, а московитів відпускають. Бо є мафія, яку ще ніхто не зміг розворушити”
Окремо слід згадати справу проти ветеранів пов’язану з вбивством білоруського журналіста Павла Шеремета. На прес-брифінгу у 2019 році презент Зеленський, своєю присутністю, фактично підтримав звинувачення проти спецпризначенця ССО, сержанта Андрія Антоненка, військового медика Яни Дугарь та дитячого кардіохірурга Юлії Кузьменко. Проте в слідства на даний час немає неспростовних доказів причетності обвинувачених до вбивства. Усі троє фігурантів, не дивлячись на повноцінний арешт у слідчому ізоляторі у 2019 році, зараз перебувають під домашнім арештом. Ще у 2020 році Андрій Антоненко перестав фігурувати у справі, як організатор злочину, тоді ж матеріали справи було виділено в окремі кримінальні провадження і змінено підозри.
Андрій Антоненко. Військовослужбовець ССО. Учасник АТО. Саме його слідство спочатку називало організатором вбивства Павла Шеремета
Окремо слід наголосити, що 11 серпня 2021 році у селі на Київщині було знайдено тіло судді Печерського районного суду Києва Віталія Писанця, який був слідчим суддею справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. У Державному бюро розслідувань допускають версію вбивства Писанця. А вже 20 вересня з’явилась інформація про звільнення автора нинішньої версії обвинувачення цієї справи першого заступника голови Національної поліції Євгена Коваля. Він керував слідчо-оперативною групою у ділі про вбивство журналіста.
І хоч справа тягнеться вже третій рік, а слідству ніяк не вдається надати бодай якісь серйозні докази проти обвинувачених, в суспільному уявленні складається враження, що мати стосунки з ветеранами та волонтерами небезпечно, оскільки вони знаходяться під пильною увагою спеціальних служб. Окремо також створюється інформаційний вплив на тих громадян, які не цікавляться новинами та політикою, але завдяки такому наголосу на “постійній кримінальності” ветеранів, вже самі для себе довели причетність атовців до вбивства.
Дмитро Шатровський
УЧАСНИК БОЙОВИХ ДІЙ, КЕРІВНИК ВГО “ВЕТЕРАНСЬКЕ БРАТЕРСТВО”
“Окрема історія також стосується ветеранів, які є прихильниками попереднього Президента Петра Порошенка. Будуть бити по їхньому бізнесу, направляти до них постійно податкові органи тощо. Ветеранська спільнота в Україні різношерстна. Когось влаштовує нинішня політична ситуація, комусь байдуже, хтось готовий обмежитися постом у фейсбуці, а хтось готовий виходити на акції протесту. Наш “Рух ветеранів України” анонсує на 14 жовтня марш в Киві проти свавілля влади та політичних репресій проти учасників бойових дій. Будемо всім можливими методами доносити що така політика нинішньої влади лише веде до роз’єднання держави, що потрібно знаходити точки порозуміння, а не кошмарити людей, як це було в епоху молодого Лукашенка” <br>
Сумно констатувати, але зараз лише початок спроби чинної влади “закрити рота” ветеранам та волонтерам. Суспільні важелі, які використовуються у цьому процесі, дуже нагадують сусідню Росію та Білорусь, коли спецслужби використовують незаконні методи та засоби для виведення з політичного поля впливових осіб у протестному середовищі.
Триває «африканський похід» російської терористичної ПВК («приватної військової кампанії»). На цей раз до своєї країни їх вирішили впустити правлячі кола Малі, інформує телеграм-канал УБД.
Офіційно ПВК мають взяти на себе навчання місцевих силовиків, а також охорону адміністративних об’єктів і перших осіб уряду Малі. Повідомляється, що вартість послуг російських бандитів складе 10,8 млн доларів на місяць.
За даними різних ЗМІ, в Малі має зайти щонайменше 1000 «фахівців» ПВК.
Міністерство культури оприлюднило проект, яким пропонують в Україні скасувати перенесення вихідних днів у зв’язку зі святами. Поки що цей документ знаходиться на розгляді і до нього можуть бути внесені зміни та доповнення. А вже потім його зареєструють у Верховній Раді.
У документі пропонують не переносити вихідний день на інший, якщо свято, яке є неробочим днем, збігається з вихідним.
Але є й винятки: Різдво Христове за юліанським і григоріанським календарем, Великдень, День Святої Трійці за юліанським календарем, і Новий Рік. Тут правило перенесення вихідного дня буде зберігатися.
У ДОКУМЕНТІ ТАКОЖ ЗАПРОПОНУВАЛИ КЛАСИФІКУВАТИ СВЯТА:
День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (9 травня),
День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни (14 травня),
День Конституції України (28 червня),
День української державності (28 липня),
День Державного Прапора України (23 серпня),
День Незалежності України (24 серпня),
День захисників України (14 жовтня),
День української мови та писемності (9 листопада),
День Гідності та Свободи (21 листопада).
ДНІ СКОРБОТИ:
День Героїв Небесної Сотні-20 лютого;
День Чорнобильської трагедії-26 квітня;
День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу – 18 травня;
День пам’яті загиблих захисників України – 29 серпня;
День пам’яті депортованих українців – друга неділя вересня;
День пам’яті жертв комуністичних репресій – перша неділя листопада (він же день Великої Жовтневої Соціалістичної революції);
День пам’яті жертв Голодомору – геноциду українського народу – четверта субота листопада.
«МІЖНАРОДНИМИ ДНЯМИ» можуть стати:
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (27 січня),
Міжнародний день боротьби за права жінок (8 березня). Рішенням ООН від 1977 року День 8 березня має назву — Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир. Свято, яке щорічно відзначається на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Темою свята також є рух за права людини для права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок.
Всесвітній День Землі (22 квітня). В цей день у 1870 році народився Володимира Ульянова (Ленін),
День Праці (01 травня). Це свято, яке активно відзначали в СРСР та гітлерівській Німеччині,
Міжнародний день сім’ї (15 травня),
Міжнародний день захисту дітей (1 червня),
Всесвітній день навколишнього середовища (5 червня),
Міжнародний день молоді (12 серпня),
День пам’яті жертв комуністичного і нацистського тоталітарних режимів (23 серпня) – він же День Державного Прапора України;
Міжнародний день демократії (15 вересня),
Міжнародний день літніх людей (01 жовтня),
Міжнародний день толерантності (16 листопада),
Міжнародний день людей з обмеженими можливостями (03 грудня).
«ТРАДИЦІЙНИМИ СВЯТАМИ» можуть стати:
Новий рік за Григоріанським календарем (01 січня),
День матері (друга неділя травня),
День батька (третя неділя червня),
Основні релігійні свята найпоширеніших віросповідань України.
Проект не скасовує ті вихідні, які вже передбачені законом: Новий Рік, Різдво за юліанським і григоріанським календарем, 08 Березня, Великдень і Трійця за юліанським календарем, 01 і 09 травня, День Конституції (28 червня), День Незалежності, День захисника і захисниці України (14 жовтня). Ці дні планують залишити неробочими.
День боротьби за права жінок (8 березня) і День Праці (1 травня) пропонується відзначати як Міжнародні дні і їх пропонують залишити вихідними.
Вранці, 21 вересня 2021 року, жителів Ясинуватої налякав “обстріл з боку ЗСУ”. Згодом вдалося з’ясувати, що то детонують боєприпаси на російському військовому складі, повідомляють Новини Збройних сил.
У місцевих пабліків з’явилися повідомлення, що в районі училища №69 щосьгорить і чути вибухи. Окупаційна “адміністрація” міста одразу заявила, що то мінометний обстрілу з боку ЗСУ.
Але із запропонованою “офіційною версією” непогодилися місцеві жителі. “Назвіть хоч одне місце прильоту!.. Після попадання “української міни” у район училища розриви не припиняються”, – зазначають дописувачі. “Боєприпаси рвуться на місці. У район 69-го нікому не ходити – розльоти!… В місто ходити стрьомно, рвуться БК досі. А від своїх осколків якось померти западло”, – пишуть місцеві в своїх соцмережах.
Пересування колони військової техніки Збройних Сил Російської Федерації було вчора зафіксовано в Ростовській області на трасі М4. Про це повідомив Телеграм-канал «Записки охотника».
Колона з танками Т-80БВМ рухалася з півдня на північ і її було помічено біля Каменськ-Шахтинського. За попередніми даними техніка може мати відношення до 150 мсд і висуватись «в місце проведення навчань».
