КНДР активно займається розробкою нових ракетних озброєнь всіх наявних класів, призначених для забезпечення стратегічного стримування. Новим кроком у цьому напрямку стало створення першого власного бойового залізничного ракетного комплексу (БЗРК). Випробування цього виробу з навчально-бойовим пуском ракети почалися кілька тижнів тому.
11-12 вересня 2021 року пройшли перевірки перспективного рухомого комплексу з крилатою ракетою. В офіційному повідомленні КНДР називає представлений потяг «стратегічною зброєю», що має «особливе значення для оборони країни».
А 15 вересня Міноборони Південної Кореї повідомило про проведення КНДР двох нових пусків ракет. Було встановлено, що балістичні ракети стартували з центральних внутрішніх районів КНДР. Подолавши маршрут довжиною в кілька сотень кілометрів, ракети впали в Японському морі. Сили самооборони Японії підтвердили цю інформацію, а також відзначили, що північнокорейські ракети затонули за межами територіальних вод та виключної економічної зони Японії.
Незабаром Центральне телеграфне агентство КНДР (ЦТАК) подало офіційну інформацію про проведені випробування. Навіть були опубліковані фотознімки і відеозапис БЗРК на позиції, підготовки до запуску і сам старт ракет.
За даними ЦТАК, вранці 15 вересня 2021 року залізничний ракетний полк, оснащений комплексами нового типу, отримав завдання вийти в гірську місцевість і нанести навчальний удар по умовній цілі на дальності 800 км. Розрахунок комплексу вийшов на вогневу позицію, провів розгортання, а потім запустив дві ракети. Випробування завершені успішним враженням наміченої цілі.
ЦТАК повідомляє, що Бойовий залізничний ракетний комплекс використовується вперше, і метою випробувань були відпрацювання бойового застосування, оцінка бойової готовності і визначення загального потенціалу. Комплекс створений з метою «підвищення здатності нанесення інтенсивних одночасних ударів» по об’єктах противника.
Опубліковані фото та відеоматеріали показують загальний вигляд нового північнокорейського Бойового залізничного ракетного комплексу, хоча і не розкривають всі його особливості. При цьому є підстави вважати, що в показових випробуваннях задіяли комплекс неповного складу.
З чого складається бойовий залізничний ракетний комплекс
Бойовий залізничний ракетний комплекс для випробувальних пусків відрізняється обмеженим набором засобів. До його складу увійшли тепловоз М62 і два спеціально оснащені вагони. Перший, ймовірно, призначений для транспортування особового складу і різних технічних засобів. У другому змонтовані пускові установки та інші системи. Обидва спеціальних вагона замасковані під звичайні криті вантажні. Таким чином, засоби ракетного комплексу зовні майже не відрізняються від звичайного рухомого складу залізниць.
Вагон-пускова установка використовує стандартні двовісні візки. При цьому під бортами є дві пари домкратів для опори на насип і горизонтувания. Корпус вагона відрізняється наявністю даху з двох частин; стулки розкриваються окремо. Крім того, в передній і задній частинах вагона є додаткові бічні люки для відводу реактивних газів.
У центрі вагона, всередині, розташовуються дві підйомні пускові направляючі для ракет. В транспортному положенні дві ракети лежать поруч і «назустріч» одна одній.
Ракети бойового залізничного ракетного комплексу мають характерний зовнішній вигляд, у хвостовій частині є рулі-стабілізатори. Судячи з усього, ця модель була запозичена у раніше представленого комплексу малої дальності, відомого як KN-23.
За даними західних джерел, ракета KN-23 є одноступеневою і оснащена твердопаливним двигуном. Виріб завдовжки близько 7,5 метрів і масою 3,4 тон несе навантаження до 500 кг. Дальність польоту ракети раніше оцінювалася в 670-690 км. З останніх повідомлень ЦТАК випливає, що цей параметр може досягати 800 км.
Офіційна відеозйомка показує, як склад з локомотива і двох вагонів виїжджає з тунелю і зупиняється на вогневій позиції. Потім ракетники в захисних костюмах залишають свій вагон і проводять необхідні приготування. Одночасно з цим була відкрита одна з стулок даху і піднята перша ракета. Пуск здійснюється «гарячим» способом, для чого в бортах вагона відкриваються люки. Після старту першої ракети комплекс підготував і запустив другу.
Особливості використання
Головні переваги такого Бойового залізничного ракетного комплексу – мобільність і прихованість. У розпорядженні поїздів з ракетами є близько 6400 км залізниць для постійних переміщень і велика кількість тунелів, придатних для використання в якості укриттів. Виявити і відстежити комплекс на чергуванні буде непросто, і для цього ймовірному противнику доведеться залучати додаткові засоби розвідки.
Але недоліків більше. Ймовірно, корейський БЗРК не має системи відводу контактної мережі, що може призводити до обмежень при виборі пускових майданчиків. Крім того, видно, що шляхи повинні бути обладнані для використання домкратів пускової установки. Навряд чи КНДР стане готувати таким чином всі свої залізничні шляхи. Підготовка до запуску після прибуття на позицію займає деякий час, від якого може залежати ефективність і живучість. Однак тривалість такої підготовки невідома, що не дозволяє зробити висновки.
“Нинішні рідинні міжконтинентальні балістичні ракети Півночі (КНДР) будуть особливо придатними для розгортання на рейковому транспорті. Було б легше переміщати такі ракети залізницею в уже заправленому стані, що дозволить зекономити час на підготовці і заправці палива перед запуском. Залізничний транспорт забезпечить більш плавну їзду для ракет з паливом і дозволить краще контролювати навколишнє середовище, ніж якби це було пересування по дорогах. Більш того, всі необхідні засоби підтримки (включаючи паливо і інфраструктуру заправки, навіть якщо ракети перевозилися без палива) можна було б просто подати в додаткових вагонах. Поїзд набагато легше пересувати, і він менш помітний і вразливий, ніж безліч вантажівок, які потрібно було б використати при мобільному розгортанні на дорогах” – пише профільне видання 38north.
Теоретично, за допомогою KN-23 північнокорейський Бойовий залізничний ракетний комплекс може атакувати стратегічно важливі об’єкти ймовірного противника, причому пуск можливий як з прикордонних, так і з глибинних районів країни. У той же час, такий боєприпас дозволяє вирішувати далеко не всі актуальні завдання по ураженню віддалених об’єктів. До цілі він ще має долетіти.
Велике значення мають складність і вартість виробництва комплексу. Однак, зі зрозумілих причин, інформації про це у відкритих джерелах немає.
“Незвично бачити таку різноманітність систем доставки ракет і пускових платформ, які розробляє Північна Корея. Це не дуже рентабельно (особливо для держави з різко обмеженими ресурсами) і набагато складніше з точки зору експлуатації, ніж більш компактні, вертикально інтегровані сили“, – пише в Твіттері Анкіта Панда, старший науковий співробітник американського Фонду Карнегі за міжнародний мир.
“Залізничні мобільні ракети – відносно дешевий і надійний варіант для країн, що прагнуть підвищити живучість своїх ядерних сил. Це робила Росія. США це прораховували. Це має велике значення для Північної Кореї“ – заявив в Twitter старший науковий співробітник Федерації американських вчених Адам Маунт.
Цікаво, що зі своїм новим проектом КНДР входить до вузького кола країн-розробників БЗРК. Вона стає вже четвертим творцем такої техніки, а також може розраховувати на друге або третє місце серед країн, які взяли її на озброєння – після СРСР і, можливо, Китаю. При цьому протягом деякого часу КНДР може залишатися єдиним експлуатантом БЗРК в світі.
Андрій Артюх, “НОВА – новини ветеранів: інформаційний портал для учасників АТО/ООС”