Олесь шукає, купляє та відновлює раритетні мотоцикли впродовж понад двох десятиліть. Нині чоловік зосередився на зразках, що виробляли українські підприємства.
Олесь Кальницький — ветеран війни та колекціонер раритетних мотоциклів. Чоловік понад 25 років займається відновленням рідкісної двоколісної техніки та вже встиг поповнити свою колекцію десятками байків.
Унікальні мотоцикли та деталі до них ветеран шукав як в Україні, так і закордоном. Чоловік присвятив увесь свій вільний час майстерні, де займався відновленням ексклюзивної техніки.
«Мотоцикл 1953 року, все відновлено в ньому. Він був в жахливому стані. Це той самий М72, з Донбасу, у міліцейському виконанні. М72 — це копія мотоцикла BMW Р71. Dважається, що це військовий мотоцикл, воєнних часів. Мотоцикл у виконанні київського мотоциклетного заводу», — поділився колекціонер.
Від початку великої війни колекція мотоциклів виявилась на другому плані. Олесь Кальницький долучився до війська. Воював артилеристом у складі 63 окремої механізованій бригаді (ОМБр).
«До Запоріжжя тиснули росіяни. 26 лютого я в Дрогобичі потрапив у військкомат. Мене, правда, забрали 27. Сказали, якщо не передумаєш, то приходь завтра. Мене забрали і я потрапив у реактивну артилерію, у 63 бригаду», — розповів Олесь
Відслуживши два роки у війську, колекціонер повернувся до цивільного життя. Однак чоловік довгий час не міг собі дозволити знову зайнятись улюбленим хобі.
«Перші десь місяці 3-4 військовим в очі було трошки соромно дивитись. Бо вони на війні — а я тут. Мені треба було спочатку повернутися в робочі справи. Мотоцикли — це хобі. Ну звісно, коли ти дивишся, як воно…, припустимо, не було заднього крила, не було сидіння, а ти заходиш — воно вже стоїть — клас», — поділився чоловік.
Нині ветеран працює над новим проєктом. Його та ще понад 20 мотоциклів у жовтні презентують на виставці у столичному ВДНГ. Реставрація одного зразка обходиться Олесю у понад 10 тисяч доларів.
«Спочатку експонат розбирається. Виявляються усі недоліки, знімаються шари старої фарби, щоб виявити ушкодження по кузову і рамі, щось переточується, щось переробляється, деталі на нього шукаються ледь не по всьому світу», — пояснив Олесь.
«Хочу, через інженерну спадщину унікальних зразків, показати людям те, що ми мали гарний потенціал. І ми будемо мати гарний потенціал у майбутньому. Я хочу, щоб люди пишалися тим, що ми могли створювати».
Нещодавно 18 ветеранів російсько-української війни і 13 внутрішньо переміщених осіб отримали сертифікати про здобуття нових професій — монтажника та проєктувальника сонячних електростанцій. Для багатьох із них це не просто новий фах, а спосіб продовжити служіння Україні у цивільному житті.
Сонячні електростанції (СЕС) стають дедалі важливішим елементом енергетичної системи країни, особливо в умовах відключень електроенергії та блекаутів. Попит на встановлення СЕС зростає настільки стрімко, що на ринку вже не вистачає кваліфікованих фахівців. Саме тому освітні ініціативи благодійного фонду RePower Ukraine, зокрема курс “Сонячний РеСтарт 2025”, відіграють важливу роль у вирішенні цієї проблеми.
“Сонячний РеСтарт 2025” дав змогу ветеранам і ВПО опанувати нову професію монтажника або проєктувальника СЕС. Мета проєкту — не лише сприяти енергетичній незалежності України, а й підтримати тих, хто шукає роботу після повернення з фронту або вимушеної міграції.
Навчальна програма для монтажників охоплювала знання про складові СЕС, принципи підбору обладнання та правила підключення. Випускники пройшли й практичний етап: монтували сонячні панелі, працювали з кріпленнями, збирали повноцінну станцію на похилій поверхні.
Проєктувальники навчалися довше — їм необхідно було навчитись розміщувати панелі на різних типах поверхонь: від пласких дахів багатоповерхівок до похилих дахів приватних будинків і наземних конструкцій. Найбільший виклик — точно розрахувати кількість панелей, аби уникнути перевантаження або нестачі генерації.
“Ми проводимо цей курс вже втретє. З кожним набором ми отримуємо все більше заявок. Люди пояснюють свою мотивацію бажанням допомагати державі, відновлювати енергетику України. На мою думку, це не випадково, адже бути монтажником або проєктувальником СЕС означає впливати на розвиток країни, на її енергетичну незалежність”, — Володимир Крижановський, менеджер освітніх проєктів БФ RePower Ukraine.
Щоб випускникам було легше знайти роботу, RePower Ukraine організував нетворкінг із роботодавцями. Крім того, студенти пройшли тренінг зі складання резюме, які згодом були розіслані компаніям, що працюють у сфері проєктування та монтажу СЕС.
“Цей проєкт є важливим кроком до створення можливостей для наших ветеранів та ветеранок, а також для внутрішньо переміщених осіб, щоб вони могли не лише здобути нові професії, але й пройти перекваліфікацію або посилити свої знання, ставши важливою частиною енергетичної незалежності України. Сонячні електростанції стають ключовим елементом на шляху до сталого енергозабезпечення країни, і я пишаюсь тим, що наші ветерани, ветеранки активно беруть участь у цьому інноваційному процесі. Вони завжди на передовій змін, і зараз, вкладаючи свої сили та досвід, допомагають Україні ставати енергонезалежною”, — зазначила Міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова.
Проєкт реалізується благодійним фондом RePower Ukraine у партнерстві з Mercy Corps.
Впродовж 14-17 серпня в українських Карпатах відбулося традиційне таборування «Говерляна». Учасниками цьогоріч стали 400 молодих, активних та свідомих українців, що провели насичені 4 дні в Карпатах, у наметовому містечку, неподалік підніжжя гори Говерла.
Програма таборування поєднала інтелектуальне навчання та спортивні активності. Учасники мали змогу відвідати гутірки, поспілкуватися із запрошеними гостями та подискутувати на актуальні теми.
Захід був організований Всеукраїнською громадською організацією «Молодий Народний Рух» за підтримки Міністерства молоді та спорту України та у співпраці із окремим полком зв’язку Сил Спеціальних Операцій ЗС України.
Щоранку о 9:00 учасники табору зупинялися, щоб хвилиною мовчання вшанувати пам’ять усіх загиблих героїв України, навіть під час підйому на Говерлу.
Важливими складовими програми таборування стали лекція від еко-активіста Марка Мельниченка: «Звʼязок між екологією та націоналізмом: любов до країни — любов до краю» та гутірка Гліба Астахова: «Уроки української незалежності:як ми боролись за нашу державу впродовж минулого століття». Учасники мали змогу не лише почерпнути корисні знання, але і поставити запитання, які хвилюють молоде покоління, і почути глибокі відповіді спікерів.
Практичною частиною заходу стала гутірка-практикум щодо основ домедичної допомоги та протоколу M.A.R.C.H., що дав змогу опанувати базові, але водночас цінні і для кожного навички. Також учасники таборування мали змогу перевірити свою витривалість та вишколити навички тактики бою у командній грі в страйкбол.
Особливо мотиваційною стала для учасників розмова із заступником командира однієї із частин Сил Спеціальних Операцій ЗС України на тему: «Молодь та війна: про складне і важливе місце кожного в історичні моменти творення нового світопорядку». Молоді активні громадяни не стоять осторонь процесів, які творять нашу сучасну історію, їм болить усе, що проживає наша Батьківщина, саме тому цінною та натхненною стала можливість поспілкуватись із представниками війська, почути відповіді на свої запитання, знайти ще більше ключиків до розуміння сучасних подій.
Також говерлянці мали розмову-дискусію із Богданом Карповим – митцем та засновником онлайн-проєкту @viter.stepoviy, на тему: «Чому твоя діяльність онлайн теж важлива?». Молодь розпитувала про роль мистецтва у сучасній боротьбі, про те, як бути корисним, здійснюючи творчу діяльність та багато інших актуальних питань. Найактивніші учасники були відзначені цінним подарунком – футболкою із нанесеним малюнком Богдана, що був створений спеціально для цілей таборування.
Вільний час молодь на таборуванні також проводила з користю, граючи в «Криївку» та «Псевдо» – історично-інтелектуальні ігри, які створив Молодий Народний Рух. Учасникам вдалось створити простір для спілкування, знайомств та планування наступних важливих проєктів разом із однодумцями із різних куточків України.
Особливим єднанням та запалом на командний дух стала гра «Розумна Україна», яку провели запрошені гості із Дніпропетровського обласного центру молодіжної роботи, утвердження української національної та громадянської ідентичності – Світлана Пархомук та Оксана Рудковська. Учасники таборування змагалися у знаннях української мови, історії, музики та культури, із великим захопленням та бажанням підтримати команди своїх осередків.
Значним та важливим моментом для усіх молодорухівців була розмова у формі інтерв’ю із Юрієм Криворучко – засновником Молодого Народного Руху, Андрієм Корнатом – головою Народного Руху України, одним із перших очільників Молодого Народного Руху та Ярославом Ференчаком головою Молодого Народного Руху, де звучали цінні настанови для української молоді. Спікери розповіли не лише про історію створення організації, а й поділились із молодими лідерами баченням того, як молодь може змінювати свою країну на краще та у чому секрет її непереможності.
Третій день був насиченим для усіх: ранній підйом о 5 ранку для сходження на вершину гори Говерли. Багато учасників змогли перевірити себе на витривалість, долаючи відстань до найвищої вершини Карпат, де традиційно виконали гімн України. Цей момент став виявом відданості державі, її героям та віри у світле майбутнє.
Одразу після повернення в наметове містечко, хлопці та дівчата обʼєднались у єдиній справі – побудові ватри. Кожен доклав зусиль, щоб ввечері усі учасники таборування змогли пережити незабутню атмосферу. Під урочистий спів гімну ОУН-УПА “Зродились ми великої години» запалала традиційна ватра – символ полум’яної любові до свого краю та його народу. Попри втому та докладені величезні зусилля, усі учасники таборування із неймовірним запалом співали пісень, танцювали біля вогнища та тішились із такого чудового карпатського вечора!
Таборування «Говерляна 2025» об’єднало молодь з різних міст України, подарувало нагоду не тільки відвідати мальовничі Карпати, але насамперед вишколити розум, тіло та дух, знайти однодумців та друзів серед 400 активних молодих людей, і найголовніше – довести собі, що кожен може більше, ніж здається, і набратися сил творити зміни у своїх громадах надалі!
ВГО “Молодий Народний Рух» висловлює подяку партнерам, зокрема незмінному партнеру Міністерству молоді та спорту України, Командуванню Сил спеціальних операцій, а саме окремому полку зв’язку ССО ЗС України, за допомогу та підтримку у реалізації наших ініціатив та прагнень.
Разом зможемо більше!
Мрій! Рухайся! Дій!
Про Молодий Народний Рух:
Молодий Народний Рух – всеукраїнська громадська організація, що складається з молодих патріотично налаштованих людей, котрі прагнуть жити заради України!
Його мета – формування самодостатньої української нації, задоволення і захист соціальних, творчих, економічних, духовних та інших інтересів своїх членів, сприяння громадськими методами побудові та зміцненню Української Держави як Самостійної Соборної Держави Українського Народу.
На Хмельниччині впроваджуватимуть новий проєкт, що передбачає залучення ветеранів війни до створення добровільних пожежних команд. Програму перекваліфікації військових презентували волонтери. Кажуть, це дає змогу колишнім бійцям реалізувати себе у цивільному житті та водночас посилити систему безпеки в громадах.
Цей проєкт обговорили в обласній військовій адміністрації області.
Хмельниччина стала пілотним регіоном для реалізації цієї ініціативи, яка фінансується за підтримки Червоного Хреста.
Основні функції проєкту передбачають:
оснащення добровільних пожежних команд засобами індивідуального захисту (каски, костюми, рукавиці), пожежними щитами, вогнегасниками;
проведення тренінгів за підтримки ДСНС із пожежної безпеки, користування спецтехнікою та координації дій у надзвичайних ситуаціях (із покриттям витрат на проїзд, проживання та харчування добровольців);
інформаційну кампанію з популяризації добровільного пожежного руху;
програму професійної перекваліфікації для ветеранів війни, яка допоможе їм адаптуватися до мирного життя та знайти нову роль у громадах.
«Сьогодні до проєкту вже долучилися 33 громади, у яких створено 45 добровільних пожежних команд. Це не лише про гасіння пожеж. Це про безпеку на дорогах, допомогу постраждалим, про довіру між владою, громадськими організаціями та людьми. Особливо важливо, що до цього руху долучаються ветерани — люди з унікальним досвідом і високим почуттям обов’язку, для яких це ще й шлях соціальної адаптації», – зазначив заступник начальника ОВА Роман Ужва.
Постачання обладнання для команд, як додали в ОВА, також заплановане на цей рік.
Завершилася реєстрація для участі у всеукраїнському турнірі «Ігри ветеранів — Кіберспорт 2025». Серед зареєстрованих учасників ветерани з різних міст. Кожен із них має власну історію, але усі вони — воїни, які пройшли через війну та сьогодні шукають нові шляхи адаптації, відновлення й соціалізації.
Учасники реєструвалися на кілька дисциплін, тож кількість заявок перевищує кількість самих гравців. За статусом серед зареєстрованих:
289 військовослужбовців
130 ветеранів
76 осіб з інвалідністю внаслідок війни
Найпопулярнішою серед ветеранів стала Counter-Strike 2 — 277 заявок. У Dota 2 змагатимуться 179 учасників, а в EA Sports FC (FIFA) — 139.
Турнір — це не лише про перемоги у віртуальних баталіях. Кіберспорт стає новим майданчиком для реінтеграції та спілкування ветеранів, де можна відчути азарт змагань, згадати командний дух і знайти побратимів та посестер.
Проєкт реалізується Міністерством у справах ветеранів, а також у рамках стратегії ветеранської політики та національної стратегії безбар’єрності.
Змагання проходитимуть у три етапи:
Онлайн-відбір
Кваліфікаційна сітка
Фінал у Києві
Співорганізаторами стали ветеранські та спортивні об’єднання/ Учасники отримають можливість тренуватися з професійними гравцями, створювати команди та приєднуватися до спільноти ветеранського кіберспорту.
25 серпня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про ветеранське підприємництво», який відкриває нові можливості для самореалізації ветеранів та ветеранок у бізнесі.
Втім, паралельно із законодавчими ініціативами, що мають посилювати підтримку захисників, військовослужбовці й далі стикаються з бюрократією та несправедливістю навіть у тилу. Так, ветеран і фермер Роман Кабашний повідомив, що у Балаклії (Харківська область) Ізюмська окружна прокуратура намагається відібрати землю у 14 ветеранів. Йдеться про ділянки, які у 2016 році їм урочисто вручав голова Балаклійської РДА.
Частина з цих військовослужбовців і зараз воює — у Борівській та Куп’янській громадах, а дехто брав безпосередню участь у звільненні Балаклії від окупантів у 2022 році.
“Ізюмська прокуратура вважає, що забрати земельні ділянки, які знаходяться на території Савинської громади, потрібно саме у військовослужбовців, які знаходяться на фронті у Борівській та Купʼянській громаді, у воїнів, які звільняли Балаклію”, — йдеться в дописі.
Ця історія оголює ключову проблему: ухвалення законів саме по собі не гарантує захисту прав ветеранів. Попри офіційні декларації про підтримку ветеранів і постійні законодавчі ініціативи, на практиці військовослужбовці залишаються без дієвих механізмів захисту й нерідко відчувають тиск з боку системи. Тому ветерани змушені боротися за свою землю — як на фронті, так і в тилу.
З вересня по грудень в Україні відбудеться перший національний чемпіонат з ампфутболу для ветеранів. Перший тур змагань пройде у Києві з 29 по 31 серпня, далі матчі прийматимуть Київська область, Львів, Черкаси та Івано-Франківськ.
Участь у чемпіонаті візьмуть 10 команд з різних регіонів: «МСК Дніпро» (Черкаси), «Покрова АМП» (Львів), «Шахтар Сталеві» (Донецьк), «Буревій» (Київська область), «Хрестоносці» (Луцьк), «Вінниця АМП» (Вінниця), «Незламні» (Харків), «Титани» (Житомир), ФК «Бартка» (Івано-Франківськ) та «Вікінги» (Тернопіль).
Переможець турніру представлятиме Україну у Лізі чемпіонів Європейської федерації ампфутболу (EAFF) у 2026 році.
У Міністерстві у справах ветеранів зазначають, що чемпіонат з ампфутболу має на меті не лише спортивну конкуренцію, а й підтримку, реабілітацію та повернення ветеранів до активного життя.
Трансляції матчів відбуватимуться на MEGOGO та YouTube-каналі Української асоціації футболу.
22 серпня у Києві відбувся VІІI Міжнародний ветеранський форум “Україна. Ветерани. Безпека”, організований Міністерством у справах ветеранів України за підтримки ветеранської спільноти.
Форум об’єднав сотні ветеранів, їхні родини та сім’ї загиблих захисників, волонтерів, капеланів, лідерів громадської думки, представників влади й громадянського суспільства, дипломатів, міжнародних партнерів та культурну спільноту.
Від Житомирської ОВА до форуму доєднався заступник начальника ОВА Віктор Градівський та начальника відділу з питань ветеранської політики Житомирської ОВА Денис Соколовський.
Під час Форуму до учасників із промовою звернувся Президент України Володимир Зеленський, у якій він підкреслив: незалежна Україна існує завдяки тим, хто її захищає. Учасники Форуму вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих захисників України.
Спеціальним гостем заходу став Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, який прибув до Києва разом зі своєю командою. Його присутність стала знаком великої поваги та підтримки українських ветеранів і ветеранок.
З вітальними промовами також виступили Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та Міністр оборони України Денис Шмигаль.
У межах форуму відбулося три панельні дискусії:
“Сила: ветерани й оборона майбутнього”;
“Повернення”;
“Розквіт”.
VІІI Міжнародний ветеранський форум цього року нагадав Україні й усьому світу: саме ветерани та ветеранки — не лише носії бойового досвіду, а й рушії змін. Вони ті, хто формує завтрашній день України — її безпеку, силу суспільства й гідне місце серед інших держав світу.
24 серпня, у День Незалежності України, група українських ветеранів подолала протоку Босфор. Серед учасників було двоє ветеранів з ампутованими кінцівками. Вони свідомо не вказували інформацію про свою інвалідність під час реєстрації, щоб пройти дистанцію на рівних умовах. Вони пропливли 6,5 км з Азії до Європи разом із 2800 учасниками з різних країн.
“Сильна течія, солона вода, 2800 учасників і жодних поблажок. Для хлопців було принциповим пройти дистанцію на рівні з нормотиповими людьми, тому вони свідомо не вказали факт інвалідності під час реєстрації. Ще за день до старту їх могли дискваліфікувати, а зараз ми захоплюємось їхніми результатами”, — йдеться в дописі.
У Superhumans розповіли про учасників запливу. Так, Павло подолав заплив за 1 годину 23 хвилини. Після підриву на міні та ампутації ноги він повернувся до плавання вже через два місяці. Олег, боєць і тріатлоніст, пройшов бої, пережив дві контузії та показав результат 1 година 24 хвилини. А Сашко, який має ампутацію вище коліна, фінішував із часом 1 година 30 хвилин. У квітні він піднявся до базового табору Евересту, тепер – успішно подолав Босфор.
Коли війна руйнує старі життєві плани, ветерани шукають нові можливості. Нерідко ці шляхи проходять через підприємництво. Завдяки підтримці Реабілітаційного простору «Блокпост» вже стартували кілька унікальних бізнесів, які показують: навіть у громаді під обстрілами можна ризикнути й відкрити власну справу.
Медіа ZPRZ.City розповіло про ці унікальні бізнеси.
Серед прикладів – капсульний шелтер. Це не просто готель. 22 компактні капсули стали безпечним простором для короткострокового проживання й навіть відпочинку ветеранів. Формат дозволяє зберігати приватність і коштує дешевше, ніж звичайні готелі, є місцем психологічної декомпресії для військових.
«Війна навчила нас ризикувати. Тепер ми ризикуємо не життям, а власними ідеями. І це значно приємніший ризик. Бо мені бізнес довелося відкривати заново після обстрілу неподалік першого місця розташування, а на це потрібні були величезні сили та підтримка, які я й отримав», – каже ініціатор створення та перезапуску шелтеру — ветеран Олег Кас’ян.
Ще один ветеранський проєкт — Кейтеринговий кластер «Шинок Ненаситець» – приклад сміливого кроку у сферу туризму. Дві кав’ярні вже працюють в Запоріжжя, обслуговуючи ветеранів, захисників, захисниць і їхні родини. В асортименті – фаст-фуд, бакалія, напої. А в планах – ресторанна кухня доби Гетьманщини, що має шанс стати туристичною візитівкою регіону.
«Коли ми відкрили першу кав’ярню, я нарешті за тривалий час відчув, що можу знову бути потрібним у мирному житті. Для мене це не просто бізнес, це повернення сенсу», – зізнається їх власник — ветеран Віктор Ткач.
Звісно, обоє усвідомлюють ризики: загрозу ударів ракетами та дронами, непередбачуваність потоку відвідувачів тощо. Але водночас відвага ветеранів, які взялися реалізовувати свої ідеї, доводить: житло та відпочинок, культура і гастрономія – важливіші кроки для соціальної адаптації у воєнний час, ніж культивація страху та очікування чогось поганого.
«Відкрити бізнес під обстрілами – це більше, ніж підприємництво. Це про сміливість і віру в майбутнє. Ветерани показують нам, що життя триває, навіть коли поруч війна. Ветерани своїми діями надихають інших на реалізацію своїх ідей», – говорить голова Реабілітаційного простору «Блокпост» Владислав Мороко.
