Атол Каролайн став найсхіднішою точкою, звідки Планетою розпочав крокувати Новий рік: за кілька кілометрів від атолла проходить межа 12-го західного часового поясу. Така ситуація склалася внаслідок внесених змін у часовий пояс островів Лайн, зробленого Урядом Кірібаті, щопризвело до зміщення «лінії зміни дат» на схід.
48% всієї суші Республіки Кірібаті припадає на найбільший атол світу – острів Різдва, (388,39 км²). О 12:00 за київським часом там відсвяткували настання Нового 2022 року.
Республіка Кірібаті складається з 32 атолів і 1 піднятого атолу Банаба (або Ошен). Загальна площа суші становить більше 812 квадратних кілометрів. Територія країни розділена на 4 групи островів. Відстань від самого західного до східного острова республіки становить близько 4000 км. Через це Новий рік остаточно настане в цій країні тільки о 14:00 за Київським часом.
Разом з Кірібаті 2022 рік зустріла острівна держава Самоа, яка розташована в південній частині Тихого океану і займає західну частину однойменного архіпелагу.
Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 688/2021 «Про додаткові заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців Збройних Сил України».
Згідно Указу президента, Кабінет Міністрів з 2023 року має забезпечити мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової військової служби) на рівні не менше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року.
Крім того, Кабінет Міністрів до 30 червня 2022 року має подати на розгляд Верховної Ради України законопроект, спрямований на вдосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням найкращого досвіду провідних іноземних держав.
Упродовж минулої доби, 30 грудня 2021 року, російські окупаційні війська ТРИ рази порушили домовленості, досягнуті в рамках Тристоронньої контактної групи, інформує прес-служба Об’єднаних сил.
Російські окупанти двічі відкривали вогонь з артилерії калібру 122 та 82 мм мінометів у бік ПРИЧЕПИЛІВКИ.
Поблизу КРИМСЬКОГО противник відкривав вогонь з мінометів калібру 82 мм, гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів
Щоб змусити противника припинити обстріли, наші захисники відкрили вогонь у відповідь. Завдяки вчасно вжитим заходам наших воїнів позиції українських підрозділів залишилися незмінними.
Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил вдалося уникнути.
Віце-спікер Ради Федерації РФ Костянтин Косачов зазначив, що у Кремлі не мають наміру безпідставно нападати на Україну. Але Москва одразу застосує збройні сили на території інших держав у разі прямої загрози російським громадянам, повідомляє “Інтерфакс“.
Російський чиновник наголосив, що Захід постійно провокує дестабілізацію на Донбасі та підштовхує Україну до силового сценарію вирішення питання. Після “трагедії Цхінвалі” (08.08.2008), у листопаді 2009 року було внесено серйозні поправки до чинного федерального закону “Про оборону”. Десята стаття цього закону дає можливість оперативно використати Збройні сили РФ за кордоном, – заявив Косачов.
Віце-спікер Ради Федерації РФ зазначив, що однією з причин Російського вторгнення, зокрема до України, може стати “необхідність захисту російських громадян від агресії”.
Президент України Володимир Зеленський видав щорічний Указ № 687/2021 про терміни проведення чергових призовів на строкову військову службу. У 2022 році вони стартуватимуть у квітні та жовтні. Про це повідомляє прес-служба Офісу президента.
Згідно Указу, проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу буде здійснюватися в 2022 році з квітня до червня та з жовтня до грудня. Звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили визначені терміни строкової військової служби, також передбачено провести у квітні – червні та жовтні – грудні 2022 року.
Призовні комісії будуть працювати з 01 квітня та 01 жовтня 2022 року, а підготовчі заходи заплановано розпочати на місяць раніше цих дат.
В Указі зазначено, що призвані військовослужбовці строкової служби не залучаються до виконання бойових завдань в зоні проведення ООС.
Військові, які будуть призвані для проходження строкової служби в ЗСУ, будуть задіяні передусім до: комплектування особового складу обслуговування арсеналів, баз, складів, центрів зберігання боєзапасу та на посади, пов’язані із забезпеченням життєдіяльності військових частин у пунктах постійної дислокації (крім тих, які дислокуються у Донецькій та Луганській областях).
Не підлягають призову
Відповідно до законодавства, не підлягають призову громадяни призовного віку, які навчаються (їм надається відстрочка для здобуття освіти на весь період навчання):
студенти денної форми навчання закладів загальної середньої освіти III ступеня та професійної (професійно-технічної) освіти,
фахової передвищої освіти, серед іншого – під час здобуття початкового рівня (короткого циклу) та першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за програмами ступеневої системи освіти.
студенти фахової передвищої та/або вищої освіти, зокрема під час здобуття наступного ступеня, у закладах середньої або вищої духовної освіти, в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Відстрочка від призову також надається громадянам, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу при вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, за сімейними обставинами, для продовження професійної діяльності та за станом здоров’я.
Питання про призов або надання відстрочки (звільнення) від призову, відповідно до чинного законодавства, розглядають районні чи міські призовні комісії.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль виступив з промовою, яку присвятив трансформаціям і змінам в державі. Зокрема мова йшла і про зміни в оборонній галузі. Про це повідомляє пресслужба Кабінету Міністрів України.
“Державний бюджет у січні-листопаді цього року виконано на 104%. Це на 47 млрд грн більше, ніж очікувалося, і частина цих коштів була направлена на підтримку оборонного сектору, економіки та громадян” – заявив Шмигаль.
Також прем’єр відзначив, що уряд 10 разів підвищував виплати різним категоріям пенсіонерів, зокрема збільшевши доплати військовим пенсіонерам. Окрім цього, Шмигаль згадав і той факт, що Україна замовила три літаки “Антонов” вперше за 30 років.
29 грудня 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав Указ №685/2021, яким ввів у дію рішення Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) України «Про Стратегію інформаційної безпеки». Нова стратегія має замінити Доктрину інформаційної безпеки від 2016 року.
В Документі визначені загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, а також цілі та завдання, спрямовані для протидії цим загрозам. “Стратегія інформаційної безпеки” має бути реалізована до 2025 року. Її цілі – протидія пропаганді, насамперед російської, всебічний розвиток української культури, підвищення рівня медіакультури та медіаграмотності, інформаційна реінтеграція громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях та інші.
Серед основних загроз у документі вказані: дезінформація з боку Росії, її інформаційне домінування на окупованих територіях, низька медіаграмотність громадян, маніпуляція думкою суспільства щодо вступу України в ЄС, НАТО, тощо. В Указі також зазначено, що інформаційна політика РФії загрожує не лише Україні, а й іншим демократичним країнам.
Середній десантний корабель «Юрій Олефіренко» Військово-Морських Сил ЗС України разом із фрегатом Військово-Морських Сил Французької Республіки Auvergne провели тренування типу PASSEX.
Під час відпрацювання елементів тактичного маневрування особовим складом кораблів було проведено низку спільних тренувань, зокрема, ведення нічного сигналовиробництва з використанням міжнародної системи сигналів, висвітлення морської обстановки в районах інтенсивного цивільного судноплавства, тренування зі зв’язку тощо. Основну увагу приділили підвищенню взаємосумісності та злагодженості дій екіпажів.
Крім того, на борту “Юрій Олефіренко” було відпрацьовано тренування з надання допомоги аварійному кораблю із висадкою аварійно-рятувальної групи французького фрегата.
Міністерство національної оборони Польщі планує придбати сотню військових БПЛА. Дрони будуть обладнані електрооптичними боєголовками й застосовуватимуться для розвідки, пише РБК-Україна з посиланням на Польське радіо.
Над виробництвом безпілотників працюватиме консорціум до якого входять “Польська збройна група” й “Заводи військової авіації”. Дрони здатні безперервно працювати протягом трьох годин й долати відстань до 35 кілометрів. Водночас вони відзначаються низьким рівнем шуму.
За словами міністра національної оборони Маріуша Блащака, БПЛА взаємодіятимуть з технікою, яку нещодавно отримала країна. “Гармати-гаубиці “Краб” будуть більш ефективними, коли у артилерійських підрозділах будуть також безпілотники, які будуть виконувати завдання, пов’язані із розвідкою і цілевказуванням”, – заявив міністр.
Поставка безпілотних апаратів до польського війська запланована на 2024-2027 роки.
