У громадській організації «Спілка ветеранів СОУ» закликали переглянути мораторій на безоплатне отримання земельних ділянок ветеранами. Там наголошують, що, попри п’ятий рік повномасштабної війни, це обмеження досі залишається чинним.
У заяві зазначають, що українська земля продається та переходить у приватну власність, однак ветерани, які пройшли війну, отримали поранення або захищали державу, не можуть реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки. У “Спілці ветеранів СОУ” вважають таку ситуацію несправедливою та наголошують, що питання потребує якнайшвидшого вирішення.
«Поки ветерани платять за свободу України власним здоров’ям і життям, держава фактично позбавляє їх можливості скористатися гарантованим правом на землю», – йдеться у повідомленні.
Також в організації порушили питання, скільки ще ветеранам доведеться чекати, поки передбачене законом право стане реальністю, а не залишатиметься лише нормою на папері.
У ГО «Спілка ветеранів СОУ» заявили, що настав час переглянути чинний мораторій і відновити справедливість. Крім того, організація звернулася до українських захисників із проханням висловити свою думку щодо скасування обмеження на безоплатне отримання земельних ділянок.
У Харкові на вулиці Бориса Чичибабіна почали встановлювати вуличні мозаїки, які створили військові з важкими пораненнями під час занять з арттерапії.
Про це повідомила команда проєкту Fayna Mosaica, яка реалізує цю ініціативу.
Благодійні майстер-класи проводять для військових, щоб допомогти їм відновити моторику рук після важких поранень і підтримати психологічно. Під час занять учасники створюють мозаїчні панно, які згодом прикрашають міський простір.
Особливістю робіт є відбитки долонь їхніх авторів. Завдяки цьому перехожі можуть прикласти свою долоню до мозаїки й символічно «привітатися» із захисниками.
До проєкту можуть долучитися всі охочі. Для цього достатньо записатися на майстер-клас, зробивши благодійний внесок. Записатися можна через інстаграм Fayna Mosaica.
Зібрані кошти спрямують на підтримку ініціативи та проведення нових занять для військових.
Після кількох років військової служби ветеран із Запоріжжя Сергій Хохотвавирішив розпочати власну справу. Завдяки державному гранту він відкрив студію автодетейлінгу та створив два робочі місця.
Про історію ветерана повідомляє Запорізька обласна служба зайнятості.
Сергій став на захист України з перших днів повномасштабного вторгнення. Згодом звільнився зі служби за станом здоров’я і після повернення до цивільного життя вирішив здійснити давню мрію. До війни він працював менеджером у різних компаніях, але завжди цікавився автодетейлінгом. Саме цей напрямок і обрав для власного бізнесу.
Розпочати справу допоміг державний грант для ветеранів та другого з подружжя за програмою «Власна справа». Сергій отримав 500 тисяч гривень, які витратив на закупівлю необхідного обладнання.
Сьогодні його студія надає послуги з полірування автомобілів, хімчистки салону, тонування скла, нанесення захисних плівок та інші роботи з догляду за авто.
«Після служби хотілося не просто знайти роботу, а створити власну справу. Грант став тією можливістю, яка допомогла швидко перейти від ідеї до реальної студії. Якщо є чіткий план і бажання працювати — усе можливо», — розповідає Сергій.
Ветеран зазначає, що важливу роль у відкритті бізнесу відіграла його дружина. Разом вони готували грантову заявку, а тепер спільно займаються розвитком студії.
За словами Сергія, отримати грант цілком реально, якщо добре підготуватися та мати чіткий план.
«Багато хто думає, що отримати грант складно. Насправді головне — усе продумати й не боятися зробити перший крок. Ми з дружиною працювали однією командою, і саме це допомогло досягти результату. Наше головне завдання зараз — вистояти в ці непрості часи для Запоріжжя. Але ми віримо, що попереду ще більше можливостей», — говорить ветеран.
Нині Сергій разом із дружиною продовжує розвивати власну справу та планує й надалі розширювати бізнес.
У Малині триває бурхливе обговорення створення комунальної установи «Ветеранський простір». Попри те, що міська рада вже підтримала відповідне рішення, частина ветеранів вважає, що влада не обговорила його з тими, для кого насамперед створюють цей простір.
Про це в коментарі MALYN.MEDIA розповів ветеран і чинний військовослужбовець Михайло Назарук.
За його словами, перед тим як ухвалювати рішення, міська влада мала зібрати інформацію про кількість ветеранів у громаді, їхні потреби та запитати, які саме послуги вони хотіли б отримувати.
«Ми робимо ветеранський хаб заради ветеранського хабу, а не заради ветеранів. Перед тим як ухвалювати таке рішення, треба було з’ясувати, скільки у громаді ветеранів, які в них потреби і що саме вони хотіли б бачити в цьому просторі», — сказав Михайло Назарук.
Військовослужбовець зазначає, що сам уже близько двох років має статус учасника бойових дій, а загалом воює три роки. За цей час, каже він, представники громади жодного разу не поцікавилися, якої допомоги він потребує. Більше того, навіть після поранення, коли він звертався по одноразову допомогу, йому лише пояснили, які документи потрібно подати.
Рішення про створення комунальної установи депутати Малинської міської ради ухвалили 31 липня під час 88-ї сесії. За нього проголосували 19 депутатів і міський голова, ще двоє депутатів утрималися. Передбачається, що «Ветеранський простір» надаватиме ветеранам і членам їхніх родин інформаційну, правову та психологічну допомогу, сприятиме фізичній реабілітації, професійній адаптації та поверненню до цивільного життя.
Установа працюватиме на вулиці Чорновола, 38-Б. Також планують створити мобільну групу, яка виїжджатиме до сіл громади.
Водночас Михайло Назарук вважає, що спочатку потрібно було визначити, які саме проблеми має вирішувати новий простір. На його думку, особливу увагу слід приділити ветеранам із тяжкими пораненнями, ампутаціями та тим, хто проходить лікування або реабілітацію.
Військовослужбовець також звернув увагу на те, що під час обговорення вже йшлося про штат майбутньої установи, хоча її концепція ще остаточно не сформована.
«Простору ще немає, а вже говорять про посади й зарплати. Спочатку треба пояснити, що ці люди будуть робити, скільком ветеранам допомагатимуть і який буде результат», — зазначив він.
Окремо Михайло Назарук порушив питання бюджетних пріоритетів. Він навів власний приклад, розповівши, що після двох поранень отримав від громади одноразову допомогу у розмірі п’яти тисяч гривень, тоді як в інших громадах, за його словами, ветеранам виплачували значно більші суми.
На його думку, до обговорення створення простору потрібно було залучити більше ветеранів. Адже багато з них продовжують службу, проходять лікування або реабілітацію й фізично не могли бути присутніми на одній зустрічі. Він вважає, що громада могла організувати опитування або провести кілька обговорень у різний час.
«Мені, наприклад, узагалі незрозуміло, навіщо мені окремий хаб. Якщо потрібен спортзал, я можу піти у звичайний. Можливо, іншим ветеранам потрібні зовсім інші речі. Тому спочатку потрібно було провести опитування і дослухатися до їхньої думки», — пояснює військовослужбовець.
Також ветеран зазначив, що під час дискусій у ветеранській спільноті багато учасників критично поставилися до того, як саме створювали нову установу. При цьому, за його словами, більшість не виступає проти самого ветеранського простору, а лише хоче, щоб його робота відповідала реальним потребам ветеранів.
Михайло Назарук переконаний, що Малин міг би використати досвід інших українських громад, де ветеранські центри вже успішно працюють. На його думку, до розробки концепції варто було залучити ветеранів, військовослужбовців, фахівців із реабілітації та соціального захисту.
Він наголошує, що не виступає проти створення ветеранського простору, але вважає, що його формат має визначатися після діалогу з ветеранами, а не до нього.
«Я не кажу, що ветеранський простір узагалі не потрібен. Але спочатку треба зрозуміти, для кого і навіщо його створюють. Зараз це виглядає так, ніби створюють хаб заради самого хабу, а не як відповідь на конкретні потреби ветеранів», — підсумовує Назарук.
Українські ветерани, ветеранки та військовослужбовці успішно виступили на Чемпіонаті світу із середньовічного бою 2026 (Medieval Combat World Championships 2026), який проходив із 23 по 26 липня у замку Spøttrup Castle в Данії.
До складу національної збірної України увійшли й представники Волині. Координував участь волинських спортсменів представник ГО «Федерація сучасного мечевого бою та середньовічного бою міста Луцька» Сергій Ващук.
Про успішний виступ української команди повідомили у Волинській обласній військовій адміністрації.
Середньовічний бій — це сучасний повноконтактний вид спорту, у якому учасники виходять на поєдинки в історично відтворених обладунках і використовують безпечні копії середньовічної зброї.
Цьогоріч Україну на світовій першості представляли ветерани, ветеранки та чинні військовослужбовці, які після захисту країни продовжують виступати на міжнародних спортивних змаганнях.
За підсумками чемпіонату українська збірна здобула низку нагород.
Переможці професійних поєдинків
Надія Лупенко — 1 місце у категорії Flyweight серед жінок;
Аліса Волошина — 2 місце у категорії Lightweight серед жінок;
Василь Назаров — 3 місце у категорії Middleweight серед чоловіків;
Дмитро Левченко — 2 місце у категорії Super Heavyweight;
Володимир Нечипоренко — 2 місце у категорії Titan Weight.
Медалі у дуельних дисциплінах
Надія Лупенко — 2 місце («Довгий меч») та 3 місце («Тріатлон»);
Аліна Рогальчук — 2 місце («Меч-баклер»);
Василь Назаров — 2 місце («Щит-меч») та 3 місце («Тріатлон»).
Ще одну бронзову нагороду українська команда здобула у груповій дисципліні 10×10, де жіночий альянс України та Польщі посів третє місце.
У Волинській ОВА зазначили, що участь ветеранів і військовослужбовців у міжнародних спортивних змаганнях є прикладом сили духу, витривалості та успішної адаптації після служби.
У Харкові профільна комісія обласної ради підтримала ініціативу щодо пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів війни та військовослужбовців. З відповідним зверненням до Постійної комісії з питань соціального захисту населення та ветеранської політики Харківської обласної ради звернулася громадська організація «Спілка ветеранів СОУ».
Йдеться про законопроєкти №15194 та №15195, які передбачають запровадження механізму пільгового ввезення транспортних засобів для захисників України.
Під час засідання депутати комісії одноголосно підтримали ветеранську ініціативу.
Голова комісії Ольга Лехан зазначила, що підтримка таких ініціатив є важливою частиною соціальної реінтеграції ветеранів.
За її словами, доступне розмитнення автомобілів є одним із важливих напрямів підтримки захисників. Вона також висловила сподівання, що найближчим часом це питання розглянуть на державному рівні та ухвалять відповідне рішення.
Голова ГО «Спілка ветеранів сил оборони України» Юрій Корсунов повідомив, що комісія підтримала звернення до Голови Верховної Ради України з проханням якнайшвидше винести законопроєкти на розгляд парламенту. Він подякував депутатам Харківської обласної ради за підтримку ветеранської ініціативи та зазначив, що Харківщина стала однією з перших областей, де це питання почали активно просувати.
Наразі законопроєкти №15194 та №15195 ще не ухвалені. Остаточне рішення щодо запровадження пільгового розмитнення автомобілів для ветеранів війни та діючих військовослужбовців має прийняти Верховна Рада України.
В Україні розпочався набір до Школи демократичного врядування та лідерства для ветеранів. Освітню програму організовує Інститут демократії та розвитку PolitA у партнерстві з представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні.
Організатори зазначають, що школа стане майданчиком для ветеранів і ветеранок, які хочуть отримати нові знання, розвинути лідерські навички, обмінятися досвідом та навчитися реалізовувати суспільно корисні проєкти у своїх громадах.
Навчання проводитимуть українські експерти у сферах державного управління, публічної політики, місцевого самоврядування, демократичного врядування, стратегічних комунікацій, права та розвитку громад.
Програма складатиметься з трьох етапів. Перший — офлайн-сесія у Києві, яка відбудеться 26–28 серпня. Після цього учасники пройдуть серію онлайн-модулів, лекцій та консультацій. Завершальним етапом стане друга очна сесія, присвячена практичній роботі, командній взаємодії, розвитку громадських ініціатив та підготовці власних планів громадської діяльності.
Навчання поєднає лекції, інтерактивні дискусії, симуляційні вправи, аналіз практичних кейсів і командну роботу. Окрему увагу приділять роботі органів державної влади, місцевого самоврядування та механізмам ухвалення рішень.
До участі запрошують ветеранів і ветеранок з усіх регіонів України, які хочуть активніше долучатися до розвитку своїх громад, цікавляться державним управлінням, планують реалізовувати громадські чи соціальні проєкти, працювати у громадському секторі або ветеранських організаціях, а також прагнуть розвинути навички лідерства, командної роботи, адвокації та ефективної комунікації.
Організатори передбачили два формати участі. Ті, хто зможе приїхати до Києва, візьмуть участь в офлайн-сесіях. Для учасників з інших регіонів, які не матимуть можливості бути присутніми особисто, лекційну частину транслюватимуть онлайн через платформу Zoom.
Участь у школі є безкоштовною. Організатори забезпечують проживання в готелі та харчування під час офлайн-сесій. Водночас витрати на проїзд до місця проведення навчання та у зворотному напрямку учасники оплачують самостійно.
Охочі долучитися до програми можуть зареєструватися, заповнивши відповідну анкету, яку опублікували організатори.
В Україні можуть запровадити Military Card — єдину картку для військовослужбовців і ветеранів, яка міститиме всю необхідну інформацію про державну підтримку. Над концепцією нового сервісу вже працює Міністерство у справах ветеранів.
Про це повідомив міністр у справах ветеранів України Віталій Кім під час робочої зустрічі з керівництвом 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов».
За словами міністра, Military Card має супроводжувати людину від моменту призову на військову службу і до повернення до цивільного життя.
На одній картці планують об’єднати інформацію про:
пільги;
грошові виплати;
нарахування;
державні сервіси;
інші дані, необхідні військовослужбовцям і ветеранам.
«У мене є ідея створити так звану Military Card. Це картка, яка супроводжуватиме людину з моменту призову на військову службу, протягом усієї служби й до повернення до цивільного життя. На ній в одному місці будуть зібрані всі пільги, виплати, нарахування та інша інформація, яка потрібна військовослужбовцю й ветерану», — зазначив Віталій Кім.
У зустрічі також взяли участь командир 1-го корпусу НГУ «Азов» бригадний генерал Денис Прокопенко, заступник командира по роботі з особовим складом полковник Святослав Паламар, а також представники служби супроводу, відділу соціального супроводу та психологічного забезпечення.
Під час обговорення сторони приділили увагу підтримці військовослужбовців, ветеранів і членів їхніх родин. Також йшлося про взаємодію з патронатними службами, удосконалення системи супроводу після поранення, звільнення зі служби та адаптації до цивільного життя.
У Міністерстві у справах ветеранів зазначили, що продовжують проводити зустрічі з військовими підрозділами та патронатними службами. Їхня мета — напрацювати практичні рішення, які враховуватимуть реальний досвід військовослужбовців і ветеранів та допоможуть зробити систему підтримки більш ефективною.
Після повернення з війни психолог і ветеран Василь Торопов заснував у Балтській громаді на Одещині простір «Тиша говорить». Тут військові та їхні родини можуть пройти психологічну адаптацію, відпочити, поспілкуватися з побратимами та поступово повернутися до цивільного життя. Однак невдовзі після відкриття проєкт пережив серйозне випробування — майно ветерана згоріло внаслідок підпалу.
Свою історію Василь Торопов розповів виданню «Одеське життя».
Після демобілізації ветеран сам проходив складну психологічну реабілітацію. Маючи професію психолога і власний бойовий досвід, він вирішив створити місце, де військові почуватимуться серед людей, які розуміють їх без зайвих пояснень. На розробку проєкту він витратив майже пів року. Продумував концепцію, кошторис і шукав можливості для реалізації. Так з’явилася громадська організація «Тиша говорить».
За словами ветерана, головна ідея простору — не лікарняна реабілітація, а можливість побути в тиші, відновитися на природі, поспілкуватися з побратимами та налагодити стосунки в родині. Особливу увагу тут приділяють сімейній терапії, адже після війни подружжю часто доводиться заново вчитися розуміти одне одного.
Втім, знайти фінансування виявилося непросто. Василь розповідає, що грантові програми не підтримали його ініціативу, а перші реабілітаційні заходи довелося оплачувати власним коштом. Згодом він вирішив розвивати власний бізнес, щоб спрямовувати зароблені гроші на допомогу ветеранам.
Найважчим ударом став підпал території простору. Щоб придбати землю та обладнання, ветеран продав автомобіль і оформив кредит на 14 тисяч доларів. Після пожежі залишилися лише згарище та борги.
«У той момент хотілося кинути все», — згадує Василь.
Попри це він вирішив не відмовлятися від справи. Відновлювати простір допомогли родина, друзі, місцева влада та підприємці.
Балтська міська рада забезпечила будівельними матеріалами, допомогла провести електропостачання, встановити опори та облаштувати необхідну інфраструктуру. До відновлення також долучилися підприємці та керівництво Подільського району.
Однак фінансові труднощі залишаються. За словами Василя Торопова, наразі він продовжує виплачувати кредит у розмірі близько 1,8 млн гривень.
Окремою проблемою залишається розслідування підпалу. Ветеран стверджує, що для проведення незалежної експертизи йому довелося власним коштом привозити спеціаліста з Одеси. За його словами, експерти підтвердили, що причиною пожежі не було коротке замикання, адже на той момент на території ще не було ані електрики, ані генератора.
Василь також повідомив, що виконавцю підпалу вже оголосили підозру, однак запобіжний захід йому не обрали. Ветеран наголошує, що має намір добиватися повного розслідування справи.
«Я не здамся. Звертатимусь в усі інстанції, але справу не відпущу. Гроші, які згоріли, не впали мені з неба. Це моє життя, моя праця і безпека моєї родини. Закон має працювати».
Попри пережите, простір «Тиша говорить» продовжує працювати. Тут розвивають програми активної адаптації ветеранів через спорт, відпочинок на природі та спілкування з побратимами. На території вже облаштували спеціальний місток до водойми, щоб військові з пораненнями могли безперешкодно спускатися до води. Наступний крок — придбати адаптивні каяки для занять із ветеранами.
Окремий напрям роботи — підтримка сімей військових. Раз на місяць простір безкоштовно приймає ветеранські родини, де вони проходять психологічне розвантаження та працюють над відновленням стосунків після повернення з фронту.
Попри підпал, великі борги та затягнуте розслідування, ветеран не відмовився від своєї справи. Він продовжує розвивати простір, який створив для тих, хто після війни найбільше потребує підтримки людей із таким самим досвідом.
У Вінницькій громаді захисники й захисниці з інвалідністю внаслідок війни можуть скористатися муніципальною пільгою та проходити оздоровлення за допомогою водних процедур у комунальному басейні «Аква-Він». Водночас ветерани війни мають можливість безоплатно відвідувати тренування у семи міських ДЮСШ Вінниці. А це десятки видів спорту – приміром, популярні серед захисників пауерліфтинг, важка атлетика, стрільба, шахи, шашки тощо.
Плаває та стріляє з луку
Вінничанину Василю Коцерубі – 50 років. Добровільно пішов захищати Батьківщину на другий день повномасштабного вторгнення. Воював у різних частинах під Херсоном, Бахмутом, Часовим Яром. Був санітаром-водієм, евакуйовував поранених побратимів з передової. Отримав нагороду «За сумлінну службу».
«Прямо з окопів виносили поранених та надавали їм допомогу. У Бахмуті наш екіпаж вивіз 700 «трьохсотих» та багато «двохсотих». У Часовому Яру і Херсоні статистики не вели», – каже Василь Коцеруба.
Ще до війни, в жовтні 2021 року, у Василя стався інсульт, але він зміг тоді відновитися. На фронті отримав два інфаркти. Каже, що після першого йому не повірили: прокапали і знову відправили в бойову частину. Там через два тижні стався другий інфаркт. Тоді Василь і демобілізувався.
Майже два роки після списання із ЗСУ Василь перебував у подавленому емоційному стані. Побратими та офіційні помічники ветеранів витягували його з депресії. Довелося вінничанину звернутися й психотерапевта, навіть почав пити таблетки. Значний поштовх до життя Василю Коцерубі дали заняття плавання та взагалі спорт. Ще рік тому ветеран війни почав безоплатно відвідувати муніципальний басейн у Вінниці.
«Займаюся виключно оздоровчим плаванням. За тренування долаю у басейні два десятки 50-метрових кіл. Раніше пробував плисти на швидкість, навіть одного разу взяв участь у змаганнях. Фінішував тоді 16-м із 40 учасників. Але відчув, що це може нашкодити, навіть статися ще один інфаркт. Тоді вирішив паралельно займатися стрільбою з луку, що цілком безпечно для мого здоров’я», – розказує Василь.
Захисник після демобілізації працював кур’єром, розвозив суші. Зараз тимчасово не працює, натомість багато часу віддає спорту. Їздить на ветеранські кемпи по Україні, психовідновлювальні тренінги. Відвідує не лише басейн, але й безкоштовні тренування зі стрільби з луку на базі Вінницької спортшколи № 2. Підходить до цієї справи серйозно.
«Тренуюся у групі із п’яти ветеранів. На жаль, маємо лише два луки, тому стріляємо по черзі. Регулярно виступаю на ветеранських аматорських змаганнях в різних регіонах. На турнірі в Одесі зайняв четверте місце. Більшість витрат на поїздки оплачуються. Мені зараз дуже подобається ветеранський спорт, бачу в ньому перспективу для себе», – зазначає захисник.
Для захисників з інвалідністю
Басейн «Аква-Він» підпорядковується спорткомітету Вінницької міської ради. Саме там ще два роки тому пішли назустріч ветеранам.
«Спорт є частиною реабілітації та повернення до цивільного життя. У Вінниці ветерани можуть записатися та безкоштовно відвідувати різні спортивні секції, не лише басейн. Вони доступні у всіх міських спортивних школах», – прокоментував голова спорткомітету Сергій Краєвський.
Як повідомили у Вінницькому спорткомітеті, послугою безкоштовного відвідування басейну «Аква-Він» з липня 2024 року скористалися понад 600 оборонців з інвалідністю. Там введено посади інструкторів з фізичної культури та фахівця з фізичної реабілітації. Вони допомагають воїнам відновлювати фізичну форму і загальне самопочуття після поранень та травм. Також заняття корисні для ментального здоров’я, адже вода сприяє емоційному розвантаженню, зниженню рівня стресу й тривожності, допомагає відновити внутрішню рівновагу.
Безоплатно відвідувати «Аква-Він» (протягом 50 годин на рік) можуть оборонці з інвалідністю внаслідок війни, отриманою із 2014 року. Вони мають бути членами Вінницької міської територіальної громади, перебувати на обліку в Єдиному муніципальному реєстрі осіб, які мають право на пільги, доплати та послуги. А також повинні надати довідку лікаря, що підтверджує можливість відвідування басейну за станом здоров’я.
Безкоштовно відвідувати «Аква-Він» можуть й діти полеглих воїнів віком від 9 до 14 років. Наразі двічі на тиждень ходять поплавати 17 таких школярів. Ними опікується інструктор. Тренування відбуваються в цікавій для дітей ігровій формі.
Користь від гідрореабілітації
Фахівець з фізичної реабілітації спортшколи № 3 (вона знаходиться на базі спорткомплексу «Аква-Він») Лілія Вольфман опікується ветеранами близько двох років. Вона нагадала, що кількість людей з інвалідністю внаслідок війни регулярно збільшується. Не дивно, що щомісяця в «Аква-Він» приходять близько 20 таких новачків. Всі вони отримують право на безоплатне відвідування. Але не лише плавають у відведені години, але й проходять гідрореабілітацію під керівництвом інструкторів.
«Гідрореабілітація допомагає відновити рухові функції, зменшити біль і безпечніше повернутися до активного життя. Вода створює умови, у яких справи часто виконуються легше, ніж на суші. Основні переваги гідрореабілітації – зменшення болі та навантаження на суглоби та хребет. Вона покращує рухливість суглобів і збільшує амплітуду рухів, зміцнює м’язи завдяки природному опору води, покращує рівновагу та координацію, зменшує набряки та покращує кровообіг», – каже Лілія Вольфман.
За її словами, для ветеранів гідрореабілітація може бути особливо корисною після поранення опорно-рухового апарату, операцій, переломів, ампутацій (на певних етапах відновлення), черепномозкових або спиномозкових травм. Лілія Вольфман додала, що її спортшкола має необхідне обладнання для безпечного підйому людей з інвалідністю. Зокрема, спеціальний лофт-ліфт (підйомник).
Відвідують «Аква-Він» й люди на кріслах колісних та незрячі. Їх весь час супроводжують інструктори з фізичної реабілітації. Підводять до душу, їдуть разом із ними у ліфті, ведуть і опускають в басейн.
Ветеранам і людям з інвалідністю в басейні відвели першу і другу доріжки. Тобто на воді з іншими відвідувачами басейну вони не пересікаються. За словами Лілії Вольфман, про підготовку до параолімпійських змагань не йдеться. Мова йде виключно про реабілітацію та оздоровлення, виконання відповідних вправ.
Михайло Шафір
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
