Сторінка 7 – Новини ветеранів зі всієї України

Програма «Надійне майбутнє»: дороговказ на шляху морального відновлення ветеранів

Опубліковано by Pups

Повернення ветерана з війни до цивільного життя може відбутися лише фізично. Ментально багато ветеранів залишаються у зоні бойових дій, навіть перебуваючи у тилу. Після звільнення з Сил Оборони доводиться пройти складний шлях реабілітації, абілітації, пошуку своєї ролі у цивільному середовищі та побудувати своє життя заново. Програма «Надійне майбутнє» спрямована на полегшення шляху повернення і підтримку в колі людей зі схожим досвідом.

Що таке «Надійне майбутнє»?

«Надійне майбутнє» – це британсько-український проєкт, створений ветеранами для ветеранів. Програма допомагає учасникам бойових дій знайти новий сенс життя в колі підтримки своїх побратимів. Спільнота ветеранів сприяє не лише переживанню травм війни; тут народжуються нові ідеї, проєкти, створюються спільні бізнеси, організовуються спортивні і культурні події.

Ветеран Британської армії і керівник програми «Надійне майбутнє» Саймон Едвардс прагне полегшити повернення воїнів до мирного життя.

«Надійне Майбутнє» є результатом моєї роботи за 15 років. Як ветеран з більш ніж 12-річним досвідом роботи з ветеранами в багатьох країнах, я зрозумів, що незалежно від того, звідки ми походимо, нас об’єднує спільна риса – мужність служити і сила долати труднощі. Співпраця з українськими ветеранами стала честю та привілеєм для мене. Їхня відданість справі та дух надихнули цю програму та її місію – допомогти кожному воїну відновити сили, зцілити душевні рани і прокласти новий шлях вперед», – так Саймон пояснює свою місію.

Програма «Надійне Майбутнє» базується на наступних принципах:

  1. «Рівний-рівному». Найбільшою довірою користуються ті, хто пройшов війну і має схожий досвід. У колі «своїх» легше розкритися і отримати розуміння без осуду.
  2. Моральне відновлення. Програма допомагає осмислити ціннісні аспекти військового досвіду, зцілити внутрішній біль та віднайти нові орієнтири та цілі у житті.
  3. Навчання. Ветерани можуть пройти комплексну підготовку і надалі вести групи рівних самостійно за підтримки команди програми.
  4. Побратимство. Учасники програми долучаються до спільноти випускників і підтримують один одного у подальшому. Разом проводять час, створюють нові проєкти та заходи.

Якщо фізичну травму після війни лікують і її легко помітити, то душевні травми невидимі оточуючим, але вони спричиняють не менше болю.

Українська психотерапевтка і розробниця терапевтичних програм Юлія Башлакова говорить, що стрижнем програми «Надійне Майбутнє» є робота саме з моральною травмою.

«Моральна травма – це глибока душевна рана, яка виникає, коли реальність війни вступає в конфлікт з нашими внутрішніми цінностями. Вона не завжди помітна ззовні, але впливає на здатність людини довіряти, будувати стосунки і бачити сенс жити далі. Моральна травма може виникнути через втрату побратимів, безсилля перед несправедливістю, вимушену бездіяльність, зраду або відсутність вибору. Вона часто супроводжується почуттям гніву, провини, сорому, розчарування у лідерах і недовірою до суспільства. Без підтримки ці переживання накопичуються і призводять до ізоляції, втрати ідентичності, відчуття порожнечі», – Юлія пояснює, з чим саме працює.

Завдяки підтримці побратимів вдається зменшити моральну травму, позбавитись почуттів гніву і сорому, спрямувати зусилля на знайдення нового сенсу життя та реалізації своїх прагнень, нового застосування набутого досвіду та рухатись далі. Проєкт «Надійне майбутнє» не вирішує всіх проблем, але дає дороговказ, куди конструктивно спрямувати свої думки та дії.

Досвід ветеранів

Програма передбачає роботу ветеранів у групах за принципом «рівний-рівному». Група складається з 12–15 ветеранів, які розуміють, приймають і підтримують один одного. 

Учасники «Надійного майбутнього» поділилися своїми враженнями після проходження програми. Так, ветеран ЗСУ Тарас говорить про свої відчуття після проєкту:

«Я звик вирішувати всі проблеми сам, але серед побратимів було легше говорити. Я сказав багато болючого. Я хочу жити, а не просто існувати. Після всього, що я пережив, – я хочу знову жити. І хочу допомагати тим, кому ще гірше, витягати їх із мовчання і темряви. Хочу допомагати тим, хто не може говорити».

Серед ведучих програми є фахівці із супроводу ветеранів і фахівці з роботи з залежностями. Своєю експертизою вони допомагають учасникам зорієнтуватися в складних питаннях процесу повернення.

«Відкрив очі собі на цій програмі. Знайшов підказки, як діяти в складних ситуаціях. І Путівник буду берегти і мати з собою. І ще… Любити себе важливо. Шлях Героя… він важкий. Побороти в собі страхи і залежності для мене буде героїчним вчинком. Є люди, яким не байдуже. До мене достукалися. Я йшов до цього, але кульгав. А тут мені як підлікували цю ногу.  І відкрили двері»,– розповідає учасник програми.

Деякі з учасників «Надійного майбутнього» залишаються в проєкті вже в ролі ведучих програми та допомагають іншим ветеранам пройти шлях повернення з війни. 

«Ми живі, отже, маємо йти далі, у кожного з нас є місія. Нас залишили живими не просто так. Я зрозумів, як важливо говорити – це полегшує. Я хочу допомагати тим, хто цього потребує», – каже ветеран Роман про те, як зміг знайти свою місію завдяки програмі.

Під час проходження програми ветерани не лише спілкуються, а й проводять час разом: займаються спортом, мистецтвом, готують смачну їжу. Виконання приємних справ у колі побратимів також допомагає зціленню і поверненню до цивільного життя, навіть без слів.

Хто такі фасилітатори і для чого вони потрібні ветеранам?

Фасилітатори – це ведучі, які допомагають групі ефективно взаємодіяти та досягати мети під час зустрічей. Для якісного ведення групи потрібно два фасилітатори, якими можуть бути лише ветерани. Також групу супроводжує психолог з досвідом роботи з військовими. Програма найкраще працює, коли всі учасники програми мають бойовий досвід.

Навчальна програма «Надійне Майбутнє» готує ветеранів до ролі фасилітатора – лідера груп підтримки «рівний-рівному». Навчання фасилітаторів базується на практиці, теорії та регулярній підтримці. Ті, хто пройшов програму навчання, можуть не лише вести групи, а й зростати у новому професійному напрямку відновлення і реінтеграції побратимів, соціальної роботи, організації спільнот та застосовувати набуті навички в різних сферах своєї діяльності.

Після завершення курсу навчання, ветерани отримують сертифікат фасилітатора та можуть долучатися до ведення груп підтримки. Навчання включає дводенний очний тренінг та проходження 12-ти модулів занять онлайн.

Ветеран ЗСУ Ярослав пройшов навчання і зараз працює провідним фасилітатором і допомагає побратимам.

«Було відчуття, що всередині мене щось тріснуло. Я нікому не був потрібен. Не міг говорити з родиною – вони не розуміли, а я не мав слів. Почав багато пити, потім з’явилися наркотики – мені вже було байдуже. Родина залишила мене, і я не звинувачую їх. У мені була злість, біль і повна відсутність розуміння майбутнього. Одного дня приїхав побратим і сказав просто: «Сідай у машину». Він відвіз мене в реабілітаційний центр. Це мене врятувало. Потім інший запросив у маленьку групу ветеранів. І там я вперше відчув, що я не один. Потім Саймон спитав, чи можу я підтримати інших у групі. І тоді я усвідомив – можливо, я ще можу бути корисним», – розповідає Ярослав.

Завдяки програмі «Надійне майбутнє» він не лише відновився сам, а й допоміг іншим віднайти нові сенси в житті.

«Надійне майбутнє» – гнучка програма, яка сприяє різноманітним можливостям співпраці та партнерства. Для допомоги ветеранам залучаються громадські та благодійні організації, університети, реабілітаційні центри, бізнеси. Наразі вже проведено 32 групи у 16 містах та громадах України. Суспільство має підтримувати ветеранів і сприяти їхньому успішному відновленню.

Учасники бойових дій пройшли складний шлях на війні, тому обов’язок цивільних – полегшити їхнє повернення до цивільного життя. Підтримка та взаємодія зцілюють та створюють нові можливості. Співпраця сприяє єднанню суспільства, що нам вкрай потрібно, щоб вижити та зберегти країну.

Ольга Куршевська

Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)

Вибори після війни: чи стануть ветерани новою силою в політиці

Опубліковано by Daria

Після завершення війни ветерани можуть стати важливою частиною української політики та державного управління. У подкасті «Ветерани і політика» Марина Данилюк-Ярмолаєва, Володимир В’ятрович та Олена Олійник обговорили, чому участь ветеранів у владі важлива, але сама наявність військового досвіду не може бути єдиним критерієм для виборця.

За словами учасників розмови, політична система має бути відкритою для нових людей, а суспільство — уважніше оцінювати кандидатів та їхні команди.

Ветерани є значним кадровим ресурсом для країни, особливо з огляду на демографічні та міграційні проблеми. Йдеться не лише про вибори до Верховної Ради чи роботу в уряді, а й про місцеве самоврядування, громадську діяльність та участь у прийнятті державних рішень. При цьому далеко не кожен ветеран має йти в політику — важливо створити умови для тих, хто справді хоче працювати у цій сфері.

«Ветерани — це величезний людський капітал, якого зараз просто нам бракує в Україні», — зазначалося під час розмови.

Окремо говорили про високий рівень довіри до військових і ризик використання цього авторитету у виборчих кампаніях. За словами учасників розмови, політики можуть намагатися включати ветеранів до партійних списків не для реального впливу, а як своєрідне прикриття або спосіб підвищити довіру до політичної сили. Подібна практика вже була помітна після виборів 2014 року, коли військових використовували у виборчій рекламі для посилення рейтингів партій.

«Ще в 2014 році… серед цинічних політтехнологів побутувала фраза “позеленити список”, тобто дати когось там у пікселі, щоб з’явився в однострої для того, щоб підняти трошки рейтинг тієї чи іншої політичної сили», — говорить В’ятрович.

За його словами, ветерани також мають усвідомлювати власний авторитет і не дозволяти використовувати його як прикриття. Водночас повністю обмежувати участь ветеранів у політиці через ризик маніпуляцій, на його думку, не варто.

«Це абсолютно не значить, що загалом треба, побоюючись того, говорити про якісь обмеження для участі ветеранів в політиці. І мені здається, що в цілому це те, що може і має оздоровити українську політику», — зазначив В’ятрович.

Учасники подкасту також говорили про уроки виборів 2019 року. Тоді суспільний запит на нові обличчя став одним із головних чинників виборчої кампанії, однак сам статус «нового обличчя» не гарантував професійності чи ефективності політика. На думку учасників розмови, після повномасштабної війни виборцю варто уважніше оцінювати не лише популярність кандидата, а його досвід, професійність, попередні рішення та реальні пропозиції.

Окремий ризик — перетворення військової тематики на інструмент політичного маркетингу. Учасники подкасту припускають, що під час майбутніх виборів у партійній рекламі можуть з’являтися відомі військові та ветерани, а їхні позивні й фотографії використовуватимуть для привернення уваги виборців. Водночас кандидатам пропонують оцінювати не форму чи популярність, а те, що людина робила під час війни, який має досвід і що конкретно планує робити після приходу до влади.

Ветерани можуть принести в українську політику й інший підхід до управління — орієнтацію на конкретний результат.

«Оцей моральний компас, який є в цих людях, він надзвичайно буде потрібен в українській політиці в повоєнний період», — прозвучало під час подкасту.

У подкасті зазначили, що військові звикли працювати в умовах, де рішення мають наслідки, а поставлені завдання потрібно виконувати. Але після переходу до державного управління їм доведеться працювати зі складною системою бюджетів, погоджень та різних державних інституцій, тому для майбутніх ветеранів-політиків можуть бути потрібні спеціальні управлінські програми та підготовка.

Окремою темою стала політика після завершення бойових дій. Учасники подкасту припускають, що суспільство буде втомленим від війни, а тому може з’явитися запит на політиків, які обіцятимуть швидкий мир і прості рішення. В’ятрович назвав одним із небезпечних сценаріїв популізм, побудований на тезі «головне, щоб не було війни». За його словами, це може супроводжуватися закликами до швидкого роззброєння та відмови від посилення держави, щоб «не провокувати» Росію.

Проте, за словами учасників подкасту, питання безпеки після війни все одно залишатиметься одним із головних під час виборів. Політики можуть пропонувати різні відповіді на нього: від побудови сильної та готової до нових загроз України до моделі держави, яка намагатиметься уникати конфронтації.

Учасники також наголосили, що українське суспільство хоче миру, але не обов’язково готове приймати його будь-якою ціною. Саме тому після війни виборцям доведеться особливо уважно оцінювати не лише красиві обіцянки, а й реальні наслідки запропонованих рішень.

Таким чином, участь ветеранів у політиці може стати важливою зміною для України після війни. Але сам статус ветерана не повинен бути ні індульгенцією для кандидата, ні автоматичним квитком до влади. Якість майбутньої демократії залежатиме і від того, наскільки політична система буде відкритою для нових людей, і від того, наскільки відповідально виборці перевірятимуть тих, кому вирішать передати владу.

Права ветеранів хочуть об’єднати в одному законі: що це дасть

Опубліковано by Daria

До кінця 2026 року у Верховній Раді планують зареєструвати законопроєкт, який має визначити основні гарантії для ветеранів, військовослужбовців та їхніх родин. У майбутньому його положення планують використати для створення єдиного кодифікованого акта у сфері ветеранської політики. До підготовки законопроєкту залучили науково-експертну раду, до складу якої увійшли академіки, доктори наук та юристи.

Про це заявив заступник міністра у справах ветеранів Руслан Приходько.

За його словами, головне завдання нового законопроєкту — привести державні програми та інструменти підтримки у відповідність до потреб захисників і захисниць та їхніх сімей.

Приходько зазначив, що одна з проблем нинішньої системи — відсутність єдиних стандартів обслуговування ветеранів. За його словами, люди можуть отримувати різний рівень допомоги залежно від того, куди вони звертаються. У майбутньому мають з’явитися чіткі вимоги до якості послуг та механізми відповідальності за їх неналежне надання.

Окреме питання — фінансування передбачених законом гарантій. Після реформи децентралізації частина норм старого законодавства залишилася без чітко визначеного джерела фінансування. Тому, як пояснив Приходько, держава планує переглянути норми, які фактично неможливо забезпечити коштами з бюджету.

За словами урядовця, кожне право ветерана має мати зрозумілий механізм отримання та конкретне джерело фінансування. Йдеться про те, щоб держава не декларувала гарантії, які на практиці неможливо виконати. Які саме чинні пільги можуть бути змінені або скасовані, наразі не уточнюється.

Після ухвалення першого закону його положення планують інтегрувати до масштабного ветеранського кодексу. Документ має охопити не лише соціальні гарантії, а й питання ветеранського підприємництва. Також у ньому планують врегулювати питання функціонування Національного військового меморіального кладовища. Додатково закон передбачає для УБД безплатне отримання ліків за рецептами лікарів та першочергове безплатне зубопротезування. Окремо передбачена можливість санаторно-курортного лікування або компенсації його вартості у визначеному порядку.

Зараз права ветеранів розкидані по великій кількості законів, постанов і окремих державних програм. Через це система складна: різні пільги мають різні правила, умови отримання та процедури. Новий закон має визначити основні правила ветеранської політики, а згодом вони мають увійти до єдиного ветеранського кодексу. Це зобить систему отримання пільг і послуг більш зрозумілою.

Ветерани вимагають пояснити, коли запрацюють житлові ваучери

Опубліковано by Daria

Ветерани та ветеранки, які були змушені виїхати з тимчасово окупованих територій, звернулися до уряду із запитаннями щодо житлових ваучерів. Зокрема, вони хочуть знати, коли за вже погодженими ваучерами надійдуть кошти та чи можна буде використати їх як перший внесок за іпотекою.

Відповідне звернення ініціював Комітет Верховної Ради з питань Захисників і Захисниць України, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та у прифронтових областях.

Рада ветеранів війни за Незалежність України повідомила, що парламент підтримав звернення 19 вересня. До нього увійшли 20 запитань від ветеранської спільноти. Серед них — питання щодо фінансування ваучерів, строків виплат, можливості поєднання допомоги з іпотекою та дій у разі затримок під час розгляду заяв. Ветерани також хочуть отримати чіткі роз’яснення щодо вже погоджених ваучерів. Зокрема, їх цікавить, чи збережеться право на такий ваучер у разі зміни правил або завершення строку його дії, якщо фінансування на той момент ще не надійде.

Окремо вони питають, як держава захищатиме людей, які не встигли забронювати фінансування через затримки в роботі житлових комісій або технічні проблеми з поданням документів через ЦНАП.

Ще одне питання стосується вартості житла. Ветерани пропонують пояснити, чи передбачатимуть індексацію суми ваучера з урахуванням інфляції та зростання цін на нерухомість. Також ветеранська спільнота хоче знати, чи можна буде використати житловий ваучер для покриття першого внеску за іпотекою.

Рада ветеранів закликає Міністерство у справах ветеранів провести відкритий онлайн-вебінар за участю представників Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства у справах ветеранів та інших відповідальних органів. Під час трансляції ветерани хочуть безпосередньо поставити запитання посадовцям. Після вебінару вони також пропонують надати письмові відповіді на питання, які не встигнуть розглянути під час заходу.

У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначили, що остаточні строки фінансування виплат за житловими ваучерами поки не визначені. Орієнтовно початок фінансування очікують у IV кварталі 2026 року. У відомстві пояснили, що строки залежать, зокрема, від Банку розвитку Ради Європи та завершення необхідних процедур.

Коли фінансування стане доступним і ваучерами можна буде скористатися, про це мають повідомити додатково. Наразі ветерани очікують на конкретні відповіді щодо строків виплат та умов використання допомоги. Одним із ключових питань залишається те, чи зможуть отримувачі скористатися вже погодженими ваучерами, якщо фінансування затримуватиметься.

Механізм «Житло для ВПО з ТОТ» запрацював 1 травня 2026 року. Він передбачає житлові ваучери для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій, зокрема ветеранів та військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни.

Житловий ваучер передбачає державне фінансування придбання житла на суму до 2 мільйонів гривень. Його формують після позитивного рішення відповідної комісії, а інформацію про нього вносять до Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Саме подальше фінансування погоджених ваучерів та можливість їх практичного використання зараз є одним із головних питань для ветеранів-переселенців.

У Варшаві шукали «військову базу» українців: фейк про ветеранський корпус спричинив перевірки

Опубліковано by Daria

У Варшаві поліція та журналісти перевіряли український хаб UA HUB після поширення в соцмережах неправдивої інформації про нібито відкриття там осередку «Українського корпусу ветеранів» та підрозділу «Азов». У публікаціях стверджували, що до Польщі приїжджатимуть озброєні та психологічно травмовані українські військові. Згодом перевірка показала, що ці повідомлення не відповідали дійсності.

Йдеться про будівлю на вулиці Обжежній, 7 у варшавському районі Мокотув. Через поширення чуток до приміщення приїжджали поліцейські, муніципальні чиновники та інші люди, які хотіли перевірити інформацію. Журналіст Wirtualna Polska також без попередження відвідав хаб і оглянув понад 40 кабінетів.

У будівлі не виявили жодної «таємної бази» чи озброєних формувань. Там працюють дитячі студії, садок, театральні та творчі гуртки, студії вокалу, йоги й акторської майстерності, а також офіси невеликих підприємців. Частину приміщень використовують українські громадські ініціативи, решту офісів орендує малий бізнес.

Одним із небагатьох напрямів роботи, пов’язаних із війною, є акція «Хоробрість не має меж». Під час візиту журналісти побачили там трьох літніх жінок, які плели маскувальні сітки для українських військових. Серед них були переселенки з Бахмута та Краматорська, чиї будинки зруйнувала Росія.

Керівниця фундації «Україна понад усе» Ольга Касьян пояснила, що приводом для дезінформації став допис Українського корпусу ветеранів від 16 вересня. У ньому справді йшлося про можливість отримати допомогу у Варшаві, але не про відкриття представництва чи військового підрозділу. Йшлося про консультаційну, юридичну та психологічну допомогу цивільним — дружинам, дітям і родичам поранених, загиблих або зниклих безвісти українських військових, які живуть у Польщі.

За даними журналістського розслідування, неправдиві повідомлення поширювалися після монтажу окремих відеокадрів і фотографій. Їх використовували для створення історії про нібито секретну українську структуру у Варшаві. Після поширення фейку працівники UA HUB почали отримувати агресивні та погрозливі повідомлення.

Держава скорочує програми: що отримують ветерани сьогодні

Опубліковано by Daria

В Україні кількість людей із ветеранським статусом уже перевищила 2 мільйони. Станом на 1 травня 2026 року статус ветерана мали 2 014 623 людини, з них 1 471 193 — учасники бойових дій, а 159 132 — особи з інвалідністю внаслідок війни. Водночас реальна кількість людей, які підпадають під ветеранський статус, постійно змінюється, оскільки частина військовослужбовців продовжує службу, а не всі учасники бойових дій уже оформили відповідний статус, пише Фокус.

Після більш ніж двох років повномасштабної війни потреба в лікуванні, реабілітації, працевлаштуванні, житлі та інших видах підтримки для ветеранів лише зростає. Разом із цим частина державних програм підтримки переглядається або скорочується. Зокрема, 1 жовтня ветерани отримали в застосунку «Дія» повідомлення про припинення програми «Ветеранський спорт». Йдеться про програму, за якою ветерани могли отримувати кошти для занять спортом.

Ветеран і громадський активіст Олег Симороз вважає, що ситуація з «Ветеранським спортом» показова для ширшої проблеми. За його словами, скорочення програм відбувається на тлі заяв про нестачу коштів, хоча держава могла б шукати економію і в інших сферах. Він також наголошує, що для ветеранів важлива не кількість окремих програм, а зрозуміла та стабільна система підтримки.

“Замість того, щоб отримати в “Дії” просто привітання від держави — “вітаємо з Днем захисника”, — ми отримали повідомлення, що скасовується одна із соціальних програм, яка доступна ветеранам. 1 жовтня зробити розсилку про те, що скасовується один із видів соціальної підтримки, — це, звісно, верх цинізму й ідіотизму. Це цинічне ставлення”, — каже ветеран.

Частина пільг для ветеранів формально залишається чинною. Проте, як зазначає Симороз, на практиці не всі вони дають той рівень підтримки, який можна очікувати від законодавчих гарантій. Однією з проблем він називає застарілі нормативи, за якими визначають розмір окремих компенсацій і пільг. Як приклад ветеран наводить пільги на оплату житлово-комунальних послуг. За його словами, закон передбачає для людей з інвалідністю внаслідок війни значний обсяг компенсації, однак фактична сума залежить від установлених нормативів площі та інших обмежень. Через це реальні витрати родини можуть бути значно більшими за ту частину, яку компенсує держава.

Симороз також говорить про пенсійне забезпечення ветеранів та людей, які отримали інвалідність внаслідок війни. На його думку, чинний підхід до нарахування пенсій потребує перегляду, оскільки розмір виплат може суттєво відрізнятися залежно від підстав їх призначення. Як приклад він згадує пенсію колишнього народного депутата Сергія Ківалова та порівнює її з виплатами військовослужбовцям, які отримали тяжкі поранення.

“Що з розрахунками? Що з критеріями? Що відбувається? Очевидно, що давно назріла зміна підходів і розрахунків”, — вважає ветеран.

Окремим питанням залишається забезпечення ветеранів автомобілями. Симороз звертає увагу на відсутність пільгового розмитнення автомобілів, яке, за його словами, могло б стати одним із механізмів підтримки мобільності ветеранів. Він вважає, що держава має створювати умови, за яких людина після поранення або повернення зі служби може самостійно пересуватися, працювати та проходити лікування.

“Розмитнити автомобілі з-за кордону — навіть цього не дають. Скасовують інші соціальні гарантії. Я не скажу, що ветеранський спорт був суперважливою соціальною гарантією. Тому що я взагалі противник таких програм. Я думаю, що це така хайпова історія, я до них погано ставлюся. Можна просто зробити нам надбавки до пенсії — і ветеран сам розбереться”, — говорить Симороз.

Ще одна зміна у підходах держави стосується переходу від системи автоматичних виплат за статусом до моделі, яка більше орієнтується на конкретні потреби людини. Про це, зокрема, говорив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін. Серед іншого він порушував питання доцільності окремих виплат для людей із третьою групою інвалідності та необхідності більш адресної системи підтримки.

Водночас частина ветеранської спільноти побоюється, що зміна підходів до виплат і пільг може призвести не до покращення системи, а до скорочення гарантованої допомоги. За словами Симороза, ветерани вже стикаються з невизначеністю щодо окремих програм, зокрема у сфері освіти, підтримки родин та спорту. На його думку, правила мають бути зрозумілими та стабільними для тих, хто планує своє лікування, навчання або повернення до роботи.

Окремо ветеран критикує роботу державних інституцій, які відповідають за ветеранську політику. Він вважає, що замість окремих короткострокових ініціатив потрібна довгострокова система, яка включатиме медичну допомогу, реабілітацію, освіту, працевлаштування, підтримку родин та соціальні гарантії. На його думку, значну частину таких завдань зараз продовжують закривати громадські організації, волонтери та самі ветерани.

Питання державних пріоритетів особливо гостро постає на тлі скорочення окремих ветеранських програм. Симороз звертає увагу на те, що паралельно держава фінансує інші масштабні проєкти, зокрема програму підтримки українського культурного продукту «Тисячовесна». На неї у 2026 році передбачили 4 мільярди гривень, тоді як окремі програми для ветеранів, за його словами, призупиняють або переглядають.

Таким чином, сьогодні державна підтримка ветеранів складається із законодавчо визначених пільг, виплат, медичних і соціальних послуг та окремих програм. Проте дискусія триває не лише про те, які гарантії мають отримувати ветерани, а й про те, наскільки ці гарантії відповідають їхнім реальним потребам. На тлі постійного зростання кількості ветеранів питання створення стабільної та комплексної системи підтримки стає дедалі актуальнішим.

Безкоштовне паркування у Києві: ветеранам пояснили, як оформити пільгу

Опубліковано by Daria

У Києві учасники бойових дій, ветерани та члени родин загиблих захисників можуть безкоштовно паркувати автомобілі на міських паркінгах. Водночас самої наявності пільгового статусу недостатньо: паркування потрібно обов’язково оформлювати через застосунок «Київ Цифровий». Якщо не зафіксувати початок паркування в системі, водій може отримати штраф.

Право на безкоштовне паркування мають:

  • учасники бойових дій;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни;
  • учасники війни та постраждалі учасники Революції Гідності;
  • члени сімей загиблих ветеранів війни та загиблих Захисників і Захисниць України.

Безкоштовне паркування доступне для всіх автомобілів, якими користується Захисник, але протягом місяця можна зареєструвати не більше п’яти різних машин.

Якщо водій спробує скористатися пільгою для шостого автомобіля протягом одного місяця, паркування вже оплачуватиметься за звичайним тарифом. Такий ліміт міська влада запровадила, щоб обмежити можливі зловживання та передачу пільги іншим людям. Тому перед поїздкою варто перевірити, чи не використаний місячний ліміт.

Щоб скористатися безкоштовним паркуванням, потрібно відкрити «Київ Цифровий» і перейти до розділу «Сервіси водія» — «Погодинне паркування». Далі необхідно обрати свій автомобіль або ввести його номерний знак, знайти потрібний паркінг і натиснути «Почати паркування». Після того як автомобіль залишили на стоянці, сесію потрібно завершити через кнопку «Завершити паркування».

Перед використанням пільги статус Захисника потрібно підтвердити в застосунку. Для цього необхідна «Дія» з активованим «Дія.Підпис» та електронним посвідченням ветерана, після чого в «Київ Цифровий» слід відкрити профіль, перейти до розділу «Соціальний статус», обрати «Статус Захисника» та натиснути «Підтвердити статус». Після цього користувача перенаправить у «Дію», де потрібно надати копію посвідчення.

Якщо посвідчення ветерана не відображається в «Дії», його можна спробувати додати вручну через розділ «Документи» та опцію «Додати документ». У разі повторної невдачі дані можна уточнити через сайт Міністерства у справах ветеранів у розділі «Уточнення даних е-Посвідчення». Для цього потрібно заповнити форму, додати фото фізичного посвідчення ветерана та паспорта або ID-картки й надіслати запит.

Після оновлення даних документ має з’явитися в застосунку «Дія».

На Прикарпатті ветерани можуть безкоштовно звернутися до психолога

Опубліковано by Daria

В Івано-Франківській області ветерани, військовослужбовці та їхні родини можуть отримати безкоштовну психологічну допомогу. Ініціатива спрямована на підтримку захисників і захисниць під час адаптації до цивільного життя.

Про це повідомляє громадська організація «Сила Громади».

Фахівці допомагають людям, які стикаються з емоційним виснаженням, постійною внутрішньою напругою, тривожністю, безсонням або дратівливістю. Також можна звернутися через складнощі з адаптацією після служби, проблеми у стосунках із близькими, переживання втрати чи інших різких змін у житті. Окремо психологічна підтримка передбачена для рідних військовослужбовців та ветеранів.

Консультації проводять безкоштовно та конфіденційно. Звернутися до психолога можна також у разі потреби просто виговоритися та отримати підтримку від кваліфікованого фахівця без осуду. Фахівці радять не чекати, поки емоційний стан значно погіршиться, а звертатися по допомогу вже тоді, коли людина відчуває дискомфорт.

Записатися на консультацію або дізнатися більше можна за телефоном +380 97 096 08 01. Також зв’язатися з представниками ГО «Сила Громади» можна через їхні сторінки у Facebook та Instagram.

Рада ветеранів ініціює зміни до політики підтримки ветеранів із ТОТ

Опубліковано by Daria

Повернення до цивільного життя ускладнюється, коли людина втратила дім, документи та зв’язок зі звичним середовищем, а громада, до якої вона могла б повернутися після служби, залишається в окупації. У державній ветеранській політиці мають бути враховані окремі потреби ветеранів і ветеранок із тимчасово окупованих територій та прифронтових областей.

З пропозицією напрацювати доповнення щодо цього питання до Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року Рада ветеранів війни за незалежність України звернулася до Мінветеранів.

Про це повідомляє Рада ветеранів війни за незалежність України у Фейсбук

Ініціативу підготував Комітет Ради з питань захисників і захисниць України з тимчасово окупованих територій та прифронтових областей.  За оцінкою комітету, загальний підхід до підтримки ветеранів недостатньо враховує наслідки окупації та вимушеного переміщення. Втрата майна й документів створює додаткові перешкоди для підтвердження прав та оформлення допомоги. Водночас програмам підтримки бракує координації між громадами, з яких люди виїхали, та громадами, де вони оселилися.

Щоб врахувати ці обставини у державних рішеннях, Рада запропонувала створити міжвідомчу робочу групу при Мінветеранів. Вона має напрацювати доповнення до Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року.

Окрему увагу комітет звертає на ветеранів із територій, окупованих до 2022 року, які не мають релокованих органів своїх громад, до яких могли б звернутися. Для них особливо складними є отримання та відновлення документів. Психологічна підтримка також має враховувати поєднання наслідків бойового досвіду з переживанням втрати дому та вимушеного переїзду.

Одним із нагальних питань для цієї частини ветеранської спільноти залишається житло. Тому поряд із пропозиціями до державної стратегії Рада порушила питання практичної реалізації програми житлових ваучерів.

Йдеться про реалізацію постанови Кабінету Міністрів № 1176 від 22 вересня 2025 року, якою затверджено порядок надання житлової допомоги окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території.

До звернення додали 20 запитань від ветеранської спільноти. Зокрема, Рада просить пояснити:

  • коли очікується наступне надходження коштів, на скільки ваучерів їх вистачить і яке фінансування планують на 2027 рік;
  • чи збережеться право на допомогу, якщо правила зміняться або строк дії ваучера спливе до надходження фінансування;
  • як на практиці використати ваучер для першого внеску чи погашення платежів за іпотекою;
  • як захистять інтереси людей, які не змогли вчасно забронювати кошти через затримки в роботі житлових комісій або перешкоди з поданням заяв через ЦНАП;
  • чи передбачають індексацію вартості ваучера з огляду на інфляцію та подорожчання житла.

«Державна підтримка має враховувати особливі обставини, в яких опинилися ветерани та ветеранки з тимчасово окупованих територій. Саме тому ми порушуємо і питання змін до ветеранської політики, і конкретні проблеми з житловими ваучерами. За погодженим ваучером людина має бачити зрозумілий шлях до отримання житла: коли будуть кошти, як ними скористатися і хто допоможе, якщо процедура зупинилася. Якщо визначених строків поки немає, держава має чесно це пояснити. Рада зібрала запитання ветеранської спільноти й передала їх відповідальним органам. Ми очікуємо відповідей, на основі яких люди зможуть ухвалювати рішення про своє життя», – зазначив голова Ради ветеранів війни за незалежність України Володимир Ферцович, який представляє ветеранську спільноту Львівщини.

Серед інших пропозицій – належний облік ветеранів із ТОТ та їхніх потреб, усунення прогалин у нормативному регулюванні й забезпечення їхньої участі у відновленні громад після деокупації.

«Ветерани й ветеранки з окупованих територій мають бути серед тих, хто формуватиме майбутнє своїх громад після деокупації. Їхній досвід, знання рідних громад та зв’язки з місцевими жителями важливі для відновлення. Державна політика має вже сьогодні передбачати можливості для такої участі», – підкреслює Михайло Карабут, представник Луганщини у Раді ветеранів війни за незалежність України.

У Раді обговорюють компенсацію автомобілів для ветеранів з інвалідністю

Опубліковано by Daria

Народний депутат Тарас Тарасенко повідомив, що на засіданні профільного комітету підтримав законопроєкт №15433 щодо забезпечення мобільності людей з інвалідністю внаслідок війни. Документ передбачає державну компенсацію частини вартості автомобіля для ветеранів з інвалідністю.

За словами депутата, для багатьох ветеранів автомобіль є необхідністю, яка допомагає дістатися до роботи, лікування та реабілітації, а також залишатися самостійними.

Тарасенко наголосив, що компенсація з державного бюджету та пільгове придбання або розмитнення автомобіля є різними моделями підтримки. Тому, на його думку, питання мобільності ветеранів не має обмежуватися лише законопроєктом №15433. Він вважає, що необхідно також розглянути законопроєкти №15194 та №15195, які стосуються митних і податкових механізмів під час придбання автомобілів ветеранами, або розробити нову комплексну модель.

За словами народного депутата, така модель має включати кілька складових. Зокрема, йдеться про передбачення видатків державного бюджету для підтримки ветеранів, які через наслідки війни найбільше потребують автомобіля. Також пропонується створити умови, за яких ветеран матиме більшу фінансову спроможність придбати транспорт, а державна підтримка зменшуватиме його фактичну вартість.

“Питання мобільності ветеранів не повинно завершуватися прийняттям лише одного законопроєкту.
Необхідно також предметно розглянути законопроєкти №15194 та №15195, які стосуються митних і податкових механізмів при придбанні автомобілів ветеранами, або напрацювати нову єдину концепцію та комплексний законопроєкт”, — зазначає він.

Окремо Тарасенко звернув увагу на необхідність фінансування або компенсації переобладнання автомобілів відповідно до індивідуальних потреб людей з інвалідністю. На його думку, автомобіль у такому випадку має розглядатися не лише як пільга, а як інструмент безбар’єрності та самостійності. Це також може допомогти ветеранам повноцінніше повертатися до цивільного життя, працювати, вести власну справу та проходити реабілітацію.

Народний депутат зазначив, що роботу над комплексною моделлю мобільності ветеранів можна продовжувати паралельно з розглядом законопроєкту №15433 у Верховній Раді. Він вважає, що державна система підтримки має сприяти економічній незалежності ветеранів та їхній можливості вільно пересуватися.

“Ми маємо можливість — створювати систему, яка збільшує спроможність самого ветерана працювати, пересуватися, вести бізнес, проходити реабілітацію та бути економічно незалежним. Тому поки зал ВРУ проголосує законопроект №15433 роботу ми можем попрацювати над комплексною моделлю мобільності ветеранів”.