На 131 день війни на Волинському, Поліському та Сіверському напрямках суттєвих змін не відбулося. Загрози для України від армії Білорусі наразі немає, заявив голова української розвідки Кирило Буданов.
З території Курської області, рашисти з артилерії та вертольотів армійської авіації обстріляли н.п. Василівське, Білопілля, Бачівськ і Вовківка Сумської області.
На Харківському напрямку у напрямку н.п. Прудянка українські воїни рішуче придушили ворожу спробу штурмових дій.
ЗСУ націлили HIMARS на логістичні шляхи росіян. Куп’янськ є важливим логістичний центром для окупантів, він розташований приблизно за 50 км від лінії фронту, Вовчанськ – 15-20 км від фронту, а Ізюм знаходяться приблизно за 15 км від найближчої лінії фронту, повідомив Інститут вивчення війни.
На Слов’янському напрямку підрозділи противника штурмовими діями намагаються встановити контроль над населеними пунктами Богородичне, Мазанівка та Долина. Бойові дії тривають.
Ворог здійснює перегрупування військ для відновлення наступу. З цією метою переміщено батальйонну тактичну групу з району міста Ізюм у напрямку населеного пункту Сніжківка, розгорнуто додаткові підрозділи ствольної артилерії.
На Донецькому напрямку основні зусилля угруповань противника зосереджені на поступовому витісненні підрозділів Сил оборони на рубіж Сіверськ – Федорівка – Бахмут.
Лисичанськ. У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що Сили оборони були змушені відійти з займаних позицій та рубежів в районі Лисичанська після важких боїв. Противник форсував Сіверський Донець, намагається розвинути успіх та оволодіти Білогорівкою. Ворог захопив Золотарівку. На цьому напрямку рашисти мають серйозну перевагу в чисельності піхоти та в артилерії. А головне – снарядів до неї.
Після того, як орки взяли під контроль Золотарівку, майже замкнулося кільце оточення. І якби наші воїни звідти не вийшли, повторився б Іловайськ. А так, ми зберегли техніку, і головне — життя наших воїнів.
За захоплення Лисичанська відповідали командувач Центрального військового округу РФ генерал-полковник Олександр Лапін та командувач Повітряно-космічними силами країни-агресора генерал армії Сергій Суворікін.
Рашисти захопили НЕ всю Луганську область. “Бої тривають в районі Білогорівки, Новоконстянтинівки. Але “нагору” вже відзвітували, що всю Луганську область вони захопили”, – сказав голова Луганської ОВА Сергій Гайдай в ефірі телемарафону.
На Краматорському напрямку, після проведення артилерійської підготовки ворог форсував річку Сіверський Донець, закріплюється в районах населених пунктів Лисичанськ та Білогорівка.
На Бахмутському напрямку противник активізував обстріли позицій наших військ з ствольної та реактивної артилерії вздовж лінії зіткнення. Завдав масованих ракетних ударів у районах населених пунктів Покровське, Берестове, Спірне та в районі Вуглегірської ТЕС.
За підтримки артилерії ворог веде наступальні дії в районах населених пунктів Василівка, Берестове, Спірне, Клинове та Майорськ, успіху не має.
На Авдіївському та Курахівському напрямках окупанти вели штурмові дії у напрямках населених пунктів Побєда та Мар’їнка. Штурмова авіація ворога завдала ракетних ударів в районах східної околиці населеного пункту Авдіївка та Мар’їнки.
На Новопавлівському та Запорізькому напрямках противник здійснює систематичні обстріли підрозділів Сил оборони з метою недопущення їх перекидання на інші напрямки.
Мелітополь. “Аеродрому, як військової бази рашистів вже не існує. З ранку після перших обстрілів вони почали евакуювати весь особовий склад звідти, о шостій ранку, після другого масованого обстрілу, вони почали евакуювати всю вцілілу техніку” – стверджує джерело. До 9-10 ранку рашисти забралися геть. Після цього на території їх військовій частині вже не було помічено жодної людини.
Між Мелітополем та Токмаком підірвано залізничний міст. Вибух пролунав у селі Любимівка Василівського району. Через міст російські військові переганяли зброю та військову техніку.
Енергодар. Місцеві жителі розповідають, що рашисти, які базуються поблизу Енергодару, вигадали оригінальний спосіб, як стати «героями» так званої «СВО» та не загинути в Україні. Розташувавшись на території затишного санаторію, російські окупанти щовечора імітують активні бойові зіткнення. Під час таких “зіткнень” зазначений підрозділ рашистів одна за одною вони успішно знищують українські ДРГ, їх плавзасоби та БПЛА, про що одразу гордо рапортують вищому командуванню.
Така поведінка рашистів пояснюється тим, що у разі ведення ними «героїчної оборони» своїх позицій різко зменшуються шанси використання цього підрозділу на фронті, де їм доведеться зустрітися з реальними підрозділами ЗСУ. А так, за фейкові бої окупанти отримують не лише додатковий боєкомплект, а ще й грошову винагороду за участь у веденні бойових дій.
На Південнобузькому і Таврійському напрямках основні зусилля агресора зосереджуються на спробах повернення втрачених позицій в районах населених пунктів Іванівка, Потьомкине і Мирне та недопущенні проведення нашими військами контрнаступальних дій у Херсонській та Миколаївській областях. Ворог удосконалює інженерне обладнання позицій в районі Нововоскресенського.
У рамках логістичного забезпечення військ з тимчасово окупованого Криму на залізничну станцію “Каланчак” (Мирне, Херсонська область) переміщено 17 вагонів з боєприпасами.
Україна витрачає на армію 130 мільярдів гривень щомісяця. Раніше майже така ж сума (156 млрд грн) витрачалася на утримання ЗСУ в рік. Про це повідомив прем’єр Шмигаль. А ще півроку тому голова уряду думав про те, як ще більше скоротити витрати на утримання ЗСУ.
Щойно пресслужба Генштабу ЗСУ повідомила про те, що наші війська змушені були залишити місто Лисичанськ.
За останні кілька днів ситуація на фронті змінилася не на користь ЗСУ. Виникла реальна загроза оточення українських військ, які захищали місто. В даній ситуації військове керівництво прийняло єдине правильне рішення.
Сьогодні в Україні відзначають “День Військово-Морських Сил Збройних Сил України”. Створення сучасного вітчизняного флоту, розпочалося після проголошення Декларації про Державний суверенітет України (16 липня 1990) та Акту про незалежність (24 серпня 1991), який було підтверджено на Всеукраїнському референдумі 01 грудня 1991 року.
Відновивши свою Державність, у січні 1992 року Україна розпочала формування власних Збройних Сил та створення Військово-Морських Сил. У зверненні першого Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних сил України Леоніда Кравчука до військовослужбовців угруповань військ, що базувалися на українській території, відзначалось, що вони входять до складу Збройних Сил України, а особовому складу необхідно до 20 січня 1992 прийняти військову присягу на вірність народу України. 8 квітня 1992 року було видано Директиву Міністра оборони України №Д-8 «Про формування Військово-Морських Сил України», якою генерал-полковник К. Морозов поставив завдання розпочати формування ВМС України зі штабом в м. Севастополі.
У квітні 1992 року до Севастополя прибули Головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Володимир Чернавін та віце-президент Росії Олександр Руцькой, які заявили, що Чорноморський флот був і залишиться російським. Офіційне керівництво Росії вимагало від моряків ні за яких обставин не присягати Україні. Всі військовослужбовці, які присягнули Україні, негайно були усунуті з посад. Перший президент РФії Борис Єльцин швиденько підписав указ про перехід Чорноморського флоту під юрисдикцію Росії.
1) Головнокомандувач ВМФ Росії адмірал Володимир Чернавін, 2) віце-президент Росії Олександр Руцькой, 3) Перший президент РФії Борис Єльцин
В цих, досить складних умовах, 09 липня 1992 року склав українську присягу особовий склад військової комендатури Севастопольського гарнізону — пункту управління Головної бази ЧФ. А вже 10 липня о 12:25 810-ту бригаду морської піхоти підняли по бойовій тривозі «Повна». Особовому складу видали бронежилети і набої. Російська десантно-штурмова група в кількості 25 рашистів захопила комендатуру.
Проблема розподілу Чорноморського флоту СРСР, який опинився на території України після розвалу СРСР, постала досить гостро. Росія намагалася отримати якомога більше кораблів та ресурсів флоту, активно використовувала “фактор флоту” у своїй шовіністичній пропаганді на Криму.
Двоякими були і настрої серед моряків. Частина офіцерів не бажала йти на службу під Український прапор, інші — навпаки прагнули служити саме Україні. Затягування вирішення проблеми, сподівання українських політиків на “здоровий глузд” їхніх російських колег, сподівання на те, що “питання якось само собою вирішиться”, призвели до радикалізації дій з боку проукраїнських офіцерів та екіпажів бойових кораблів.
Антиукраїнська політика та риторика росіян підштовхнула прихильних до України моряків фактично на повстання. 21 липня 1992 року патріотично налаштована команда сторожового корабля СКР-112 підняла національний прапор України, що передбачало вихід корабля зі складу Чорноморського флоту.
«Разітєльний» переслідує СКР-112
З метою змусити екіпаж СКР-112 відмовитися від присяги на вірність українському народові, з боку рашистів була організована справжня “Спеціальна військова операція”. Проти СКР-112 були задіяні сторожовий корабель «Разітєльний», 2 протичовнові літаки Бе-12 та кілька інших кораблів. Тоді конфлікт вдалося “владнати”.
Указом Другого Президента України Л.Д.Кучми N 708 від 17 серпня 1996 року 01 серпня було встановлено свято — День Військово-Морських Сил.
Четвертий президент України В.Ф.Янукович своїм Указом переніс святкування Дня флоту України на останню неділю липня приліпивши його до святкування Дня Військово-Морського Флоту Російської Федерації.
Указом президента України Петра Порошенка свято “День Військово-Морських Сил Збройних Сил України” відновлене 12 червня 2015 року і вже восьмий рік відзначається в першу неділю липня.
У складі ВМС ЗСУ до початку російсько-української війни проходило службу 15470 осіб, на озброєнні перебували 1 фрегат, 5 корветів, 3 тральщики, 2 десантні кораблі, 1 підводний човен, 49 допоміжних кораблів і 35 літаків.
«Москітний флот» України
В лютому-березні 2014 року через зраду частини керівництва флоту, деяких офіцерів та моряків, активні дії росіян, Україна фактично втратила весь свій флот. За період з 2015 по 2019 роки вдалося віднвити лише “москитний флот”, який складався із кількох невеликих броньованих катерів, придатних до патрулювання прибрежних вод, лиманів та річок. Але і його створення було згорнуто у 2020-2021 роках.
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації українській військово-морський флот розпочав поступово відроджуватись. Навіть, не маючи в наявності потужних кораблів, українським військовим вдалося відправити на дно кілька російських кораблів, серед яких і флагман ЧФ РФ гвардійський ракетний крейсер “Москва”, та вибити російських загарбників з острова Зміїний.
Сьогодні в досить складних умовах, поступово і непомітно триває фактичне народження нового українського флоту, моряків якого зі святом привітало військове керівництво ЗСУ.
Українських моряків з нагоди Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України привітав Командувач об’єднаних сил ЗС України генерал Сергій Наєв: “Український флот має славну історію. І в часи Київської Русі, і в часи козацтва – українці завжди демонстрували відвагу на морі.”
Білгородський губернатор В’ячеслав Гладков повідомив, що в результаті “громкіх звуков” пошкоджено 11 багатоквартирних будинків та не менше 39 приватних осель. За його словами, троє людей загинули, четверо поранені.
Гладков написав, що у місті “імовірно спрацювала система ППО”. Більше жодних подробиць. Але в Білгороді було знайдено частини ЗРК “Панцирь”.
Ракета ЗПРК «Панцирь-С1»
На озброєнні ЗСУ зенітно-ракетного комплексу “Панцирь” немає взагалі. Схоже, що рашисти самі вдарили по домівках своїх громадян. Але свої дії списали на “нацистські” ЗСУ, які завдали удару БПЛА Ту-143.
Сьогодні в Україні відзначають День військ протиповітряної оборони України (ППО) ЗСУ. До складу ППО входять радіотехнічні війська, зенітні ракетні війська, винищувальна авіація, війська зв’язку, спеціальні частини.
День ППО відзначається в першу неділю липня. Цього року свято випало на 3 липня. Ідея відзначати День ППО ЗСУ належить Леоніду Кучмі, який в 1997 році підписав відповідний Указ.
Українські сили ППО мають ще одне свято, яке встановлене Віктором Ющенком і воно припадає на першу неділю серпня.
Колектив ТОВ ВІА “НОВА” вітає всіх представників військ ППО України, зі святом! Дякуємо ВАМ за вашу працю.
Кадирівці розстріляли мечеть у Сєвєродонецьку Луганської області. Загинули мирні мешканці, які намагалися сховатися в мечеті від обстрілів. Про цю сумну подію повідомив імам ісламської громади, керівник культурного центру “Бісміля” Тимур Берідзе.
“Тіктокери Кадирова, перебуваючи ще в Рубіжному, отримали інформацію, що у Сєвєродонецьку є мечеть. Замість того, щоб не чіпати будинок Аллаха, вважаючи себе правовірними мусульманами, вони побачивши скупчення народу у дворі мечеті, яка набирала воду зі свердловини, відкрили вогонь по будівлі вранці. Більше 20 безневинних людей із сусідніх будинків, які жили в мечеті вважаючи її безпечнішим місцем, загинули”, – заявив Берідзе.
За словами колишнього муфтія ДУМУ “Умма” Саїда Ісмагілова, цю мечеть відкрили 30 вересня 2019 року (на фото церемонія відкриття). Ще в березні саме ця мечеть сильно постраждала внаслідок російських обстрілів міста, тепер вона повністю зруйнована.
“Росія приносить смерті, руйнування та страждання, а російські муфтії продовжують благословляти дії своєї злочинної влади.” – резюмує Ісмагілов.
Нагадаємо, що запеклі бої за Сєвєродонецьк, який був фактичною столицею Луганської області України з 2014 року, завершено. Рашисти остаточно “звільнили” місто від мешканців, будівель, інфраструктури та нормального життя.
На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках ознак формування наступальних угруповань противника не виявлено, інформує пресслужба Генштабу ЗСУ.
На Харківському напрямку ворог обстрілював із артилерії райони населених пунктів Руська Лозова, Перемога, Верхній Салтів, Замулівка, Волобуївка, Мілова, Протопопівка, Питомник, Прудянка та Норцівка, завдав авіаудару неподалік Мосьпанового та Гракового.
Ворожий штурм неподалік Прудянки наші воїни успішно відбили.
На Слов’янському напрямку російські окупанти обстріляли із танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії райони населених пунктів Дібровне, Мазанівка, Краснопілля, Суха Кам’янка, Вірнопілля і Маяки. Неодноразово безуспішно намагалися вести штурмові дії неподалік Мазанівка. Отримали відсіч та відійшли.
На Донецькому напрямку основні зусилля окупанти зосереджують на закріпленні на позиціях в районі міста Лисичанськ та Верхньокам’янки. Вели наступальні дії поблизу Білогорівки, успіху не мали, змушені відійти.
Лисичанськ.“Російські окупанти кинули на Лисичанськ, мабуть, усі сили. Якщо в Сєвєродонецьку за місяць вуличних боїв залишилися вцілілі будинки та адмінбудинки, то в Лисичанську протягом короткого проміжку часу ті ж самі адмінбудинки знищені вщент. Багато росіян і зброї, що вони застосовують. І це незважаючи на знищення кількох складів із ворожими боєприпасами”, – заявив голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай. Він зазначив, що окупанти зазнають значних втрат, але потроху просуваються вперед.
Рашистам вдалося переправитись через Сіверський Донець на північ від Лисичанська і просунутись на 5 км в бік міста. Виникла загроза оточення наших військ у Лисичанську.
На Бахмутському напрямку ворог здійснював обстріли неподалік Новолуганського і Травневого. Завдав авіаудару поблизу Покровського. Намагається вести наступ в районі населеного пункту Спірне, бойові дії тривають.
На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках противник обстрілював наші позиції в районах населених пунктів Піски, Невельське, Новомихайлівка, Новоданилівка, Полтавка, Білогір’я, Ольгівське та Кам’янське. Штурмовими діями ворог намагається покращити тактичне положення в районі населеного пункту Спартак.
Міський голова Мелітополя Іван Федоров підтвердив удари ЗСУ по базі рашистів на території місцевого аеродрому. За його даними, було завдано понад 30 ударів виключно по російській військовій базі. Також, чиновник стверджує, напередодні завдяки зусиллям сил опору зійшов із рейок рашистський бронепоїзд із боєприпасами.
На Південнобузькому напрямку противник зосереджує зусилля на недопущенні просування підрозділів Сил оборони на ймовірних напрямках наступу. Здійснював систематичні обстріли зі ствольної та реактивної артилерії. Завдав авіаційного удару в районі населеного пункту Іванівка.
На Херсонському напрямку триває успішна контрнаступна операція українських військ, повідомив прес-офіцер бригади швидкого реагування Нацгвардії Харітон Старський. “Щодо Херсонського напряму, то там триває наша успішна контрнаступна операція”, – зазначив він. Старський наголосив, що її деталі будуть оприлюднені “дещо пізніше, коли будуть результати, якими можна буде поділитися з громадськістю”.
“Зараз варто набратися терпіння та трохи почекати”, – додав прес-офіцер.
Чорнобаївка. Вчора ЗСУ знищили ще один ворожий склад боєприпасів (рахунок 29:0).
Російські окупанти завдають систематичних ракетних ударів на Миколаївському напрямку.
У північно-західній частині Чорного моря корабельне угруповання чорноморського флоту продовжує виконувати завдання з блокування морських комунікацій України та ведення розвідки.
Словесний конфлікт між рашистами “різних національностей” на ґрунті “денацифікації” переріс у озброєну сутичку, під час якої 4 російських окупанта були “демілітаризовані”, а близько 10 отримали поранення, повідомляє Запорізька ОВА.
Причинами взаємної демілітаризації стали алкогольне сп’яніння та “етнічні розборки” між військовослужбовцями багатонаціональної армії рашистів. Російське шоу зі стріляниною відбулося поблизу міста Токмак.
На початку минулого місяця подібний інцидент зі стріляниною стався між чеченцями і бурятами. Тоді браві чудо-богатирі російської окупаційної армії не поділили між собою награбоване та не змогли з’ясувати хто має бути “на передку”, а хто “в тилу”.
У місті Нукус, яке є столицею Каракалпакстану, що на правах автономії входить до складу Узбекистану, розпочалися масові протести. Невдоволення викликали запропоновані зміни до Конституції Узбекистану, які передбачають, в тому числі, ліквідацію автономії Каракалпакстану.
Каракалпакія – найбільший регіон Узбекистану, який займає близько 40% території всього Узбекистану. Каракалпаки і узбеки – два різни народи, які за часів СРСР опинилися в межах однієї держави – Узбецької РСР.
Офіційний Ташкент звинувачує протестувальників у сепаратизмі, спробі захоплення влади та натякає на “зовнішнє втручання”.
Але жителі Каракалпакстану відкидають ці звинувачення. Причиною акцій протесту вони називають спробу влади грубо порушити конституційні права та ліквідувати особливий статус регіону. Вони наполягають на тому, що їхня мета — збереження автономії республіки у складі саме Узбекистану.
ЗМІ повідомляють про сутички протестувальників із силовиками в Нукусі, столиці Каракалпакстану. Є інформація про загиблих внаслідок протестів, точне їхнє число наразі невідоме. Каракалпакстан перебуває в інформаційній ізоляції – там відключили інтернет та “раптом виникли проблеми” з мобільним зв’язком. Через це інформації звідти дуже мало.
Офіційний Ташкент направив у Каракалпакстан військову техніку. Узбекистан закрив кордон між Каракалпакстаном та Казахстаном. Казахстан на своїй території зосередив війська біля кордону.
Узбецькі ЗМІ повідомляють, що президент та прем’єр Узбекистану вилетіли до Нукуса, столиці Каракалпакстану.
Офіційний Ташкент направив у Каракалпакстан військову техніку
Деякі міжнародні спостерігачі вважають, що ситуація Каракалпакстані має ознаки “регульованого хаосу”. Їхні висновки ґрунтуються на тому, що зміни до Конституції Узбекистану мають в першу чергу “обнулити” президентський термін діючого Президента країни. І щоб уникнути невдоволень у Ташкенті, було прийнято рішення “спровокувати” населення автономії, яка за площею займає майже половину Узбекистану.
Скорше за все, каракалпакам “підуть на зустріч” в плані збереження автономії і ситуація поступово нормалізується. Але “регульований хаос” продемонструє узбекам “хто в країні головний” і чим можуть закінчитися виступи в Ташкенті проти “обнулення” термінів перебування при владі діючого президента Узбекистану.
Слід також зауважити на те, що в Узбекстан вкладена значна кількість “російських коштів”. Водночас, ситуація на початку цього року в Казахстані демонструє активізацію впливу Китаю на країни Середньої Азії в той час, коли РФія “відволіклась” на війну в Україні.
Ставлення до Путіна під час його останнього візиту до Туркменістану чітко вказує на зневажливе ставлення до Росії політичних еліт країн Середньої Азії. Росію там перестали вважати “сильною” та “старшим братом” через провал російської “СВО” в Україні. Схоже, що країни Середньої і Південної Азії у своїй зовнішній політиці остаточно переорієнтувалися з Росії на Китай.
А ситуація в Каракалпакстані, скоріше за все, нормалізується за пару тижнів.
Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС.
Дослідники з Китайської академії наук розпізнали близько 1000 видів бактерій у зразках снігу та криги, зібраних з льодовиків Тибету. Майже всі з них були раніше невідомі науковцям.
Крижані щити та льодовики вкривають приблизно 10% поверхні Землі. Вони є найбільшим акумулятором прісної води. Під впливом глобального потепління вони почали прискорено танути. Разом з водою віддають та повертаються до життя і найдавніші живі організми. Тому будь-яке життя, яке знаходиться в льодовиках, має бути вивчене, в першу чергу, на предмет небезпеки для сучасного людства.
Саме таку мету поставили перед собою дослідники з Китаю. З 2010 по 2016 вони збирали зразки криги з 21 льодовика на Тибеті. Після того, як отримані лід та сніг розтопили, вчені раптом виявили 968 видів бактерій з яких 98% були невідомі науці.
У висновку свого дослідження вчені зазначають, що танення снігу та льоду на Тибеті живить кілька річок, які течуть через густонаселені райони Китаю та Індії. Вони пропонують негайно розпочати роботу з вивчення цих мікробів, які глобальне потепління незабаром випустить із льодовиків у Світ.
Також фахівці наполягають на необхідності негайно переглянути підхід до екології, щоб у майбутньому не зіткнутися з новими небезпеками у вигляді епідемій та епізоотій. Раніше британські та американські вчені з’ясували, що швидкість танення льодів на Південному полюсі за останні 30 років значно прискорилась.
