На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках ситуація на початок 133 доби війни суттєвих змін не зазнала. Ознак формування наступальних угруповань противника на території Республіки Білорусь не виявлено, інформує пресслужба генштабу ЗСУ.
На Харківському напрямку зафіксовано обстріли із вертольотів, танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Соснівка, Слатине, Мала Данилівка, Черкаські Тишки, Веселе, Кутузівка, Мосьпанове, Гусарівка, Чепіль та Нова Миколаївка. Російські окупанти дистанційно мінували місцевість неподалік Шестакового та Перемоги.
На Слов’янському напрямку ворог без успіху намагався вести наступ в районі населеного пункту Долина. Тривають бої поблизу Мазанівки. Рашисти обстріляли із мінометів, ствольної та реактивної артилерії н.п. Краснопілля та Богородиче.
На Краматорському напрямку ворог обстріляв цивільну інфраструктуру в районах Сіверська та Григорівки. Українські воїни завдали ворогу значних втрат під час його спроби наступу в районах населених пунктів Верхньокам’янське, Білогорівка та Григорівка. Окупанти відійшли.
На Бахмутському напрямку противник обстрілював наші позиції із артилерії різних калібрів поблизу Берестового, Білогорівки, Травневого, Шумів і Нью-Йорка. Завдав авіаудару в районі Вуглегірської ТЕС.
За підтримки артилерії вів штурмові дії у районі населеного пункту Новолуганське, успіху не мав, відійшов.
Наші воїни зупинили ворожий наступ в районі Спірного та відбили атаку неподалік Вершини. Завдали окупантам втрат та відкинули назад. Противник намагається провести перегрупування.
Загарбники наступають в районі Луганського, бойові дії тривають.
На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському та Запорізькому напрямках по лінії зіткнення тривають обстріли із мінометів, ствольної та реактивної артилерії. Ворог завдавав авіаційних ударів неподалік Авдіївки.
На Південнобузькому напрямку ворожа артилерія вела обстріли в районах населених пунктів Трудолюбівка, Князівка, Миколаївка, Тополине, Кобзарці, Благодатне, Шевченкове, Лупареве. Російські окупанти продовжують завдавати ракетних ударів по об’єктах у Миколаївській області.
Спробу наступу загарбників в напрямку Лозового українські воїни жорстко придушили. Ворог продовжує заходи з поповнення втрат.
Українські ЗМІ, юристи і пересічні громадяни весь сьогоднішній день намагалися розібратися із забороною/дозволом військово зобов’язаним на виїзд за межі місця перебування/проживання. Риску під сьогоднішньою дискусією “Про обмеження пересування” підвів Президент України у своєму “Вечірньому зверненні”.
«Сьогодні в суспільстві виникло багато суперечок щодо рішення Генштабу ЗСУ щодо отримання певних дозволів для військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Я бачу, що є різні оцінки такого рішення, є нерозуміння та обурення.
Доручив міністру оборони, начальнику Генштабу і Головнокомандувачу ЗСУ завтра доповісти мені всі деталі стосовно рішення про затвердження Порядку отримання дозволів. Прошу Генеральний штаб надалі не ухвалювати без мене подібних рішень», – сказав Володимир Зеленський.
У Пологівському районі Запорізької області окупаційна влада заявила, що позбавляє дітей права навчатися рідною мовою, інформує Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Російські окупанти змушують громадян України відправляти своїх дітей до шкіл та дитячих садків, які працюють за російською навчальною програмою. В цих дошкільних і шкільних навчальних закладах викладають вчителі і вихователі з РФ.
У випадку відмови рашисти погрожують позбавленням батьківських прав, а дітей планують вилучати із сімей та оформляти до російських інтернатів. Батьки теж зазнають покарань – чоловіків пообіцяли направляти до «армії ДНР», а матерів на комунальні роботи пов’язані зі прибиранням міста.
Дії російських окупантів підпадають під визначення “етноцид”. Саме таку політику Кремль проводить на території Російської Федерації по відношенню до українців останні 30 років: на Росії українці просто не мають права бути українцями.
Нажаль, політика етноциду українців в РФ до сих пір не отримала необхідної реакції від українських посадових осіб навіть на рівні нашої держави, не говорячи вже про міжнародний розголос.
ДОВІДКА:
Етноцид(від грецьк. ethnos — народ і лат. caedo — вбиваю) — різновид етнонаціональної політики (політичної поведінки), спрямованої на знищення ідентичності й культури конкретного народу.
Як зазначили в Генштабі ЗСУ, заборона виїзду за межі місця перебування для призовників, військовозобов’язаних та резервістів без дозволу військкомату передбачається нормою закону Про військовий обов’язок та військову службу, який діє з 1992 року. У воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Щоб упорядкувати облік переміщених осіб, Генштаб розробив порядок надання дозволу громадянам України, які перебувають на обліку в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на виїзд за межі місця проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час.
Дозвіл видається від 30 діб до року, залежно від категорії. Розглядається додаткове нормування питань переміщення осіб, які систематично перетинають адмінкордон у службових справах чи через особисту потребу.
“Просимо з розумінням ставитися до регуляторних заходів, продиктованих законами України, умов воєнного стану та ведення війни”, – йдеться у повідомленні Генштабу.
Дозволи видаються таким категоріям:
– призовникам, які мають право на відстрочку від призову; – особам призовного віку за наявності поважних причин (хвороба чи смерть рідних); – військовозобов’язаним та резервістам, які не підлягають призову; – військовозобов’язаним та резервістам, які були заброньовані на період мобілізації; – в окремих випадках за рішенням керівника центру комплектування.
Дозвіл не потрібно отримувати:
– знятим з обліку; – особам, які відбувають у відрядження та військовозобов’язаним, заброньованим на період мобілізації та на воєнний час; – призовникам, військовозобов’язаним та резервістам, знятим з обліку для переміщення в іншу місцевість.
ДОПОВНЕННЯ:
У Телеграм-каналі “Головнкомандувач ЗС” з’явилося “повідомлення” і посилання на “лист ГК ЗСУ”:
Військовозобов’язані можуть переміщатися Україною без дозволу військкомату. Відмічатись у військкоматі потрібно лише при зміні місця проживання, — уточнила координатор руху адвокатів ЗСУ Євгенія Рябека.
Було б дуже добре, коли б це ЧІТКО було записано у законі і не потребувало “уточнень”.
Після удару ЗСУ по аеропорту Мелітополя були пошкоджені або зруйновані чотири будівлі та розташовані біля них позиції російських окупантів. Йдеться про казарми, пункти управління та бойові розрахунки з відповідною технікою. Також знищено електронне обладнання систем ППО та РЕБ.
Було знищено резервуари зберігання ПММ ворога, які після попадань ще пару діб горіли. Також було знищено або виведено з ладу майже всю авіаційну техніку окупантів, переважна більшість з якої вже ніколи не полетить.
Повідомляють, що було “закобзонено” близько 150 окупантів, і понад триста отримали поранення різних ступенів важкості. Дані уточнюються, але можна стверджувати, що цифри втрат як в живій силі, так і в техніці тільки зростуть.
Загальні втрат рашистів за чотири з половиною місяці склали понад 36000 осіб. Тільки за Рубіжне, Сєверодонецьк та Лисичанськ рашисти втратили 7000 осіб.
На Волинському, Поліському та Сіверському напрямках ознак створення наступального угруповання не виявлено, повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ. Ворог здійснив мінометні обстріли в районах населених пунктів Мхи, Залізний Міст Чернігівської області та Шалигине Сумської області. Завдав авіаудару із вертольота Мі-24 по будівлі школи в районі населеного пункту Есмань, що на Сумщині.
На Харківському напрямку ворог обстріляв із артилерії, реактивних систем залпового вогню та танків райони населених пунктів Кутузівка, Нове, Руські Тишки, Мала Данилівка та Дементіївка. Завдав авіаційного удару по Харкову.
На Слов’янському напрямку наступ противника в напрямку н.п.Долина наші воїни успішно відбили. Окупантів відкинуто. Ворог здійснював артобстріли Краснопілля, Первомайського, Нової Миколаївки, Богородичного, Адамівки, Долини, Мазанки, Дібрівного, Чепіля та Мосьпанового.
На Донецькому напрямку основні зусилля противника зосереджені на встановленні контролю над територією Луганської області у межах адміністративних кордонів. Ворог вживає заходів з відновлення транспортної інфраструктури в тилових районах.
Лисичанськ. “Ждуни” дочекалися. Після вигнання рашистських окупантів вони, як громадяни України, знову матимуть право обирати депутатів, президента і бути обраними.
На Краматорському напрямку рашистські окупанти обстрілювали із ствольної артилерії райони Білогорівки і Верхньокам’янського. Завдали ракетно-авіаційного удару поблизу Слов’янська та Званівки.
На Бахмутському напрямку ворог веде штурмові дії в напрямку н.п.Новолуганське, бойові дії тривають.
За підтримки вогню артилерії та авіації агресор відновив наступ в напрямку н.п. Спірне, має частковий успіх, бойові дії тривають.
Зі ствольної артилерії були обстріляні н.п.Кодема, Новолуганське, Покровське, Берестове, Спірне, Івано-Дар’ївка. Завдав ракетно-авіаційних ударів неподалік Соледара, Спірного, Покровського та Шумів.
На Авдіївському, Курахівському, Новопавлівському, та Запорізькому напрямках фіксуються обстріли позицій Сил оборони із артилерії різних калібрів вздовж лінії зіткнення. Російські окупанти вдарили авіацією по населеному пункту Авдіївка.
На Південнобузькому напрямку противник основні зусилля зосереджує на недопущенні просування підрозділів Сил оборони України. Здійснював обстріли із ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Лупареве, Мирне, Шевченкове, Червона Долина, Кобзарці, Партизанське, Березнегувате, Тополине, Іванівка, Потьомкине, Князівка, Добрянка, Трудолюбівка та Осокорівка. Парою вертольотів Ка-52 завдав авіаударів поблизу Зарічного та Ольгиного.
Острів Зміїний. На острові піднятий український прапор.
Розвідувальний апарат НАСА виявив на поверхні Місяця місце падіння на невідомої ракети. Зіткнення, яке сталося 4 березня 2022 року, залишило на поверхні супутника Землі незвичайний подвійний кратер.
На знімках розвідувального зонда Lunar Reconnaissance Orbiter дослідники виявили біля кратера Герцшпрунг подвійний кратер, який сформувався на місці падіння. На відміну від усіх раніше відомих подібних зіткнень він складається з двох воронок 18 і 16 метрів відповідно.
Lunar Reconnaissance Orbiter
Як зазначають дослідники, такий слід від вибуху дуже незвичайний. Усі попередні зіткнення космічних кораблів із Місяцем залишали одиночну вирву. Наприклад, чотири кратери Аполлона SIV-B мали неправильні обриси (Аполлони 13, 14, 15, 17) і були значно більшими (більше 35 метрів), ніж кожен із виявленних подвійних кратерів.
«Подвійний кратер був несподіваним і може вказувати на велику масу на кожному кінці корпусу ракети», – каже Марк Робінсон дослідник з Аризонського державного університету.
Походження об’єкта досі незрозуміло. Дослідники, які виявили наближення корпусу ракети до Місяця, спочатку припустили, що це фрагмент ракети SpaceX Falcon 9, який запустив супутники космічної кліматичної обсерваторії у 2015 році.
Подальший аналіз орбіти, за якою рухався невідомий об’єкт, не відповідала орбіті Falcon 9. Зараз дослідники схиляються до думки, що то міг бути другий ступінь китайської ракети «Чаньє 5-T1», запущеної в 2014 році.
Точної відповіді поки що немає. Пошуки власника ракети тривають.
Протести в Каракалпакстані (автономна складова республіки Узбекистан) набирають обертів. Є повідомлення про жертви серед протестувальників. Силовики жорсткого б’ють навіть беззбройних та лежачих. З 03 липня до 02 серпня 2022 року в Каракалпакстані запровадили режим “Надзвичайного Стану”. Крім цього, в регіоні на час режиму “НС” діятиме комендантська година з 21:00 до 07:00 за місцевим часом.
Каракалпакстан – найбільший регіон Узбекистану, який займає майже половину території країни. Багато хто вважає їх казахами, але це неправильне твердження. Будучи близькими до казахів, все ж таки, каракалпаки – окремий етнос, який за часів СРСР отримав елементи державності лише у вигляді автономії у складі Узбекистану. На відміну від узбеків, каракалпаки не можуть похвалитися власною політичною історією та багатою культурною спадщиною.
В Середній Азії існує “певна напруженість” між населенням різних країн і регіонів. “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС” висвітлювала конфлікти на кордоні між киргизами і таджиками, які ледве не переросли у війну.
Є “певні непорозуміння” між киргизами і узбеками та узбеками і таджиками. Але ніяк не можна сказати, що щось подібне є у відносинах між узбеками та казахами, туркменами і каракалпаками. Існують протиріччя, але всі вони поступово сторонами вирішуються без підвищення градусу напруження.
В країнах Сходу не все має бути дуже витончено і завуальовано
Країни Середньої Азії століттями жили в умовах, коли для виживання обов’язково потрібно вклонитися сильнішому “старшому брату”. Останні 150 років в Середній Азії таким “родичом” виступала Росія: спочатку – імперія, потім СРСР.
За чотири місяці “СВО” Збройні сили України показали, що вся сила і міць сучасної Росії – це звичайні “пацанські понти”. І країни Середньої Азії миттєво на це відреагували.
Під час Каспійського саміту у Туркменістані Путіна не зустріли біля літака, в той час коли решту учасників вітали хлібом-сіллю та квітами. Путін змушений був пройти від літака до машини на самоті. І це був знак на підтвердження того, що раніше озвучив президент Казахстану Касим-Жомарт Кемельович Токаєв у прямому ефірі на “Економічному формі” в Петербурзі.
Путіну, і в його особі – всій Росії, спочатку озвучили, а потім і продемонстрували, що в Середній Азії завершилось домінування Росії.
Але якщо не Росія – то хто…?
З послабленням Росії одночасно відбувається швидке зміцнення Китаю. Сьогодні Пекін звернув увагу на країни Середньої, Південної Азії, Близького Сходу та Африки. Але це дуже велика тема, яка потребує окремого висвітлення. Китай досить серйозно ставиться до підготовки “Шостої війни”…
КИТАЙ АКТИВНО ГОТУЄТЬСЯ ДО “ШЕСТИ ВОЄН” (ПРОДОВЖЕННЯ)
Розглядаючи вподобання тюркомовних країн Середньої Азії та Далекого Сходу, потрібно відмітити поширення серед політичних еліт ідеї створення, умовно кажучи, “Конфедерації Тюркських народів-держав”. Всі тюркомовні народи Азії із захопленням дивляться на Туреччину, її економічні і, особливо, воєнні успіхи. Висуваються ідеї “об’єднання” тюркських народів від Туреччини і Криму до Якутії і Монголії (що не входить в плани КНР).
Тюркомовні країни і народи Азії
Разом з тим, серед політичних еліт країн Середньої Азії зараз неофіційно, в соцмережах, обговорюється тема, що це може бути за “об’єднання”, хто туди увійде, і хто має бути “старшим братом”. І саме тут прихована одна із причин, яка призвела до масового невдоволення в Каракалпакстані. В Ташкенті про неї добре знали і, схоже, що саме її вирішили використати.
Так як серед усіх країн Середньої Азії та Далекого Сходу лише узбеки можуть похвалитися віковою політичною історією, суттєвим інтелектуальним спадком, то в Ташкенті наголос намагаються робити на тому, що всі тюркомовні народи Середньої Азії мають називати себе узбеками. Їхні аргументи не будемо зараз розбирати – просто фіксуємо, що існує “така точка зору”.
Спроба “обмежити у правах” каракалпаків має кілька завдань
По-переше: відвернути увагу громадськості країни та Світової спільноти від “обнулення” термінів правління діючого президента Узбекистану Мірзійоєва Шавката Міромоновича на “протести” у Каракалпакстані. Скоріше за все – це головна ідея організації масового “невдоволення”.
По-друге: цікава реакція тюркомовного населення Азії – чи погодяться вони з тезами узбецьких “екпертів-інтелектуалів”, що всі тюрки Азії мають бути узбеками. І, судячи з реакції каракалпаків, узбеками доведеться залишитись саме узбекам.
По-третє: заяви Мірзійоєва про “іноземне втручання”, це не що інше, як надзвичайно витончений середньоазійський “плювок” в президента РФ В.В.Путіна. Узбекистан показує Росії, яка загрузла у війні з Україною, що вона слабка, мерзенна, і ніяк не може претендувати на роль “старшого брата” в Середній Азії.
Водночас Ташкент за кілька тижнів продемонструє Світу, що він самотужки, наполегливо і досить жорстоко, “навів порядок” на території своєї країни. А для країн Середньої Азії – це досить вагомий аргумент!
І четверте: коли в Казахстані було здійснено досить ефективну і, по середньоазійські витончену, заміну політичних еліт, “картопляний лось”, він же самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, озвучив “погрозу Кремля” на адресу Узбекистану. І, схоже, він тоді мав на увазі саме “можливі проблеми” з Каракалпакстаном.
У Ташкенті почули, правильно зрозуміли і, чітко усвідомлюючи “всю глибину глибин” в якій знаходяться російські війська в Україні, просто вирішили “зіграти на випередження”. Вони свідомо і відверто спровокували “російські консерви” на передчасний виступі, чітко розуміючи подальший розвиток і завершення подій.
Схоже, що саме Кремль мав на увазі президент Узбекистану, коли “обмовився” про “іноземне втручання”. А зараз Кремлю доведеться тільки тихенько спостерігати, як події в Узбекистані розвиваються за “завчасно чітко визначеним і затвердженим планом”.
Революційна ситуація в Каракалпакстані дуже швидко зійде нанівець. Там вже є жертви серед протестувальників. Поліція поводиться з “порушниками” вкрай “брутально”, якщо не відверто жорстоко. Президент Узбекистану обов’язково піде на “поступки” і залишить каракалпакам “права автономії”. І після цього все поступово затихне як раз до кінця дії режиму “Надзвичайного Стану”. Скільки при цьому людей загине, опиниться в тюрмах, скільком буде зламано життя – то вже інша історія.
Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС
Під час російсько-української війни, ЗСУ знищили більше 40% боєздатних танків, бойових машин піхоти та бронетранспортерів “сил вторгнення” лише одного Південного військового округу РФ. Їх відновлення можливо здійснювати тільки на спеціальних ремонтних підприємствах/заводах.
Доставляючи до ремонтних заводів пошкоджену техніку, російські окупанти її повністю розкомплектовують, а запчастини та агрегати продають ліплять на інші машини, або обмінюють їх на “вогняну воду”. До заводів доправляють лише обгорілі “коробки” БМП та танків.
Зважаючи на це, директори ремонтних підприємств дали вказівку працівникам не приймати такі “коробки” на ремонт. Вони мотивують своє рішення відсутністю компонентів та недостатніми сумами коштів, які надходять від військових за вже виконані роботи.
Врятувати ситуацію командування намагалося за допомогою спеціально створених ремонтних бригад, які мали б відновлювати техніку поблизу зон бойових дій. Проте корупція і жага до наживи серед військового керівництва РФ звели цю “ініціативу” нанівець.
Конфлікт між військовим керівництвом РФ та директорами оборонних заводів ускладнив надсилання до зони бойових дій нової бойової броньованої техніки.
Сьогодні, 4 липня, відзначається День поліції України – молоде професійне свято служителів правопорядку.
День поліції України був встановлений указом Петра Порошенка у 2015 році. Відзначався він 4 серпня в день прийняття закону про це свято. У 2017 році новий указ переніс дату святкування на 4 липня: цього дня перші патрульні поліцейські склали присягу на Софійській площі в Києві.
Від початку повномасштабного вторгнення військ російської Федерації в Україну поліцейські крім своїх прямих обов’язків займаються документуванням злочинів РФ і рятують людей, евакуюючи їх з гарячих точок.
Шановні правоохоронці! Вашими силами досягається безпека громадян України. Нехай ваші трудові будні будуть спокійними, а в сім’ях панує мир та любов.
