Про Узбекистан, Каракалпакстан і, взагалі, про Середню Азію – Nova

Про Узбекистан, Каракалпакстан і, взагалі, про Середню Азію

Поділитися:

  Протести в Каракалпакстані (автономна складова республіки Узбекистан) набирають обертів. Є повідомлення про жертви серед протестувальників. Силовики жорсткого б’ють навіть беззбройних та лежачих. З 03 липня до 02 серпня 2022 року в Каракалпакстані запровадили режим “Надзвичайного Стану”. Крім цього, в регіоні на час режиму “НС” діятиме комендантська година з 21:00 до 07:00 за місцевим часом.

 

  Каракалпакстан – найбільший регіон Узбекистану, який займає майже половину території країни. Багато хто вважає їх казахами, але це неправильне твердження. Будучи близькими до казахів, все ж таки, каракалпаки – окремий етнос, який за часів СРСР отримав елементи державності лише у вигляді автономії у складі Узбекистану. На відміну від узбеків, каракалпаки не можуть похвалитися власною політичною історією та багатою культурною спадщиною.

 

  В Середній Азії існує “певна напруженість” між населенням різних країн і регіонів. “НОВА: новини ветеранів АТО/ООС” висвітлювала конфлікти на кордоні між киргизами і таджиками, які ледве не переросли у війну.

 

  Є “певні непорозуміння” між киргизами і узбеками та узбеками і таджиками. Але ніяк не можна сказати, що щось подібне є у відносинах між узбеками та казахами, туркменами і каракалпаками. Існують протиріччя, але всі вони поступово сторонами вирішуються без підвищення градусу напруження.

 

http:///na-kordoni-tadzhykystanu-ta-kyrhyzstanu-znov-stalasia-perestrilka-video/

В країнах Сходу не все має бути дуже витончено і завуальовано


  Країни Середньої Азії століттями жили в умовах, коли для виживання обов’язково потрібно вклонитися сильнішому “старшому брату”. Останні 150 років в Середній Азії таким “родичом” виступала Росія: спочатку – імперія, потім СРСР.


  За чотири місяці “СВО” Збройні сили України показали, що вся сила і міць сучасної Росії – це звичайні “пацанські понти”. І країни Середньої Азії миттєво на це відреагували.

 

  Під час Каспійського саміту у Туркменістані Путіна не зустріли біля літака, в той час коли решту учасників вітали хлібом-сіллю та квітами. Путін змушений був пройти від літака до машини на самоті. І це був знак на підтвердження того, що раніше озвучив президент Казахстану Касим-Жомарт Кемельович Токаєв у прямому ефірі на “Економічному формі” в Петербурзі.


  Путіну, і в його особі – всій Росії, спочатку озвучили, а потім і продемонстрували, що в Середній Азії завершилось домінування Росії.

 

Але якщо не Росія – то хто…?


  З послабленням Росії одночасно відбувається швидке зміцнення Китаю. Сьогодні Пекін звернув увагу на країни Середньої, Південної Азії, Близького Сходу та Африки. Але це дуже велика тема, яка потребує окремого висвітлення. Китай досить серйозно ставиться до підготовки “Шостої війни”…

 

 

http:///kytai-aktyvno-hotuietsia-do-pershoi-iz-shesty-voien-pochatok/
КИТАЙ АКТИВНО ГОТУЄТЬСЯ ДО ПЕРШОЇ ІЗ ШЕСТИ ВОЄН (ПОЧАТОК)
http:///kytai-aktyvno-hotuietsia-do-pershoi-iz-shesty-voien-pochatok/
КИТАЙ АКТИВНО ГОТУЄТЬСЯ ДО “ШЕСТИ ВОЄН” (ПРОДОВЖЕННЯ)

 

  Розглядаючи вподобання тюркомовних країн Середньої Азії та Далекого Сходу, потрібно відмітити поширення серед політичних еліт ідеї створення, умовно кажучи, “Конфедерації Тюркських народів-держав”. Всі тюркомовні народи Азії із захопленням дивляться на Туреччину, її економічні і, особливо, воєнні успіхи. Висуваються ідеї “об’єднання” тюркських народів від Туреччини і Криму до Якутії і Монголії (що не входить в плани КНР).

 

Тюркомовні країни і народи Азії

  Разом з тим, серед політичних еліт країн Середньої Азії зараз неофіційно, в соцмережах, обговорюється тема, що це може бути за “об’єднання”, хто туди увійде, і хто має бути “старшим братом”. І саме тут прихована одна із причин, яка призвела до масового невдоволення в Каракалпакстані. В Ташкенті про неї добре знали і, схоже, що саме її вирішили використати.


  Так як серед усіх країн Середньої Азії та Далекого Сходу лише узбеки можуть похвалитися віковою політичною історією, суттєвим інтелектуальним спадком, то в Ташкенті наголос намагаються робити на тому, що всі тюркомовні народи Середньої Азії мають називати себе узбеками. Їхні аргументи не будемо зараз розбирати – просто фіксуємо, що існує “така точка зору”.

 

Спроба “обмежити у правах” каракалпаків має кілька завдань


  По-переше: відвернути увагу громадськості країни та Світової спільноти від “обнулення” термінів правління діючого президента Узбекистану Мірзійоєва Шавката Міромоновича на “протести” у Каракалпакстані. Скоріше за все – це головна ідея організації масового “невдоволення”.


  По-друге: цікава реакція тюркомовного населення Азії – чи погодяться вони з тезами узбецьких “екпертів-інтелектуалів”, що всі тюрки Азії мають бути узбеками. І, судячи з реакції каракалпаків, узбеками доведеться залишитись саме узбекам.


  По-третє: заяви Мірзійоєва про “іноземне втручання”, це не що інше, як надзвичайно витончений середньоазійський “плювок” в президента РФ В.В.Путіна. Узбекистан показує Росії, яка загрузла у війні з Україною, що вона слабка, мерзенна, і ніяк не може претендувати на роль “старшого брата” в Середній Азії.

 

  Водночас Ташкент за кілька тижнів продемонструє Світу, що він самотужки, наполегливо і досить жорстоко, “навів порядок” на території своєї країни. А для країн Середньої Азії – це досить вагомий аргумент!

 

http:///putin-pryvseliudno-otrymav-politychnyi-liapas-vid-prezydenta-kazakhstanu/

І четверте: коли в Казахстані було здійснено досить ефективну і, по середньоазійські витончену, заміну політичних еліт, “картопляний лось”, він же самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, озвучив “погрозу Кремля” на адресу Узбекистану. І, схоже, він тоді мав на увазі саме “можливі проблеми” з Каракалпакстаном.


  У Ташкенті почули, правильно зрозуміли і, чітко усвідомлюючи “всю глибину глибин” в якій знаходяться російські війська в Україні, просто вирішили “зіграти на випередження”. Вони свідомо і відверто спровокували “російські консерви” на передчасний виступі, чітко розуміючи подальший розвиток і завершення подій.


  Схоже, що саме Кремль мав на увазі президент Узбекистану, коли “обмовився” про “іноземне втручання”. А зараз Кремлю доведеться тільки тихенько спостерігати, як події в Узбекистані розвиваються за “завчасно чітко визначеним і затвердженим планом”.


  Революційна ситуація в Каракалпакстані дуже швидко зійде нанівець. Там вже є жертви серед протестувальників. Поліція поводиться з “порушниками” вкрай “брутально”, якщо не відверто жорстоко. Президент Узбекистану обов’язково піде на “поступки” і залишить каракалпакам “права автономії”. І після цього все поступово затихне як раз до кінця дії режиму “Надзвичайного Стану”. Скільки при цьому людей загине, опиниться в тюрмах, скільком буде зламано життя – то вже інша історія.

 

Олександр Вікторович, НОВА: новини ветеранів АТО/ООС

 

http:///chasopys-viiny-131-den-viiny/