Президент Володимир Зеленський повідомив про повернення з російського полону 185 українців. Серед них – 183 рядові та сержанти і двоє офіцерів. Це воїни Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Разом із захисниками додому повертаються й 20 цивільних громадян. За словами президента, більшість воїнів були у полоні ще з 2022 року.
Як йдеться у дописі, серед звільнених є оборонці Маріуполя та «Азовсталі», а також ті, хто перебував на ЧАЕС. Усі вони отримають необхідну підтримку.
Зеленський подякував усім, хто робить можливими обміни, й нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення додому вдалося повернути вже понад 7 тисяч українців.
«Маємо повернути всіх. Щодня над цим працюємо», – наголосив Президент.
Мінветеранів надало для обговорення проєкт професійного стандарту «Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» (2788). Документ, розроблений відомством, визначає кваліфікаційні вимоги, завдання та умови роботи фахівців, що надаватимуть підтримку ветеранам війни, військовослужбовцям, демобілізованим особам та членам їхніх сімей.
Основна мета професії надання послуг з підтримки переходу від військової служби до цивільного життя щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг.
Зокрема, з питань:
оформлення документів для отримання таких послуг;
визначення пріоритетності потреб зазначених категорій осіб;
допомога у пошуку найбільш оптимальних та ефективних інструментів їх реалізації.
Професійний стандарт передбачає декілька рівнів кваліфікації – від фахівця до провідного фахівця. Отримати цю професію можна на основі диплома бакалавра чи магістра за різними спеціальностями, а також шляхом підтвердження кваліфікації сертифікатом. Для розвитку передбачено систему підвищення кваліфікації щонайменше раз на три роки.
Крім того, пропонується, що послуги надаватимуться:
ветеранам війни, військовослужбовцям, поліцейським, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять лікування та реабілітацію після участі в бойових діях і при цьому не отримали статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності;
особам з числа військовослужбовців, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, членів сімей таких осіб, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членам сімей військовослужбовців, поліцейських;
особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту , які зникли з безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби (служби);
У п’ятницю, 3 жовтня, у Львівському палаці мистецтв відбудеться особлива театральна вистава у темряві за мотивами книги Вікторії Задорської «Космотато». Подія відбудеться у межах Львівського форуму видавців, а головними акторами стануть ветерани з Центру реабілітації «Unbroken» («Незламні»).
Вистава стане емоційною подією для відвідувачів, адже проходитиме без сцени, костюмів і декорацій. Перед входом у зал глядачам зав’яжуть очі, а дія розгортатиметься у їхній уяві у форматі аудіопостановки.
Ветеран 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені Андрея Шептицького, автор, видавець та співзасновник «Майстерні історій “Мрієлов”» Андрій Каспшишак зазначає:
«Це книга про втрату на війні. Сюжет розповідає про хлопчика Юрка, який сумує за батьком, загиблим на війні. Його серце перетворюється на чорну діру, а світ навколо стає холодним і безмежним, наче космос. Але одного дня з’являється Космонавт, який пропонує подорож, що допоможе віднайти світло навіть у найглибшій темряві.
За мотивами цієї книги ми створюємо виставу. Усі актори – це дівчата і хлопці з Центру “Незламні”. Вони надсилали свої фотографії просто з лікарняних ліжок після операцій, ще відходячи від наркозу, але казали: “Ми готуємось, не хвилюйтеся. Ми будемо”. Це буде особлива постановка – без сцени, костюмів і декорацій. Перед входом у зал глядачам зав’яжуть очі, і вся дія розгорнеться у їхній уяві. Це аудіовистава».
За словами Каспшишака, над постановкою працювали довго, репетиції тривали до пізньої ночі.
Книга «Космотато» раніше увійшла до списку дитячої книги року BBC.
Локація: конференц-зал Львівського палацу мистецтв, вул. М. Коперника, 17.
Початок: 20:00.
Вхід – за квитками на Львівський форум видавців. Кількість місць обмежена.
Організатори: Центр реабілітації «Unbroken», Український католицький університет, Офіс ветеранів та їхніх родин УКУ, видавництво «Майстерня історій “Мрієлов”».
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка спрощує для ветеранів та їхніх родин отримання посвідчення учасника бойових дій і доступ до даних Єдиного державного реєстру ветеранів війни.
Відтепер подати заяву на посвідчення можна через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП). Це особливо важливо для добровольців, статус яких підтверджено Мінветеранів. Оновлена форма заяви відповідає чинному порядку й має усунути непорозуміння під час оформлення документів.
Також розширено коло осіб, які можуть отримати витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни. Постанова ліквідувала юридичну колізію щодо визначення цих категорій. Відтепер право на витяг мають, зокрема, працездатні батьки зниклих безвісти та полонених ветеранів війни.
З 1 жовтня стартує новий квартал, в якому ветерани та ветеранки можуть отримати 1 500 грн на спорт. Це державна підтримка, яку можна використати на тренажерний зал, басейн або будь-які спортивні секції. Цього разу зробити це можна ще легше — за допомогою Дія. Картки. Як її оформити — читайте у нашому матеріалі.
Щоб подати заявку, переконайтеся, що у вас є Дія.Картка. Вона потрібна, якщо ви вперше берете участь у програмі або не користувались виплатою в попередньому кварталі.
Якщо ви вже отримували кошти в минулому кварталі та використали їх, кошти надійдуть автоматично на рахунок, який ви відкрили раніше.
Дія.Картку можуть оформити повнолітні українці з підтвердженим РНОКПП у Дії чи застосунках банків-партнерів: ПриватБанк, Monobank, Кредит Дніпро та àбанк. Згодом перелік банків розширюватиметься, запевнили у Дії.
Психологічна підтримка — важлива для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Звернутися за підтримкою фахівців — це прояв сили, турботи про себе та близьких. Ветерани, ветеранки та їхні родини можуть отримати безоплатну психологічну допомогу:
у державних клініках через програми НСЗУ,
у проєктах та на гарячих лініях громадських організацій та фондів,
звернувшись до фахівців із спеціального реєстру, який створили в Міністерстві у справах ветеранів.
Аби швидше та простіше отримати психологічну підтримку у Мінветеранів розробили систему із трьох рівнів:
1 рівень – соціально-психологічна підтримка та супровід.
2 рівень – психологічна допомога.
3 рівень – комплексна медико-психологічна допомога.
Хто може отримати?
ветерани та ветеранки;
військові, які звільняються або вже звільнені зі служби;
ветерани з особливими заслугами перед Батьківщиною та їхні сім’ї;
постраждалі учасники Революції Гідності;
члени сімей загиблих (померлих) ветеранів та Захисників/Захисниць;
військовослужбовці та їхні родини — на час дії воєнного стану та ще 3 місяці після.
Як отримати психологічну підтримку?
Звернутися напряму до надавача послуг, до фахівця з супроводу ветеранів та ветеранок або у ЦНАП.
За направленням сімейного/ лікуючого лікаря — у державних або комунальних медичних закладах. Або в центрах психічного здоров’я та реабілітації. Там нададуть послуги в межах Програми медичних гарантій, їхню вартість покриває держава.
Зокрема, доступні послуги:
індивідуальні та групові консультації з психологом,
психотерапія,
консультації психіатра,
медикаментозна підтримка.
Безпосередньо у фахівців із психологічної реабілітації. Для цього у Мінветеранів створили реєстр тих, хто надає послуги психологічної допомоги.
У ньому можна обрати фахівця з вашої громади або працювати онлайн. Реєстр постійно оновлюється.
Усі послуги — безоплатні. Вартість компенсує держава напряму — спеціалізованим закладам і ФОПам.
Куди ще можна звернутися, якщо підтримка потрібна негайно?
Гаряча лінія Українського ветеранського фонду: 0 800 33 20 29 (цілодобово, безкоштовно).
Гаряча лінія психологічної підтримки військових та їхніх близьких: 5522, обравши 2 (для абонентів Київстар, Vodafone, Lifecell – безкоштовно).
Психологічна підтримка Veteran Hub за номером (067) 34 82868.
Лінія ГО «Ла Страда-Україна»: 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).
Міжнародний Комітет Червоного Хреста: 0 800 300 155 (безкоштовно).
ГО «Вільний вибір»: надає психологічну підтримку ветеранам та їхнім родинам за телефоном (063) 64 64991.
Інформаційна кампанія “Можливості для ветеранів та ветеранок” реалізується в межах партнерства Міністерства у справах ветеранів України та Програми реінтеграції ветеранів, яку впроваджує IREX за підтримки Державного департаменту США.
Днями у ветеранському просторі «Незламні» відбулись зібрання групи взаємопідтримки «Гончарне коло ветерана». Цього разу ветерани та члени їхні родин працювали з глиною під керівництвом колеги, ветерана, досвідченого археолога та гончара Івана Кедуна та за підтримки психологинь Оксани Щотки та Інни Кошової.
Ці дві зустрічі мали двоєдине завдання – згуртування ветеранської спільноти та знайомство потенційних ведучих груп самодопомоги «рівний-рівному» з базовими інструментами групової роботи.
Процес роботи з глиною створює стан “тут і зараз”, дозволяючи ветеранам зануритися в себе та перетворити свої переживання на відчутнийрезультат у формі виробу.
«Я настільки занурився в роботу і зосередився на виробі, який я робив, що на певний час зміг відволіктися від тривожних думок які мене постійно перлеслідують», – говорить ветеран, колишній військовополонений Святослав Франузо.
«Думаю, що до таких занять варто залучати ще більше ветеранів разом з членами їх родин. Спільна праця – об’єднує, а робота з глиною з одного боку – заспокоює, а з іншого – дає можливість вихлюпнути свої емоції через виріб», – ділиться думками ветеран Борис Мелашенко.
«Гончарне коло стало колом спільності – воно дає можливість «говорити руками», проживати досвід поруч з тими, хто розуміє, і будувати спільну ідентичність через створення чогось різного разом. Водночас, глина дуже терапевтичний природній матеріал. Контакт з нею допомагає ветеранам заземлитися й зняти напруження, відкриває простір для вираження емоцій без слів, сприяє внутрішній стабілізації та відновленню відчуття контролю й творчої сили», – впевнена психологиня Оксана Щотка.
Реалізація активності стала можливою завдяки Програмі реабілітації та реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США.
Зміст є виключною відповідальністю IREXта ГО «Місто Н» і не обов’язково відображає погляди Державного департаменту США та редакції порталу.
27 вересня у Києві відбувся Всеукраїнський турнір з адаптивного пейнтболу імені Влада Зайцева. Щоб вшанувати пам’ять волонтера і професійного пейнтболіста, який активно розвивав цей напрямок серед військових і ветеранів, на турнір прибули 40 учасників із 8 команд. Влад Зайцев пішов із життя 25 липня 2025 року після важкої боротьби з онкологічною хворобою, однак залишив по собі справу, яку сьогодні продовжують друзі й соратники.
Його дружина, Олена Зайцева, зазначила, що навіть перебуваючи на лікарняному ліжку, Влад продовжував працювати над ідеєю адаптивного пейнтболу та допомагав організовувати перший турнір, який згодом став основою для подальших змагань:
«Влад організовував перший турнір з адаптивного пейнтболу, навіть перебуваючи на лікарняному ліжку. Це була його ідея, яку він реалізував, незважаючи на всі труднощі. Сьогодні ми продовжуємо його справу, і цей турнір — це вшанування його пам’яті», — ділиться Олена.
Організатор цьогорічного турніру — ветеран Євгеній Омельчук (позивний «Папай») — пройшов непростий шлях від окопів до спортивної арени. У складі 1-ї окремої танкової «Сіверської» бригади він брав участь в обороні Чернігівщини, Донецької та Запорізької областей. Після поранення та реабілітації Омельчук став співзасновником Громадської організації «Сила Захисників» і тепер очолює її діяльність із підтримки ветеранів через спорт.
Саме бажання зробити пейнтбол доступним для ветеранів спонукало Євгенія Омельчука звернутися до Федерації пейнтболу. Там він свого часу познайомився із Владом Зайцевим, і це знайомство стало вирішальним у подальшій реалізації ідеї:
«Ми хочемо створити умови, в яких ветерани зможуть знайти своє місце в житті після війни, і пейнтбол — це один із тих видів спорту, який допомагає їм відновитися фізично та морально. Це не просто спортивне змагання, а можливість для ветеранів соціалізуватися, отримати нові емоції та відволіктися від тяжких переживань війни», — коментує ветеран.
Серед учасників турніру — ветеран Владислав Мандзюк, який воював у складі Морської піхоти України і брав участь у ротаціях на Донецькому та Херсонському напрямках. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та медаллю «За поранення», нині він знаходить віддушину у спорті. Для Владислава це вже другий турнір з адаптивного пейнтболу. Він зауважує, що такі заняття допомагають ветеранам поступово адаптуватися від бойових дій до мирного життя:
«Пейнтбол став для мене способом відволіктися від складного процесу адаптації до цивільного життя після поранення. Спочатку я сумнівався, що зможу знову бігати, але цей спорт заряджає і дає можливість відчути себе живим, відновлюючись фізично і морально», — розповідає Владислав.
Юрій Крутов — ветеран, який мобілізувався у 2022 році і брав участь у бойових діях на сході України. Під час служби він отримав важке поранення, яке призвело до ампутації частини стопи та пальців на лівій нозі, а також перелому стегна. Після численних операцій Юрій важко долав фізичні труднощі, але психологічне відновлення було ще складнішим. Завдяки підтримці організації «Сила Захисників» та знайомству з Євгенієм Омельчуком, Юрій почав займатися адаптивним пейнтболом, який став важливим кроком у його реабілітації та поверненні до активного життя:
«Після поранення фізичне відновлення було важким, але морально це було ще складніше. Спілкування з іншими ветеранами і участь у пейнтболі допомогли мені подолати ці труднощі. Це стало моїм хобі, і я виявив, що спорт може стати важливою частиною мого відновлення», — говорить ветеран.
Першість у турнірі здобула команда Team Falcon. Також нагороди отримали клуби «Сила Захисників», «Інь-янь» і «Команда 1». Турнір з адаптивного пейнтболу став важливим етапом у процесі реабілітації для ветеранів, надавши їм можливість не лише змагатися, а й знаходити нові шляхи адаптації до цивільного життя.
30 вересня в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича у межах мистецького проєкту“Арта” відкрилася виставка картин ветеранів російсько-української війни.
“Арта” — соціальний проєкт, мета якого через мистецтво допомогти українським захисникам психологічно відновитися. Ідея арттерапії зʼявилася у Вікторії Козел, засновниці проєкту, у 2022 році під час лікування депресії у лікарні.
“В лікарні я побачила багато захисників, які стикаються з проблемами наслідків війни, і як їхня психіка не справляється з тим, що вони там побачили. Дуже часто тієї допомоги, яку їм надає лікарня, недостатньо, потрібно щось більше. Тому що у вільний час хлопці шукають для себе розвантаження в деструктивний спосіб”, — розповіла Вікторія Козел.
14 серпня 2023 року “Арта” вперше зібрала у Житомирі військових, які були на лікуванні. За цей час через проєкт пройшло 500 військовослужбовців. Із захисниками під час заняття з арттерапії працюють художники та психологи. За словами психологині “Арти” Наталії Бірук, короткотривалий ефект у військових спостерігається після першого заняття, але для відновлення потрібні декілька занять.
“Щодо того, як працює арттерапія. Коли у людини є спогади про війну, про ті моменти, в яких вони знаходилися, у хлопців, які вже не на лінії вогню, у них постійно прокручуються ці ситуації, і вони постійно їх аналізують. Що вони могли зробити ще, що вони могли зробити краще, як вони могли чи мали вчинити в тій чи іншій ситуації. Це виснажує, вони не можуть відчувати радість, вони не відчувають ні смаку їжі, ні смаку життя. Арттерапія їм допомагає відволіктися. Вони мають зосередитися на малюнку, підібрати фарби та лінії. Поки вони всередині цього процесу, вони відпочивають. Зазвичай хлопці кажуть: ми не вміємо малювати, допоможіть. Ми потихеньку їх залучаємо — спочатку олівцем, потім фарбою. Під час цього процесу вони отримують задоволення і розвантажуються психологічно”, — говорить Наталія Бірук.
Заняття з арттерапії безкоштовні. Гроші на потреби проєкту Вікторія Козел збирає і звітує про витрати на сторінці проєкту “Арта” у фейсбуці.
“У нас є залучені кошти іноземних партнерів,і я вирішила, що треба створити сторінку у фейсбук, де ми звітуємо про кожне заняття — що відбувалося, хто був. Раз на кілька місяців я повністю звітую про те, які кошти надійшли, на що були витрачені і який залишок”, — сказала Вікторія Козел.
Заняття з арттерапії “Арта” проводить щотижнево на базі Поліського національного університету. Організатори кажуть: щоб почати малювати, навички не потрібні.
Виставка картин ветеранів російсько-української війни триватиме у обласній бібліотеці ім. Олега Ольжича до кінця жовтня.
Сьогодні, 1 жовтня, в Україні відзначають День Захисників та Захисниць України — свято мужності, стійкості та вдячності всім, хто став на захист держави. Це дата, коли ми дякуємо військовим, добровольцям, ветеранам і ветеранкам — кожному й кожній, хто ризикував і ризикує власним життям заради свободи країни.
Цей день — не лише про тих, хто сьогодні перебуває на фронті. Він також про тих, хто вже завершив службу. Вони залишаються частиною єдиної спільноти оборонців, передаючи свій досвід новим поколінням та стаючи прикладом відданості й любові до Батьківщини.
Вшанування ветеранів та ветеранок у День Захисників та Захисниць України — це нагадування, що турбота про оборонців не завершується разом із демобілізацією. Це день, коли суспільство має об’єднатися довкола вдячності, підтримки їхніх родин і ветеранських ініціатив, а також конкретних дій: волонтерства, допомоги та розвитку ветеранського бізнесу.
