Сторінка 50 – Новини ветеранів зі всієї України

Prometheus відкрив набір на програму професійного розвитку для ветеранів і їхніх родин

В Україні розпочався набір на програму «Ветеранське коло» від платформи професійного розвитку Prometheus. Програма передбачає 500 безплатних місць на платних курсах завдяки підтримці благодійного фонду Nova Ukraine, компанії Ajax Systems та мережі мультимаркетів «Аврора». 

«Ветеранське коло» спрямоване на професійну адаптацію ветеранів, ветеранок, членів їхніх родин, а також сімей загиблих, полонених і зниклих безвісти захисників і захисниць.

Програма допоможе учасникам:

  • оновити або здобути нові професійні навички, 
  • адаптувати військовий досвід до цивільних професій, 
  • отримати психологічну підтримку,
  • підготуватися до працевлаштування.

Заявки приймаються до 10 листопада 2025 року включно за посиланням.

Що передбачає програма?

«Ветеранське коло» передбачає навчання на трьох сучасних професійних напрямах, які допоможуть слухачам розпочати або продовжити кар’єру в цивільному секторі. 

Курси-професії на вибір:

  • «Проєктний менеджер» 
  • «HR-менеджер»
  • «Бізнес-аналітик»

Учасники також отримають доступ до:

  • індивідуального кар’єрного наставництва, 
  • живих сесій із психологами, 
  • тренувальних співбесід,
  • практичних занять для підготовки до роботи.

Програма поєднує три траєкторії — навчання, підтримку та кар’єрну траєкторію, створюючи безпечне середовище для поступової адаптації після служби.

Історія випускника: шлях від фронту до нової професії

«З 2022 року я проходив службу в Збройних силах України. На початку весни 2025-го я перебував у лікарні на реабілітації після важкого поранення. Знаючи, що не зможу продовжувати службу, я одразу подав заявку на участь у програмі Prometheus.

Освітня програма стала для мене тим, що я потребував саме зараз: впевнено влитися в цивільне життя та отримати гідну роботу, що приносить задоволення», —

Максим Утовка, колишній військовослужбовець, випускник програми перекваліфікації Prometheus .

Освіта, яка допомагає повернутися до життя

Prometheus уже понад десять років розвиває освітні програми для військових і ветеранів. Понад 150 000 військових пройшли навчання на курсах платформи — від технічних напрямів до програм професійного розвитку та кар’єрної адаптації.

Програма «Ветеранське коло» продовжує цю місію — допомогти тим, хто захищав Україну, знайти нові можливості та професії у мирному житті.

Партнери програми підтримки ветеранів

Програма «Ветеранське коло» стала можливою завдяки підтримці міжнародних і українських партнерів, які системно інвестують у розвиток освіти та підтримку ветеранів.

Благодійний фонд Nova Ukraine — американська неприбуткова організація, що з 2014 року допомагає Україні через гуманітарні, медичні та освітні проєкти, а також підвищує обізнаність про Україну у світі. Від початку повномасштабного вторгнення Nova Ukraine стала одним із ключових міжнародних партнерів країни.

Завдяки підтримці понад 100 000 донорів організація вже передала допомоги на понад 133 мільйони доларів США та розвиває програми від освіти й підтримки ВПО до розмінування і розвитку громадянського суспільства. Її місія — допомагати українцям долати виклики війни та будувати майбутнє.

Ajax Systems — міжнародна технологічна компанія і найбільший у Європі виробник охоронних систем. Продуктам Ajax довіряють понад 4 мільйони кінцевих користувачів і 290 тисяч PRO-користувачів у більш ніж 180 країнах. Компанія системно підтримує розвиток інженерної освіти в Україні в межах ініціативи Ajax Next.

У співпраці з провідними закладами освіти та партнерами Ajax Systems реалізує навчальні програми, відкриває сучасні лабораторії та забезпечує студентів необхідними ресурсами для практичного навчання.

Мережа «Аврора» — група компаній з прямими іноземними інвестиціями від фонду Horizon Capital. Компанія динамічно розвивається, налічуючи понад 1700 магазинів «Аврора» на території України та понад 60 магазинів Aurora у Румунії.

Мережа «Аврора» активно підтримує соціальні та освітні ініціативи, спрямовані на розвиток українських громад і розширення можливостей для людей у різних регіонах країни.

Прийом заявок триває до 10 листопада 2025 року за посиланням.

У 2025 році до українських вишів вступили понад 19 тисяч ветеранів

За інформацією Міносвіти, у 2025 році до закладів вищої освіти було зараховано 19 259 ветеранів, що на 4,5 тисячі більше, ніж торік. Також кількість дітей учасників бойових дій зросла на 5 тисяч і становить 21 836 осіб.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко під час брифінгу у Медіацентрі «Україна», передає «УП. Життя».

Він також зазначив, що цьогоріч серед вступників зареєстровано 2 643 дитини військовослужбовців, які загинули під час російсько-української війни, а також близько 9500 дітей із тимчасово окупованих територій.

«Не завжди такі вступники проходять на місця державного замовлення. Вони вступають в університет на контракту форму навчання, а університет після цього звертається до Міністерства освіти і науки України щодо виділення для таких дітей додаткових місць державного замовлення. 100% таких запитів погоджують», — додав заступник Микола Трофименко.

В Україні розроблять програми ресоціалізації для ветеранів на пробації

Міністерство юстиції ініціювало розробку системної моделі підтримки під час повернення до цивільного життя для Захисників і Захисниць, які мають бойовий досвід і перебувають під пробаційним наглядом, тобто відбувають покарання без позбавлення волі.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Чиновники обговорили підходи до ресоціалізації таких ветеранів — з урахуванням їхнього психологічного стану, потреб у медичній допомозі та соціальній адаптації. Учасники круглого столу наголосили на необхідності міжвідомчої співпраці та індивідуального підходу до кожного випадку.

За словами заступника Міністра у справах ветеранів України Фархадa Фархадова, мета ініціативи — не покарання, а допомога ветеранам, які опинилися у складних життєвих обставинах, повернутися до повноцінного життя.

«Ми говоримо про тих, хто пройшов війну, але з певних причин опинився у складній життєвій ситуації. Питання не в каральному підході, а в тому, як допомогти людині з бойовим досвідом повернутися до повноцінного життя», — зазначив Фархадов.

Для розроблення комплексних підходів до ресоціалізації ветеранів, які перебувають під пробаційним наглядом, вирішено створити робочу групу при консультативно-експертній раді Державної кримінально-виконавчої служби. До її складу увійдуть представники Міністерства юстиції, Сил оборони, Міністерства у справах ветеранів, громадських організацій та міжнародних партнерів.

Серед запланованих кроків:

  • проведення досліджень соціально-психологічних особливостей ветеранів на пробації;
  • розроблення програм психологічної підтримки для працівників пробації та фахівців-психологів;
  • залучення ветеранських організацій, громад, центрів реабілітації та капеланської служби;
  • запуск пілотного проєкту ресоціалізації на базі Центру підготовки населення до Національного спротиву у Київській області.

Мета ініціативи — створити дієву систему підтримки, яка сприятиме ресоціалізації ветеранів, запобігатиме повторним правопорушенням і забезпечуватиме відчуття гідності та захищеності для тих, хто обороняв державу.

У Києві запровадили міську програму протезування очей та відновлення слуху для ветеранів

Ветерани, які втратили зір або слух унаслідок бойових дій, можуть скористатися міською програмою компенсацій на протезування. Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.

У межах оновленої програми «Підтримка киян – Захисників та Захисниць» передбачено компенсацію витрат на протезування очей та/або слуху для ветеранів з інвалідністю І та ІІ груп. Максимальна сума допомоги — до 1 мільйона гривень.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

У яких випадках передбачена компенсація

Витрати відшкодовуються, якщо послуги з протезування не покриваються державними пакетами медичних гарантій Національної служби здоров’я України.

Хто може скористатися програмою

Право на компенсацію мають ветерани з інвалідністю І та ІІ груп, які проходять лікування у комунальних медичних закладах столиці.

Які документи необхідні

До заяви на компенсацію потрібно додати:

  • витяг із рішення експертної команди про оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФО);
  • висновок про наявність порушення функцій організму, через яке людина не може самостійно пересуватися чи самообслуговуватися та потребує стороннього догляду.

Де отримати консультацію

Консультацію щодо компенсацій і виплат можна отримати:

  • Київ Мілітарі Хаб — вул. Хрещатик, 25 та вул. Хрещатик, 36, тел. 0800 300 633;
  • Департамент соціальної та ветеранської політики — просп. Любомира Гузара, 7, каб. 116, тел. +380 (44) 366-59-40.

«Бугурт Січ» відзначить день народження лицарськими поєдинками та ветеранськими зустрічами

25 жовтня у Києві відбудеться святкування річниці створення ветеранського проєкту «Бугурт Січ» — спільноти, що об’єднує захисників України навколо історичного бойового мистецтва та фізичної реабілітації через спорт. Про це повідомляє команда проєкту.

У програмі — показові бої у сталевих обладунках, лучний турнір, дитяча номінація, командні ігри, демонстрація сюжетних реконструкцій історичних битв і лекція про витоки бугуртного спорту. Також запланована зустріч ветеранської спільноти.

Засновник «Бугурт Січі» Ігор Парфентьєв зазначає, що бугурт став не лише видом спорту, а й ефективним способом психологічної та фізичної реабілітації для військових:

«Бугурт — це не просто спорт, це терапія, яка допомагає відновлювати тіло і дух після важких випробувань».

Організатори обіцяють атмосферу братерства, відваги та взаємопідтримки — і запрошують долучитися всіх, хто цінує традиції та силу спільноти.

Де: Кловський узвіз, 8, Київ
Коли: 25 жовтня, 12:00

В Україні ветеранам оплачуватимуть лікування шрамів та допомагатимуть у боротьбі із залежностями

У Міністерстві у справах ветеранів України введуть нові програми допомоги ветеранам. Вони стосуватимуться тривалого лікування, абілітації (уміння здійснювати самообслуговування – ред.), лікування шрамів та допомоги з подоланням залежностей.

Про це повідомила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

Послугу з тривалого лікування (людям зі спінальними травмами, які знерухомлені, з тяжкими черепно-мозковими травмами) надаватимуть з 2026 року. Оплата буде через Національну службу здоров’я України. Відповідні контракти зможуть підписувати організації, що спроможні надавати тривалу медичну та медсестринську допомогу людям, які втратили здоров’я і потребують тривалого догляду.

Також у Мінветеранів готують постанову про оплату послуг, що стосуються лікування рубців та шрамів.

Окрім цього, у відомстві розпочали роботу над запровадженням експериментального проєкту щодо лікування залежностей у ветеранів війни. Це стосуватиметься усіх видів залежностей. Зокрема ігроманії, комп’ютерних, алкогольних і наркотичних залежностей.

Цьогоріч мають запустити експериментальний проєкт з абілітації ветеранів війни. Йдеться про те, щоб ветерани після медичної реабілітації мали спроможність себе обслуговувати.

Таку послугу вводять окремо, аби за потреби людина могла вчитися «стільки, скільки потрібно для того, щоб відчувати себе комфортно у своєму житті, у своєму новому тілі».

Сюди входитиме, зокрема, і фізична адаптація: як готувати, як прибирати, як застеляти ліжко – побутові навички, які людині, можливо, треба заново освоювати після поранення.

Сьогодні Андрія Жолоба призначили заступником мера Львова з питань ветеранів

44-річного Андрія Жолоба призначили заступником мера Львова з питань ветеранів. За відповідну ухвалу в четвер, 23 жовтня, проголосував 51 депутат міської ради. Мер Андрій Садовий зауважив, що наразі Андрій Жолоб не буде входити до виконавчого комітету. В майбутньому йому буде підпорядковуватись управління з питань ветеранів.

Про це повідомляє місцеве медіа ZAXID.NET.

«Ветерани мають бути там, де ухвалюються рішення. Це велике підсилення для Львова», – прокоментував Андрій Садовий.

Андрій Жолоб – військовий медик, лікар-травматолог і громадський діяч. Із квітня 2024 року він очолює Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій – муніципальній установі, яка надає комплексну допомогу захисникам, ветеранам та їхнім сім’ям. Під час повномасштабної війни Андрій Жолоб майже два роки служив лікарем-командиром медичної роти 46-ї окремої аеромобільної бригади. До мобілізації працював лікарем-травматологом у клінічній лікарні «Львівської залізниці», радіоведучим, діджеєм радіо «Люкс ФМ». Також Андрій Жолоб музикант, лідер панк-рок гурту «Бетон».

Андрій Жолоб зазначив, що покидати музичну діяльність не планує, бо не уявляє свого життя без музики.

«У мене основна позиція після повернення з війська – без музики і без сцени я в житті не здатен на жодну роботу, тому в першу чергу залишуся собою – з панк-роком і сценою», – зазначив Андрій Жолоб.

На Харківщині відкрили центр правової допомоги ветеранам

У Харківській області розпочав роботу Координаційний центр підтримки ветеранів, створений громадською організацією “Спілка ветеранів СОУ” спільно з Чугуївською правозахисною групою. Центр надаватиме безоплатні юридичні консультації, інформаційну підтримку та сприятиме підвищенню обізнаності ветеранів про їхні права і соціальні гарантії.

Про це повідомляє ГО “Спілка ветеранів СОУ”.

Координаційний центр працює у Чугуєві та стане постійним осередком допомоги ветеранам війни та членам їхніх родин. Його діяльність охоплює правову підтримку, інформування про державні програми, соціальні гарантії та зміни у законодавстві, що стосуються захисників України.

У межах проєкту передбачено проведення онлайн-тренінгів для ветеранів і їхніх родин, а також навчання консультантів, які надалі працюватимуть із побратимами у громадах Харківщини.

Для забезпечення доступності підтримки організовуватимуть виїзні консультаційні візити до різних населених пунктів області. Також команда центру щомісяця публікуватиме аналітичний дайджест із актуальною інформацією про зміни у ветеранському законодавстві.

Голова ГО “Спілка ветеранів СОУ” Юрій Корсунов зазначив:

«Реалізація цього проєкту — це наш внесок у формування ефективної системи підтримки ветеранів. Ми прагнемо, щоб якомога більше захисників України та членів їх родини знали, що мають захист, підтримку та можливість звернутися по допомогу. Відкриття Координаційного центру є важливим кроком на цьому шляху».

Ініціатива реалізується за підтримки Національного фонду підтримки демократії (National Endowment for Democracy).

Консультації вже доступні у двох форматах:

  • офлайн — щовівторка та щочетверга з 16:00 до 18:00 у Чугуєві;
  • онлайн — у будні дні з 10:00 до 16:00.

Записатися можна за телефонами 063-827-44-54 або 066-734-72-07, а також через офіційний сайт.
Онлайн-консультації проводяться за номером +380979098050 у робочі години.

До кінця року в Україні стартує проєкт з абілітації ветеранів війни, — Калмикова

В Україні цього року відбудеться запуск експериментального проєкту з абілітації ветеранів війни – програми, яка допомагатиме військовим після медичної реабілітації опановувати навички для самостійного життя.

Про це повідомила міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

“Цей проєкт запуститься в цьому році, ми вже відправили акт на зовнішнє погодження. У цій сфері багато працює громадський сектор, самостійно шукаючи кошти, але це має бути інакше, і ми, як держава, маємо на себе взяти зобов’язання підтримати тих, хто потребує заходів з абілітації. Абілітація – це про набуття людиною спроможності обслуговувати себе після медичної реабілітації. І тому цей проєкт відповідатиме на запит: як людині далі жити, як бути зі своїм тілом, як бути зі своїм побутом”, – сказала міністерка.

За її словами, цю послугу виводять окремо, щоб за потреби людина могла вчитися стільки, скільки потрібно, та відчувати себе комфортно.

“Сюди буде входити, зокрема, і фізична адаптація: як готувати, як прибирати, як застеляти ліжко – це побутові навички, які людині треба заново освоювати після поранення”, – підкреслила Калмикова.

Крім того, вже розпочалася робота над запровадження експериментального проєкту щодо лікування залежностей у ветеранів війни.

“Ми зараз вибудовуємо, як має виглядати ця державна програма, тому що вона повинна включати в себе цілу низку заходів від профілактики і верифікації схильності людини ще на початку служби, закінчуючи елементами лікування, підтримки, допомоги в працевлаштуванні, зайнятості через спорт. Крім того, будуть враховані моделі, що робити, якщо людина через зловживання вже скоїла злочин”, – сказала очільниця Мінветеранів.

Вона зазначила, що проєкт буде спрямований на подолання таких залежностей, як гемблінг, комп’ютерна, алкогольна та наркотична.

Барський театр завершив гастрольне турне виставою «Мартин Боруля» за участю ветеранів

Барський міський художній аматорський театр завершив всеукраїнське турне виставою «Мартин Боруля» за п’єсою Івана Карпенка-Карого. Особливістю колективу є те, що на сцену виходять ветерани російсько-української війни та члени їхніх родин. Проєкт реалізується в межах ініціативи «Реабілітація ветеранів засобами театрального мистецтва», що має на меті соціальну адаптацію та підтримку військових через творчість:

«У червні ми розпочали репетиції вистави «Мартин Боруля». Це нагадувало танці в решеті, адже в колективі — діючі військові: ротації, чергування, виїзди. Але ми змогли зібратися і до першого жовтня показати прем’єру. Наш тур охопив Полтаву, Харків, Вінницю та Чернігів. Це був фінальний етап проєкту, але сама вистава продовжує жити — вона вже у репертуарі театру. Я працюю з ветеранами з 2019 року, і вважаю це великою честю. Без цих людей не було б ні нас, ні нашої мови», — коментує режисерка театру Ірина Дєдова.

Одним із ключових учасників театру є чоловік пані Ірини — Олександр Дєдов — військовослужбовець 70-ї бригади підтримки Збройних сил України, який разом із дружиною стояв біля витоків створення колективу, а зараз займається музичним супроводом і технічним забезпеченням вистав.

Навіть під час служби чоловік не припиняв творчої діяльності — працював дистанційно, створював аудіоматеріали для постановок просто з зони бойових дій. У межах нинішнього проєкту він уперше вийшов на сцену вже як актор:

«З театром я з самого початку, але завжди був за пультом — як звукорежисер. У цьому проєкті вперше спробував себе на сцені. Це стало можливим завдяки підтримці командування, яке розуміє важливість творчої реабілітації. Поєднувати військову службу та театральну діяльність складно — це наряди, чергування, виїзди. Але ми змогли знайти баланс. Навіть під час служби я продовжував допомагати театру дистанційно — створював музику, монтував звук, записував фонограми просто з передової», — ділиться військовий.

Головну роль у виставі «Мартин Боруля» виконав ветеран російсько-української війни Віктор Кімаківський. Він понад двадцять років присвятив військовій службі, проходив її у складі 59-ї, а згодом — 70-ї окремої бригади імені Тараса Григоренка. Після поранення та звільнення за станом здоров’я долучився до театрального колективу Барського міського художнього аматорського театру. Спочатку — як глядач, потім як учасник проєкту, і зрештою — як виконавець головної ролі у постановці за п’єсою Івана Карпенка-Карого:

«Моя дочка займалася театром, вона привела мене, і вже з часом я став частиною колективу. Я зіграв кілька ролей, а потім мене запросили на роль Мартина Борулі. Коли я побачив сценарій, зрозумів, що більшість тексту — це роль самого Мартина. Я подумав, чи зможу я це зробити, але завдяки вірі в мене режисера та директора, ми це змогли реалізувати», — розповідає ветеран.

Серед учасників вистави — ще один військовослужбовець 70-ї окремої бригади підтримки Ілля Хитрюк. У Збройних силах України він служить з 2019 року. Відповідає за комунікацію та інформаційне висвітлення діяльності підрозділу. Саме під час роботи над матеріалом про Барський міський художній аматорський театр Ілля вперше познайомився з колективом. Його запросили спробувати себе на сцені — і ця пропозиція переросла в повноцінну акторську участь у постановці:

«Я військовослужбовець 70-ї окремої бригади підтримки. Якось так сталося, що я був кореспондентом, можна сказати, і вів нашу сторінку. Якось ми знімали матеріал з театром і запитали, чи не хочу я спробувати себе в театрі. Я вирішив спробувати. Мені запропонували дві ролі: одружений і неодружений. Я вибрав неодруженого. І ось так це все вийшло. Я служу з 2019 року. Моя родина військова, і я вирішив піти в армію. До театру я не мав прямого стосунку, хоча в минулому був хореографом. Я виступав на сцені з танцями, але це було давно. Тепер я вже на сцені, і мені дуже сподобалося. Це важкий труд, бо багато хто думає, що достатньо просто сказати кілька слів. Але насправді це великий і складний процес, який потребує багато зусиль і самовіддачі. Я раджу всім військовослужбовцям спробувати себе в театрі, бо це може допомогти, навіть якщо є депресії або ПТСР. Це неймовірний досвід, який дає величезний фідбек», — поділився Ілля Хитрюк.

Серед акторів театру — Сергій Роздольський, ветеран Вінницької територіальної оборони та учасник бойових дій. Колишній військовослужбовець 120-ї бригади розпочав службу в березні 2022 року, а після звільнення повернувся до мирного життя через творчість. Як зізнається сам ветеран, театр став для нього не лише можливістю відкрити нові сторони себе, а й важливою частиною психологічного відновлення:

«Я колишній військовослужбовець 120-ї бригади Вінницької ТРО. Почав службу в 2022 році, у березні. Звільнився у 2025 році за сімейними обставинами, коли зник мій брат. В театр я потрапив ще до цього. Перша вистава була «Фараони», я грав Олекса. Після служби мене запросили до театру. Це мій перший гастрольний тур, і я маю гарні враження. Було важко поєднувати службу і театральну діяльність, але для мене це більше як реабілітація. Подорожі, екскурсії, спілкування з публікою — все це допомогло. Моє завдання — радіти людям і продовжувати працювати в театрі. Планую вдосконалювати свою гру та покращувати себе як актор», — розповідає Сергій Роздольський.

Вистава «Мартин Боруля» стала доказом того, що театр може бути дієвим інструментом реабілітації та підтримки ветеранів. Після завершення гастрольного туру колектив театру продовжує роботу над новими постановками, до участі в яких планує залучати ще більше ветеранів та членів їхніх родин, розвиваючи напрямок культурної реабілітації через театральне мистецтво.