Триває 343 доба російського широкомасштабного вторгнення. Російська федерація продовжує вести повномасштабну збройну агресію проти України. За інформацією пресслужби Генштабу ЗСУ, протягом минулої доби, ворог продовжив активно проводити розвідку, та на окремих напрямках готується до наступу. Незважаючи на великі втрати, рашисти не полишають спроб продовжити наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. (КАРТА).

  На Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках наступальних угруповань противника не виявлено. На полігонах республіки білорусь триває підготовка військ противника.

  НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-342-doba/

  Правозахисна група Human Rights Watch закликала Україну розслідувати звинувачення у тому, що ЗСУ використали тисячі реактивних протипіхотних мін у місті Ізюм та навколо нього, коли російські війська окупували цей район.

  “Схоже, що українські сили широко розкидали наземні міни в районі Ізюму, що призвело до жертв серед цивільного населення і створює постійний ризик”, – сказав Стів Гуз, директор відділу озброєнь Human Rights Watch. “Російські сили неодноразово застосовували протипіхотні міни і робили звірства по всій країні, але це не виправдовує використання Україною цієї забороненої зброї”, – сказав він.

  Правозахисна група, що базується в Нью-Йорку, заявила, що провела дослідження в Ізюмі в період з 19 вересня по 9 жовтня, опитавши понад 100 осіб, у тому числі свідків застосування наземних мін, жертв наземних мін, рятувальників, лікарів та українських саперів.

  “Human Rights Watch задокументувала використання мін ПФМ у дев’яти різних районах міста Ізюм та його околиць та підтвердила 11 жертв серед цивільного населення від цих мін”, – йдеться у повідомленні. “Всі дев’ять районів знаходилися неподалік того місця, де в той час розташовувалися російські збройні сили, що дозволяє припустити, що вони були ціллю”.

http:///putin-proklav-shliakh-do-chlenstva-ukrainy-v-nato-borys-dzhonson/

  Україна взяла до відома Звіт міжнародної неурядової організації Human Rights Watch (HRW), який буде належним чином проаналізований причетними установами України. Так у МЗС відреагували на заклик HRW розслідувати застосування ЗСУ протипіхотних мін.

  У відомстві також нагадали, що згідно з Оттавською конвенцією, Україна знищила вже 3 млн. протипіхотних мін, зокрема запаси надзвичайно небезпечних мін ПОМ-3. Росія, напавши на Україну, активно використовувала та продовжує використовує весь спектр заборонених мін, зокрема особливо небезпечні для цивільних міни ПОМ-3 “Медальйон”.

Варто нагадати, що Україна є учасником Конвенції 1997 року про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва та передачі протипіхотних мін та їх знищення. Росія не є учасником Конвенції та заперечує напади на мирних жителів та скоєння військових злочинів.

НАГАДУЄМО:

http:///avstriia-ta-uhorshchyna-vyrishyly-pidtrymaty-rosiu-i-domovylysia-ne-postachaty-zbroiu-ukraini/

  Треба припинити проводити “червоні лінії” і дати Україні необхідну зброю!, – на цьому наполіг президент Литви Гітанас Науседа.

  “Я бачив багато червоних ліній, які були проведені, і іноді у мене навіть складається враження, що ці червоні лінії проведені не нами, а терористичною державою Росія, яка намагається провести їх через страх і погрози”, – сказав Науседа.

  “Я говорю не тільки про танки. Навіть коли, скажімо, почалася війна, Німеччина спочатку категорично заявила, що буде надсилати лише бронежилети, каски і тому подібне, але не зброю. Але ця “червона лінія” також була пройдена досить давно… Цей Рубікон перейдено!”, – сказав він, маючи на увазі прохання Києва про винищувачі та ракети далекого радіуса дії.

  “Тому що винищувачі і ракети далекого радіуса дії є важливою військовою допомогою, і на цьому вирішальному етапі війни, коли ось-ось станеться переломний момент, життєво важливо, щоб ми діяли без зволікань”, – сказав президент Литви.

НАГАДУЄМО:

http:///avstriia-ta-uhorshchyna-vyrishyly-pidtrymaty-rosiu-i-domovylysia-ne-postachaty-zbroiu-ukraini/

  Під час спільної прес-конференції міністр оборони Австрії Клаудія Таннер та її угорський колега Крістоф Салай-Бобровніцкі заявили, що позиція Австрії та Угорщини щодо війни в Україні однакова – обидві країни вирішили не відправляти зброю у так звану “зону конфлікту”, щоб “запобігти подальшій ескалації”. Про це пише Euractiv.

  Зважаючи на те, що агресія росії проти України сьогодні повністю виключає “нейтральну позицію”, Салай-Бобровніцкі заявив, що Угорщина “буде на боці миру”, надаючи гуманітарну допомогу біженцям, які постраждали від війни. “Тісна співпраця буде найбільш важливою, оскільки”ми живемо в небезпечний час”, – сказав він.

  За словами Таннер, найбільша небезпека полягає в тому, що війна може поширитися на Європу, і це буде не лише звичайна війна, але й взаємодія з гібридною війною та збільшенням міграції в цілому.

  Варто наголосити, що прихильність до росії висловив і голова МЗС Італії Антоніо Таяні, який заявив, що Італія підтримує Україну у боротьбі з російським агресором, але наступальну зброю передавати не буде.

  Варто нагадати, що Угорщину визнали найкорумпованішою країною ЄС. Це випливає зі звіту недержавної міжнародної організації Transparency International.

НАГАДУЄМО:

http:///tymchasovyj-povirenyj-ukrainy-buv-vyklykanyj-na-zustrich-v-mzs-iranu/

У The Washington Post з’явилась стаття колишнього прем’єр-міністр Великобританії Бориса Джонсона. В ній екс-прем’єр закликає Захід визнати головну помилку: якби свого часу з Україною ми були б щирими та відвертими і прийняли її до НАТО, то це відвернуло б війну.

  “Протягом десятиліть ми використовували двозначні дипломатичні заяви на тему НАТО і України — і це закінчилося повною катастрофою. Ми роками говорили українцям, що у нас є політика “відкритих дверей” в НАТО, і що вони мають право “вибирати свою долю”, і що Росія не повинна мати можливості застосувати вето.

  І весь цей час ми сигналізували Москві, що Україна ніколи не потрапить до альянсу — тому що багато членів НАТО просто скористаються своїм вето.

  І чого ми досягли? Результат – найстрашніша війна в Європі за 80 років. Президент Росії Володимир Путін зруйнував незліченну кількість життів, будинків, надій і мрій. Він також знищив найменший привід співчувати йому або жартувати з його параноєю.

  Раніше говорили, що українське населення занадто розділене з питання членства України в НАТО. І до 2014 року це могло мати місце. Подивіться на цифри зараз. Підтримка членства в НАТО в Україні зараз стратосферна — 83%, згідно з одним з останніх опитувань.

  Раніше стверджували, що Україна не має з НАТО спільних військових стандартів. Сьогодні українці швидко опановують і використовують різноманітну найскладнішу техніку з країн НАТО.

  Сьогодні немає абсолютно нічого такого, чого б НАТО могло навчити українців під час ведення війни — насправді є багато того, чого українці могли б навчити нас.

  Одним із головних аргументів була теза про те, що перспектива членства України в НАТО є «провокаційною» для Путіна і для Росії. По правді кажучи, ми ніколи не повинні були зважати на цей аргумент. Ми повинні були наполягати на реальності — що Кремлю нема чого боятися від НАТО, бо це оборонний альянс. Але країни-члени НАТО ухопилися за цей фіктивний аргумент. Зізнаюся, що якийсь час я теж був його прихильником.

  Давайте подивимось, які наслідки мала наша політика “не провокувати Путіна”. Ми пом’якшили пішли росії на застріч на Бухарестському саміті НАТО у 2008 році. Українці дуже хотіли отримати “План дій щодо членства в НАТО” (ПДЧ). Натомість вони отримали кілька теплих слів про можливе членство в НАТО, але без ПДЧ. Путін особисто був присутній на тому саміті і заявив, що дуже задоволений результатом.

  А потім у 2014 році Путін вторгся на Донбас і на Крим зі своїм фірмовим поєднанням відвертої брехні і брутальності. І замість того, щоб належним чином тоді покарати його, ми відповіли політикою божевільного умиротворення.

  Замість того, щоб допомогти українцям викинути російські війська з території України, ми започаткували трагікомічний «нормандський формат», за якого до Росії та України було однакове ставлення, ніби вони однаково винні в ситуації що склалася. І це в той час коли Росія була агресором, а Україна – жертвою.

  Українці опинились у найгіршій ситуації. НАТО використовувало достатньо двозначних фраз про членство України, які Путін використав у своїй пропаганді і почав стверджував, що Росії загрожує оточення.

  А реальність полягала в тому, що НАТО нічого не зробило для захисту України і нічого для просування справи українського членства в Альянсі.

  Якби ви запитали мене до вторгнення Путіна в Україну та коли Україна вступить до НАТО – я б відповів: “Приблизно тоді, коли замерзне пекло, або, як мінімум, років через 10”.

  Якби ви тоді запитали мене, чи будемо ми зараз відправляти в Україну танки “Челленджер”, чи танки “Абрамс”, чи німці зараз будуть посилати танки “Леопард”, – я б подумав, що ви збожеволіли. Так само, як я б подумав, що ви збожеволіли, якби сказали мені, що Путін збирається вторгнутися в Україну.

  Путін не нападав, бо думав, що Україна дійсно збирається вступити до НАТО. Він був переконаний, що це малоймовірно. І він напав на Україну, бо велика кількість фактів вказувала на те, що ми насправді несерйозно ставимося до захисту України. Він напав тому, що хотів відновити стару радянську імперію і вірив, що зможе швидко перемогти.
Якби ми були достатньо сміливими і послідовними, щоб залучити Україну до НАТО – якби ми насправді мали на увазі те, що ми казали, – то ця катастрофа була б відвернена.

  Я знаю, що в деяких європейських столицях цей результат буде здаватися важким для перетравлення. Але цей процес неминучий.

  Заради стабільності та миру зараз потрібна ясність щодо позиції Україні в архітектурі євроатлантичної безпеки. Всі наше ухилення і “двозначні заяви” закінчилося катастрофою.

  Українцям прямо зараз потрібно дати все необхідне, щоб якомога швидше закінчити цю війну. І ми повинні почати процес прийняття України в НАТО, і почати його прямо зараз.

  Було б дуже нерозумно зважати зараз на думку Москви. У них колись була можливість спілкуватись, і їх уважно слухали, до них дослухалися. Врешті-решт вся ця співпраця була знищена бомбами та ракетами Путіна.

The Washington Post

НАГАДУЄМО:

http:///nova-nimetska-realnist-vijna-iaku-ne-vyhraie-rosiia/

http:///chasopys-vijny-341-doba/

  В середині лютого Туреччина проведе газовий саміт, на якому зберуться країни-постачальники газу та європейські країни-споживачі у Стамбулі, заявив у понеділок міністр енергетики Туреччини Фатіх Донмез. Про це пише агентство Reuters.

  За словами міністра енергетики Туреччини, його країна вже має необхідну інфраструктуру та досвід у торгівлі газом. Влада докладає зусиль, щоб Туреччини стала центром, де встановлюються регіональні орієнтовні ціни.

  “Ми об’єднаємо країни-постачальники з Близького Сходу, Середземномор’я, Каспію та Середньої Азії з країнами-споживачами Європи… Наша мета полягає в тому, щоб об’єднати країни-постачальники та країни-споживачі та стати центром торгівлі газом, де встановлюється еталонна ціна на газ”, – сказав Донмез після окремого оголошення про 10-річну газову угоду з Оманом.

  Туреччина, яка має мало нафти та газу, сильно залежить від імпорту газу з Росії, Азербайджану та Ірану, а також від імпорту ЗПГ з Катару, США, Нігерії та Алжиру.

  24 лютого режим путіна втягнув рфію в повномасштабну війну в Україні і за 50 тижнів майже повністю зруйнував всі напрацювання СРСР та рфії у торгівлі газом за останні 70 років.

  Шукаючи “вихід із ситуації”, в жовтні 2022 року путін запропонував створити газовий хаб у Туреччині після вибухів, що пошкодили російський газопровід “Північний потік” у Балтійському морі.

  Газовий саміт намічено провести 14-15 лютого 2023 року в Стамбулі. Якщо Туреччина зможе реалізувати намічене, це буде серйозний виклик як країнам ОПЕК, так і провідним країнам ЄС.

НАГАДУЄМО:

http:///napad-na-posolstvo-azerbajdzhanu-v-irani-ofitsijnyj-teheran-demonstruie-znevahu/

  Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив розробити оновлену систему із закупівель для армії, згідно з якою можна було б дотримуватися балансу між секретністю та публічним контролем. Про це він повідомив у Telegram.

  Раніше Міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що на забезпечення харчуванням військовослужбовців у 2023 році направлено десятки мільярдів гривень і додав, що добовий раціон кожного військовослужбовця цього року становить 145,8 гривень.

  Залишилося лише дізнатися точну суму, виділену на харчування, і поділити її 145,8 гривень – і матимемо точну кількість чисельності ЗСУ. Схоже, що боротьба  з українськими корупціонерами має певний “побічний ефект”.

НАГАДУЄМО:

http:///chasopys-vijny-341-doba/

  Засоби масової інформації повідомили, що тимчасовий повірений України був викликаний на зустріч в МЗС Ірану. Спікер українського зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко прокоментував цю подію на своїй сторінці у facebook.

  “Україна неоднаразово застерігала Іран: наслідки за підтримку агресії проти України будуть набагато масштабніші, ніж вигода від співпраці з Росією. Нам не відома причина вибухів на іранських об‘єктах. Але як каже перська народна мудрість: не роби іншому зла, і собі не нашкодиш”, – написав Спікер українського МЗС.

  У ніч проти 29 січня військові об’єкти Ірану були атаковані невідомими безпілотниками. Керівництво Ірану, в рашистському стилі повідомило, що нічого страшного не відбулося і то, наче тільки “трава загорілась”.

  Після цього відбулося різке погіршення взаємовідносин Ірану з Азербайджаном. Тепер в Тегерані, очевидно, у вибухах збираються звинуватити Україну.

  Радник керівника ВП Михайло Подоляк прокоментував нічні вибухи в Ірані, сказавши про те, що війна “виставляє жорсткі рахунки авторам та співучасникам”.

НАГАДУЄМО:

http:///napad-na-posolstvo-azerbajdzhanu-v-irani-ofitsijnyj-teheran-demonstruie-znevahu/

Портал “Нова: новини ветеранів” пропонує вам ознайомитися з серією статей – “Ветерани: розвінчуємо міфи”.
Міф №1 – Чи всі військові після повернення з фронту переживають ПТСР?

Психіка кожної людини унікальна і може по-різному відреагувати на одну й ту саму подію.

   У близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР, тобто посттравматичний синдром. Цю статистику у березні оприлюднили в Міністерстві охорони здоров’я України. Психологи аналізують – це нормальна реакція українців на постійний стрес через воєнні дії. Найчастіше із посттравматичним розладом стикаються військові, адже смертельна небезпека і перебування у постійній бойовій готовності – їхні щоденні реалії. Але на одну і ту саму подію кожен реагує по-різному, тому є хибним твердження, що нібито всі бійці, які повертаються із фронту, мають ПТСР.

  ПТСР через війну буде в усіх? Українців лякають цією абревіатурою, не пояснюючи, що вона означає. А псевдоексперти ставлять діагнози військовим, мовляв, у кожного, хто був на фронті, є ПТСР. Психологи кажуть – це не так.

  “В середньому говорять, що 70% людей, які пережили травматичні події, зможуть самостійно впоратися або впоратися з підтримкою близьких людей, оточення. І тільки в 30% розвиватиметься ПТСР. 8-12% із цих 30% матимуть серйозні зміни, які потребуватимуть медичного супроводу”, – розповіла психологиня госпіталю ветеранів “Лісова поляна” Тетяна Сіренко.

  Але в українському суспільстві виник міф про те, що нібито всі військові після повернення з фронту переживають посттравматичний синдром. Чимало людей просто не знають, чому і як він може проявитися. Постійна загроза для життя, обстріли і та інші жахи, що переживають військові на війні. І коли повертаються, то можуть стикнутися із ПТСР, що розшифровується як посттравматичний синдром, але не з усіма так трапляється і ось чому.

  “Людям, які не були на війні, здається, що після такого досвіду, його неможливо пережити, зберігши здоровий глузд, психіку і таке інше”, – додала Тетяна Сіренко.

  Але психіка кожної людини унікальна і може по-різному відреагувати на одну й ту саму подію, аналізує психологиня, яка близько восьми років працює з українськими ветеранами. Фахівчиня переконує, що насправді ж ПТСР діагностують у значної меншості людей, які пережили стрес.

  “ПТСР виникає тоді, коли психіка намагається впоратися з травматичними спогадами, травматичним досвідом, але в неї не досить ефективно виходить. ПТСР проявляється чотирма групами симптомів – це нав’язливі, болючі травматичні спогади. Вони можуть називатися інтрузії, флешбеки, можуть бути кошмарні сни”, – запевнила психологиня госпіталю ветеранів “Лісова поляна».

  Фізично вдома, але подумки досі переживає війну. ПТСР – це одна з реакцій на пережиту травму і проявляється поетапно, за декілька місяців. Цей діагноз визначає лише лікар. Що таке посттравматичний синдром, знає військовослужбовець Руслан.

  “Дуже емоційним став, але до цього я ніколи таким не був. Коли повернувся у 2017-му, я навіть усі соцмережі видалив, на 8-9 місяців я взагалі відірвався від світу”, – пригадує військовослужбовець ЗСУ Руслан.

  Після проявів ПТСР Руслан довго намагався адаптуватися до мирного життя і, зрештою, знайшов спосіб бодай якось впоратися з надокучливими симптомами.

  “Допоміг спорт. Він мене дисциплінував, і всі свої емоції, які проявляються, негативні, ти можеш вкладати у спорт”, – пояснив військовослужбовець.

  Руслан розповідає: пережитий стрес під час війни не завжди переростає у посттравматичний синдром. Кожна ситуація унікальна і потребує індивідуального підходу. Найбільше, на його думку, допомагає підтримка рідних. А ще необхідна комплексна реабілітація і тоді можна мінімізувати прояви травми.

  “Кожна людина, незалежно від віку, статі, довоєнного способу життя отримує стресовий розлад під час участі у бойових діях. Але це точно не посттравматичний стресовий розлад, і наскільки ми комплексно підходимо до відновлення, до роботи з усіма, хто повертається з війни, залежить – призведе відсутність такої роботи до такого діагнозу чи не призведе”, – стверджує керівниця проєктів ГО “Простір можливостей”, міністерка у справах ветеранів (2019-2020) Оксана Коляда.

  Хибна думка, що із ПТСР стикаються всі, хто воював, формує викривлене уявлення про ветеранів. Завдання суспільства – допомогти віднайти ресурси, не накладаючи зайвих кліше. Ментальні травми, навпаки, у деяких випадках, каже психолог, можуть дати позитивний поштовх у житті людини.

  “Людина усвідомлює те, що з нею відбулося, відпрацьовує свій травматичний досвід і усвідомлює, яка сила в неї там була в цій травматичній ситуації, яка допомогла їй вижити і направляє цю силу, цю енергію на свій розвиток”, – підсумувала Тетяна Сіренко.

  Матеріал для публікації наданий ГО ” Простір можливостей”.

НАГАДУЄМО: 

http:///suchasna-veteranska-polityka-vymir-peremohy/