Харківська громадська організація «Спілка ветеранів СОУ» звернулася до народного депутата з пропозицією законодавчо закріпити обов’язкове проходження військово-лікарської комісії для всіх військовослужбовців перед звільненням зі служби. Ініціатива спрямована на захист прав демобілізованих та спрощення доступу до ветеранського статусу і соціальних гарантій.
Про це повідомляє Харківська громадська організація «Спілка ветеранів СОУ».
Організація звернулася до народного депутата України, голови підкомітету Верховної Ради з питань соціального захисту військовослужбовців, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей Анатолія Остапенка з проханням підтримати розробку та ухвалення окремого закону. Документ, за задумом ініціаторів, має забезпечити обов’язкове проходження військово-лікарської комісії всіма військовими перед звільненням.
У «Спілці ветеранів СОУ» зазначають, що законодавча ініціатива покликана врегулювати питання медичних обстежень та встановлення причинно-наслідкового зв’язку між станом здоров’я і проходженням військової служби. Це, на думку організації, дозволить уникнути проблем із підтвердженням статусу ветерана, отриманням пільг і державних гарантій, а також сприятиме належному соціальному та медичному захисту демобілізованих.
Окремо в організації наголосили на необхідності включення до майбутнього закону норм про обов’язкову оцінку психічного здоров’я, виявлення ризиків ПТСР і когнітивних порушень, а також створення автоматизованої системи медичного супроводу ветерана.
Крім того, «Спілка ветеранів СОУ» заявила про готовність долучити власний правозахисний та аналітичний ресурс до підготовки матеріалів і співпраці з ветеранськими спільнотами для розробки та реалізації відповідного законопроєкту.
Як повідомили в Уряді, наразі амбулаторну та реабілітаційну допомогу ветеранам в Україні надають 569 медзакладів. Щоденно там проводять 16 тисяс терапевтичних сеансів, і це уп’ятеро більше, ніж 2022 року.
Водночас у цих лікарнях працює вже 11 тисяч фахівців — і це усемеро більше, ніж 2022 року. Разом з тим, як зазначили в уряді, за останні два роки реабілітаційну допомогу отримали понад 718 тисяч пацієнтів.
Реабілітація ветеранів війни в Україні: як відбувається?
Реабілітація – це системний комплекс втручань і вправ, який допомагає людині після хвороби, операції, поранення чи травми якнайповніше повернутися до звичного життя.
І саме тому, розповідають в уряді, окрім лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини, зараз до процесу відновлення за необхідності долучається ціла команда фахівців, зокрема фізичний терапевт, ерготерапевт, логопед, психолог, протезист, терапевт мови та мовлення. Вони разом із пацієнтом розробляють дорожню карту реабілітації, яка і має привести до очікуваного результату.
Залежно від важкості травми ветерани та ветеранки можуть проходити на рік від двох до восьми циклів реабілітації. Один цикл триває два тижні. Водночас держава збільшила час на якісне відновлення для ветеранів і ветеранок із множинними ампутаціями – тепер вони можуть відновлюватися в стаціонарах до 26 циклів на рік. Це дає більше шансів на повну реабілітацію, запевняють урядовці.
Скільки коштує реабілітація для ветеранів в Україні?
Держава надає стаціонарне чи амбулаторне відновлення безкоштовно, і не тільки після поранень і травм, а й після хірургічних втручань, інсульту, інфаркту, лікування онкології. Таку реабілітацію можуть отримати не тільки ветерани та ветеранки, а й будь-який цивільний, незалежно від статі, віку та соціального статусу.
Обрати лікарню для реабілітації можна на сайті Національної служби здоров’я України.
Кабінет Міністрів України ухвалив оновлення державної програми «Власна справа», яка надає гранти на розвиток підприємництва. Мета — зробити підтримку людей і бізнесу більш ефективною, адаптованою до умов воєнного часу. Як наголошує Мінветеранів, ці рішення стали результатом відкритої комунікації уряду з роботодавцями, ветеранською спільнотою та молоддю.
Що змінюється в програмі
✅Більше фінансування. З 1 січня 2026 року зростає сума грантів: ▪️ до 100 тис. грн — без створення робочих місць; ▪️ до 200 тис. грн — за одне робоче місце; ▪️ до 350 тис. грн — за два; ▪️ для молоді 18–25 років — до 200 тис. грн без створення робочих місць.
✅ Розширення категорій учасників. Вперше подати заявку зможуть батьки та повнолітні діти ветеранів і ветеранок. Для них умови такі ж, як і для подружжя: гранти до 500 тис. грн за умови створення робочих місць.
✅ Додатковий захист грантерів. Виконання умов гранту може бути призупинене не лише у разі мобілізації, а й для військовополонених чи зниклих безвісти — до оновлення інформації про статус.
✅ Більше гнучкості для бізнесу. ▪️ передбачена можливість отримати додатковий мікрогрант у разі успішного виконання умов програми; ▪️ до банків-партнерів долучився Сенс Банк — подати заявку можна буде через «Дію», обравши Ощадбанк або Сенс Банк.
📍 Отримати консультацію можна: ▪️ у центрах зайнятості; ▪️ у офісах «Зроблено в Україні»; ▪️ телефоном контакт-центру Державної служби зайнятості — 1518.
У порівнянні з 2020 роком ветерани сьогодні повідомляють про гірший стан ментального здоров’я та більші труднощі з адаптацією до цивільного життя: у 2020 році 62% оцінювали своє ментальне здоров’я як хороше, нині — лише 37%, у 2020 році 56% ветеранів повідомляли, що їм складно повертатися до цивільного життя, а у 2025 році таких 65%. Такі результати дослідження, яке провів IREX in Ukraine у межах Програма реінтеграції ветеранів IREX спільно з Info Sapiens, щоб краще зрозуміти виклики, досвід та потреби захисників і захисниць після 2022 року.
Його результати були презентовані представникам громадських організацій, Мінветеранів, ЦОВВ та іншим стейкхолдерам ветеранської спільноти.
У IREX in Ukraine поділилися ключовими думками й цифрами.
При цьому, як розповіла розповіла Яна Войтовська, керівниця Програми реінтеграції ветеранів, 63% ветеранів і 69% військовослужбовців ніколи не зверталися по психологічну допомогу. Проте запит на такі послуги серед ветеранів формується, а з віком навіть зростає. Найбільш відкриті до психологічної допомоги ветерани з інвалідністю: 38% хотіли б отримати безплатну психологічну підтримку.
“Досвід повернення до цивільного життя більшість ветеранів та ветеранок вважають складним. Але головним чинником, який сприяє поверненню, є саме возз’єднання з родиною. Таку думку висловили 55% ветеранів і 49% військовослужбовців”, — наголосив Kostiantyn Tatarkin, ветеран, радник з питань ветеранів IREX.
Згідно з результатами дослідження, близько 30% ветеранів не знають про свої права на доступні їм послуги з працевлаштування, відкриття бізнесу, матеріальної підтримки та соціальних гарантій. Ті, хто скористався такими послугами, загалом задоволені їхньою якістю. Головним бар’єром залишається надмірна бюрократія.
А майже половина ветеранів не стикаються з серйозними труднощами при працевлаштуванні. Однак серед тих, хто таки мав труднощі, понад третина зіштовхувались з нестачею навичок (28%) або досвіду (26%), фізичними обмеженнями у зв’язку з пораненнями (30%) та упередженим ставленням роботодавців (29%).
Ще один важливий фактор, який вказує на важливості участі родини та близьких задля успішної реінтеграції: переважна більшість ветеранів знаходять роботу через особисті контакти, а не через конкурсний відбір або служби зайнятості: 36% — через родичів, 46% — через знайомих, зокрема з військової служби.
Співак, композитор, переможець популярних телепроєктів “Шанс” і “Голос країни” Павло Табаков створив музику на вірш відомої української поетки Мар’яни Савки. Поезію “Вона не знає молитви” вона написала ще в часи АТО, у 2015-му. Згодом вірш увійшов до поетичної збірки Савки “Оптика Бога”.
“Ці слова миттєво вразили мене, зачепили найпотаємніші струни душі, – розповідає Павло Табаков. – “Вона не знає молитви, / Просто ворушить губами. / І сіється сніг чи порох / На вії, мокрі від сліз. / Просто їй хочеться жити / Поміж людьми й голубами, / Коли на екрані титри / І світ іде під укіс”… – ці рядки настільки пройняли, що, сівши за рояль, я одразу почув музику. Мелодія, попри драматичний розвиток, сповнена оптимізму, надій і віри у щасливий фінал”.
Героями кліпу “Вона не знає молитви”, який відзняв Сергій Князєв, стала реальна пара – Роксоляна та Олександр. Вона – львів’янка, професійна танцівниця. Він – з Кропивницького, військовослужбовець. У 2023-му на Донбасі Сашко отримав важке поранення. Далі були складне лікування, протезування, реабілітація. Перебуваючи на відновленні у Львові, при реабілітаційному центрі Next Step Ukraine від Фонду Revived Soldiers Ukraine, воїн вирішив піти на уроки танців. Так і зустрів кохання свого життя – Роксоляну.
Відтоді пара нерозлучна, хоча й живуть на два міста, адже Олександр повернувся до військової служби у рідному Кропивницькому. Нещодавно освідчився коханій. Весілля панують наступного року. Можливо, першим весільним танцем закоханих тепер стане пісня Павла Табакова “Вона не знає молитви”. Принаймні, у відео Роксоляна та Олександр не просто станцювали, а ще раз прожили перед камерами свою вражаючу історію кохання.
Днями у Києві вперше за 11 років існування Чеченського добровольчого батальйону імені Шейха Мансура відбувся урочистий захід, на якому отримали нагороди бійці та волонтери підрозділу. Батальйон воює пліч-о-пліч з українськими захисниками ще з 2014 року і, за словами командира, продовжує ту саму боротьбу за свободу, яка триває для чеченців вже багато років.
«Одинадцять років — це строк немалий, який ми провели на території України. З 2014 року ми фактично на передовій: були в Маріуполі, потім під Києвом, нині — в Донецькій області. Це не просто перебування, це продовження нашої війни. У дев’яностих ми вже починали боротьбу за незалежність Чечні; зараз ми намагаємося завершити її. Ми ніколи не нападали на росію, вона завжди нападала — і на нас, і на інших. Але тут, в Україні, вони схопили такий шматок, який не зможуть проковтнути. Спільними зусиллями ми повинні перемогти цю війну», — Муслім Чеберлоєвський, командир батальйону імені Шейха Мансура.
На захід 25 жовтня також були запрошені депутати, волонтери, лідери думок, бізнесмени — ті, хто підтримує батальйон іще з перших днів війни. Серед гостей — народний депутат, колишній керівник Служби безпеки України Валентин Наливайченко, який наголосив на особливих історичних зв’язках між українськими й чеченськими добровольцями:
«З перших днів агресії росії вільні чеченські добровольці були поруч із українськими. Особливо тоді, коли в Україні ще не було готових Збройних сил — добровольці пішли першими. Ми підтримуємо вільну Ічкерію, а вільна Ічкерія підтримує Україну. Це вже не просто допомога, це братерство, виборене в боях. Вільні завжди підтримують вільних», — підкреслив Валентин Наливайченко.
Серед запрошених представників парламенту був також заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв, який відзначив історичне значення участі чеченських добровольців у війні проти російської агресії:
«Коли у важкий час для чеченського народу українські добровольці підтримали боротьбу за незалежність Ічкерії, це мало велике значення. Сьогодні чеченські воїни воюють пліч-о-пліч з Україною проти того самого противника — російського імперіалізму. Це спільна боротьба не лише за Україну, а й за майбутнє вільної Ічкерії та інших народів, які прагнуть звільнення», — прокоментував Єгор Чернєв.
Боєць та спікер батальйону Саід Ісаєв служить у підрозділі всі одинадцять років. Він зазначає, що за роки служби бійці опанували нові військові навички та тактики, а отримана від батальйону нагорода є частиною особистого шляху в цій боротьбі:
«Це — продовження війни, яка не закінчена в Чечні. Ми не підбиваємо підсумків і не збираємось зупинятися. Наші воїни навчилися сучасній війні, опанували дрони та інші технології. Отримана мною нагорода — це частина мого шляху, частина боротьби мого народу. Ми воюватимемо доти, поки історична батьківщина, Ічкерія, не стане вільною», — коментує спікер.
Серед бійців батальйону — снайпер Абу Юнус, який перебуває в Україні з 2018 року і з перших днів повномасштабного вторгнення воює у складі підрозділу. У своєму коментарі Абу Юнус говорить про спільність досвіду чеченського та українського народів, які протистоять агресії російської федерації, і відзначає, що українці, з якими він воює пліч-о-пліч, демонструють мужність і стійкість, що викликає повагу серед його побратимів:
«Моя мотивація — віра. Мусульманин завжди повинен стати на захист тих, хто зазнає несправедливості, і бути на боці правди. Правда — на стороні України, на яку напали неспровоковано. Українці показали, що зі злом можна боротися. Я пишаюся тим, що воюю поруч із таким народом», — розповів боєць.
Під час церемонії нагород відзначили і волонтерів, які впродовж багатьох років допомагають батальйону та українським військовим. Один із них — громадський діяч Георгій Джурко. На базі власного бізнесу він організував реабілітаційний простір для військових і членів їхніх родин, де проводять арттерапію, психологічні зустрічі та безкоштовні SPA-дні для дружин і матерів захисників:
«Ми допомагаємо і Збройним силам, і Нацгвардії, і багатьом іншим підрозділам. На базі нашого родинного бізнесу створили програму реабілітації для військових і їхніх родин: це індивідуальні та групові заняття, арттерапія, жіночі SPA-дні для дружин, матерів та сестер захисників. Усе безкоштовно. Ми зростаємо й потребуємо підтримки — кожен, хто має бажання, може долучитись. Ми або єднаємось, або нас знищать. Кожен має бути корисним на своєму місці», — резюмував волонтер.
Одинадцята річниця батальйону імені Шейха Мансура стала не лише вшануванням пройденого шляху, а й підтвердженням незмінної готовності продовжувати боротьбу. Для чеченських добровольців ця війна — продовження власної історії спротиву, а для України — доказ того, що боротьба за свободу об’єднує народи.
Громадська організація «Спілка ветеранів СОУ» разом із «Чугуївською правозахисною групою» подали офіційні запити до Міністерства у справах ветеранів, Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України. Мета — отримати публічну інформацію про хід реалізації експериментального проєкту з надання розширених послуг первинної медичної допомоги ветеранам, який запроваджено постановою Кабміну №140 від 4 лютого 2025 року.
Про це повідомила громадська організація «Спілка ветеранів СОУ».
У запиті організації наголосили на необхідності належного інформування ветеранської спільноти про хід реалізації цього проєкту, адже на практиці багато ветеранів залишаються необізнаними щодо можливостей отримання відповідних послуг. Особливе занепокоєння викликає питання доступу до діагностичних обстежень, таких як МРТ та КТ, лікування хронічних захворювань, а також участі у реабілітаційних програмах для осіб, які зазнали поранень і потребують відновлення після бойових дій.
Також було піднято питання реального обсягу наданих послуг, географії реалізації проєкту, використання бюджетних коштів і наявності інформаційного супроводу для ветеранів. Організації вважають, що прозорість у цій сфері є надзвичайно важливою для забезпечення довіри між державними структурами та ветеранським середовищем.
Заступник голови «Чугуївської правозахисної групи», адвокат Роман Лихачов, пояснив, що запит на публічну інформацію — це ефективний інструмент громадського контролю:
«Ми направили запити до Мінветеранів, МОЗ та НСЗУ щодо результатів реалізації проєкту і витрачених бюджетних коштів. Це дозволить отримати офіційну інформацію, на основі якої можна буде готувати обґрунтовані звернення та пропозиції, а не діяти на припущеннях».
Наразі ГО «Спілка ветеранів СОУ» очікує офіційні відповіді у встановлені законом строки. Після цього планується проведення круглого столу за участі представників міністерств, ветеранських об’єднань і медичних фахівців, щоб обговорити результати реалізації експериментального проєкту та можливі шляхи його вдосконалення.
Кваліфікаційний центр громадської організації «Простір Можливостей» повідомив про відновлення навчання фахівців із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб.
Як йдеться у дописі, наразі у планах організаторів тренінгової програми до кінця року навчити майже 200 фахівців.
«Списки учасників формують Мінветеранів за поданням ОДА. Відповідні листи розіслані», — наголосили у громадській організації «Простір Можливостей».
Так, навчання можуть потрапити ті кандидати,щодо яких громади та комунальні установи офіційно звернулися до ОДА із відповідними пропозиціями.
Як йдеться у дописі, курс триватиме 6 днів офлайн, а потім програму доповнятьонлайн-заходи. Загалом тренінгова програма налічує 150 академічних годин.
За результатами навчання, Кваліфікаційним центром «Простір можливостей» буде підтверджена кваліфікація фахівця із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб та виданий відповідний сертифікат.
Проєкт реалізується ГО «Простір Можливостей» у партнерстві з GIZ Ukraine: Resilient Society та Мінветеранів.
Кабінет Міністрів ухвалив рішення, згідно з яким роботодавці, які працевлаштовують ветеранів на термін не менше року, отримуватимуть компенсацію у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати протягом шести місяців.
Про це повідомила пані прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Посилення підтримки ветеранів. Ветерани отримуватимуть вищу зарплату — до 16 000 грн — під час участі у суспільно корисних роботах. Роботодавці, які беруть ветеранів на роботу щонайменше на рік, отримуватимуть 100% компенсації зарплати протягом шести місяців (але не більше 1,5 мінімальної зарплати)”, — повідомила Свириденко на своєму Telegram-каналі після засідання уряду.
Крім того, зазначила прем’єрка, фахівці з супроводу ветеранів отримають право подавати заяви на отримання статусу безробітного від імені ветерана (за його згодою) та надаватимуть допомогу у поданні документів на гранти, навчання і ваучери.
“Це створює реальні можливості для соціальної адаптації та економічної незалежності захисників”, — додала Юлія Свириденко.
1 листопада у столиці пройде перший ветеранський форум «Ветерани. Бізнес. Економіка» — подія, що об’єднає партнерів, роботодавців, ветеранів і ветеранок, які розвивають українську економіку та створюють зміни разом.
Про це повідомили у Мінветеранів.
Форум стане майданчиком для живого діалогу між державою, бізнесом і ветеранською спільнотою. Учасники говоритимуть про перші результати співпраці, історії успіху, а також про кращі практики ветеранського підприємництва та працевлаштування.
Дата проведення обрана невипадково — саме 1 листопада 2024 року були представлені Принципи бізнесу, дружнього до ветеранів і ветеранок, ініціатива, створена Starlight Media за експертної підтримки Veteran Hub, у партнерстві з Forbes Ukraine та за підтримки Міністерства у справах ветеранів України.
Під час форуму обговорюватимуть:
результати першого року спільноти підписантів Принципів;
ефективні моделі ветеранського підприємництва, працевлаштування та корпоративної соціальної відповідальності;
механізми державної підтримки ветеранських бізнесів;
роль бізнесу у відновленні країни через створення можливостей для Захисників і Захисниць.
Серед спікерів — керівники великих компаній, ветерани та ветеранки, які започаткували власні успішні бізнеси, народні депутати, а також представники міністерств і відомств.
У програмі форуму:
панельні дискусії про можливості для ветеранського бізнесу, працевлаштування та державну політику;
public talk «Успішне працевлаштування» — реальні історії адаптації ветеранів у цивільному житті;
презентація дослідження «Покращення кар’єрних шляхів та адаптація українських ветеранів до цивільного працевлаштування»;
networking-зона для знайомств і партнерств між ветеранами-підприємцями.
Захід відбудеться 1 листопада 2025 року в Києві. Адресу проведення повідомлять учасникам, які пройдуть попередню реєстрацію. Реєстрація відкрита до 18:00 31 жовтня за посиланням.
