Індустріальний районний суд Харкова визнав винним чоловіка, який у серпні 2025 року напав на 22-річного ветерана ЗСУ, поранив його гумовими кулями та побив. Нападнику призначили 4 роки 6 місяців ув’язнення.
За даними Харківської обласної прокуратури, інцидент стався 3 серпня 2025 року біля будинку на вулиці 92-ї Бригади. Під час конфлікту чоловік дістав пістолет із гумовими кулями та вистрілив у ветерана, після чого продовжив бити потерпілого руками й ногами, намагався його придушити.
Жертвою нападу став 22-річний військовослужбовець, який під час бойових дій втратив ногу та користується протезом.
Правоохоронці затримали нападника того ж дня. Чоловік визнав провину, щиро розкаявся та попросив вибачення у потерпілого. Ветеран відмовився від цивільного позову, зазначивши, що матеріальні та моральні збитки відшкодовано.
Суд врахував ці обставини як пом’якшувальні. Інших обтяжуючих обставин встановлено не було.
Індустріальний районний суд призначив чоловіку 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Строк на подання апеляції ще триває.
Компанія A-HR.pro запустила навчальний курс «Рекрутинг з нуля», який поєднує базові теоретичні знання, практичні завдання та стажування. Це соціальна освітня ініціатива, розроблена для початківців і тих, хто хоче розвинути навички роботи з людьми, комунікації та аналітики. Програма дає можливість отримати нову професію, а для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб передбачені безкоштовні місця.
Упродовж 2,5 тижнів учасники дізнаються, як побудований процес рекрутингу — від аналізу вакансій і пошуку кандидатів до проведення інтерв’ю та взаємодії з роботодавцями. Завершується навчання створенням власного фінального проєкту та можливістю пройти стажування в A-HR.pro або компаніях-партнерах.
Модулі курсу:
вступ до професії та самодіагностика навичок;
аналіз вакансії та формування портретів кандидатів;
технології пошуку та комунікація з кандидатами;
проведення інтерв’ю та робота із замовниками;
аналітика, KPI рекрутера та робота зі складними кейсами.
Соціальна складова ініціативи — підтримка ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Частину місць компанія надає безкоштовно, щоб допомогти людям знайти нову професію, відчути впевненість і зробити крок до кар’єрного розвитку.
Команда A-HR.pro також запрошує партнерів, готових поділитися практичним досвідом, провести гостьові лекції або прийняти випускників курсу на стажування.
Головне про курс:
Старт курсу: 11 листопада 2025 року
Тривалість: 2,5 тижні
Формат: онлайн
Вартість: 3 900 грн (безкоштовно для ветеранів і ВПО)
Незалежний «Дикий театр» завершив пілотний курс освітнього проєкту для ветеранів, чинних військовослужбовців та членів їхніх родин “Школа світла”. Протягом двох місяців учасники освоювали три цехові професії: художник зі світла, відеограф, монтажер звуку.
Навчання відбувалося в офлайн та онлайн форматах. Викладали фахівці з різних театрів: світло – Руслан Березовий (Театр Заньковецької), роботу з відеопроекцією – Олександр Безверхий (Театр на Печерську), звук в театрі – саунд-дизайнерка Медведюк Ганна (Працювала в київському ТЮГу, зараз в Театрі Заньковецької), Гордієнко Ігор (Національний театр Франка).
“Навчання пройшло досить продуктивно. Найкраще спрацювали саме практичні заняття, бо в цій професії найважливіше мати “набиті” руки. Працювати з військовими і ветеранами було комфортно, в першу чергу тому, що ці люди прийшли добровільно (вкотре) і мали бажання навчитися. Тому я розумів, що бажання вони мають і виявляли його дуже сильно. Я отримав задоволення і величезний досвід від школи” – розповідає викладач Руслан Березовий
“Школа світла” включала онлайн та офлайн навчання, теоретичні лекції, практичні заняття, та перегляд вистав. В межах Школи було створено освітні онлайн програми за трьома напрямками: відео, світло, звук, а з 6-го листопада ці матеріали виклали у відкритий доступ.
“Пілотний курс школи показав, що на театральну освіту є запит. Дехто з учасників продовжує проходити практичні заняття, приходить на перегляд вистав після закінчення курсу. Ми плануємо в подальшому робити набори учнів. Зараз же надаємо доступ до ввідних курсів усім охочим”, — розповіла координаторка Ярослави Кравченко.
Переглянути уроки можна на YouTube-каналі “Дикого театру” за посиланнями:
Представники ветеранської спільноти 6 листопада взяли участь у круглому столі, присвяченому формуванню наглядових рад закладів охорони здоров’я. Постанова Кабміну № 1221, яка передбачає цю процедуру, з’явилася майже два роки тому – 21 листопада 2023 року.
– Ініціатором виконання постанови стала Громадська рада ХОВА, – розповідає заступник голови Сергій Усов. – У круглому столі взяли участь представники Харківської обласної ради та Харківської міської ради й вони завірили, що жодних перешкод щодо формування наглядових ради з їхнього боку не буде.
Найближчим часом процес формування буде розпочатий і за два місяці, тобто до нового року, наглядові ради будуть сформовані й розпочнуть виконувати свої повноваження.
Показовим моментом у формуванні наглядових рад є те, що в них мають бути представлені ветерани російсько-української війни.
– Наша організація підтримала ініціативу Громадської ради ХОВА, – говорить голова Ради «Спілки ветеранів СОУ» Юрій Корсунов, – бо ми вже давно зверталися до органів влади з вимогою покращення медичного обслуговування ветеранів. Не можна допускати, щоб люди, що повертаються з фронту з важкими пораненнями й каліцтвами, вимушені отримувати ліки й послуги за власні кошти. Це в той час, коли звітують про державні програми, про велику кількість гуманітарної допомоги саме на оздоровлення учасників бойових дій. Сподіваємося, що наглядові ради дозволять вирішити таку проблему, завдяки прозорості й відкритості діяльності медичних закладів міста й області.
Також Корсунов зазначив, що ГО «Спілка ветеранів СОУ», разом з іншими ветеранськими організаціями, вже формують списки кандидатів на включення своїх представників до наглядових рад. Серед ветеранів достатньо військових лікарів із досвідом і фахом, щоб робота громадських об’єднань стала корисною і продуктивною.
З початку повномасштабного вторгнення держава підтримала майже 4 тисячі ветеранських бізнесів, а також має успіхи у питанні працевлаштування захисників, що повернулися з фронту. За словами очільниці Мінвету Наталії Калмикової, 13 тисяч ветеранів вже перекваліфіковані, ще 10 тисяч — працевлаштовані. Крім того, загалом за поточний рік у підприємництво та зайнятість ветеранів було інвестовано понад 2 мільярди гривень.
Про це міністерка повідомила під час форуму «Ветерани. Бізнес. Економіка», передає Укрінформ.
За словами міністерки, Україна вже у перші місяці повномасштабного вторгнення почала системно будувати ветеранську політику, впроваджувати програми підтримок та створювати грантові програми.
Калмикова також навела результати ініціатив для ветеранського бізнесу.
За її словами, найактивнішими регіонами підтримки ветеранського бізнесу стали Львівська (₴223 мільйони), Київська (₴199 мільйонів), Івано-Франківська (₴138 мільйонів), Полтавська (₴167 мільйонів) та Хмельницька (₴99 мільйонів) області.
Вона також наголосила, що майже половина ветеранів, які започаткували власну справу, працюють у сфері виробництва.
«48,8% ветеранських бізнесів – це виробництво. Це про створення доданої вартості, про економічну стійкість і розвиток України», – підкреслила Калмикова.
Водночас популярними є сфера послуг (22,6%), харчова промисловість (11,2%), мистецтво, розваги, навчання, освіта, туризм (6,8%), медицина та косметологія (3,7%), поліграфія та контент (2,6%), логістика (2,0%), тваринництво та ветеринарія (1,5%), торгівля (0,9%).
1 грудня у Львові розпочинається навчальна програма «Школа стійкості для ветеранського бізнесу», створена та реалізовується Бізнес-школою УКУ у партнерстві з Ukraine–Moldova American Enterprise Fund. Програма передбачає десять місяців інтенсивного розвитку для власників бізнесів, заснованих ветеранами, їхніми родинами, а також сім’ями загиблих, зниклих безвісти чи полонених захисників і захисниць.
Її головна мета — підвищити економічну стійкість та конкурентоспроможність України через розвиток ветеранського підприємництва, сформувати спільноту підприємців ветеранського бізнесу, які створюють робочі місця, розвивають громади та підтримують одне одного на шляху до зростання.
Що передбачає навчання для ветеранів
Програма триватиме з грудня 2025 до вересня 2026 року в офлайн і онлайн форматах. Учасників очікують три навчальні модулі у Львові, вісім місяців менторської підтримки та три експертні дорадчі ради, під час яких підприємці зможуть отримати незалежний аналіз свого бізнесу й поради щодо масштабування та розвитку.
Серед тем — вплив бізнесу на громади, фінансове планування, вихід на міжнародні ринки, відповідальне лідерство та сталий розвиток. Окремий модуль присвячений міжнародним продажам — його проведе консультант Дмитро Швець, засновник Start Global і волонтер ініціативи Do Business With Ukrainians.
Спеціальним гостем першого модуля стане Андрій Жолоб, керівник Львівського центру надання послуг учасникам бойових дій, який поділиться досвідом співпраці між місцевими громадами та ветеранськими ініціативами.
За результатами дорадчих рад по 2 представники кожного бізнесу-учасника продовжать навчання на програмах управлінського розвитку Бізнес-школи УКУ, щоб підсилити свої компетенції у сфері фінансів, маркетингу чи менеджменту.
Хто може долучитися до навчання для ветеранів
До участі запрошують представників малого та середнього бізнесу, створеного ветеранами та ветеранками, членами їхніх родин, сім’ями загиблих, зниклих безвісти чи полонених захисників і захисниць, а також ветеранів(-ок) ДСНС та сім’ї загиблих рятувальників.
Перевагу під час відбору отримають підприємці, які вже здобули грантову підтримку через програми «Власна справа» Міністерства економіки, Фонд розвитку підприємництва, Український венчурний фонд соціальної сфери або Фонд ветеранів України.
Зголоситися можна до 16 листопада 2025 року, заповнивши анкету за посиланням. Членський внесок для учасника — 6 000 грн.
Контактна особа для запитань: Ірина Паслась, менеджерка напрямку управлінських програм Бізнес-школи УКУ (ipaslas@ucu.edu.ua).
Довідково
Бізнес-школа Українського католицького університету — це школа з європейськими цінностями та підходами, яка розвиває відкриту й відповідальну бізнес-спільноту в Україні вже більше 17 років. Ukraine–Moldova American Enterprise Fund (UMAEF) — інвестиційний фонд, заснований урядом США для підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку підприємництва та громадянського суспільства в Україні й Молдові.
Хто хоч щось знає про «Ветеранський центр Полтави» чи звертався туди за допомогою, той звичайно чув про його керівника Артема Ліфрідова. Артем створював цей центр, підбирав команду однодумців, об’єднував ветеранську спільноту міста. А влітку надійшла нова інформація: Ліфрідов звільнився й став займатися власною справою в галузі громадського харчування.
Так з’явився, як кажуть журналісти, інформаційний привід для того, щоб відвідати ветерана-підприємця та поговорити про його життєвий шлях від захисту України, через державну службу, до власного бізнесу.
В історичному центрі міста, між Краєзнавчим музеєм і пам’ятником Івану Мазепі, на вулиці Соборності, 2, під вивіскою «PRO Галушки» знаходиться затишне приміщення. Тут можна замовити й скуштувати авторські галушки з тигровими креветками, полтавські галушки з соусом карбонара й в’яленими томатами, галушки з хамоном і пармезаном, із білими грибами й сиром фета та ще багато різних галушок.
Однак нас, більше за галушки, цікавила особистість керівника закладу Артема Ліфрідова. А він влаштував теплий прийом, пригостив стравами й разом організували приємну розмову, яка й стала основою для цієї публікації.
СПОЧАТКУ БУЛА МРІЯ
Ідея бізнесу виникла під час служби в умовах воєнного часу й жорстоких боїв на виживання. 63 бригада, в якій служив Артем на посаді помічника гранатометника, дислокувалася на Закарпатті й відповідно там була велика кількість місцевих мешканців.
– В окопах був час поговорити про їжу, – розповів підприємець. – Хлопці говорили про свої традиційні страви, ті ж крумплі, бограч, банош. А я розказав про галушки. І з подивом дізнався, що більшість із них не те, що ніколи не куштували цієї страви, а й не чули про її існування. І ми домовилися, що коли я звільнюся, то обов’язково нагодую всіх галушками.
Однак Артему довелося звільнитися раніше, ніж планувалося. У бою під Херсоном, поблизу Чорнобаївки він отримав тяжке поранення. Тяжке наскільки, що лікарям, щоб врятувати бійця, довелося робити трепанацію. Потім були – реабілітація, ВЛК, резервний батальйон і врешті-решт списання з військової служби…
Бізнес, як такий, не був чимось новим для Артема. Біля десяти років він займався власною мережею магазинів, свого часу мав сервіс правильного харчування. І коли постало питання, чим слід зайнятися після служби, відповідь була однозначна: чимось суто полтавським. Тобто галушками.
ВЕТЕРАНСЬКИЙ ЦЕНТР
Але на шляху до здійснення мрії неочікувано виникла державна служба. Йому зателефонували з Міської ради й запропонували створити «Ветеранський центр Полтави». Створити, що називається, з нуля!
– Не зважаючи на бізнесовий досвід, я спочатку поняття не мав, яким має бути цей центр. А ще зіткнувся зі значним протистоянням, оскільки Полтава завжди була місцем сили для кацапської культури. І відповідно є велика кількість адептів «руського міра» на всіх рівнях влади, які продовжують підтримувати «дружбу братскіх народов». Тому довелося багато працювати, щоб зібрати ідейну команду, створити й запустити діяльність закладу. А паралельно ще й започаткувати Управління ветеранської політики.
Запитів про допомогу від ветеранів було дуже багато. Левову частину діяльності забирало оформлення необхідних документів. Недосконале законодавство, наявність значної кількості юридичних нюансів – це те, з чим довелося зіткнутися Артему на службі. Період у півтора року на посаді керівника найбільше запам’ятався запитами до військових частин, державних органів, місцевого самоврядування. Організовували проведення навчання з отримання грантів, підписання меморандумів із військовими підрозділами та цивільними організаціями, співпрацю з ветеранською спільнотою…
Усе створене продовжує й далі функціонувати, але вже без нього. Артем Ліфрідов вирішив займатися чимось своїм. Втілювати в життя власну мрію про галушки.
ЩОБ ТРАДИЦІЙНО ТА СУЧАСНО…
Була бізнес-ідея, було розуміння того, що й як слід робити. Було небагато власних грошей, залучили грантові кошти. Відкриття закладу «Pro Галушки» у березні поточного року відбувалося в тестовому режимі, на яке прийшли близькі люди, друзі, знайомі…
– Приємно, що тепер до нас приїжджають з інших міст, із того ж Харкова чи Сум, розповідають, що бачили нас в соціальних мережах і хочуть скуштувати дійсно полтавських галушок. Чому дійсно? Зараз у Полтаві є кілька закладів, де галушки роблять пампушкою, а начинку кладуть усередину. На Полтавщині ніколи так не готували! Подивіться на пам’ятник на Івановій горі! Для себе ми визначили, що галушки – це душа Полтави. Готуємо їх за старовинними рецептами, але з сучасною інтерпретацією.
Так напередодні свята Хелловіну страва була не традиційного білого, а чорного кольору. Такого ефекту їй надало чорнило каракатиці. І це не єдина відмінність від подібних точок харчування, які знаходяться в Полтаві. На відміну від закладів ресторанного типу, стріт-фуд має кілька переваг: нижча ціна при використанні дорогих інгредієнтів – хамони, креветки, пармезан; швидкість замовлення до десяти хвилин і нічого не готується завчасно.
Але найголовніше – це ветеранський бізнес! Тому всі військові, ветерани та учасники бойових дій мають 20 % знижки на всі без виключення страви. Для них завжди є підвішені порції, оплачені попередніми відвідувачами. Це, на думку Ліфрідова, одна з форм вироблення в байдужого суспільства поваги до захисників. У закладі завжди проводяться збори коштів для 116 полтавської бригади.
Артем згадує такий випадок:
– Якось заїхала до нас мама військовослужбовця, який після поранення знаходився в госпіталі в Одесі. Вона замовила галушки для всієї палати, в якій лежав її син. А ми, в свою чергу, подвоїли це замовлення й передали з нею для інших палат, у яких знаходилися захисники.
ВЕТЕРАНИ НА ЗАХИСТІ ЕКОНОМІКИ
Сьогодні Артем виношує ще одну ідею – створення франшизи на основі свого стріт-фуду. Зробити просту, доступну й дешеву модель власної справи для інших ветеранів. До цього Ліфрідова наштовхнули кілька випадків, свідком яких він був. Хлопці з війни поверталися з грошима, причому мали значні суми. Але минало кілька місяців, максимум півроку й у них уже нічого не було. Це свідчить про фінансову неграмотність, невміння розпоряджатися коштами. Тому франшиза має стати інструментом входження у власний бізнес.
– Причому все можна робити не за власні, а грантові кошти. Сьогодні у ветеранів для цього є маса можливостей. А в результаті будемо мати – реалізовану людину, робочі місця для побратимів і розвиватимемо економіку країни. Окрім назви й торгової марки, ми будемо пропонувати обладнання, рецептурні карти, стандартизацію всіх процесів, починаючи від ведення документації й закінчуючи постачанням сировини.
– Окрім того, що ми розвиваємо ветеранський бізнес, це ще й сімейна справа, – додає дружина Артема Ксенія Дендеря. – Тому поняття «це – твоє, а це – моє» в нас не існує. Як розпорядниця, я керую переважно внутрішніми процесами – постачанням продуктів, роботою з персоналом. Команда складається з кількох чоловік, серед яких ветеран, дружина й донька ветерана…
Але страва, яку згадували ще Котляревський і Гоголь, має таку властивість, що про неї не слід довго розповідати. Її треба спочатку пробувати, а потім їсти так, щоб за вухами лящало. Тому гостинні господарі Першого полтавського стріт-фуду «PRO Галушки» завжди раді бачити вас у себе. А ви вже самі маєте скласти враження про справжню, традиційну й прадавню українську страву…
Алла КОСИХ
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
В Україні стартував VI етап відбору кандидатів на посаду фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. який триватиме до 30 листопада по всій Україні (окрім тимчасово окупованих територій України та територій, на яких ведуться активні бойові дії). Подати заявку можуть усі охочі, зробити це можна онлайн через портал е-Ветеран.
Хто такі фахівці з супроводу ветеранів?
Це люди, які супроводжують ветерана на всіх етапах адаптації:
допомагають з оформленням документів, пільг і соціальних виплат;
консультують щодо медичного забезпечення, реабілітації та працевлаштування;
сприяють у започаткуванні власної справи;
підтримують у питаннях соціальної та культурної реінтеграції.
«Ми — не просто консультанти. Ми — постійна контактна особа, до якої ветеран може звернутися з будь-яким питанням. І якщо ми не знаємо відповіді — знайдемо її», — розповіла Олена Авербах, фахівчиня з супроводу у Київ Мілітарі Хаб.
Перевагу надаватимуть кандидатам, котрі мають досвід у соціальній сфері, психології, реабілітації чи суміжній галузі. Крім того, необхідно розуміти потреби та виклики ветеранів, вміти будувати ефективну та довірливу комунікацію, мати високу емоційну стійкість і емпатію.
П’ятеро героїв документальної стрічки «Друге дихання» – ветерани, які отримали важкі поранення в боях за Україну, зійшли на вершину найвищої гори Африки, довівши незламність українського духу та готовність долати майже недосяжні вершини.
Показ фільму відбувся в середу в Посольстві Франції у Вашингтоні за підтримки Посольства України в США, передає кореспондент Укрінформу.
Четверо героїв картини мають досвід ампутацій та користуються протезами, й попри це кидають виклик найвищій вершині Африканського континенту. Серед них – Роман «Добряк» Колесник, Владислав «Шатя» Шатіло, Михайло «Грізлі» Матвіїв та Олександр «Рагнар» Міхов. Разом з ними складний маршрут долає й Ольга «Висота» Єгорова, яка також мала осколкові поранення на фронті. Саме через її сприйняття та емоції глядач здебільшого бачить весь процес підготовки та сходження українських ветеранів на Кіліманджаро з усіма фізичними та психологічними випробуваннями.
«Ідея фільму полягала насамперед у тому, щоб надихнути військових, які повертаються в цивільне життя після важких поранень, таких як ампутація, знайти для себе друге дихання», – сказала в коментарі Укрінформу режисерка стрічки Марія Кондакова.
Водночас, за її словами фільм спрямований на цивільне суспільство, де звичайні люди не завжди знають як краще звернутися до ветеранів, які зазнали важких поранень з ампутаціями. Адже часто люди соромляться, дехто боїться, деякі жінки плачуть, бо в такий спосіб висловлюють свої співчуття.
«Але наші герої показують своїм прикладом, що вони більше за все не хочуть, щоб їх жаліли. Вони – воїни, захисники, і гарно було би просто підійти до них і подякувати за те, що вони зробили», – зауважила режисерка.
Вона підкреслила, що вважає свою картину не стільки документальним кіно, скільки реальною життєвою історією, бо естетика фільму є здебільшого художньою.
«Нам більше хотілося показати Україну в барвах, у яких ми її бачимо – сучасну, класну. Я хотіла показати хлопців та дівчину – героїв стрічки – привабливими, які мають родини й живуть повноцінне життя», – зазначила Кондакова.
Посол України в США Ольга Стефанішина, зі свого боку, звернула увагу в коментарі агентству, що важливо розповідати про незламність українських захисників американцям, які продовжують підтримувати нашу країну. Вона підкреслила, що Сполучені Штати – це осередок свободи й демократії. Крім того, за її словами, звідси сьогодні спрямовується зброя на захист України.
«Для мене дуже важливо, щоб американці змогли побачити, що таке справжній дух свободи й чому важлива їхня підтримка. Цей фільм показує, що наші українці – попри те, що втратили ноги – продовжили боротися, і цей дух вони принесли на вершину Кіліманджаро», – підкреслила посол.
Вона додала, що це стало можливим також завдяки підтримці з боку американського народу.
Стрічка «Друге дихання» демонструватиметься цього тижня в Нью-Йорку, після чого її показ пройде у великих містах багатьох інших країн.
17 листопада о 13:00 у Києві відбудеться публічний захід, присвячений презентації Білої книги та моделі проєкту Закону України «Про Систему переходу від служби у секторі безпеки і оборони до цивільного життя». Під час заходу передбачено обговорення ключових положень законопроєкту, механізмів міжвідомчої взаємодії та можливих пропозицій від учасників.
Про це повідомляє Тарас Тарасенко, народний депутат України, член комітету соціальної політики Верховної Ради України.
За результатами останніх досліджень, понад 66% військових стикаються з труднощами під час повернення до мирного життя, тому розробка законодавчого підґрунтя для їхньої підтримки є критично важливою. впевнений Тарас Тарасенко.
“Ми написали проєкт Закону який встановить чіткі, ефективні, логічні правила забезпечення процесу шляху військового, який перебуває в процесі звільнення і повертається додому. Також готуємо фундамент підтримки військовослужбовцям при демобілізації”, – наголошує нардеп.
Деталі події
До участі запрошені:
Міністри оборони, охорони здоров’я та соціальної політики України;
ветерани, військовослужбовці, представники ветеранських та громадських організацій;
міжнародні експерти з США, Великої Британії та Ізраїлю.
Подію проводить проєкт «Ветерани — шлях додому» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ГО «УКРАЇНА 2.0», ГО «Офіс відновлення та розвитку», ГО «Ти сам собі КРАЇНА», Тернопільської обласної профспілки учасників бойових дій та військовослужбовців і Всеукраїнської профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій.
Експертну підтримку надають партнерка та адвокатка АО «SETES» Олена Смоляк, амбасадорка БФ «ПАНТЕОНХ» Анна Литвин, а також адвокат ТОВ «Цитадель Лоєрс» Віталій Рубан.
Формат участі та реєстрація
З огляду на обмежену кількість місць у залі, захід проходитиме у змішаному форматі — офлайн та онлайн.
Дата: 17 листопада, 13:00 Місце: м. Київ Реєстрація за посиланням.
