Сьогодні ми відзначаємо День Гідності та Свободи – свято, яке нагадує про найважливіші цінності нашого народу: силу духу, мужність і відданість своїй країні. Гідність і свобода завжди об’єднували українців і давали силу боротися за власне майбутнє, всупереч усім викликам.
Для ветеранів і всіх, хто відстоював мир і незалежність, цей день особливий. Помаранчева революція навчила нас єдності та взаємопідтримки, а Революція Гідності показала світу, що українці готові стояти за демократію, свободу і правду. Кожен ваш подвиг – від мирних протестів до фронтових дій – є проявом тієї гідності, яка формує націю.
Сьогодні, у час повномасштабної війни, ці цінності стають ще важливішими. Наша спільна відповідальність – берегти свободу, відстоювати незалежність і передавати цю силу наступним поколінням.
Редакція щиро вітає всіх ветеранів та українців із Днем Гідності та Свободи. Ваш приклад надихає, ваша мужність робить Україну вільною і гідною.
В Івано-Франківську відбудеться спеціальний перформативний воркшоп для ветеранів, діючих військових, ветеранок та їхніх рідних. Це інтерактивна подія, де учасники через діалог, просторовий малюнок, інсценування та тілесні практики зможуть опрацювати особисті та колективні переживання, накопичені за роки служби та боротьби.
Просторовий малюнок поєднує графічні нотатки, лінії, рух тіла, слова та символи. Це не художня техніка, а спосіб мислення на папері, який допомагає виносити на поверхню переживання та образи без формулювань. Метод представить художниця Дарія Кузьмич, яка спеціалізується на темах відновлення після травматичного досвіду та суб’єктивного сприйняття часу.
Тереза Яковина та Матіас Шоніян застосують методики усвідомленої участі з проєкту Greenhouse (Теплиця): керовану медитацію, дихальні вправи, активне слухання, вокальні техніки та роботу з історіями. Це дозволяє учасникам повністю зануритися у процес і відчути взаємодію з простором та іншими учасниками.
«Формат воркшопу не передбачає створення наперед визначеного твору. Результат виникає у взаємодії між учасниками та простором», — кажуть організатори.
Подія проходитиме у два етапи:
21–26 листопада, 18:00–21:00 — закритий воркшоп для роботи з особистими та колективними образами;
27–29 листопада, 19:00–22:00 — публічні презентації у форматі перформативного простору з відкритою взаємодією для відвідувачів.
Локація: Івано-Франківськ, Українське товариство глухих, вул. Січових стрільців, 28.
У столиці затверджено нові порядки надання додаткових пільг і матеріальної допомоги киянам – Захисникам та Захисницям України та членам їхніх родин, зокрема ВПО. Ця допомога спрямована на підтримку військовослужбовців, ветеранів і ветеранок, які продовжують навчання, потребують відпочинку, отримали поранення або повернулися з полону.
Про це повідомив директор Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА Максим Бученко.
«Ми робимо все можливе, щоб посилити підтримку наших Захисників і Захисниць та створити для них більше можливостей у повсякденному житті. Тому розширили перелік додаткових пільг, аби військові могли продовжувати освіту, відпочивати разом із родиною, отримувати належну фінансову підтримку в разі поранення або після повернення з полону. Ці рішення – конкретні кроки столиці назустріч тим, хто щодня ризикує своїм життям заради країни. І ми працюємо над тим, щоб вони й надалі отримували гідну допомогу та сервісну підтримку», – наголосив Максим Бученко.
Зокрема, за його словами, передбачені:
компенсація до 25 000 грн частини вартості навчання за успішно завершений академічний рік;
компенсації до 12 000 грн на особу за проживання в готелях, санаторіях, будинках відпочинку з харчуванням в Україні, за автобусні тури вихідного дня Україною;
одноразова матеріальна допомога в розмірі 45 000 грн тим, хто отримав поранення, травми, контузії або каліцтво в зоні бойових дій під час безпосередньої участі у бойових діях (у разі повторних поранень є можливість повторного звернення);
одноразова матеріальна допомога в розмірі 45 000 грн для тих, хто перебував у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах.
Ці види допомоги надаватимуть за рахунок бюджету Києва в межах міської цільової програми «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України» на 2023–2027 роки.
Подати відповідні заяви на допомогу можна в Центрі комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ Мілітарі Хаб»: вул. Хрещатик, 25; вул. Хрещатик, 36. Консультація за телефоном: 0-800-300-633.
Ветеран із Київської області Руслан Сумін 13 листопада здобув бронзову медаль на турнірі параатлетів у межах XVII чемпіонату світу з джиу-джитсу серед усіх вікових категорій (17th Abu Dhabi World Professional Jiu-Jitsu Championship) в Абу-Дабі (ОАЕ).
У змаганнях з пара джиу-джитсу виступили десятеро українських ветеранів та військовослужбовців з ампутаціями. Участь наших спортсменів у міжнародному турнірі стала можливою завдяки підтримці Міністерства у справах ветеранів України.
Конкуренцію українським параатлетам склали спортсмени з понад десяти країн світу. В результаті ветеранська збірна України здобула шість нагород: дві золоті, дві срібні та дві бронзові медалі. У Міністерстві у справах ветеранів наголосили, що «кожна медаль і виступ — це результат наполегливих тренувань, відданості спорту та внутрішньої сили, завдяки якій наші ветерани повертають у своє життя рух, підтримку й спортивний азарт».
На татамі представник Київщини Руслан Сумін зустрівся з володарями чорного та пурпурового поясів. Попри сильну конкуренцію та травму, отриману ще під час першої сутички, ветеран виборов бронзу чемпіонату світу.
На п’єдесталі пошани Сумін підняв прапор Богуславської громади та знамено своєї 71-ої окремої єгерської бригади десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
«Своїми тренуваннями та виступами хочу показати побратимам, які пережили важкі поранення із ампутаціями кінцівок, що життя продовжується, що через спорт можна не лише відновлюватися, а й демонструвати всьому світу незламність української нації. Також у мене з’явилася мета: згодом організувати в нашій громаді для ветеранів тренування з цього бойового мистецтва, адже під час тренувань ти не лише фізично працюєш, а й вчишся концентруватися, тактично міркувати та володіти своєю свідомістю. Ти повертаєшся до життя…», — сказав Руслан Сумін.
У Рівному розпочав роботу безкоштовний правовий центр для військовослужбовців, ветеранів АТО/ООС, сімей загиблих Захисників, переселенців та усіх, хто постраждав від російської агресії. Проєкт реалізується громадською організацією «Захист Держави».
Фахівці центру надають консультації з широкого кола питань:
Оформлення статусів (учасника бойових дій, внутрішньо переміщеної особи, члена сім’ї загиблого Захисника).
Отримання соціальних виплат, пільг та компенсацій.
Вирішення житлових та майнових проблем.
Питання працевлаштування.
Правовий супровід у складі документів для державних установ та оскарженні їх рішень (у тому числі рішень ВЛК).
Центр знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 3. Запис на прийом відбувається за телефоном 068 967 06 80. Графік роботи: щодня з 9:00 до 18:00.
Війна змінює все – тіло, свідомість, життя. Коли військові повертаються додому, їх чекає не лише зустріч із родиною, а й порожнеча, бюрократія та нерозуміння. Як зробити так, щоб шлях від фронту до цивільного життя не був стрибком у невідомість, а реальним супроводом, підтримкою та шансом почати нове життя?
Саме про це говорили на презентації Білої книги та моделі законопроєкту «Про систему переходу від служби в секторі оборони до цивільного життя». Презентація відбулася 17 листопада в конференц-залі готелю «Русь» у Києві.
ІСТОРІЯ ВИЖИВАННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ
Військовий Дмитро Харчук, голова ГС «Рух ветеранів України» в Тернопільській області, переніс 18 операцій після важкого поранення. Його історія – найемоційніша на панелі. Дмитро говорив про три етапи: евакуацію, лікування і порожнечу. «Шансів вижити у мене майже не було. Мене врятували побратими. Не система, не план, не медичні протоколи – а люди, які ризикуючи життям, витягували мене з-під обстрілу», – згадує він.
Далі був тривалий ланцюг евакуації: стабпункт, Дніпро, госпіталь у Львові, лікарі в Тернополі. Три місяці повної нерухомості. «До мене за чотири місяці не подзвонив навіть командир. Не тому, що він поганий, просто наші стосунки на війні – одне, а в лікарні – зовсім інше. І ти починаєш думати: а я взагалі для когось ще існую? Але приїхали побратими – і стало легше», – розповідає Дмитро.
Він підкреслює: немає універсальної моделі повернення. Хтось знаходить опору в родині, хтось – у роботі, хтось – у побратимстві. Головне – не залишатися в тиші та мати кому довіряти.
Це яскравий приклад того, як перехід від війни до цивільного життя виглядає в реальності: без плану, без механізмів, лише з людською підтримкою.
ВЧИМОСЯ У СВІТУ
В Україні нині понад 1,2 млн військових пройшли через бойові дії. Повернення їх додому – масштабний соціальний виклик. З урахуванням родин – дружин, чоловіків, дітей, батьків – потреба в системній підтримці може сягнути 5 мільйонів людей.
Світові практики показують: комплексна система переходу працює, якщо охоплює все – від психологічної допомоги до працевлаштування, безкоштовного житла та освіти. В Ізраїлі, США, Канаді, Великій Британії та Литві створені єдині маршрути ветерана. Психолог, юрист, соціальний працівник і держава працюють як команда, супроводжуючи людину від моменту поранення чи рішення залишити службу до повноцінного життя в мирному середовищі.
В Україні такого комплексного підходу ще немає, і саме це намагається змінити новий законопроєкт. Народний депутат Тарас Тарасенко наголосив: «Ми маємо створити систему, яка реально тримає людину, коли вона повертається з фронту. Це не декларація, а обов’язок держави!»
РЕАЛІЇ ТА ЦИФРИ
Голова БФ «Наше право» Юрій Федоренко розповів про трирічний соціальний експеримент за постановою КМУ № 1050, який дозволив оцінити реальні проблеми військових після повернення. Благодійні фонди, що отримали доступ до військових частин, стали першим каналом довіри. «Понад 80 % проблем військових і їхніх родин типові, і кейс-менеджмент виявився найефективнішим інструментом. В одному місті знайшли рішення – і воно почало працювати в інших громадах», – зазначив він.
Але є й інша сторона: система часто не працює. Юрій навів приклад ВЛК: в Україні лише 600 нейрохірургів і це на потреби – 240 тисяч військових. Навіть за ідеального сценарію, огляд всіх військових займе понад 7,5 місяця. Черги до офтальмологів – ще одне болюче місце. «Держава має так само активно повертати людей додому, як вона активно забирає на фронт», – підкреслив Федоренко.
НОВІ ПРАКТИКИ Й РЕФОРМИ
Полковник Володимир Петухов, начальник управління реінтеграційних заходів Генерального Штабу, пояснив, що служби супроводу у ЗСУ лише почали працювати. «Новостворені служби отримали інструменти взаємодії з громадами. Ветерани повертаються не в окремий світ, а в конкретні міста, села, де має бути підтримка – і де її часто немає», – сказав Петухов. Особливий акцент він зробив на військових, що повернулися з полону: понад 2 500 людей за рік. Їх супроводжують у всьому – від побутових питань до документів, від медичної допомоги до безкоштовного житла.
Реформа передбачає комплексний підхід: повне медичне та психологічне обстеження до звільнення, оформлення пенсії, працевлаштування, житло та соціальну інтеграцію. Ці обов’язки може виконувати служба супроводу у ЗСУ. Законопроєкт планують внести на розгляд парламенту на початку наступного року.
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА
Психологиня Юлія Башлакова з громадської організації «Інститут Людинознавства» розповіла, що моральна травма в Україні масова. «Війна поруч, на тій самій землі, куди повертаються військові. Це не тільки фізичні поранення – це загибель побратимів, злочинні накази, керівництво, яке буває віддаленим від фронту. Ці речі не зникають після демобілізації – вони стають частиною життя», – каже вона.
Згадує й про родини: «Партнери не завжди витримують. Хтось не може прийняти нову поведінку, страхи чи агресію, хтось – темп змін. І військовий може залишитися сам у колі цивільних, де ніхто не розуміє, з чим він живе».
Башлакова вказала на важливість формування в майбутньому нових навичок, отримання освіти та на роль університетів: «Там є простір, люди, групи розвитку, нові колективи. Там є майбутнє – і це те, чого бракує ветеранам після війни».
БІЛА КНИГА
Юристка Юлія Коваленко, яка представляє ГО «Ukraine 2.0» зазначила: сьогодні в Україні є турбота про військових, але немає системи турботи. «Є фрагменти, ініціативи, окремі люди, які витягують функції держави, але немає цілісної маршрутизації. Держава має сказати кожному військовому: я тебе бачу, я тебе чую, я тебе тримаю», – сказала вона.
Намагаючись вирішити проблему, народний депутат Тарас Тарасенко ініціював створення Білої книги: «Це перший комплексний документ, що описує цілісну систему підтримки ветеранів та їхніх сімей на всіх етапах повернення».
Біла книга та законопроєкт пропонують чіткий маршрут:
– повноцінне медичне та психологічне обстеження до звільнення;
– оформлення документів про пенсію;
– супровід у реінтеграції та пошук роботи й безкоштовного житла;
– визначення ролі кожного органу влади, громади та недержавних надавачів послуг;
– увага до сімей ветеранів як ключового елемента успішної адаптації.
Прийняття закону передбачає реальні кроки для зменшення соціальної напруги, повернення ветеранів в економіку та відновлення людського капіталу.
Відчуття справедливості, втрати побратимів, внутрішній біль – це виклик, з яким ветерани житимуть усе життя. Публічна дискусія показала: держава може і повинна навчитися підтримувати людину, коли вона повертається додому.
«Ветерани повертаються щодня. Ми вже запізнюємося», – підсумував Дмитро Харчук. І справді: законопроєкт, Біла книга та співпраця держави, громад, міжнародних партнерів і ветеранських організацій – шанс створити нарешті справжню, діючу систему, яка допоможе повернути життя в його людську форму.
Анастасія БОЙЧЕНКО
Проєкт здійснюється за підтримки National Endowment for Democracy (NED)
Громадська організація «Спілка ветеранів Сил Оборони України» направила офіційне звернення до Міністра оборони України Дениса Шмигаля щодо необхідності проведення консультацій із ветеранською спільнотою під час підготовки нових типів військових контрактів.
У зверненні організація зазначає: нові контракти, які анонсував Міноборони, мають визначити фіксований строк служби, порядок звільнення, систему відпусток та інші умови проходження служби. Це рішення істотно вплине на права військових та ветеранів, тому потребує обов’язкового врахування позиції громадських організацій.
Про це повідомили на офіційному сайті ГО «Спілка ветеранів Сил Оборони України».
«Участь громадськості у формуванні державної політики гарантує Конституція, тож підготовка таких документів має супроводжуватися відкритими консультаціями», — йдеться у зверненні.
«Спілка ветеранів СОУ» пропонує Міністерству оборони організувати зустріч за участі представників МОУ, Генерального штабу та ветеранських організацій, які працюють у сфері захисту прав військовослужбовців.
До консультацій пропонують долучити:
ГО «Спілка ветеранів СОУ»
ГО «Інтенція»
ГО «Центр правових рішень»
ГО «Жіночий ветеранський рух»
ГО «Чугуївська правозахисна група»
Організація наголошує: участь цих об’єднань дозволить сформувати збалансовані рішення та забезпечити дотримання гарантій для Захисників України.
У «Спілці ветеранів СОУ» заявили, що готові до подальшої конструктивної роботи та чекають офіційної реакції від Міністерства оборони.
Повний текст звернення доступний на сайті організації та нижче в офіційному листі.
З 30 по 7 грудня цього року в Києві відбудуться адаптивні спортивні змагання для ветеранів та ветеранок, які отримали поранення, травми чи захворювання під час служби у Силах оборони України. Очікується участь понад 400 ветеранів та ветеранок з усіх регіонів України. Вони змагатимуться у 9 адаптивних видах спорту.
Зокрема: баскетбол на кріслах колісних, регбі на кріслах колісних, волейбол сидячи, стрільба з лука, веслування на тренажері, лазер-ран, паверліфтинг, велоспорт, плавання.
Про це повідомляє Ветеранський відділ Повернись Живим у соцмережах.
Змагання почнуться 30 листопада в Міжнародному виставковому центрі, біля станції метро Лівобережна, і проходитимуть щодня до 7 грудня.
Організаторами виступлять Центр ініціатив Повернись живим та Міністерство у справах ветеранів.
У Хмельницькому відбулась чергова публічна зустріч, присвячена розробці Програми комплексної підтримки ветеранів та їхніх родин. Ініціатором громадського обговорення виступив комунальний заклад «Ветеранський простір» Хмельницької міської ради.
Команда закладу активно переймає досвід інших громад України та працює безпосередньо з цільовими аудиторіями. Це дозволяє охопити якнайбільший спектр підтримки для тих, хто захищав і захищає країну, а також для їхніх родин. До обговорення долучились представники структурних підрозділів міської ради, ветерани, члени їх родин та представники громадських організацій та місцевого бізнесу.
У межах програми розробляли пропозиції по трьох ключових блоках:
Блок №1. Медичне забезпечення та реабілітація.
Цей блок передбачає заходи, спрямовані на медичну підтримку ветеранів та ефективну реабілітацію після травм і бойових дій.
Блок №2. Соціально-економічна реінтеграція.
Тут обговорювались механізми підтримки ветеранів у працевлаштуванні, професійному навчанні, підприємництві та соціальній адаптації.
Блок №3. Повага, Подяка та Пошана – принципи формування нової історичної пам’яті.
Цей блок охоплює заходи, які сприяють визнанню внеску ветеранів у захист країни, формуванню історичної пам’яті та громадської підтримки родин загиблих захисників.
По кожному з блоків працювали ті, хто безпосередньо зацікавлений у розвитку цієї теми: ветерани, члени їхніх родин, а також представники структурних підрозділів міської ради, які вже впроваджують відповідні практики на місцях. Така співпраця забезпечує фахові та практично важливі рішення, які враховують реальні потреби громади.
Програма охоплює підтримку всіх цільових аудиторій ветеранської політики:
– ветерани та військовослужбовці,
– родини учасників бойових дій,
– родини зниклих безвісти військовослужбовців та військовополонених,
– члени сімей загиблих/померлих захисників України.
Комплексна місцева програма підтримки ветеранів — це стратегічний документ, який визначає механізми соціальної, психологічної, освітньої, медичної та економічної допомоги ветеранам та їхнім родинам на рівні громади.
«Наразі напрацьовані пропозиції проходять аналіз фахівців, після чого їх узагальнять і подадуть на затвердження. Такий підхід гарантує системність, ефективність та реальну підтримку тих, хто захищав країну», – підсумувала директорка Ветеранського простору Катерина Луцик.
Команда «Юридичного порадника для ВПО» створила зручний і безкоштовний чат-бот, у якому можна знайти відповіді на питання про виплати, компенсації, освіту, перетин кордону та інші важливі теми. Нещодавно сервіс розширили, до нього додали розділ для ветеранів і ветеранок, а також їхніх родин.
Щоб знайти відповідну інформацію, користувачам необхідно в головному меню обрати «Основні питання», а потім – пункт «Допомога ветеранам». Після цього відкриється перелік тематичних категорій:
· Статуси – інформація щодо отримання статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї ветерана війни тощо. · Грошова допомога – дані про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі чи поранення, інші разові виплати та виплати при звільненні зі служби. · Пенсія / Соцдопомога – відомості про види та розмір військових пенсій, супровід ветерана, державну соціальну допомогу, допомогу на поховання, психологічну підтримку. · Пільги та гарантії – інформація про житлові, комунальні, освітні, земельні, транспортні пільги, а також питання оподаткування, обслуговування та занять спортом. · Медична допомога – відомості щодо отримання безоплатних ліків, засобів реабілітації, зубопротезування, медичного обстеження, лікування та проходження ЕКОПФО. · Трудові питання – роз’яснення з працевлаштування, трудових гарантій, оплати лікарняних, професійної адаптації, отримання ваучера на навчання та грантів. · Меморалізація – питання іменування об’єктів на честь загиблих, державних нагород, захисту місць поховань та гідності. · Поширені питання. · Корисні контакти.
Чат-бот доступний для безкоштовного самостійного пошуку інформації цілодобово. Його можна знайти в зручному месенджері за посиланнями:
Якщо після ознайомлення з інформацією в боті залишилися питання, користувачі можуть скористатися кнопкою «Зв’язок з юристом» для консультації з фахівцями. Юристи працюють у будні дні з 8:00 до 21:00.
Розділ реалізовано в межах проєкту «Інклюзивні мережі захисту в Україні» (IPNU), що фінансується організацією Swiss Solidarity, співфінансується Solidar Suisse Ukraine та реалізується Благодійним фондом «Право на захист».
