У Музеї сучасної російсько-української війни в Дніпрі відкрилася перша персональна виставка ветерана Миколи Філонова. Ще два роки тому після тяжкого поранення під Кліщіївкою він не міг ходити та майже не рухав правою рукою. Сьогодні його роботи представлені на виставці, яка також стала завершальним етапом зйомок документального фільму «Татові кольори».
Микола розповідає, що до війни ніколи не займався живописом. Хоч і працював маляром, професійного досвіду художника не мав. Малювати він почав під час реабілітації після 16 операцій. За словами ветерана, перший крок до нового захоплення допомогла зробити його 11-річна донька Влада. Спочатку вони разом складали картини з мозаїки, потім розмальовували картини за номерами. Згодом Микола створив свою першу авторську роботу.
Сьогодні донька допомагає батькові з новими ідеями, а сам художник черпає натхнення з фільмів і творчості українських митців. Якщо створює копії чужих робіт, то завжди попередньо отримує дозвіл авторів.
За словами Миколи, він не обмежує себе одним стилем і постійно експериментує з техніками, текстурами та акриловими фарбами. На виставці представлені 19 картин, а загалом за останні два роки ветеран написав уже понад 50 робіт.
Однією з найважливіших для себе він називає картину із зображенням автомата, оповитого трояндами. За словами художника, вона символізує те, що людина, яка пройшла війну, назавжди залишається пов’язаною зі своїм бойовим досвідом.

До війська Микола Філонов пішов добровольцем після початку повномасштабного вторгнення. Перед цим разом із друзями допомагав облаштовувати укриття. Військового досвіду він не мав. Спочатку чоловік понад рік служив у підрозділі, а потім добровільно перейшов до штурмової роти. Поранення отримав під Кліщіївкою, після чого майже рік проходив лікування в лікарні Чернівців.

Мати ветерана Людмила згадує, що саме під час реабілітації донька Влада буквально вкладала пензлик у руку батька та підтримувала його, коли щось не виходило. Сьогодні, дивлячись на виставку сина, вона каже, що відчуває одночасно гордість і радість.
Виставка стала частиною документального фільму «Татові кольори», режисеркою якого є Катерина Стрельченко. За її словами, стрічка розповідає не лише про самого ветерана, а й про всю його родину та шлях повернення до мирного життя через творчість. Режисерка зазначає, що під час роботи над фільмом команда відмовилася від класичного формату інтерв’ю й зробила акцент на живих моментах із життя родини. Прем’єру документальної стрічки планують презентувати у вересні, а виставка картин Миколи Філонова триватиме щонайменше тиждень.