З території білорусі виведено всю російську авіацію і переважну частину особвового складу- залишилося близько 2100 військових зс рф. Таким чином, авіаційне угруповання регіонального угруповання військ білорусі та росії (РУВ) перестало існувати та виведено майже весь контингент РУВ, повідомила в п’ятницю моніторингова група “Беларускі Гаюн”. Це сталося ще 5 серпня”, – ідеться в повідомленні.
Як зазначено, з аеродрому «Мачулищі» на аеродром «Сєща» (Брянська обл.) на росію відправилось 11 вертольотів (4 од. Мі-8 і 7 од. Мі-24) пкс рф; з аеродрому «Барановичі» в рф вилетіли 9 винищувачів Су-34 і Су-30СМ пкс рф.
“Більша частина вертольотів і літаків, які вилетіли, перебувала на білорусі з початку січня 2023 року, і, отже, авіаційний компонент РУВ у білорусі перестав існувати. На 1 вересня в білорусі залишався тільки один штурмовик Су-25 пкс рф, який прилетів у «Мачулищі» 25 липня, а 31 серпня перебазувався на аеродром «Ліда»”, – сказано в повідомленні.
Також, за даними «Беларускі Гаюн», у липні-серпні відбулося значне зменшення чисельності російських військових, які були введені у білорусь. “Було ліквідовано польові табори вс рф на полігонах: «Обуз-Лесновський», «Лепельський» та «Осиповицький», а військові, що там перебували та були у складі РУВ, відбули до рф і це була не ротація”, – йдеться в повідомленні.
“Отже, станом на 1 вересня «Беларускі Гаюн» оцінює кількість російських військових, які перебувають у білорусі, у близько 2100 осіб, а зі складу РУВ — 0”, – зазначили в моніторинговій групі.
Військовослужбовці Сил ТрО та Державної прикордонної служби України (ДПСУ) провели спільні навчання. Головним завданням було подолання психологічної смуги перешкод, не реагувати на вибухи, постріли та чітко виконувати бойові завдання. Аби перемогти ворога, спочатку потрібно отримати перемогу над собою та своїми страхами.
«Проходять смугу, можна сказати, в перший раз, легко вона їм не дається. Є деякі перешкоди, які в принципі проходять швидко – це зруйновані ділянки мостів. Ми їм трохи це ускладнимо і буде «веселіше» в наступні рази», – зазначає Сергій Демчук, командир одного з батальйонів Сил територіальної оборони.
Тренуються як досвідчені військові, так і солдати-строковики. «Пройшли смугу перешкод. Найважчою, мабуть, була евакуація пораненого. Помилки визначили, над ними будемо працювати», – каже прикордонник Дмитро. «На полі бою дуже багато відволікаючих факторів. Бійці повинні слухати тільки свого командира. У командира має бути беззаперечний авторитет», – говорить Дмитро, військовослужбовець Сил ТрО.
Триває 662 доба війни. Продовжуються важкі бої у Серебрянському лісництві та біля Синьківки. В районі Новоєгорівки триває головна битва за висоту 190.8. ЗСУ продовжили тіснити ворога в районі Кліщіївки та мали успіх біля Андріївки. Нак Авдіївському напрямку в результаті наступальних дій рашстів було відкинуто з півночної частини Опитного. Але ворожа артилерія не дала ЗСУ закріпитися в самому селі.
ЗСУ мали частковий успіх біля Новодонецького. За попередньою інформацію рашистам вдалося повернути контроль над лісовим масивом, що біля Приютного. Біля Роботиного ЗСУ мають успіх, але їм потрібно там ще закріпитися. Біля Новопрокопівки та Вербового тривають важкі бої.
ЗСУ можуть прорвати решту ліній оборони рф до кінця року, вважають в розвідці США.«Їхній прорив через другий оборонний пояс зараз насправді досить значний», – директор аналітичного відділу розвідки США
Як відомо, ще у пам’ятному 2014 році – на початку АТО, була запроваджена програма першочергового отримання учасниками бойових дій земельних наділів. За період 2014-2022 рік цією програмою встигли скористуватися більше 200 тисяч ветеранів російсько-української війни.
Але починаючи з лютого 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення РФ, ця програма була призупинена.
Не можна, стверджують можновладці в центрі й на місцях, приватизувати землю під час воєнного стану, оголошеного в країні! І це при тому, що все більше і більше ветеранів після поранень та захворювань повертаються до мирного життя – й звертаються до відповідних органів, розраховуючи за справедливістю отримати землю, яку вони й захистили.
На жаль, силою прийнятих законів та постанов, ця можливість зараз для них заблокована.
Тому народний депутат України Сергій Рудик, заступник голови Комітету з питань аграрної та земельної політики подав до Верховної Ради законопроєкт, що має достатньо довгу назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності».
Ось така новина, яка, на перший погляд, дуже мало про що говорить. Особливо, коли не знати, хто такий Сергій Рудик.
На відміну від народних депутатів, які зараз знаходяться в Києві й їздять під час війни на відомі міжнародні курорти, винаходять схеми присвоєння державних коштів чи взагалі звалили за кордон і оголошені в розшук, Сергій знаходиться на фронті. А у вільний час, якщо такий випадає, він пише проєкти законів і подає їх до Верховної Ради.
А тепер щодо самого законопроєкту. Щодо нього Сергій на своїй сторінці у Фейсбуці зазначає:
– Товариство, а ви в курсі, що вже 18 місяців наші військові не можуть отримати земельні наділи сільськогосподарського призначення, посилаючись на воєнний стан? Ніби в 2014-му не було війни! Із початком повномасштабного вторгнення орків механізм виділення земельних ділянок для учасників бойових дій, з незрозумілих для мене і для всіх військових причин, заблокували. А після прийняття в липні закону про оренду земель державної власності на конкурсних засадах – можуть і не поновити. Адже земель, які могли б отримати військові, просто не залишиться фізично.
До сказаного Сергієм слід додати, що в лютому 2022 року, перед початком повномасштабного вторгнення, була маса військових, які не могли отримати землю, починаючи з 2014-го. Так, з 2014 до 2022-го! Протягом восьми років людей, які воювали, та родин, що втратили рідних, не змогли забезпечити законними двома гектарами! А з лютого 2022-го взагалі заблокували право на приватизацію!
– Я пропоную простий і реальний механізм – продовжує депутат, – закріпити за військовими до 20 % ділянок у резервному фонді державних і комунальних земель, і, що не менш важливо, розблокувати процес передачі їх у власність ще під час дії воєнного стану. Іншого реального (наголошую – саме реального!) механізму просто не існує!
Свою думку щодо ситуації з земельними наділами озвучив Руслан Агібалов, депутат Харківської міської ради та голова ГО «Спілка інвалідів-ветеранів АТО «Непереможні»:
– Шановні депутати, ви маєте пам’ятати, що знаходитеся в тилу. І це завдяки воїнам, які перебувають на передовій та є або в найближчому майбутньому стануть ветеранами! Тому депутатський корпус, як Верховної ради, так і місцевих громад, не має права зволікати й повинен якомога швидше та продуктивніше розглядати питання забезпечення ветеранів і землею, й житлом та іншою необхідною допомогою. Кількість поранених, покалічених воїнів уже на сьогоднішній день – величезна! Але війна триває й завтра їх буде в рази більше! І обов’язок держави й територіальних громад підтримувати їх на законодавчому та виконавчому рівнях. Депутати, які з різних причин не потрапили на фронт, повинні продемонструвати, що вони не відсиджуються в теплих кріслах за спинами солдат, а дбають про тих, хто зі зброєю в руках відстоює не лише незалежність, я й факт існування України!..
Проблемну ситуацію, що склалася з оформленням ветеранами земельних ділянок під час війни, прокоментував і підполковник Петро Вітушко, командир з одного штурмових батальйонів, який воює на сході країни, та голова спілки «Національне об’єднання ветеранів війни»:
– Звичайно, що під час активних бойових дій усі питання соціального захисту ветеранів в очах суспільства відходять на другий план. Але маю наголосити, що ветерани не залишаться на війні, багато з них обов’язково повернуться додому. А держава повинна дбати про них уже зараз, приймаючи необхідні законопроєкти, запроваджуючи нові соціальні програми. Можливість безоплатного оформлення земельної ділянки – один із найбільш показових моментів, в якому суспільство й конкретні громади демонструють, що вони піклуються про ветеранів. Адже саме бійці боронять цю землю й, як не крути, а земля ця по праву належить їм та їхнім дітям! Сільське господарство й польові роботи є логічними й зрозумілими кожному українцю. Тому земельна ділянка в післявоєнному майбутньому має перетворювати ветеранів і членів родин загиблих героїв на успішних фермерів!..
Спілка ветеранів АТО закликає народних депутатів пам’ятати свої передвиборчі обіцянки! Не забувати, що учасники бойових дій мають пріоритет над іншими категоріями громадян в отриманні земельних наділів!
А до всіх свідомих громадян багатостраждальної України ветерани звертаються з проханням: долучитися до підписання законопроєкту, поданого Сергієм Рудиком!
Номер картки проєкту в СЕДО – 1305372.
Останній день приєднання – п’ятниця, 8 вересня, включно.
Дев’ять із десяти українських військовополонених зазнали катувань, погрози сексуального насильства або інші форми жорстокого поводження. Про це заявив Генеральний прокурор України Андрій Костін, пише УНН з посиланням на сторінку посадовця в Х (Twitter).
“На всіх визволених територіях ми знаходимо свідчення цих жахіть. Лише в Херсонській області зафіксовано 11 катівень. У Харківській області розслідується майже 100 випадків катувань, у яких встановлено понад 700 постраждалих. Подібну картину ми бачимо і в інших деокупованих регіонах”, – повідомив Костін.
На зустрічі зі спеціальною доповідачкою ООН з питань катувань, доктором Еліс Джил Едвардс генпрокурор зазначив, що за останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуального насильства або інші форми жорстокого поводження.
Костін зауважив, що наразі ідентифіковано 156 підозрюваних – військових зс рф та представників окупаційної влади, щодо 114 з них до суду скеровано обвинувальні акти. Ще 35 осіб засуджено за катування та жорстоке поводження як воєнні злочини.
“Агресор використовує тортури і як зброю війни, і як метод знищення української ідентичності в умовах окупації… Встановлено понад 160 осіб, які постраждали там від рук російських катів. Тисячі інших все ще залишаються в російському полоні”, – сказав генпрокурор.
Він наголосив, що світова спільнота “має об’єднатися”, щоб домогтися звільнення військовополонених, “зруйнувати російську машину тортур і забезпечити покарання кожного з її учасників”.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов 22 серпня заявив, що Україна, втретє у світовій історії, оголошує про створення змішаних медичних комісій для обміну полоненими.
Під час саміту в Бухаресті асоційованими партнерами “Тримор’я” стали Україна та Молдова, а Греція отримала статус повноправного члена групи країн “Ініціатива трьох морів”. Про це повідомило Польське радіо.
“Ініціатива трьох морів” відома також як “Балто-Адріато-Чорноморська ініціатива“. До її складу входять 12 країн Європейського Союзу, що мають вихід до Балтійського, Адріатичного і Чорного морів.
“Ми вирішили розширити асоційованих країн, включивши в нього Україну та Молдову. Це показує, що обидві країни рухаються до Європейського Союзу. Це також дозволяє нам внести обидві країни в наші інфраструктурні проекти”, – сказав президент Румунії Клаус Йоханніс.
Президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що розв’язана Росією війна проти України зробила “Ініціативу трьох морів” елементом регіональної безпеки. За його словами, це не просто про торгівлю, економічний розвиток або туризм. “Сьогодні війна в Україні показала, що це питання нашої безпеки, що іноді також повинна бути або не бути можливість переміщення техніки або матеріалів”, – пояснив Дуда.
Він додав, що група також розглядає нові ідеї, які покликані зблизити Україну з країнами Євросоюзу.
У Бухаресті лідери 12 країн домовилися що “Ініціатива трьох морів” зосередиться на тих проектах, які пов’язані із зеленою енергетикою, передовими технологіями та цифровою безпекою.
Обидва – видатні науковці. Обоє – великі патріоти України. Сергій Кравченко перед самою війною захистив докторську дисертацію. 1 березня 2022 року мав їхати до Києва отримувати диплом доктора наук, проте цього дня загинув, обороняючи Харків.
28 лютого 2022 року вступив до Сил ТрО. Дві доби перед тим провів з автоматом в руках на Олексіївці в очікуванні ворожої танкової колони з Харківської окружної дороги.
«Я ніколи не хотів писати цей пост, але знаю, що батькові було б приємно почути це і десь там він обов’язково почує мої слова. Він спрямував мій життєвий шлях і гідно пішов з життя. Я завжди буду гордитися ним. Його онуки завжди пам’ятатимуть, що їх дід загинув в обороні рідної країни. Я не зможу поховати його сам. Але я зроблю все, щоб ходити на його могилу у вільній Україні. Я не буду плакати. Я буду мститися. Я зроблю все, щоб вбити країну окупантів. Не злякаюся, лише буду злішим», – так написав по смерті батька його син – Микола Кравченко.
Микола «Крук» Кравченко виконав свою обіцянку перед батьком. З початком повномасштабного вторгнення він став начальником штабу партизанського загону “Чорний Корпус” і відповідав за будівництво західної лінії оборони Києва.
Та 14 березня 2022 року в селі Горенка на Київщині ворожі «Гради» забрали життя відважного «Крука».
Микола був справжньою Легендою націоналістичного руху. У 2005 році заснував організацію «Патріот України», що протягом 2012-13 років була змушена діяти в підпіллі.
Під час Революції Гідності брав участь в обороні Харківської облдержадміністрації та в бою на вулиці Римарській. Стояв біля витоків Правого Сектору, Українських партизанів на Харківщині та зрештою батальйону «Азов».
Мав кілька вищих освіт та кандидатський ступінь, планував захистити докторську дисертацію, як і батько.
Та коли Україна звала до бою, він йшов не вагаючись: “Все, що я роблю, я роблю для майбутнього України . Я таким чином будую майбутнє для своїх дітей і тих, з ким вони повʼяжуть свою майбутню долю…”.
Батько і син. Вони мріяли про велику, сильну й незалежну Україну для майбутніх поколінь і заплатили за це найдорожчу ціну.
7 вересня в Україні відзначається День воєнної розвідки. Це професійне свято всіх тих, хто ризикує своїм життям, щоб зберегти нашу країну в безпеці. День воєнної розвідки був встановлений Указом Президента України 7 вересня 2022 року. Ця дата була обрана не випадково, саме 7 вересня 1992 року був підписаний Указ Президента України про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України. Це започаткувало воєнну розвідку України, як окремий вид розвідувальної діяльності.
Про більшість успішних операцій розвідки не прийнято розповідати публічно. Воєнні розвідники не розкривають своїх облич, не називають імен. Вони часто діють там, де багатьом не під силу. Чітко, виважено, послідовно та болісно для противника. Їх спецоперації не завжди публічні, але посідатимуть одне з визначальних місць в історії перемоги України і будуть прикладом для всього Світу!
До Дня військової розвідки Нацбанк презентував нову монету. На аверсі монети розміщено емблему Головного управління розвідки. На реверсі – відоме гасло військових розвідників латиницею SAPIENS DOMINABITUR ASTRIS (“Мудрий пануватиме над зірками”). У центрі композиції на тлі поверхні земної кулі зображення сови пронизує мечем абриси території країни-агресора.
“НОВА: новини ветернів” вітає бійців, які виконують надважкі завдання на лінії фронту та в глибокому тилу ворога.
Триває 661 доба війни. Протягом минулої доби на фронті відбулось 28 бойових зіткнень. Бойові дії тривають майже по всій лінії фронту. На Куп’янському напрямку сили оборони відбили атаки противника в районі Новоселівського Луганської області. На Лиманському напрямку сили оборони відбили атаки противника в районі Новоєгорівки Луганської області. Триває головна битва за висоту 190,8. На Бахмутському напрямку сили оборони відбили атаки противника в районах Залізнянське, Біла Гора. Триває витіснення ворога в Кліщіївці. Південніше ворог продовжує тримати оборону вздовж залізничного полотна. В районах Авдіївки, Мар’їнки, в Первомайському та біля Невельського сили оборони продовжують стримувати наступ російських військ. На Запорізькому напрямку сили оборони відбили атаки противника в районі Роботиного Запорізької області. ЗСУ намагаються розширити клин біля Роботиного, завдаючи удару в бік Вербового та Новопрокопівки.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про зміни адміністративно-територіального устрою Криму. Закон передбачає декомунізацію та введення нового районного поділу, а також дозволяє Кабміну затвердити на території півострова тимчасові територіальні громади, на основі яких можна створити військові адміністрації. Головною метою закону є підготовка основи для звільнення окупованого півострова.
Жодних перспектив для досягнення світу в Україні на горизонті не проглядається, – заявив президент Турції Ердоган після всього з Путіним.
Верховний Головнокомандувач В.Зеленський визначив нову кандидатуру на посаду міністра оборони. Замість Резнікова міністром оборони призначено Рустема Умєрова, голову Фонду держмайна.
Умєров – далека від війни людина. Але його так само, як і його попередників Тарана та Резнікова просуває голова Офісу президента Андрій Єрмак, фактичний “куратор” Міноборони.
Тобто змінюється просто прізвище. Головне, що він не повинен заважати людям Єрмака – Шарапову та іншим продовжувати рішати усі фінансові, майнові та інформаційні питання МО. В системі впливу Єрмака контроль за МО дозволяє йому контролювати потоки інформації до вух президента, а хто у Зеленського на вухах – той і може вирішувати будь-які питання у будь-яких сферах взагалі.
Водночас президент на деякий час буде захищений від корупційних скандалів та некомпетентних управлінських рішень Резнікова обіцянками, що новий міністр вирішить старі проблеми.
Ніяких програм дій, ніякого розуміння що робити, нічого цього у нового кандидата в міністри, звісно, не буде. Людина буде якось навчатись на новій найвищій посаді. Можливо намагатиметься робити це добросовісно, старатиметься, але все одне буде навчатись, і витрачати час не на ухвалення рішень, а на пошук та вивчення невідомих для неї проблем.
Але ціна такого “навчання” – кров десятків тисяч людей, які будуть ще на невизначений час позбавлені давно назрілих необхідних рішень. Фронт потребує системних рішень та постійних змін, які можуть здійснити не військові, а тільки політики, від яких залежать законодавчі зміни та ресурсне забезпечення, мобілізація людей та економіки. Міноборони – це ключовий елемент організації війни, а слабка організація – це наша основна проблема.
Призначення чергового міністра від Єрмака, за відсутності стратегії та плану дій, демонструватиме відсутність змін, кричущу відірваність від війни мешканців офісу, уряду та парламенту.
Якщо це відбудеться, президент Зеленський та уся його влада покаже, що для когось війна – це кров, біль, втрати, важка страшна робота, у якій треба здобути перемогу, а для когось – це просто декорації для фотосесій.
