Київську область відзначили нагородою від Всеукраїнського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх». Нагородження відбулося у Борисполі на першому в Україні фестивалі “Родина координаторів Активних парків Київщини”. Про це повідомляє Управління молоді та спорту Київської обласної військової адміністрації.
Протягом трьох днів 120 активістів, які займаються реалізацією соціального проєкту “Активні парки – локації здорової України” навчалися теорії та вправлялися на практиці для підвищення компетентності у впровадженні здорового та активного способу життя.
“Активні парки” — проєкт Міністерства молоді та спорту. Це місце фізичного відновлення, платформа для психологічної підтримки та соціальної реінтеграції ветеранів війни та людей з інвалідністю у суспільство. Київська область стала пілотним регіоном для втілення соціального проєкту “Активні парки — локації здорової України”.
Метою програми є залучення людей усіх соціальних груп до фізичних тренувань і пропагування здорового та активного способу життя. Парки обладнані багатофункціональними тренажерами. Вони є у всіх 7 районах Київщини.
Кожна з локацій має свого координатора, деякі з них – учасники бойових дій. Вони залучають до активностей побратимів, ветеранів війни.
У Харкові відбулася презентація проєкту під назвою «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина». Проєкт заснований завдяки ініціативі громадських організацій «Спілка ветеранів АТО», «Дружини ветеранів» і «Спілка інвалідів-ветеранів АТО «Непереможні» за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великобританії, Канади, США, Фінляндії, Швейцарії, Швеції.
Ось такий інформаційний привід. Звичайно, що про проведення заходу вже з’явилася новина на ветеранських пабліках, про сам проєкт можна прочитати у проспекті й листівках, відеоверсія презентації викладена на ресурсі «Media Hub Kharkiv». Нам же хотілося зрозуміти те, що можливо не ввійшло до програми заходу, залишилося за кадром відеоверсії. Несказане, неозвучене, недоговорене…
Ідеться про кричущу проблему, що виникла в Україні під час війни. І проблема ця полягає в кількох питаннях, які напрошуються самі собою. Чому саме громадські організації мають започатковувати та реалізовувати державну політику підтримки ветеранів і членів їхніх родин? Де результати обіцяної діяльності державних інституцій і, в першу чергу, Міністерства у справах ветеранів? Скільки ще треба чекати, щоб чиновники, які володіють державними коштами, почали хоч якось здійснювати функції, прописані їхніми службовими повноваженнями?
Підрозділи міністерства в областях кілька місяців тому зупинили свою яку-не-яку роботу. Оголосили, що до початку жовтня буде розроблена нова структура діяльності, визначено органи, що здійснюватимуть цю діяльність, буде затверджений штат цих органів. Уже минув початок грудня, а нічого з обіцяного так і не було зроблено. Спромоглися написати методичні рекомендації для обласних адміністрацій, які є більш відписками, ніж закликом до дій.
Єдиний перспективний проєкт, що носить назву «Помічник ветерана», поки що так і не запустили. Як і раніше, продовжується навчання людей, які будуть здійснювати таку потрібну й необхідну діяльність. Але роботу не можна замінити обіцянками! Сьогоднішні проблеми не вийде вирішувати завтра! Воєнний стан – це не передвиборча кампанія! А чиновники, не здатні виконувати покладені на них обов’язки, мають піти!..
Нещодавно була створена комісія Верховної Ради з перевірки діяльності Міністерства у справах ветеранів. Міністр Юлія Лапутіна доповіла народним обранцям, що нею зроблено й що планується зробити. Але навіть ця ініціатива вищого законодавчого органу була викликана активною позицією самих ветеранів щодо повної бездіяльності міністерства. Громадська рада при міністерстві, Рада ветеранів і значна кількість ветеранських організацій звернулися до Кабінету Міністрів і Президента України з відкритим листом щодо негативної оцінки діяльності міністерства. Звичайно добре, що таку комісію було створено, що вона намагається розібратися та вжити заходів. Але які це дасть результати, чи дасть і найголовніше – коли?!
Ось чому доводиться ветеранам самим допомагати собі. Як на початку війни, з 2014 року, битися головою об стіну нерозуміння й самотужки вирішувати власні проблеми, які окрім них більше нікого не цікавлять. Або створювати різноманітні об’єднання та громадські організації, залучати кошти міжнародних партнерів, шукати фахівців, які у змозі здійснювати консультацію, реабілітацію, захист.
Прослухавши учасників проєкту «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» на заході, присвяченому його презентації, ми вирішили поспілкуватися з кожним особисто й, якщо так можна сказати, неофіційно.
– Проєкт, який ми презентуємо, на мій особистий погляд, нічого революційного не містить. Допомогою ветеранам і членам їхніх родин Спілка займається давно й постійно. Але завдяки отриманим коштам, ми зможемо об’єднати існуючі напрямки, такі як юридична консультація, психологічна, медична та фізична реабілітація, різноманітні соціальні консультації, допомога у проходженні ВЛК і МСЕК. Зможемо залучити значно більшу кількість фахівців – юристів, психологів, реабілітологів. І цим самим ми закладемо основу для вироблення державної ветеранської політики. Ми не повинні чекати, що хтось колись це зробить. Харківщина була й залишається одним із передових регіонів у діяльності, пов’язаній із допомогою ветеранам. Причому діяльності на рівні громадських організацій. Тому ми робитимемо це самостійно й вимагати, щоб наші напрацювання використовувалося, в тому числі, державними інституціями.
Влад Якименко, начальник штабу ГО «Спілка ветеранів АТО»:
– Проєкт реалізується за фінансової допомоги посольств країн Європи й Америки, які всебічно підтримують Україну та програми, які в ній діють. Оскільки наша країна в час війни знаходиться у скрутному фінансовому становищі, державні інституції не в змозі забезпечити належну допомогу ветеранам. Але найгіршим є те, що зараз повністю відсутня цілеспрямована державна ветеранська політика. Тому значну частину цієї місії взяли на себе самі ветерани, члени їхніх родин, волонтери та громадські активісти. Ми спостерігаємо, як із кожним місяцем з війни повертається все більше й більше людей. Повертаються поранені, покалічені, хворі й потребують допомоги не завтра, не через місяць чи через рік, а саме зараз. У такій ситуації ми не можемо стояти осторонь і намагаємося всіма силами сприяти тому, щоб ці люди почувалися захищеними й потрібними суспільству.
Андрій Гур’єв, очільник адвокатського бюро «Гур’єв і партнери»:
– У проєкті я представляю юридичний напрямок діяльності, який є необхідний ветеранам і членам їхніх сімей. І навіть у цьому сегменті можна виділити головне спрямування. Ми його не планували й не могли передбачити, його продиктувало саме життя, активні бойові дії й практика нашої діяльності з ветеранами. Це кропітка юридична робота щодо зниклих безвісти, військовополонених і загиблих героїв. Спільними зусиллям громадських організацій та юридичних об’єднань нами вже організовано процес надання правової допомоги. За півтора роки вже напрацьований досвід, є певні результати, про які я розповідав на презентації. І нам залишається лише влитися до складу проєкту та розширювати коло наших завдань на найближче майбутнє.
Олена Гузьман, керівниця групи психологів:
– До запровадження проєкту «Реінтеграція ветеранів» наша група активно працювала в громадах. Психологи їздили до найбільш постраждалих від війни осередків Харківщини. Працювали онлайн і офлайн, здійснювали індивідуальні й групові форми роботи. Психологи, задіяні в цьому проєкті, мають від двадцяти до тридцяти років професійного стажу. Причому це – практикуючі психологи. Робота з ветеранами й членами їхніх родин має певні відмінності, але вони незначні. Тому я переконана, що цей напрямок діяльності буде реалізуватися максимально успішно. Ідеться про перший етап реалізації проєкту, розрахований на півроку. А далі – буде залежати від різних факторів…
За ініціативи шведської сторони в Міністерстві ветеранів відбулася робоча зустріч міністерки у справах ветеранів України Юлії Лапутіної з представниками шведського урядового агентства з питань миру, безпеки та розвитку “Академія Фольке Бернадотта” (Folke Bernadotte Academy, FBA). Шведську делегацію очолив Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Мартін Йоган Андерс Оберг, повідомляє Урядовий портал.
Під час зустрічі сторони обговорили потенційні напрями продовження співпраці з підтримки українських ветеранів, зокрема, акцентували увагу на впровадженні новітньої системи переходу від військової служби до цивільного життя.
Юлія Лапутіна основну увагу акцентувала на впровадженні новітньої системи переходу від військової служби до цивільного життя. Вона має полегшити українським ветеранам й ветеранкам, членам їхніх сімей реінтеграцію у громади, надати сучасні та дієві інструменти для самореалізації у мирному житті, в тому числі й за допомогою цифрових сервісів та послуг.
Серед основних пріоритетних проектів Мінветеранів в цьому напрямку – впровадження в Україні інституту помічника ветерана, який у наступному році буде поширено на всі регіони країни, створення Центрів ветеранського розвитку, розбудова всеукраїнської мережі сучасних реабілітаційних центрів, де будуть застосовані кращі світові практики із залученням і міжнародних фахівців. А також залучення ветеранів до адаптивних видів спорту та підтримка ветеранського підприємництва через проекти Українського ветеранського фонду.
Мінветеранів та Академія Фольке Бернадотта вже мають успішний досвід співпраці. Зокрема, у 2023 році FBA підтримала розробку методичних рекомендацій щодо взаємодії помічника ветерана та громади. Вони вже опрацьовані профільними підрозділами Міністерства та готуються на підпис Міністра.
Акція “Не мовчи! Полон вбиває!” відбулась 10 грудня 2023 року одночасно у 12 містах України. В Миколаєві 80 людей – рідні та друзі наших захисників, які перебувають у російському полоні, тримали у руках світлини із зображеннями захисників різних бригад та підрозділів, під написом “Азовсталь”.
Керівниця громадської організації “Об’єднання матерів і дружин захисників України” в Миколаївській області Лілія повідомила кореспонденту Суспільного, що мета акції — привернути увагу не тільки влади, але й світової спільноти до проблеми українських полонених.
“Ми підтримуємо акцію про полонених, адже в країні війна точиться вже 10-й рік, і на жаль, багато років проблеми не міняються. Звільніть наших полонених — це найголовніше гасло і про це кричить душа кожної родини”, — говорить Лілія.
Члени сімей та друзі військовополонених вишикувались в “живий ланцюг”, загалом забрались 80 людей. Захід тривав одну годину.
У Миколаєві дружина учасника АТО Олександра Логвінова відкрила ветеринарну клініку. Жінка розповідає, що відкрити лікарню їй допомогли програми підтримки для ветеранів.
Своя власна справа давно була мрією Олександри,тож родина відкладала для цього гроші і придбала приміщення . Зараз вони чекають на державний грант для покупки нового обладнання.
Олександра каже: “Ми брали участь у гранті від нашого міста та отримали 50 тисяч гривень. На гроші ми купили обладнання і далі працюємо. Зараз ми також брали участь і отримали грант ще один, від держави”.
Отримавши 500 тисяч гривень, родина має намір інвестувати ці гроші у нове обладнання, зокрема, ультразвуковий апарат, біохімічний та гематологічний аналізатори.
“Це значно розширить можливості нашої клініки, дозволяючи надавати ще більший обсяг високоякісних послуг”, – додає жінка.
Студенти Національного аграрного університету проходять стажування на базі клініки, що дає їм чудову можливість застосувати теоретичні знання на практиці.
“Коли ти починаєш практикувати, то це взагалі різні знання. Розумієш багато нового, розумієш, що деякі теоретичні моменти взагалі не працюють при лікуванні з тваринами”, — говорить майбутній ветеринар, шестикурсник Антон.
Фахівець центру підтримки ветеранів Вероніка Гнатюк зазначає, що проєкт, який було реалізовано у 2021 році завдяки підтримці міської ради, надав родині Ігоря та Олександри можливість отримати 50 тисяч гривень.
“Це дуже гарна суттєва допомога, яка дає можливість фінансово запуститись і спробувати власні сили. І якщо все виходить в цьому бізнесі, то вони тільки розвиваються, сплачують податки, наповнюють таким чином бюджет, працевлаштовують інших і створюють робочі місця”, — розказує фахівець.
Вероніка Гнатюк також зауважує, що навіть у період повної війни програми підтримки бізнес-ідей для ветеранів і їх сімей продовжують працювати.
“Є ветерани, які вже повернулись, є ветерани, які не були призвані, можливо, за станом здоровʼя, але продовжують працювати у сфері, яку вони обрали. Тому, будь-який ветеран, який має бажання може брати участь, якщо це прописано у грантових умовах, в конкурсі й виграти потенційно гроші на започаткування, продовження своєї власної справи”. – зауважила фахівець.
Директор міського центру підтримки ветеранів війни, Віктор Мойсеєв,пояснює,що фахівці центру допомагають учасникам бойових дій знайти програму, а також подати свою кандидатуру на участь у ній.
“Державні програми, місцеві — обласні й міські, всі інші програми, міжнародні, ми вивчаємо, моніторимо і наша задача довести до наших отримувачів послуг, що є — все це “віяло” можливостей. І для тих, хто бажає, ми більш детально пояснюємо, як це зробити, чи є можливість, чи підходить ця особа під цю програму”,- каже Віктор Мойсеєв.
Директор міського центру також доповнює,що гроші на відкриття і розвиток власних справ для ветеранів в міський бюджет будуть закладені й на 2024 рік.
Сьогодні, 08 грудня 2023 року, в Харків Медіа-Хаб представники ГО «Спілка ветеранів АТО» та члени команди презентували проект «Реінтеграція ветеранів: «Слобожанщина».
Широкомасштабна війна та її наслідки вже ставлять перед українським суспільством надважливе завдання – забезпечити повноцінну соціальну реінтеграцію ветеранів. Проєкт «Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина» має вирішити цю нагальну проблему, надаючи підтримку ветеранам у багатох сферах: це і психологічна, юридична допомога ветеранам та їх родинам, родинам загиблих захисників України, консультації у сфері соціального захисту, медичної допомоги та лікування, фізичної та спортивної реабілітації. Також наші зусилля скеровані на допомогу у працевлаштуванні ветеранів та розвитку ветеранського бізнесу.
«Найбільшою проблемою є відсутність діючою державної системи супроводу й допомоги воїнам за їх поверненням додому. Ветеран залишив армію – і виявляється, що про нього всі забули. В цих умовах ГО “Спілка ветеранів АТО” за допомогою Фонду “Партнерство за сильну Україну”, західних партнерів, розпочинає проект “Реінтеграція ветеранів: Слобожанщина”. Він розрахований на півроку та передбачає допомогу ветеранам та їх родинам, а також родинам загиблих захисників України в Харкові та Харківській області», – заявив Голова ради ГО «Спілка ветеранів АТО» Сергій Бабаєв.
«У фокусі ініціативи – не лише ветерани, а й їхні родини. Допомога членам сімей, які часто залишаються на межі уваги, є важливою складовою проєкту. Також, велика увага приділяється сім’ям загиблих захисників, підкреслюючи важливість пам’яті та підтримки», – зазначила психолог та представник проекту з психологічної допомоги Олена Гузьман.
Ініціатива, яка започаткована у Харкові та Харківській області, має на меті стати прикладом розв’язання проблем соціальної реінтеграції ветеранів для всієї країни спільними зусиллями громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування.
«Коли ми повернулися з фронту, то очікували, що хтось проявить до нас інтерес, спитає чи є в нас якісь проблеми – психологічні, фізичні, фінансові, чи можливо потрібна допомога в будь-якій сфері. Але станом на зараз держава не має інформації про тих людей, які повертаються з фронту. Це, звичайно, неправильно. Будь-яка людина, яка повернулася з фронту – це вже поранена війною людина і те, що її залишають на самоті є велика помилка. Тому одна з головних цілей нашого проекту – не залишати ветеранів на одинці зі своїми проблемами», – коментує начальник штабу ГО “Спілка ветеранів АТО” Влад Якименко.
Громадська організація “Спілка ветеранів АТО” вважає одним із основних напрямків своєї діяльності саме захист прав ветеранів.
«Робота по допомозі ветеранам та членів їх родин нами разом зі «Спілкою ветеранів АТО» розпочалась набагато раніше. Ми вже встигли пропрацювати певний ряд проблем, таких як: проходження військової служби, проблеми з отриманням належного лікування, звільнення з військової служби, робота з членами сім’ї ветеранів та членам родин військовополонених або загиблих», – повідомив очільник адвокатського бюро «Гур’єв і партнери», адвокат Андрій Гур’єв.
Це партнерство громадського суспільства, держави та ветеранів має визначити нові стандарти підтримки комбатантів та розбудови майбутньої України, де ніхто із її захисників не залишиться на самоті зі своїми проблемами.
Сьогодні, 8 грудня 2023 року, Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт закону, необхідний для вирішення земельних питань початку будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Документ передбачає, що місце розташування майбутнього меморіалу визначає Кабінет Міністрів України.
В серпні цього року Уряд прийняв постанову, якою було врегульовано питання щодо проектування НВМК, яке розташовуватиметься в межах Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області.
На земельній ділянці у понад 260 гектарів будуть розміщені військове кладовище, церемоніальна площа, будинок трауру, крематорій, музейно-виставковий комплекс та інша необхідна інфраструктура.
Ухвалений сьогодні законопроєкт також надає можливість перепоховання на НВМК Героїв України, яким, починаючи з 2014 року, вручено орден “Золота Зірка”; перепоховання видатних борців за незалежність України у ХХ столітті за рішенням та у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України; перепоховання осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та поховані на тимчасово окупованих територіях; а також осіб, урна з прахом яких похована в колумбарії інших кладовищ.
“Україна має гідно вшанувати тих, хто заплатив найвищу ціну за нашу свободу та незалежність. Для цього держава створює Національне військове меморіальне кладовище. Сьогодні Парламент підтримав в цілому законопроєкт, необхідний для будівництва та експлуатації такого кладовища. Цей законопроєкт дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи. Зокрема, будуть вирішені питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля. Дякую депутатам за підтримку!”, – повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Телеграм-каналі.
Будівництво здійснюватиметься у кілька черг. У першій черзі буде побудовано сектор традиційних поховань, колумбарій, площу, де буде відбуватися прощання з нашими Воїнами, і необхідні споруди для організації поховань.
Сьогодні 5 новеньких позашляховиків Renault Duster поїхали у ветеранські простори. Вони перевозитимуть мобільні групи Миколаївського міського центру підтримки ветеранів війни, Veterans HUB ODESA, Вінницького Ветеранського простору, Хмельницького Ветеранського простору Захист 4.5.0 та Львівського Першого жіночого ветеранського простору «Рехаб».
Автомобілі для ветеранських просторів придбала компанія Укрнафта, а організувала цю роботу Коаліція ветеранських просторів голова правління Простір Можливостей, екс-очільниця Мінветеранів України Оксана Гаврилюк-Коляда.
Вчора, 7 грудня, в столиці України, відбулася урочиста церемонія передачі п’яти нових позашляховиків ветеранським просторам України.
До складу мобільних груп, які надають фахові послуги на рівні районного центру, селища та села, входять юрист, психолог та кейс менеджер. Завдяки отриманим авто члени команди ветеранського простору зможуть надалі охопити більшу аудиторію, яка потребує підтримки або допомоги, а також налагодити тісні зв’язки з головами громад.
“Це найменше, чим ми можемо бути корисними, адже наша компанія у 2023 році більше, ніж на 800 мільйонів гривень вже допомогла Силам оборони України. Ті, хто захищає нас на передовій сьогодні, завтра повернуться додому. В свої міста та села. Будемо разом готувати фундамент до цього повернення. Передача авто – це перший крок. В подальшому ми продовжимо підтримувати ветеранів та ветеранок, а також членів їхніх родин”, – наголосив очільник «Укрнафти» Сергій Корецький.
“Сьогодні важливо аби кожна родина військового, який на фронті, або ветеран та його родина отримали якісну послугу у найвіддаленішому районі. Саме для цього створені мобільні групи, які працюватимуть при ветеранських просторах, які входять у Коаліція ветеранських просторів. Результатом такої роботи має бути ідентифікація і вивчення проблем і потреб нашої цільової групи і надання стандартизованої послуги”, – відзначила голова правління Простір Можливостей Оксана Коляда.
Ветеранка війни із Запоріжжя Юлія Матвієнко отримала грант у 250 тисяч гривень для розвитку власної ферми, де зараз є близько 2000 курей. На одержані від держави кошти, придбала обладнання для створення лінії гранулювання.
Юлія розпочала свій військовий шлях у 2015 році, тоді вона була мамою двох дітей. П’ять років прослужила снайперкою. Створити ферму було їхньою з чоловіком мрією, аби робити щось разом, як було на війні, так і — в тилу. Так, завагітнівши двійнятами, повернулася до цивільного життя, тоді й почала будувати першу ферму у себе на подвір’ї.
“З вікон і з чого тільки не будували малесенькі оці ферми, ми починали з 10, 20, 100, 200 курей. Потім якось знайомі у яких я закуповувала корми сказали: “В нас там ферма покинута стоїть, може купите?”. І ми погодилися” , — розповідає жінка. Разом з дітьми та чоловіком будували приміщення, клітки та налагоджували господарство.
Втім, плани подружжя змінило повномасштабне вторгнення, адже 24 лютого удвох пішли на фронт, а дітей разом з волонтерами відправили на захід країни. “Ми вдвох в окопі і чоловік каже: “Ти розумієш, якщо зараз однією міною вб’є і матір і батька, давай щось вирішувати”. І я поїхала до дітей, повернула їх в Запоріжжя і ми потроху почали відновлювати ферму”, – розповідає Юлія.
На одержані грантові кошти, жінка придбала обладнання для створення лінії гранулювання. Його Юлія має отримати найближчим часом, а до кінця року планує налагодити виробництво гранул.
13 військових, які брали участь в Антитерористичній операції (АТО) на сході та які нині захищають незалежність і територіальну цілісність України, отримають квартири в Києві. Ордери на житло вручив сьогодні, 7 грудня, міський голова Віталій Кличко.
Про це інформує Київська міська державна адміністрація.
За словами Віталія Кличка, в Києві за кошти столичного бюджету цьогоріч закупили 612 квартир для учасників бойових дій та їхніх родин на загальну суму понад 1 мільярд гривень. Із них 215 квартир будуть введені в експлуатацію до кінця цього року, інші — впродовж наступного року.
Сьогодні понад 100 тисяч жителів нашої столиці боронять Україну на фронті, повідомив міський голова.
