В Рівненській обласній стоматологічній поліклініці ветерани зможуть безкоштовно протезувати зуби. Послуга стала можлива після того, як НСЗУ уклала контракт з обласною стоматполіклінікою. Нею можуть скористатися учасники бойових дій, деякі категорії військовослужбовців та люди, які через війну отримали інвалідність.
Голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш у Телеграм повідомив: “Це пілотний проєкт в Україні і він триватиме до кінця 2024 року. За цей час можна буде зрозуміти, які зміни потрібні на наступний рік. Поки на одного пацієнта держава витрачатиме 14 984 гривні, у пакет входять консультація, рентген, знеболення, виготовлення і встановлення зубних протезів”.
Як повідомили в Рівненській обласній раді, наразі на одного пацієнта держава виділяє майже 15 тисяч гривень. У цю суму входять консультація, рентген, знеболення, виготовлення і встановлення протезів, але не лікування та видалення зубів.
Незабаром послуги безкоштовного протезування зубів можна буде отримати в міських лікарнях Здолбунова, Сарн та Березного.
Вихід на пенсію військових та цивільних в Україні регулюється різними законами. Якщо для виходу на заслужений відпочинок кадровим військовим необхідно мати певну вислугу років, то для цивільних головною умовою є наявність страхового стажу. Зазначимо, що право на достроковий вихід на пенсію мають учасники бойових дій. Однак для цього їм необхідно мати необхідний страховий стаж та досягти певного віку. Як передає “Хвиля”, про це розповідали у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Зокрема, право на достроковий вихід на пенсію мають:
чоловіки по досягненню 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років.
жінки з досягнення 50 років за наявності страхового стажу щонайменше 20 років.
При цьому зверніть увагу, що під категорію учасника бойових дій потрапляють:
військовослужбовці, особи начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях
особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 та 21 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (члени добровольчих формувань)
особи з резервістів, військовозобов’язаних та осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус УБД відповідно до пункту 19 статті 6 (учасники АТО).
Як зазначили у ПФУ, достроковий вихід на пенсію доцільний, якщо:
учасник бойових дій не отримав права на пенсію за вислугу років, передбачену законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб”
якщо військовослужбовець продовжує військову службу, але досяг вищезазначеного пенсійного віку та набув необхідного стажу.
Однак тут важливий нюанс. Справа в тому, що дострокова пенсія за віком не може бути призначена особам, які працювали у військових частинах (вільно наймані люди), які брали участь у бойових діях і яким надано статус УБД. Решта пільг для цієї категорії доступна.
На додаток до цього в законодавстві передбачено достроковий вихід на пенсію за віком для членів сімей загиблих учасників бойових дій: батькам, дружинам, чоловікам.
Ветерани війни на протезах ламають стіни та носять цеглу, розбирають стару підлогу і розчищають проходи між кімнатами. У приміщеннях колишньої жіночої консультації в центрі Чернігова – майбутньому ветеранському просторі “Серцевір” – розпочалися будівельні роботи. Простір створюється, як кажуть хлопці, які беруть участь у ремонті, “для таких, як ми”. Тут планують відкрити спортивну залу, соціальне кафе, коворкінг і кабінети психологічної допомоги та реабілітації. Про задум “Серцевіру” і його реалізацію – у матеріалі з циклу “ТутРемБуд”.
Державне бюро розслідувань затримало військовослужбовця прикордонного загону, який застрелив 39-річного жителя Дніпра під час спроби перетину ним українсько-румунського кордону на Закарпатті.
Інцидент трапився напередодні, 15 травня. За попередніми даними, близько 19:00 прикордонники під час патрулювання помітили чоловіка, який прямував у бік кордону з Румунією. Цивільний не зупинився на вимогу військових, а навпаки – кинувся тікати.
“Під час переслідування втікача військовослужбовці здійснили кілька попереджувальних пострілів із табельної зброї. Згодом вони виявили тіло чоловіка з кульовим пораненням голови”, – зазначили в ДБР.
Що відомо про загиблого
За інформацією слідчих, загиблим виявився 39-річний уродженець Дніпра. Чоловік мав при собі туристичне спорядження та закордонний паспорт.
Співробітники ДБР оглянули місце події, вилучили особисті речі загиблого та зброю, з якої здійснено постріли, а також допитали військовослужбовців прикордонного наряду.
Розпочато розслідування
ДБР розпочало розслідування за фактом загибелі цивільного чоловіка. Одного з військових затримали. Йому готуються повідомлення про підозру за ч. 3 ст. 365 Кримінального кодексу України.
Наразі тривають слідчі дії і встановлюються усі обставини трагедії.
Мінекономіки розробило проєкт постанови КМУ «Деякі питання оплати праці фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб». Про це пише “Бухгалтерія для бюджету та ОМС”.
Розділі XLIII Схеми тарифних розрядів посад керівних, наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, професіоналів, фахівців та інших працівників бюджетних установ, закладів та організацій (додаток 2 до Постанови № 1298) пропонують виокремити діапазон тарифних розрядів за ЄТС для посади – Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.
Посадовий оклад фахівцю із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб пропонують визначати за 11–14 тарифним розрядом за ЄТС.
Цим фахівцям виплачуватимуть надбавку за особливий характер праці у розмірі до 50% посадового окладу за фактично відпрацьований час.
Критерії щодо визначення конкретного розміру надбавки визначатиме керівник відповідної установи, закладу та організації залежно від своєчасності та якості наданих послуг та виключно в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі.
У Львові переглянули програму підтримки ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України та деяких інших категорій осіб. Згідно зі змінами, тепер компенсацію можуть отримати ветерани та їхні рідні, котрі лікуватимуть різні залежності: алкогольної, наркотичної, ігрової тощо. Окрім цього, передбачать додаткову соціальну та медичну підтримку родин полонених та зниклих безвісти військових.
Таке рішення підтримали під час сесії міської ради у четвер, 16 травня.
Невдовзі порядок надання компенсації мають затвердити на засіданні виконавчого комітету.
Є пропозиція запровадити додаткові соціальні пільги для сімей військовослужбовців, які потрапили в полон чи зникли безвісти – мешканців Львівської громади.
Заступниця керівника міського управління соцзахисту Леся Дронь, пояснила, що йдеться насамперед про психологічну підтримку, медичну допомогу, а також соціальний супровід.
«На державному рівні для родин полонених та зниклих безвісти оборонців України гарантовано соціальний захист, зокрема грошові виплати та пільги. Проте навіть з урахуванням державних соціальних гарантій, ці родини потребують підтримки на місцевому рівні», — сказала вона.
Минулого року уряд запустив програму «Власна справа», за якою військові, ветерани та їх сім’ї можуть отримати грант на запуск і розвиток бізнесу. За весь час фінансування отримали понад 500 українців, які реалізували власні мрії, запустили проєкти, створили робочі місця і тим самим зробили внесок в розвиток українського підприємництва. Про це пише Womo.ua.
Щоб поділитися кейсами, обговорити можливості та результати програми, Міністерство економіки провело «Бранч можливостей» в Avangarden Gallery. Він об’єднав представників влади, учасників програми та підприємців, які поділилися власним досвідом ведення бізнесу.
«Ветеранська частина програми “Власна справа” триває вже майже рік. За цей час було оголошено понад 500 переможців, які отримали грант у розмірі від 250 тисяч гривень до 1 мільйону. Коли чую про ветеранський бізнес, реалізований грантерами «Власної справи», особливо відчуваю, що ми рухаємось у правильному напрямку. Ми живемо у вирішальний час, тому маємо бути як ніколи об‘єднані», — поділилась Тетяна Бережна, заступниця Першого віцепрем‘єр міністра економіки України.
Програма «Власна справа» – це не лише внесок в економіку країни, а й можливість для дійсних чи колишніх учасників бойових дій знайти нову реалізацію в житті, створити робочі місця й отримувати прибуток. Загалом цьогоріч на грантову програму передбачено 3,5 млрд грн.
Під час бранчу своїми історіями створення власного бізнесу Вікторія Вендюк та Дмитро Мартиненко. Вони отримали фінансування і успішно розвивають власні справи. Вікторія вирощує базилік для спецій, а Дмитро відкрив мережу національно-патріотичних кав’ярень «Тихе місце», де не лише готують смачну каву, а й допомагають військовим.
«Особисто мене бізнес заради коштів не цікавить. Мене надихає можливість створення та розвитку бізнесу, яку ми разом з нашою командою можемо реалізувати в соціальному просторі для військових, ветеранів, волонтерів, внутрішньо переміщених осіб та всіх тих, хто напряму допомагає військовим або захищає нашу країну зараз», — розповідає Дмитро.
Окрім цього, на «Бранчі можливостей» виступила продюсерка культурних проєктів і засновниця Avangarden Gallery, food&wine Каріна Качуровська. Вона розповіла про свій підприємницький досвід, роботу над концепцією Авангардену, над якою працювала 10 років і в результаті створила креативний простір у Києві. Це історія про віру в проєкт і досягнення власних цілей, які допомагають у розбудові бізнесу.
Про програму «Власна справа»
Отримати гранти за програмою можуть учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, а також їхні дружини та чоловіки. Загалом передбачені гранти від 250 тисяч грн до 1 млн грн. Фінансування можна витратити на оренду, послуги з маркетингу меблі чи інші необхідні речі та сервісу для ведення власної справи. Для цього необхідно заповнити заявку, прикріпити бізнес-план і почекати поки Державний центр зайнятості схвалить заявку.
Енергокомпанія ДТЕК оприлюднила актуальні графіки відключення електроенергії. Вони діють в Одеській, Дніпропетровській та Донецькій областях, а також у Києві та на Київщині. Тривалість гарантованих вимкнень залежить від регіону. Дізнатися графік відключення світла можна на сайті ДТЕК, а якщо він не працює – у чат-боті або телефоном.
У регіонах, які обслуговує ДТЕК, правила відключень світла майже однакові, але їхня тривалість сильно різниться. OBOZ.UA розібрався де побачити свій графік, як його правильно прочитати та що робити, якщо не відкривається сайт енергокомпанії.
Насамперед слід розуміти, що в кожному графіку відключень ДТЕК є часові проміжки. За ними можна визначити, коли чекати припинення електропостачання. Загалом існує три типи позначок:
час, коли точно є світло позначають білі клітинки в таблиці;
коли точно немає світла – темно-сірі клітинки;
години, коли відключення можливі – світло-сірі клітинки.
Одеса та Одеська область: який графік відключення світла
В Одесі розподілення електроенергії відбувається за принципом 3 – 3 – 3 години. Тобто гарантоване відключення – три години, можливе – ще три години, світло точно є – знову три години. Так, гарантовані відключення становлять від 7до 9 години на добу залежно від дня тижня. Максимальний час відключення (із залученням світло-сірих відрізків графіка) – 17 годин на добу.
Графік для Одеси та області публікується на сайті ДТЕК на окремій сторінці. Щоб дізнатися про свій розклад, потрібно ввести населений пункт та адресу. Альтернативні способи дізнатися про відключення на Одещині:
Дніпро та Дніпропетровська область: де дивитись графік відключень електроенергії
У Дніпрі та області графік включає лише гарантовані відключення світла, без ймовірних. Загальна кількість годин без світла на добу – від 4 до 8 годин.
рафік для Дніпра та області публікується на сайті ДТЕК у спеціальному розділі. У текстову форму потрібно ввести населений пункт та адресу. Альтернативні способи дізнатися про відключення на Дніпропетровщині:
чат-бот “ДТЕК Дніпровські електромережі” в Telegram;
Як дізнатися графік відключення в Донецькій області
На Донеччині в графік внесені лише гарантовані відключення електроенергії та періоди, коли світло точно має бути. Проте тривалість відключень більша, ніж на Дніпропетровщині – до 12 години на добу.
Розклад відключень світла за адресою можна дізнатися на сайті ДТЕК для Донецької області. Також про графік можна запитати:
у чат-боті “ДТЕК Донецькі електромережі” у Telegram ;
Графік відключень для Києва та області: обмеження найжорсткіші
У Києві та на Київщині діє найжорсткіший варіант графіка. У столиці кожне гарантоване відключення триває до 4 годин поспіль, а гарантована наявність електрики – по 2 години. У результаті максимальний час відключення кожної групи – 18 годин. Гарантовані відключення – від 9до 12 години залежно від дня тижня.
На Київщині все залежить від населеного пункту. У деяких – відключення такі самі, як у Києві. В інших – можливі м’якіші варіанти. Наприклад, у Яготині гарантовані відключення тривають по 2 години, сумарно до 6 годин на добу.
Дізнатися про свою групу та час відключень можна на кількох ресурсах, причому для Києва та Київської області контакти різняться. Так:
телефони: для Києва – 1588, (044) 202 1588 (той же номер із кодами 067, 050 та 073), 0 800 501 588; для області – (044) 459 07 40 (і той самий номер із кодами 067, 099 та 093), 0 800 400 740.
У киян також є можливість отримувати повідомлення про час відключення в застосунку “Київ Цифровий“. Для цього потрібно зареєструвати свою адресу в системі.
Які бувають графіки відключень світла та як їх розрізнити
Планові або стабілізаційні відключення, вони ж погодинні графіки (ГПВ) – прогнозовані відключення світла, що відбуваються за заздалегідь складеним розкладом. Саме їх можна переглянути на сайті, наприклад, ДТЖК. Зазвичай споживачів у певних населених пунктах ділять на групи та кожній групі відключають електрику на певний термін.
Аварійні відключення, вони ж екстрені (ГАВ) – перелік ліній електропередач, які підпадають під негайне відключення при отриманні відповідного розпорядження оператора. У разі застосування графіки стабілізаційних відключень перестають діяти.
Навчальна програма «Мрії без меж» передбачає підтримку ветеранів з інвалідністю та повернення їх до самореалізації. Ментори навчать складати бізнес-плани, адаптувати ідею для втілення у бізнес та знайти фінансову допомогу для найкращих проєктів. Про це пише NovakahovkaCity.
Менторська програма працюватиме у двох напрямках: сприяння особистісному та кар’єрному розвитку учасників.
— Публічна презентація проєктів відбудеться в Києві, щоб потенційні спонсори та грантодавці ознайомилися з бізнес-проєктом. Буде створено альбом проєктів, який ми поширимо серед бізнес-структур та іноземних партнерів, для того, щоб залучити зацікавлених осіб, — говорить про проєкт «Мрії без меж» комунікаційна менеджерка Валентина Телеуця.
Для кого програма?
У програмі можуть взяти участь 28 учасників:
ветеранів та ветеранок війни, які втратили працездатність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих на фронті;
ветерани/ветеранки українсько-російської війни, які мають інвалідність,
члени їхніх родини.
У виняткових випадках до участі у проєкті можуть допускатись представники інших категорій.
Відбір учасників буде здійснюватися за наступними критеріями:
Ви є громадянином/кою України (адже це наша superpower);
Маєте бізнес-ідею і не боїтесь мрії втілювати в життя;
Маєте намір працювати зі своєю кар’єрою/маєте намір змінити місце роботи;
Маєте високий рівень мотивації та бажання творити зміни для себе і країни.
Ця програма підійде мотивованим ветеранам, які хочуть створити та розвинути власну справу в Україні, досягти фінансової незалежності, прокачати навички пітчингу та стати ефективними лідерами у часи невизначеності. Навички бізнесового маркетингу та брендингу, а також як впроваджувати інновації допоможуть набути залучені ментори програми.
Де відбудеться навчання?
Основні заходи навчання відбудуться у Києві 14-17 червня 2024 року. Під час проведення заходу протягом чотирьох днів організатори покривають усі витрати, пов’язані із проживанням та харчуванням учасників. Оплата проїзду здійснюється за власний рахунок учасників.
Після навчання всі учасники отримають сертифікати про участь у програмі. Фінальна презентація кращих проєктів пройде у приміщенні Українського кризового медіацентру в м.Києві (орієнтовно друга половина липня 2024 р.).
Як взяти участь у проєкті?
Заповніть анкету за посиланням до 2 червня 2024 року. Інформацію про проєкт можна знайти на сторінках:
Набір у першу групу вже відбувся. Зараз триває набір на другу групу, який оголошено ГО «Центр підтримки та захисту ветеранів, осіб з інвалідністю на внутрішньо переміщених осіб».
Ремонт будівлі Закарпатського реабілітаційного центру для ветеранів війни на вул. Грибоєдова в Ужгороді обійдеться у понад 133 млн грн. З такою пропозицію тендер виграло ТОВ «Управління спецмеханізації» і 1 травня уклало договір з КУ «Управління спільною власністю територіальних громад» Закарпатської обласної ради. Після аналізу закупівлі журналісти сайту «Наші гроші» встановили, що ремонтні роботи у майбутньому реабілітаційному центрі виконають за завищеними у 1,5-2 рази цінами. Про це пише видання Zaxid.Net.
Реконструкцію будівлі колишнього пологового будинку з добудовою та благоустроєм прилеглої території вартістю 133,66 млн грн планують завершити у 2026 році. Тут відремонтують стіни і покрівлю, підсилять плити та реконструюють фундамент, підлогу, басейн, перекриття і фасад. Також передбачена реконструкція водопроводу, каналізації, електропостачання, теплових мереж і внутрішнє оздоблення.
Проект виконало ТОВ «Закарпатреконструкція», а експертизу – ТОВ «Експертиза ЮА». За даними сайту «Наші гроші», лінолеум для Закарпатського реабілітаційного центру закуплять у кілька разів дорожче його ринкової вартості, так само як і хірургічні мийки.
«У підсумковій відомості ресурсів медичний лінолеум врахували по 2 264 грн/кв.м. (тут і далі вказано ціни з ПДВ). Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих імені Юрія Липи для ремонту приміщень операційного блоку замовляв медичний лінолеум по 870 грн/кв. м, що в 2,5 рази дешевше. Подвійні хірургічні мийки замовили по 313 тис. грн за комплект. Нещодавно КНП “Клінічна лікарня Святого Пантелеймона” Сумської міськради купувала хірургічну подвійну мийку для рук із нержавіючої сталі за 157 тис грн, тобто вдвічі дешевше. А згаданий Львівський обласний госпіталь ветеранів замовив потрійну хірургічну мийку з нержавіючої сталі з сенсорним управлінням, сифоном та змішувачем за 184 тис грн, що на 41% дешевше», – йдеться у публікації.
