Сергій Швець, ветеран війни з Івано-Франківщини, ще навчаючись у виші, замислювався про власну справу. Батьки підтримували мрію сина.  Але чобіт окупанта ступив на рідну землю і Сергій пішов боронити Україну від загарбників. 

  «Під час навчання у виші у нас була військова кафедра, – каже він, – тож я мав певні знання і вміння, які у той момент були потрібні моїй країні. Тому пішов у військкомат, брав участь у бойових діях на Донеччині». 

  Після демобілізації, Сергій повернувся до свого задуму. Його підтримала уся родина – батьки, дружина, братова сім’я. Облаштували територію, звели потрібні приміщення і почали шукати перших мешканців.

  «Ми не шукали фінансової допомоги ні від держави, ні від іноземних донорів, усього досягали самотужки, – каже Сергій. – А ідею напрямку майбутнього бізнесу подала мама: започаткувати страусину ферму. Це було трохи незвично, але мама, переглянувши телепередачу про страусів, запалила цією ідеєю й мене».

  Хлопець почав цікавитися цими великими птахами, вивчав літературу, шукав інформацію в інтернеті.

  «Для страусиної ферми потрібно мати трохи землі – вона у нас була, – продовжує Сергій. – Це було цікаво, адже ніхто у нашому краї таким не займався. І ми вирішили втілити мамину ідею в життя». Роботи з облаштування території розпочали ще до війни – у 2013 році.

  Через два роки, після демобілізації, Сергій повернувся до свого задуму. Його підтримала уся родина – батьки, дружина, братова сім’я. Облаштували територію, звели потрібні приміщення і почали шукати перших мешканців.

  «На Миколаївщині якраз закривалася одна подібна ферма, – згадує чоловік. – У них ми купили 20 страусів й одночасно перейняли досвід». У 2019 році ферма «Саванна» запрацювала.

  Сьогодні на фермі, яка розташована у Калуському районі на Івано-Франківщині, живе 26 страусів. Також є фазани, цесарки, павичі. Тут можна не лише помилуватися екзотичними птахами, а й відпочити, скуштувати омлет зі страусиних яєць та страви з м’яса цих птиць, порибалити на місцевому ставку, відвідати сауну, купити різноманітні сувеніри з яєць, шкіри та пір’я страусів. А також дізнатися про увесь процес розвитку страуса – від яйця до дорослого птаха. Екскурсії на фермі проводить сам Сергій Швець. Він знає про цих птахів дуже багато цікавого. 

  «Страусине яйце важить півтора-два кілограми, – розповідає Сергій. – Це як 30-36 курячих. Живуть страуси сім’ями – дві-три самки і самець. Кожна така сім’я має свою територію: будівлю та вигул 20-25 метрів завдовжки. Яйця в інкубатор закладаємо влітку. Пташенята народжуються розміром з велику перепілку. А вже за рік виростають зростом до 2,5 метра й вагою до 200 кілограмів. Дорослий страус за день з’їдає близько півтора кілограма корму. Через велику вагу і погано розвинуті крила цей птах не літає. Натомість він швидко бігає, може розвинути швидкість до 70 кілометрів за годину. Живуть страуси доволі довго – до 70 років. Й кожен з них, як і люди, має свій характер, звички, уподобання».

  Ферма «Саванна» – одна з найбільших в Україні. Але крім того, що Сергій Швець сьогодні – успішний ветеран-підприємець, він не забуває і про бойових побратимів: дізнається про їхні потреби й організовує збір допомоги для них.

  Усім, хто демобілізувався з війська, хто не може знайти свого місця у цивільному житті, Сергій радить: «Ніколи не можна здаватися. Потрібно знайти справу, яка подобається, намітити ціль і йти до неї, незважаючи на труднощі і перепони».

Джерело: ye.ua

НАГАДУЄМО:

  У рамках проєкту “Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни через створення освітніх можливостей” у Львові проходять безкоштовні консультації від Мережі Центрів Едукації. Навчання організоване Мережею Центрів Едукації та Інститутом міста за підтримки DVV International, що фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

  Про це інформує galinfo.

  Проєкт  є повістю безкоштовними для: ветеранів війни, учасників бойових дій, членів сімей ветеранів та учасників бойових дій, людей з інвалідністю 1 і 2 групи та членів сімей загиблих військовослужбовців.  Програма стартувала на початку січня та триватиме до кінця 2024 року.

  Можна отримати:

• психологічні консультації (з психологом, психотерапевтом або психіатром)
• кар’єрні консультації 
• юридичні консультації
• бізнес консультації

 Зокрема, консультації проходять у міських бібліотеках Львова, проте попередньо потрібно зареєструватись за посиланням.

НАГАДУЄМО:

    Заступниця полтавського міського голови Тетяна Бардіна в інтерв’ю Суспільному повідомила, що мерія підписала угоду про співробітництво з Радою Європи щодо фінансування Ветеран Центру, який планують розмістити у будівлі Полтавської міської ради, де раніше був ЦНАП. Угоду про фінансування створення Ветеран Центру 02 січня 2024 року підписав заступник міського голови Валерій Пархоменко.

  За словами заступниці полтавського міського голови, Рада Європи профінансує цей проєкт на суму майже 800 тисяч гривень. Нині у міській раді формують штат.

  Працюватиме центр у будівлі міськради у приміщенні, де раніше працював ЦНАП. Після того, як він переїхав наприкінці минулого року у «Центр Дія», це приміщення стало вільним, розповіла Тетяна Бардіна.

  У Ветеран Центрі надаватимуть юридичні та психологічні послуги ветеранам війни. Також вирішуватимуть питання щодо реабілітації.

НАГАДУЄМО:

  У 2022 році програму мікрофінансування бізнесу ветеранів війни та членів їх родин започаткував Український ветеранський фонд (УВФ). Він відшкодовує таким підприємцям 20 тис. грн. на закупівлю товарів та обладнання. Вказувати можна витрати з 24 лютого 2022 року до моменту оформлення заявки. На кожен товар має бути підтвердження платежу. Фонд не відшкодовує орендну плату чи вартість послуг.

  На отримання мікрогранту можуть претендувати дві категорії громадян:

• категорія “А” – члени родин ветеранів війни, які беруть участь у боях, зокрема в складі формувань територіальних громад;
• категорія “Б” – ветерани війни та члени їх родин, діяльність яких як самозайнятих осіб зупинена внаслідок боїв у деяких областях.

  Членами родини вважаються дружини, чоловіки, діти, батьки. Ветерани війни для отримання коштів від фонду на момент подання заявки не повинні перебувати на службі.

  Подати заявку на отримання гранту можна онлайн на сайті Українського ветеранського фонду (УВФ). Для початку потрібно зібрати такі документи:

• паспорт заявника з реєстрацією;
• виписку чи витяг з єдиного державного реєстру про ФОП чи самозайняту особу;
• документ, що підтверджує статус ветерана (посвідчення УБД, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни);
• документ, що підтверджує спільне проживання з ветераном до війни (свідоцтво про одруження чи народження дитини);
• документи, що підтверджують придбання після 24 лютого 2022 року товарів чи обладнання для роботи бізнесу відповідно до КВЕДів (чек або видаткова накладна).

  У заяві на отримання мікрогранту потрібно вказати особисті дані, описати свою господарську діяльність, вказати банк та номер рахунку, а також витрати, заявлені на відшкодування. Далі потрібно прикріпити всі документи: про набуття статусу ФОП, родинні зв’язки, статус ветерана війни. Якщо заявка відповідає всім вимогам, після перевірки документів і схвалення людина отримає кошти протягом десяти днів.

  Програма розрахована на 500 аплікантів. Наразі фонд профінансував 162 заявки.

НАГАДУЄМО:

  На Чернігівщині над ліквідацією повітряних цілей працює мобільна вогнева група 119-ої бригади тероборони. Бійці працюють з німецьким кулеметом МГ-42 для ураження “Шахедів”. В кінці минулого року були сформовані додаткові мобільні вогневі групи (МВГ), які вже виходять на чергування. Частину з них вже забезпечила необхідним обладнанням та 46 пікапами Чернігівська ОВА.

  Про це розповів начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус під час пресконференції 2 січня.

  “Не можу сказати скільки МВГ працює в області, це військова інформація. Але з публічного — частину ми забезпечили і продовжуємо це робити. На сьогодні 46 автомобілів (пікапів) зі старлінками, планшетами, турелями та іншим обладнанням передано і вони перебувають на чергуванні. Це додатково до тих засобів та сил, які забезпечують Збройні сили”.

  Ці додаткові групи допомагають підтримувати безпеку регіону та відбивати напади ударних дронів. “Через Чернігівщину, на жаль, літає дуже багато «Шахедів». Дуже велика кількість ракет, які летіли сьогодні (2 січня, — ред.), вони летіли через нашу область”, – додав Чаус. 

НАГАДУЄМО:

  Ветеран російсько-української війни і екс-командир роти батальйону “Айдар” Євген Дикий вважає, що українське суспільство в 2023 році відмежувалося від подій на фронті, чого не було у 2022 році. Він переконаний, що саме цій помилці потрібно запобігти в 2024 році.

Коли почалася повномасштабна війна, все українське суспільство працювало на перемогу.  За словами Дикого, суспільство було абсолютно нерозривним з військовими. які не сприймалися, як люди, які десь там на фронті. Україна була єдиним організмом, який воює. Кожен намагався щось зробити, якщо не на фронті, то шляхом волонтерства, сказав він у інтерв’ю Фокус.

  “Саме тому у 2022 році ми перемагали. У 23-му році сталося те, що “товариш Сталін” називав “запаморочення від успіхів”. На хвилі успіхів осені 2022 року тилова Україна впала в ілюзію, якій чомусь здалося, що ми не просто зробили диво, а зробили вже достатньо. Але виявилося цього недостатньо“, – пояснив ветеран війни.

  Він додав, що за його відчуттями в Україні суспільство розділилося на дві “касти”: ті, що воюють, і ті, що живуть своє звичайне життя. Тому ветеран російсько-української війни зазначає, що у 2024 році українці мають проживати війну, як у 2022 році. “Для цього суспільство має прийняти війну як свою, а не чиюсь, хто за нас повинен виконати”, – зазначає Дикий.

НАГАДУЄМО:

  Державна програма “єРобота” запрацювала в квітні 2023 року. В рамках програми учасники бойових дій, члени сімей ветеранів та особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати грант від 250 тис грн до 1 млн грн. на започаткування або розвиток власної справи. Претендувати на отримання коштів можуть лише особи, які мають відповідний підтверджений статус.

  Згадані вище суми виділяються залежно від того, чи виконуються встановлені вимоги. Так, до 250 тис грн можуть отримати ветерани-підприємці, які створили щонайменше одне робоче місце, до 500 тис грн – дружина або чоловік ветерана за умови створення щонайменше двох робочих місць. У цьому випадку надані державою кошти мають покривати до 70% вартості започаткування бізнесу, решту суми інвестує сам ветеран-підприємець.

Претендувати на 1 млн грн може учасник боїв, який щонайменше три роки зареєстрований як ФОП. Також він повинен створити принаймні чотири робочі місця, з яких щонайменше два – для ветеранів або людей з інвалідністю внаслідок війни. Ця сума також надається на умові співфінансування: 70% виділяє держава, 30% – підприємець.

На що можна витратити кошти?

  Кошти можна використати на придбання обладнання та сировини, оренду приміщення і транспортних засобів для бізнесу, купівлю ліцензійного програмного забезпечення (сумарно не більше 50% від розміру гранту), оплату послуг з маркетингу та реклами. Кошти також можна витратити на купівлю свійських тварин, птиці та бджіл, саджанців, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (ці витрати не повинні перевищувати 70% від суми гранту).

Хто не може взяти участь у програмі?

Участь у грантовій програмі НЕ МОЖЕ взяти той, хто:

• перебуває і працює на тимчасово окупованій території, у Росії або Білорусі;
• перебуває під санкціями;
• має відкриті провадження в справі про банкрутство;
• зареєстрований як кредитна або страхова організація, інвестиційний або недержавний пенсійний фонд, учасник ринку цінних паперів та ломбард;
• міняє валюту, виробляє зброю, алкоголь, тютюнові вироби;
• притягався до кримінальної відповідальності через корупцію;
• має борг перед державним бюджетом.

Як подати заявку?

  Для отримання гранту учасник боїв або друга людина в подружжі ветерана повинні подати заявку через  портал “Дія” та  прикріпити бізнес-план. Приклад заповненого бізнес-плану доступний за посиланням. Після перевірки кредитної історії заявника та його документів, оцінки його бізнес-плану він має пройти співбесіду з фахівцями Державної служби зайнятості. За її результатами ухвалюється рішення про надання гранту.

Які зобов’язання матиме отримувач гранту?

  В отримувача гранту виникає зобов’язання створити робочі місця протягом шести місяців з моменту отримання коштів і працевлаштувати працівника мінімум на два роки. Отримувач гранту також повинен працювати і сплачувати податки щонайменше до повернення в бюджет суми гранту у вигляді податків та обов’язкових платежів. Повертати державі суму гранту потрібно лише за умови невиконання зобов’язань.

НАГАДУЄМО:

  Шановні читачі “НОВА: новини ветеранів”. Минув ще один важкий рік війни. Дякуючи нашим захисникам ворог не зміг захопити нові території, а в більшості областей України люди отримали змогу жити більш-менш нормальним життям.

  Іноді, буває важко читати новини. А ще важче їх писати. У 2023 році хтось назавжди сказав прощай найріднішим людям. Хтось – побачив, якими дорослими стали їхні сини та доньки. А багато хто втратив таке буденне і таке цінне слово «Дім».

   Але там, де дуже важко, завжди у серцях живе надія. Вона змушує щодня будувати плани на завтра, на місяць, на «після Перемоги». Надія змушує діяти і знаходити щасливі моменти навіть під час війни. Тож нехай цього року здійсниться якомога більше наших надій. Нехай кожен почує важливі для себе фрази: «Зі мною все добре», «Можна виписувати з лікарні», «Пройшов черговий обмін полонених», «Завтра ми побачимось і я тебе обійму…». І нехай здійсниться головна надія усіх українців, а більшість новин 2024 року змусять  плакати від щастя.

    З Новим роком! Миру, добра, радості і Перемоги, в кожен дім!

  Слава Україні!

  Героям Слава!

  Редакція “НОВА: новини ветеранів”