Курс для співробітників “Герої поруч” розробила та запровадила група Метінвест спільно з Академією ДТЕК. У межах першої хвилі програма охопить 1200 керівників підприємств компанії у регіонах присутності. Про це повідомили у пресслужбі компанії.
За даними пресслужби, наразі майже 400 співробітників після демобілізації повернулися до роботи, і компанія вважає за свій обов’язок допомогти їм на шляху повернення до цивільного суспільства.
Це перша подібна за змістом і наповненням навчальна програма в Україні. У розробці курсу “Герої поруч” брали участь понад 20 експертів: керівників Метінвесту, спеціалістів у галузі психології та управління персоналом, військових психологів. Крім того, долучилися і самі ветерани. Вони поділилися своїм досвідом та дали слушні поради.
Під час розробки курсу були використані напрацювання найкращих іноземних корпоративних програм, направлених на підтримку ветеранів. Курс «Герої поруч» передбачає різні формати навчання: електронні тренажери, інфографіку, відеоуроки тощо.
Зараз програму проходять 1200 керівників. Навчання охопить керівників усіх рівнів і відбуватиметься у кілька етапів. Незабаром буде розроблено адаптовану версію програми для всіх співробітників Метінвесту з тим, щоб всі колективи підприємств отримали відповідні знання.
“В компанії створюється ціла екосистема інтеграції ветеранів до мирного життя. Приділяється увага здоров’ю та психоемоційному стану демобілізованих працівників. Водночас ми розуміємо, наскільки важливою в цьому процесі є роль команди – колег, які щодня оточуватимуть ветеранів на робочому місці. Тож навчальний курс «Герої поруч» дасть співробітникам більш глибоке розуміння, з якими труднощами та потребами стикаються наші захисники, і як правильно їм допомогти, — сказала Тетяна Петрук, директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест.
Комунальний заклад “Дім Воїна”, Івано-Франківської міської ради, знайшов можливість, щоб військові та ветерани війни відвідували заняття з плавання в басейні Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Про це розповіло видання “Вікна” з посиланням на Департамент молодіжної політики та спорту.
Заняття планується розпочинати щочетверга о 10:00 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15 (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, спорткомплекс імені А.П. Гемби).
Для відвідування басейну необхідні:
довідка від сімейного лікаря для відвідування басейну;
фотографія 3×4 для оформлення перепустки.
Потрібно також підготувати: купальний костюм; гумові тапочки; шапочку та окуляри для плавання; рушник і гель для душу.
Охочим відвідувати басейн необхідно зареєструватися заформою.
В місті Дніпро, 10 лютого 2024 року, відбулися змагання серед ветеранів війни та військовослужбовців «Сильні України». Учасники змагалися у чотирьох адаптивних дисциплінах: веслування на тренажері, жим лежачи, аеробайк та ривок гирі, інформує РУДАНА.
Змагання «Сильні України» організувала Федерація стронгмену України (ФСУ) за підтримки Дніпропетровської обласної військової адміністрації, членів парті «Слуга Народу», а також меценатів. Головним суддею змагань був нардеп-Слуга_Народу, почесний президент ФСУ, чемпіон світу зі стронгмену Василь Вірастюк.
У ветеранських змаганнях помірялися силами 130 учасників. Військові змагалися у чотирьох видах спорту: жим на рази 60/30 кг за 1 хв, айрбайк 30 ккал на час, веслування на тренажері 100 сек та «ривок гирі» 16/24 кг за 2 хвилини.
Захід у Дніпрі відкрив другий сезон «Сильних України». Організатори обіцяють, що цього року подібні змагання пройдуть в Одесі, Тернополі, Хмельницькому, Кропивницькому.
Перший сезон «Сильні України» пройшов у 2023 році в Полтаві, Житомирі, Ужгороді та Рівному.
На форумі «Психосоціальні послуги: об’єднання та розвиток», начальник Львівської ОВА Максим Козицький наголосив на необхідності систематизації роботи профільних міністерств щодо підтримки військових, ветеранів та їхніх сімей.Також він підкреслив ,що не треба не надіятися лише на волонтерські та благодійні ініціативи.
«Дуже багато ініціатив щодо психосоціальної підтримки стартувало з сімей, громад, від волонтерів, які далі підтримувалися ОВА. Але дуже нам за ці два роки не вистачало державної політики у соціальній та ветеранській сферах… Ініціативи – це звичайно добре: ми розвинули центри координаційної підтримки, які підхопили благодійники, волонтери, міжнародні партнери, церкви, а далі міністерство – і ця робота почала масштабуватися на всю Україну. Тепер ми маємо скоординовану діяльність роботи центрів. Тепер маємо зрозуміти, що таке ТЦК та СП та до чого тут соціальна підтримка, коли в основному мова йде лише про мобілізацію. Ми готові стати пілотною областю, щоб при центрах комплектування нарешті запрацювала соціальна послуга. Давайте подумаємо, яка система в нас уже існує – ТЦК та СП, Центри зайнятості, ЦНАПи тощо, і нарешті зрозуміємо, чи ветеранська політика є частиною соціальної, чи, може, окремою», – зазначив Козицький.
В свою чергу Оксана Коляда, модератор панелі «Психосоціальна послуга – потреби, пропозиції, рішення на національному рівні», координатор Коаліції ветеранських просторів, відповіла: «Коли розробляли ветеранську політику, то чітко розуміли, що ветерани – це громадяни України, які зазвичай мають різні статуси: часто ВПО, військовополонених чи осіб зі складними життєвими обставинами, але політика щодо них може стати драйвером у процесах для інших українців, які постраждали внаслідок війни».
Разом з тим, координатор відмітила ,що ветеранська політика точно не може бути лише частиною соціальної політики, бо тут також іде мова про національну безпеку, людський капітал і формування нашої модерної нації, бо ми стали «нацією захисників», як для себе, так і для світу.
Міський Голова Львова Андрій Садовий наголосив на тому, що Львів ніколи не чекав вказівок від держави, а навпаки стимулював до прийняття рішень на урядовому рівні, самостійно заручаючись підтримкою міжнародних партнерів.
«Українці мають всередині те, що змушує рухатися і робити роботу. Бо згадуючи лютий 2022 року, коли була атака, і люди приїздили до Львова, не було вказівок з Києва чи міністерств, а була велика самоорганізація людей, і це шокувало багатьох іноземців. Модульні містечка, гуманітарні склади, перші поранені, лікування і протезування, реабілітаційні зали і ментальні центри, відновлення зруйнованих росіянами будинків, житло для поранених, залучення багатьох міжнародних ініціатив і мережа незламних міст – це все у Львові, і ми не зупиняємося, ми продовжуємо робити свою роботу. Сьогодні не буде великих команд і вказівок – ми повинні самі працювати в кожній громаді».
Підводячи підсумки, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук підкреслила,що історично так сталося, ще до повномасштабної війни, що Львівщина, як прикордонна область з ЄС, має дуже хороший потенціал до співпраці з міжнародними організаціями, урядами, місцевим самоврядуванням за кордоном. Тому тут так швидко знайшли канали комунікації зі світом і стали робити те все, що мала б робити держава.
«З однієї сторони, я хочу подякувати Максиму Козицькому за конструктивну критику уряду, бо, в першу чергу, дійсно, люди мають розуміти, якою є політика щодо соціальної та ветеранської сфер. З іншої сторони, щодо слів Андрія Садового, підтримую, що громади мають у цій ситуації брати владу в руки і підтримувати, допомагати, відбудовувати, бо це наша земля і наші люди», – сказала Верещук.
Основна мета форуму у Львові «Психосоціальні послуги: об’єднання та розвиток» була об’єднати партнерів, надавачів психосоціальних послуг, та проговорити проблеми, які виникають при наданні послуг у координаційних центрах, у громадах, поділитися опрацьованими рішеннями та підходами. На заході зібрались майже 300 учасників, серед яких надавачі психосоціальних послуг комунального, приватного сектору та міжнародних партнерів, а також очільники національного та обласного рівня.
У Кривому Розі провідні фахівці з охорони праці та промислової безпеки, керівники дирекцій з персоналу, начальники структурних підрозділів криворізьких підприємств Метінвесту, металургійного комбінату Арселор_Міттал Кривий Ріг та Полтавського ГЗК Ferrexpo, обговорили питання по реінтеграції ветеранів війни з фокусом на безпеку праці. Організатором заходу виступив Інгулецький гірничо-збагачувальний комбіна, повідомило видання РУДАНА.
Понад 3 тисячі працівників криворізьких ГЗК Метінвесту вступили до лав Збройних сил України від початку повномасштабної війни. Поступово демобілізовані з війська ветерани і ветеранки повертаються на свої підприємства. Проте надзвичайно стресові умови, в яких вони перебували, вплинули на їхнє ментальне здоров’я та сприйняття питань безпеки. Нині завданням кожного відповідального роботодавця є створення належних умов для адаптації і соціалізації всіх, хто нині захищає країну, а вже завтра повернеться на виробництво.
Учасники поділилися досвідом та наробками, як вже сьогодні допомогти людям, які повертаються на виробництво, внутрішньо стабілізуватися і реалізуватися у цивільному житті. Визначали зони відповідальності служб з персоналу, охорони праці, медпрацівників, які мають супроводжувати ветерана від військової частини до повної адаптації його на промисловому підприємстві.
Під час спільної роботи учасники також ознайомились з досвідом організації менеджменту ментального здоров’я в іноземних компаніях. Обговорили роботу з ментальними ризиками та програми навчань основам психології на підприємствах. Кращі практики в роботі з ветеранами планують систематизувати і застосовувати в колективах.
9 лютого 2023 року, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про призначення тимчасовим виконувачем обов’язків голови Міністерства у справах ветеранів Олександра Порхуна. Посадовець був заступником нещодавно звільненої міністерки у справах ветеранів Юлії Лапутіної.
«На своєму засіданні 9 лютого Кабінет міністрів України ухвалив розпорядження: про тимчасове покладення виконання обов’язків міністра у справах ветеранів на Порхуна Олександра Володимировича», – йдеться у повідомленні Кабміну.
Олександр Володимирович Порхун— майор Збройних сил України у відставці, учасник російсько-української війни, колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Герой України (2015).
Народився 21 січня 1987 року в Києві. Дитинство минуло у столичній Оболоні. Батько – Володимир Порхун (1948–2011), – будував перші багатоповерхові будинки на Оболоні. Мати Валентина Порхун працювала вчителькою математики у школі №239.
Після 9-го класу Олександр Володимирович вступив до Київського військового ліцею ім.І.Богуна, який закінчив 2004-го. Того ж року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, а 2006 року продовжив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ ім.П.Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». Здобув диплом спеціаліста з бойового застосування та управління діями аеромобільних підрозділів.
У серпні 2008 року розпочав військову службу у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.
З березня 2014 року — учасник військових операцій у південних та східних областях України.
З 23 квітня 2014 року по 6 січня 2016 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Командував підрозділом у бойових зіткненнях під час звільнення населених пунктів Степанівка, Красний Луч, Алчевськ, Сніжне, Чорнухіне, Тельманове, Старобешиве, Торез, Ясинувата, Єнакієве, Краматорськ, Красноармійськ, Шахтарськ, Слов’янськ, Ізварине, Лисичанськ, гори Карачун.
У Дніпрі, на базі Дніпровського державного університету внутрішніх справ, працює Автошкола, в якій ветерани війни та люди з інвалідністю можуть отримати посвідчення водія.
-За пів року роботи Автошколи для людей з інвалідністю, водійські посвідчення вже отримали п’ятеро людей, – розповідає проректор університету Ігор Ковальов. Ще 15 — навчаються. Місяць вивчають теорію, практика триває сім тижнів.
“Практичні завдання проходять на спеціально обладнаних автомобілях з ручним керуванням. “Категорія В” — це легкові автомобілі, “категорія С” — автомобілі 3, 5, 7, 5 тон”, — говорить Ковальов. По закінченню курсу учні складають іспит й отримують посвідчення водія.
Проректор університету Ігор Ковальов. ФОТО Суспільне Дніпро.
Один з учнів Автошколи – Олександр, колишній військовослужбовець. У березні 2002 року він втратив обидві ноги під час бойового завдання під Ірпенем. Олександр вже пройшов теоретичний курс і зараз опановує техніку водіння автомобіля. Після навчання, розповідає, що хоче влаштуватися на роботу водієм вантажівки.
Олександр, колишній військовослужбовець. ВІДЕО
Софія Грубова вже отримала водійське посвідчення у рамках проєкту “Автошкола для людей з інвалідністю”. Дівчина з дев’яти років користується колісним кріслом через травму спинного мозку. За її словами, до початку повномасштабної війни у місті було багато низькопідлогового транспорту. Зараз, каже Софія, таких автобусів стало менше, тому вона вирішила навчитися водити авто.
Громадські організації “Принцип”, “Veteran Hub”, “Юридична сотня”, “Простір Можливостей”, Рух “Veteranka” виступили із спільною заявою щодо покращення роботи Міністерства у справах ветеранів.
“Міністерство у справах ветеранів у зв‘язку з майбутнім оновленням керівництва отримує можливість стати ефективним органом для захисту інтересів своїх бенефіціарів. Ми усвідомлюємо, що перед новими очільниками відомства стоятиме важке завдання побудувати нову систему забезпечення прав ветеранської спільноти. Для цього потрібні будуть як професійні менеджерські навички, так і довіра від тих, на кого працюватиме оновлене Міністерство у справах ветеранів. Сподіваємося, що новий очільник або очільниця матимуть ці характеристики.
Ми, автори Концепції нової ветеранської державної політики, – Принцип, Veteran Hub, Юридична сотня, Простір Можливостей, Рух Veteranka, – відкриті до спільної роботи для посилення спроможностей відомства. У своїй пропозиції до співпраці спираємося на багаторічний досвід роботи з цільовою аудиторією ветеранської політики.
На наше переконання, політика щодо ветеранів та членів їхніх сімей повинна бути скоординованою на центральному рівні, відображеною у політиках регіонального та місцевого рівнів, та адаптованою до кожного середовища реалізації. Для управління цим процесом потрібне інституційно сильне Міністерство у справах ветеранів.
Вважаємо за потрібне окреслити першочергові кроки як для керівництва країни, так і для оновленого відомства, які дозволять почати ефективну роботу:
Державна політика щодо ветеранів та їхніх сімей має бути скоординована з оборонною та безпековою політикою держави.
Для посилення спроможності Міністерства втілювати цю політику потрібно розширити повноваження міністра до віцепрем’єр-міністра.
Необхідно оновити Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту” та інші закони та нормативно-правові акти відповідно до реалій війни та очікуваних перспектив після її завершення. Державна політика щодо ветеранів та їхніх сімей має бути кардинально реформована для того, щоб вони отримали ефективну підтримку, що є завданням Міністерства.
Наголошуємо, що роль Міністерства у справах ветеранів полягає не у наданні послуг ветеранам, але у створенні умов для повноцінної реадаптації та реінтеграції ветеранів у суспільство та забезпечення їхньої безпеки та гідності, в родині, в колективі, в громаді та в країні”.
З повним текстом Концепції нової ветеранської державної політики можна ознайомитися перейшовши за посиланням.
У ліцеї, який знаходиться в селі Корделівка, Калинівської громади, Вінницької області, встановили інтерактивний лазерний тир. Програмно-апаратний комплекс для імітації стрільби оснащений двома макетами пістолетів та двома макетами автоматів, розповів Суспільному вчитель предмету “Захист України” Петро Власюк.
– На облаштування лазерного тиру витратили 170 тисяч гривень, – розповів Петро Власюк. 125 тисяч гривень надала калинівська міська рада, ще 45 тисяч — обласна. Ліцей був серед переможців обласного конкурсу на отримання грантів для закладів освіти. Гроші виділили під реалізацію проєкту “Готуємо захисників Вітчизни”.
“Є стрільба по нерухомих мішенях та по рухомих мішенях. Можна задати кількість патронів, відстань до мішені і після останнього патрону можна побачити результат”, – сказав Петро Власюк.
Ветерани та члени їхніх родин зможуть безкоштовно отримати супровід та підтримку фахових спеціалістів з ментального здоров’я.
Українці самостійно обиратимуть фахівця та зручний формат консультацій (дистанційно або очно, індивідуально або в групі). Така допомога надаватиметься за трирівневою системою:
На першому рівні – працівники соціальних служб, помічники ветеранів та всі, хто пройшов підготовку і може надавати соціально-психологічну підтримку та соціальні послуги.
На другому рівні – постачальники психологічних послуг незалежно від форми власності, зокрема ФОП.
На третьому – комплексна медико-психологічна допомога, яку забезпечуватимуть ліцензовані установи, в яких є мультидисциплінарні команди.
