Зараз проводяться навчання, вчаться 15 осіб. Це маленькі бригади, які працюють разом: і диспетчери, і оператори БпЛА. Перекваліфікацією ветеранів-залізничників займатимуться інструктори Центру підготовки операторів БпЛА “КРУК”.
Про це повідомила в ефірі Українського радіо директорка департаменту соціальної політики АТ “Укрзалізниця” Ольга Безпалько.
“Багато хто думає, що ключове завдання — це працевлаштувати ветерана. Це так, але не зовсім. Ключове завдання… — створити такий підрозділ, який буде якісно охороняти інфраструктуру Укрзалізниці, знизить рівень крадіжок на залізниці, зробить більш ефективною нашу компанію”, – сказала Безпалько.
За її словами, підрозділ запрацює за місяць-півтора. Поки що учасники проходять навчання. На нинішньому етапі проєкт охоплюватиме Київську область, а потім мережа таких підрозділів може бути розширена.
“Йдеться про великі міста, великі вузлові станції, принципово важливі стратегічні станції. Мені здається, що наступним буде Одеський регіон. Можливо, Львівський. Треба буде дивитися по нашому потоку вантажів і місць, де ми фіксували велику кількість крадіжок”, – зауважила Безпалько.
За її словами, ключове завдання — відстежувати крадіжки, забезпечення збереження вантажів. Також, це запобігання будь-яким диверсійним ситуаціям, які можуть статися на об’єктах критичної інфраструктури.
У Полтаві почала діяти перша група самодопомоги для ветеранів війни. Її створення ініціювали місцеві психолог та психіатр. Долучитися можуть усі охочі.
“Виникла ідея створити цю групу ― лікар-психіатр і я. Його була ідея, він лікує цих хлопців по-своєму, з декількома і я зустрічався. Ми збираємося на кафедрі психіатрії в психіатричній лікарні кожну неділю. Поки група невелика, чотири чоловіки ходить. Розмови різні, але головне, що є атмосфера розуміння”, ― розповів психолог Олександр Тимошенко в ефірі Українського радіо “Полтава”.
За його словами, зазвичай подібні групи повинні збиратися самостійно, має бути лідер, який коригуватиме процес створення і подальшої роботи. Але у Полтаві допомогли ветеранам зрушити справу завдяки довірі до лікаря.
“Звісно, що тут не буде десятки, сотні людей, бо це дуже серйозна тема ― довіра людей, які прийшли з фронту. Якщо протягом року ця спільнота протримається, то наберуться ще групи і будуть працювати самі. Ми збиралися поки що чотири рази і не афішуємо, бо потрібно, щоб людина сама зрозуміла, що їй це необхідно”, ― розповів Олександр Тимошенко.
На його думку, головне завдання учасників групи самодопомоги ― прийти на зустріч, а теми розмови з’являться. Жодних вимог до ветеранів немає.
“Чим група самодопомоги відрізняється від інших терапевтичних груп? Там теж люди мовчать, але прийдеться все ж щось говорити. А це група, де ти можеш мовчати. Може людина промовчати і рік, але ж вона слухає, дивиться. А потім може їй захочеться щось і сказати. Це група без тиску і без зобов’язань”.
В подібних групах немає визначеної кількості учасників чи плану залучення інших людей. Охочі долучитися можуть телефонувати до психолога Олександра Тимошенка ― 050 235 96 33.
Власники приватних спортзалів відправляють своїх працівників на спеціальні навчання і їздять зі спортсменами-ветеранами на змагання. Все це для того, аби сприяти розвитку ветеранського спорту, повідомили у Рівненській ОВА.
Такі зали є не тільки у Рівному, а й в районних центрах. Їх контакти можна дізнатися в управлінні у справах ветеранів ОДА. Також обласні центри «Спорт для всіх» та «Інваспорт» вже працюють над адаптацією локацій проєкту «Активні парки» для спортивних потреб ветеранів.
Крім того, в області було започатковано проведення великих спортивних змагань. Вони відбудуться влітку у Дубні, Сарнах, Вараші та завершаться у Рівному, на Оствиці.
Напередодні Громадська організація «Спілка ветеранів АТО» розповсюдила звернення до державної влади та громадськості щодо мобілізації, відношення до військовослужбовців і ветеранів, а також суттєвих змін, які здатні підвищити обороноздатність країни –
Головний посил цього звернення полягає в тому, що українцям необхідно об’єднувати зусилля, оскільки всі кардинальні зміни необхідно робити в умовах війни.
Звернення є офіційним документом і за скупими рядками дуже важко розгледіти емоції й рівень щирості представників ветеранської громадськості. Та й сам текст звернення викликає деякі запитання. Поставити їх ми вирішили засновнику Спілки ветеранів і депутату Харківської міської ради Юрію Корсунову. Він люб’язно погодився й ось така вийшла розмова. Але попередньо депутат зазначив, що його позиція є погодженою позицією ветеранської організації.
ІНІЦІАТИВИ ВІД ГРОМАДСЬКИХ АКТИВІСТІВ
– Для назви звернення був вибраний заголовок «Мобілізація нас не врятує». Що малося на увазі під цим словосполученням?
– Те, що мобілізація й правильний підхід до неї є лише частиною заходів, які спрямовані на обороноздатність України. Нам необхідно мати достатню кількість військовослужбовців для того, щоб країна вистояла й перемогла. Це зрозуміло, а як воно буде відбуватися? Прийдуть добровольці й стануть до лав Збройних сил? Буде відпрацьований адекватний механізм в системі Територіальних центрів комплектування? Відповідаючи на ці питання, я пропоную звернути увагу на ті ініціативи, які повинна реалізовувати держава. При цьому слід зазначити, що зараз, на жаль, суспільство розподілилося на тих, хто під час війни збагачується й покращує власні умови життя, та тих, хто вимушений за ці умови віддавати найдорожче – своє життя і здоров’я.
– Про які ініціативи йдеться та до чого мають прислухатися ті, хто сьогодні визначає державну політику?
– Для підвищення обороноздатності країни необхідно здійснити комплекс заходів. Але всі ці заходи в кінцевому рахунку зводяться до встановлення справедливості в суспільстві. Адже час героїв пройшов – усі українські громадяни мають проходити обов’язкову військову підготовку. І ця система має бути побудована на трьох складових. По-перше, в мобілізованих має бути мотивація. Людина повинна розуміти, що йде захищати свою родину, рідну землю, принципи, за якими живе, а не бюрократичний корумпований апарат, який ховається за спинами військовослужбовців. Якщо військовий жертвує собою, то має бути впевнений, що він і його родина в подальшому не будуть залишені наодинці з власними проблемами, що держава надасть їм належне соціальне забезпечення. Якщо такої мотивації немає, отримуємо ту ситуацію, яка склалася зараз: у працівників ТЦК і СП (колишніх військкоматів) є план зверху й вони вимушені йти на зловживання, включаючи грубі порушення чинного законодавства. Але далі постає інша проблема: призвані таким чином громадяни не зможуть належним чином виконувати свої обов’язки й, отримавши зброю, не зможуть її правильно використати. Ще один важливий недолік – не врегульоване питання демобілізації. Людину мобілізують, а на який термін, скільки часу вона має відслужити й коли буде звільнена – не зрозуміло!
– Це перша складова, я вірно зрозумів?
– Так. По-друге, ті, хто знаходяться в тилу й отримують надприбутки в умовах війни, мають сплачувати додатковий податок, як компенсацію за заможне життя. Цей податок на розкіш значно поповнить бюджет України й зможе фінансувати ЗСУ. І по-третє, тилові резерви також мають використовуватися! Люди, які з різних причин не стали на захист України – вже відслужили, мають відстрочки чи за станом здоров’я зараз не здатні нести військову службу – повинні проходити військові вишколи, отримувати необхідні знання й практику. А також отримати зброю, яка була б застосована в необхідний момент. Враховуючи ситуацію в якій ми живемо й ті ризики, що несе держава, суспільство має мілітаризуватися.
– Отже, були названі три моменти, які, на вашу думку, могли б набагато підвищити обороноздатність країни. Виникає питання, хто повинен проводити вишколи для представників, як ви кажете, тилових резервів?
– Зараз, за наказом Президента, при обласних військових адміністраціях створюються навчальні центри національного спротиву, де всі бажаючі можуть пройти вишкіл, отримати необхідні навички. Фінансуються вони за рахунок обласних рад і територіальних громад. При Харківській обласній військовій адміністрації також було створене Комунальне підприємство «Харківський обласний навчальний центр національного спротиву». Зараз підприємство комплектується викладачами й у найближчий час розпочнеться навчальний процес. Але й тут ми стикаємося з проблемою: не вистачає головного – бойової зброї! Тому приходимо до того, з чого почали: необхідно роздати бойову зброю ветеранам і патріотично налаштованим громадянам, які пройшли вишкіл у навчальних центрах національного спротиву! Якщо у нас буде мілітаризоване й правильно організоване суспільство, налаштоване на захист Батьківщини, це перетворить Україну в непереможну й недоступну для ворога й фортецю!
ТЦК – ЦЕ ВАМ НЕ ВІЙСЬККОМАТ!
– Але мобілізація все одно залишається значною проблемою й здійснюють її ТЦК так само, як і раніше. Чи є якісь претензії до цієї структури?
– У ТЦК, на жаль, зберігається ще радянський підхід до спілкування та взаємодії з людьми. Багато прикладів корупційних дій із боку працівників цих центрів. Тут не вистачає роз’яснювальних заходів, належного контингенту, який сам пройшов горнило війни, брав участь у бойових діях. Сюди слід залучати ветеранів, інвалідів війни, які не можуть бути задіяні на полі бою, а в центрах комплектування можуть бути дуже й дуже корисними. Саме в Центрі комплектування, в залежності від стану здоров’я, має вибиратися майбутня військова професія й той підрозділ, де мобілізований буде проходити службу. І тільки після проходження навчання в спеціалізованих навчальних центрах, бійців мають відправляти до бойових частин. Призваним необхідно пояснювати, що на всіх етапах військової служби вони захищені законами України та всім, що в цих законах передбачено – від сучасної зброї до соціальних гарантій їм і їхнім родинам. І після повернення, в разі поранень чи інвалідності, ті ж ТЦК мають у повній мірі опікуватися такими військовослужбовцями.
– Як можна прокоментувати ту ситуацію, коли ТЦК відмовилося від зустрічі з керівництвом Спілки ветеранів?
– У тих умовах, коли необхідно популяризувати службу в ЗСУ, у тому числі за рахунок громадськості, це недолугі дії, що погіршують мобілізаційні можливості ТЦК. Наша громадська організація одним із головних напрямків діяльності завжди ставила заохочення до служби в ЗСУ. І ми могли б бути додатковим важелем для поліпшення мобілізаційного процесу в Харкові та області. Тим більше, зараз, як ніколи, потрібно об’єднувати зусилля перед викликами, які ставить агресор. У зв’язку з цим Спілка, як громадська організація, має право звертатися до вищого командування, щодо такої недалекоглядної політики ТЦК. Зараз треба все, щоб мобілізаційна діяльність ставала прозорою й відкритою, щоб люди не боялися тих, хто їх призиває, не ховалися від них, а розуміли, що це необхідна в державі структура, з якою варто співпрацювати…
ЛИСТ ЩАСТЯ, АБО «ШТО ВИ ХАТІТІ?»
Юрист ГО «Спілка ветеранів АТО» Діана Гов’яда повідомила, що до керівництва обласного ТЦК і СП було направлено лист із проханнями надати роз’яснення:
про порядок отримання посвідчення учасника бойових дій після звільнення з військової частини та необхідний для цього перелік документів;
який зараз діє порядок повідомлення членів родин безвісти зниклих і в які терміни;
як отримати грошову допомогу інваліду війни.
Це саме ті питання, з якими до Спілки частіше за все звертаються ветерани та військовослужбовці.
Наш кореспондент спробував уточнити, з яких саме причин керівництво обласного ТЦК не побажало зустрічатися із представниками Спілки ветеранів? Для цього набрав номер, указаний на сайті й почув у слухавці: «Да! Што ви хатіті?» Тоді він поцікавився, хто саме відповідає на дзвінок? Пояснила, що це Єлєна Лєанідавна, дєжурная па рєцєпшину. Назвати прізвище та посаду вона відмовилася. Після зауваження щодо порушення мовного закону, кинула слухавку…
P. S. Коли цей матеріал уже був готовий, представникам Спілки вдалося поговорити із заступником начальника центру Олександром Луценком. У телефонній розмові він завірив, що завжди готовий до діалогу й зустрінеться з громадськими активістами найближчим часом. Сподіваємося, що так воно й буде!
В Україні запрацювала Єдина ветеранська гаряча лінія, повідомило Міністерство у справах ветеранів України. Вона облаштована для надання консультацій та підтримки для ветеранської спільноти, членів їх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць. Її запущено командою Мінветеранів спільно з Червоним Хрестом України у тестовому режимі.
Зателефонувати на Єдину ветеранську лінію можна за телефоном 0 800 505 217
Зазначається, що консультації з нагальних питань ветеранам і ветеранкам, членам їхніх сімей та родинам полеглих воїнів надаватимуть кваліфіковані фахівці.
Можна звертатись із питаннями:
отримання психологічної підтримки, лікування та реабілітації, підтвердження факту отримання поранення, медичних питань;
соціальних пільг учасникам бойових дій та родинам загиблих, а також людям, які набули інвалідність внаслідок війни;
отримання грошової допомоги та компенсації;
юридичних консультацій;
житлових питань.
За необхідності фахівці зможуть спрямувати звернення до субʼєктів надання ветеранських послуг.
У період тестового режиму також збираються пропозиції та зауваження до роботи сервісу, аби визначити обʼєктивне навантаження та оперативно вживати заходи для поліпшення ефективності роботи “лінії”.
Дзвінки на “Єдину ветеранську лінію” 0 800 505 217 є безоплатними.
У Ворзелі, що на Київщині, збираються будувати госпіталь для фізичної реабілітації військових. Заклад планують створити в Бучанській громаді на базі КНП “Центр ментального здоров’я” до кінця 2024 року. Тут будуть протези друкувати на 3D принтері.
“Наша лікарня підсилить наявний центр, матиме окреме відділення для фізичної реабілітації пацієнтів та розширить можливості клінічних досліджень”, — зазначив Анатолій Федорук.
Також у новому медзакладі встановлять 3D принтери, які друкуватимуть протези для українських військових. Пристрої подарують благодійники.”Технологія вже перевірена: протези виготовлятимуть згідно з клінічними обстеженнями і слугуватимуть так само довго, як і звичайні”, — пояснив Федорук.
Ідея виникла після того, як бучанський міський голова відвідав аналогічний госпіталь у місті Бенсалем (штат Пенсильванія, США). Там спеціалізуються на ортопедичному напрямку. Шпиталь має шість операційних і щороку проліковує тисячі людей.
Для ветеранів російсько-української війни з тяжкими травмами та ампутованими кінцівками презентували проект допомоги демобілізованим військовослужбовцям на Дніпропетровщині. В рамках проекту учасники зможуть безкоштовно навчатися на магістратурі, викладати в школах «БЖД», «Захист України», а також отримати гранти на власні бізнеси, пройти курс керування автівкою та інше, інформує Суспільне.
Військовий Денис — один із учасників проекту . Півроку чоловік воював біля Роботиного на Запоріжжі. Внаслідок обстрілу військ РФ отримав поранення під час штурму російських позицій. Внаслідок поранення чоловікові ампутували праву ногу по коліно.
“І тоді прилетіло. Багато чого прилетіло. І дуже-дуже потріпало мене. Я думав, що це кінець. Я думав, що я загину, — каже чоловік. Тоді військові РФ поранили багато моїх побратимів. З позицій до місця евакуації ми добиралися понад 10 годин».
Саме стільки часу нога Дениса була затягнута турнікетом.
“Мене поки виносили, я вже морально до цього був готовий. Я розумів що турнікет довго накладений, то доведеться ампутувати. Я взагалі думав, що я не виживу, тому це для мене щастя було”, — розповідає чоловік.
Попри втрату ноги, після реабілітації чоловік змагався з іншими ветеранами у адаптивних видах спорту. У межах проекту, які презентували на Дніпропетровщині, Денис планує долучитися до програми тренувань від МВС.
Військовий Анатолій також втратив ногу від обстрілів РФ. Під час Оборони одного із сіл на Донеччині російські війська скерували на нього дрон — камікадзе. Сам Анатолій родом з Нікопольщини, був мобілізований до армії у липні 2023 року.
“Я 23 години був у турнікеті. Був інтенсивний обстріл, і командир не дозволяв групі евакуації прийти. Або я один був би 200-м, або шестеро людей, які мене несли”, — розповідає військовий.
Анатолію ампутували ногу у стоп пункті Дружківки, після чого був місяць лікуванні на Дніпропетровщині та на реабілітації у Львові. Наразі чоловік повернувся до родини і пристосовується до нових умов життя. Планує спробувати декілька напрямків з ветеранського проекту.
“У мене просто двоє синів, тобто вони будуть ходити в якісь секції. Бокс, кружки. Я до війни працював водієм, оцей напрямок, що вони будуть навчати інвалідів на ручному керуванні, це моя думка, також є”, — каже Анатолій.
Ветеранський проект надає можливість військовим також пройти психологічні курси, які будуть сприяти скорішій реабілітації, наголошує психолог Андрій.
“Нам дуже важливо не допомогти ветерану, бо допомагають лише ті, які не можуть нічого зробити. А надати майданчик, де людина відчує себе, хай це буде пафосно, але з гідністю”.
Долучитися до проекту можна через обласну військову адміністрацію .
Ветерани російсько-української війни заслуговують на найкраще лікування та реабілітацію, які можуть бути надані. Вони постійно звертаються до Громадської організації “Спілка ветеранів АТО” з проханням забезпечення їм можливості отримання повноцінної реабілітації та лікування на Слобожанщині.
В Харкові після завершення перебудови та обладнання в 2021 році нового корпусу лікування та реабілітації для ветеранів війни у КП Харківської обласної Ради “Обласний госпіталь ветеранів війни” (КНП ХОР “ОГВВ”), його не поспішають вводити в експлуатацію, навіть, в 2024 році. Цей корпус має весь необхідний інвентар для забезпечення реабілітації та лікування ветеранів, проте, за тривалий період часу він лишається невикористаним.
ГО “Спілка ветеранів АТО” звернулася із запитомдо начальника Харківської обласної військової адміністрації, Олега Синєгубова. Ветеранів цікавить з яких причин протягом трьох років не вводиться в експлуатацію новий реабілітаційний корпус КНП ХОР “ОГВВ” і вже закуплене та підготовлене обладнання для лікування й реабілітації ветеранів весь цей час не використовувалося і коли воно буде введено в експлуатацію?
ГО “Спілка ветеранів АТО” закликає ХОВА та місцеву владу негайно вжити заходів для негайного введення корпусу для лікування і реабілітації ветеранів війни в експлуатацію та забезпечення надання ветеранам необхідної медичної допомоги.
Невикористання нового корпусу є неприпустимим, вважають ветерани війни, особливо з урахуванням зростаючої потреби у медичній допомозі серед ветеранської спільноти: поранених, інвалідів та ампутантів. Ветерани наголошують, що місцева влада просто не звертає на них увагу.
У Краснокутській громаді, що на Харківщині, не зважаючи на труднощі із наповненням місцевого бюджету, продовжують допомагати ЗСУ та намагаються подбати про ветеранів війни. Краснокутська громада розробляє проєкт реабілітаційного центру для ветеранів з басейном, кімнатами для відновлення тощо на базі місцевої лікарні. Про це голова Краснокутської селищної ради Ірина Карабут розповіла Ґвара Медіа.
Пані Ірина Карабут зазначила, що громада виграла проєкт, коштом якого закупила реабілітаційне обладнання для місцевої лікарні. Тепер там планують створити реабілітаційний центр для ветеранів. Крім цього, у громаді реорганізовують Центр надання соціальних послуг та планують запроваити посаду помічника ветерана , який буде здійснювати індивідуальний супровід ветеранів та сприяти реалізації їхніх можливостей, прав, гарантій і пільг.
Поки не знайшлося бажаючого на цю посаду, індивідуальним супроводом ветеранів займається начальниця відділу організаційної роботи селищної ради, яка пройшла курси психології. Вона також працює з сім’ями загиблих та зниклих безвісти.
“Посаду помічника ветерана введемо обов’язково, тому що у нас сьогодні до сотні демобілізованих по всій громаді, які потребують допомоги. — зазначила Карабут.
Також у Краснокутській громаді планують на базі відновленої сторічної хати-мазанки створити пункт спілкування ветеранів війни та демобілізованих жителів. Ірина Карабут зазначила, що біля відбудованої хати-мазанки планують організувати базу відпочинку з українським акцентом для ветеранів. Цей простір планують використовувати для занять з демобілізованими військовими.
Але то ще тільки плани. Із вже реалізованого варто відзначити, що минулого року Краснокутська громада виділила на Збройні Сили України 11 мільйонів, а за три місяці 2024 року — 18,9 мільйона гривень, повідомила голова Краснокутської селищної ради. У січні 2024 року громада виділила 2,7 мільйона гривень, у лютому — 11,9 мільйона, у березні — 4,3 мільйона. Також 2,2 мільйона були виділені для місцевого добровольчого формування територіальної громади.
Пані Карабут зазначила, що громада виконує бюджет лише на 69%. Головними причинами такого “відставання” голова Краснокутської селищної ради назвала переведення «військового» ПДФО з бюджету громад до держбюджету та зупинку одного з найбільших газових родовищ в Україні — Сахалінського.
Амбасадорами проєкту “ТитаниUA” будуть ті, хто пройшов пекло війни та кого не зламали наслідки важких поранень. Вони працюватимуть із побратимами і їхніми родинами, дітьми. Задача – надихнути героїв не здаватися та рухатися вперед. А ще – прищепити суспільству шанобливе ставлення до демобілізованих і виховати суспільство, гідне героїв.
Стартував проєкт 21 березня. Він масштабний і включає в себе не тільки реабілітацію – медичну, фізичну та спортивну. А й ініціативи, що сприятимуть інтеграції ветеранів у всі сфери життя області. Передбачені й освітні програми.
«Адаптація до цивільного життя нелегка. Сам через це проходив. Тому дякую Дніпропетровщині за впровадження у життя такого проєкту. Він дасть змогу комплексно підійти до реабілітації воїнів. Впевнений, ви впораєтеся, бо постійно на передових позиціях серед областей. Та й кількість ветеранів, якими ви опікуєтеся, дуже велика», – сказав в. о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун.
Першим амбасадором проєкту став Максим Козорог. Захищати країну чоловік пішов ще у 2014-у. Боронячи, отримав важке поранення. Переніс ампутацію. Після на нього чекав довгий шлях реабілітації. А головне – адаптації до мирного життя.
«Найважче було повернутися у соціум. Коли ти декілька років на війні, міняється твій психологічний стан, відношення до людей. Важко прийняти мирне становище. Такі проєкти як ТитаниUA допомагають воїнам. Бо це взаємодія та спілкування рівний з рівними. Тоді шлях відновлення скорочується», – додав амбасадор Максим Козорог.
Набутим досвідом Максим, як і інші амбасадори проєкту, ділитимуться з побратимами. Тими, які тільки початку лікування чи реабілітації. Та спершу пройдуть спеціальні тренінги. Поглиблять навички спілкування з ними, а також з родинами героїв та дітьми.
«У ветеранів та цивільних навіть частини головного мозку інші працюють. Це анатомія. Тому маємо одним пояснити, як соціалізуватися. А іншим – як спілкуватися з демобілізованими, – розповів капітан, військовий психолог Андрій Козінчук. – І важливо дати цим воїнам майданчик, де вони відчуватимуть себе гідно. Це та штука, яку вбивають в них жалістю».
До презентації проєкту долучилися понад сто людей. Самі оборонці, волонтери, психологи, громадські діячі, медики та освітяни. А ще представники бізнесу і районів.
