Питання облаштування Національного військового меморіального кладовища (НВМК) гостро постало в 2022 році. Тоді прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування НВМК в урочищі «Лиса Гора». Однак активісти та екологи виступили проти цього місця, і влада доручила знайти нове місце під комплекс.

  Наступною була пропозиція створити НВМК у Биківні. Ідею підтримали й вже очікували на початок будівництва, але у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що меморіальне місце неможливо збудувати в Биківнянському лісі у стислі терміни через те, що там ще можуть бути невідомі поховання.

  Після цього, раптово, у серпні 2023 року, Кабмін змінив локацію розташування НВМК: до середини 2025-го цвинтар мають облаштувати в селищі Гатне Фастівського району Київської області.

  Рідні Героїв проти облаштування НВМК в області. Вони хочуть з почестями хоронити загиблих саме в столиці України, а не «біля Одеської траси». За локацію НВМК у межах Києві виступали і депутати Київради. Однак за словами очільника міста Віталія Кличка, “питання залишалось невирішеним”.   Рідні загиблих щиро не розуміють, чому процес затягують, а Мінветеранів, яке займається питанням, не чує думки родин загиблих. 

  У серпні 2023 року Кабмін дав дозвіл на будівництво НВМК у селищі Гатне Фастівського району Київської області. Під це виділили майже 260 гектарів землі. За ідеєю, це буде цвинтар посеред лісу. Працівники Національного військового меморіального кладовища розробили ескізний проєкт, який пройшов державну експертизу. Роботи вже розпочались і триватимуть до літа 2025 року. Цього року мають облаштувати сектори для традиційних поховань та колумбарії.

  Здається, у питання поставлено останню крапку, але журналісти видання «Вечірній Київ» фіксують протилежне – дискусії не вщухають.

НАГАДУЄМО:

Аргументи “ПРОТИ”: Героїв України не можна ховати у ямі з водою

  Мешканці прилеглого до виділеної під меморіальний комплекс території села Мархалівка виступають проти будівництва. Село Мархалівка, що у Фастівському районі Київської області, розташоване через дорогу від території майбутнього військового кладовища. Від центру Києва це приблизно півтори години їзди на громадському транспорті.

  Конфлікт влади з місцевою громадою почався із того, що посадовці, за словами людей, не проінформували жителів села щодо облаштування масштабного кладовища біля їхніх осель.

  «Ми дізнались про це постфактум, — розповідає мешканка Ірина Василенко. — Можу помилятися в датах, але десь у березні-квітні 2024 року ми раптово дізнались, що біля нас розпочинається масштабне будівництво. До цього ніхто нам нічого не казав. Ніхто з громадою не радився, жодних обговорень не було…

  Ми обидвома руками за те, щоби держава облаштувала для найкращих синів і доньок гідний військовий цвинтар. Але не в цьому місці. Розумієте, тут дуже високі ґрунтові води. Раніше на цьому місці протікала річка, яку перекрили, коли будували Одеську трасу. Утім вона все одно намагається пробитись. Через це вода тут стоїть повсюди. Навіть у наших дворах є із цим проблема: маємо переповнені колодязі та підтоплення погребів», — каже співрозмовниця “ВК”.

  Жінка проводить журналістів у глиб лісу та показує лунку глибиною метр тридцять, в якій хлюпає вода.

  «Якщо подивитись на мапу будівництва — на цьому місці мають бути традиційні поховання. Як це можливо, якщо на глибині метр тридцять стоїть вода? Могили Героїв будуть у воді? А що з якістю води потім буде?» — розводить руками Ірина.

  Ірина Василенко зазначає, що станом на зараз у мешканців Мархалівки є висновок незалежної гідрологічної експертизи. «За результатами, у 8 з 10 свердловин рівень ґрунтових вод мав відмітку вище двох метрів (у деяких свердловинах узагалі рівень води був 80 см, місцями вода на поверхні. Відповідно до державних санітарних правил і норм („Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України“) у такому місці здійснювати поховання заборонено. На цьому уже наголошують екологи, зокрема, В. Борейко, Руслан Гаврилюк», — запевнила жінка.

  Співрозмовниця додає, що посадовці також запевняли мешканців Мархалівки, що дерева зрізатимуть частково. Однак масштаб повалених дерев неабияк шокує людей. «Навкруги купа зрубаних дерев. Деяким — і року немає! Якщо знищити, хоч і частково, ліс, дерева якого вбирають значну кількість води, — ситуація погіршиться у рази. Особливо нас турбує чи не збільшиться ця вода, яка і так час від часу переливається у нас в колодязях та у погребах…», — зітхає жінка.

  Також жителям дивно чути наріканні у свій бік, що вони протестують проти військового цвинтаря через те, що «не хочуть жити біля кладовища». «Це смішно чути, адже ми і так живемо біля Південного кладовища. Навпаки — для нас це велика честь, що НВМК побудують біля нас. Однак ще раз кажу: ми хочемо запобігти екологічній катастрофі!» — продовжує співрозмовниця.

  Ірина вважає, що влада програла комунікацію з народом у питанні облаштування меморіального комплексу. За її словами, все відбувається хаотично: змінюють місця, щось вирішують за закритими дверима.

Аргументи “ЗА”

  Для того, аби дізнатись відповіді на найпоширеніші питання щодо будівництва військового цвинтаря, журналісти видання “Вечірній Київ” зустрілись із директором державного підприємства «Національне військове меморіальне кладовище» Ярославом Пронюткіним.

  Перше питання стосувалось вирубки дерев у лісі — і старих і молодих.

  «У нас загальна ділянка — 266 гектарів. Саме будівництво відбуватиметься на території приблизно 120 гектарів. Це менше половини загальної площі, яка є. Проєктом передбачено, що вирубка дерев становитиме орієнтовно 10% від загальної площі земельної ділянки.

  Наразі на території близько 20 гектарів ми частково зносимо зелені насадження, оскільки маємо розчистити ділянку для першої черги будівництва. Там маємо звести адміністративну та господарську будівлі, парковку, під’їзні шляхи та сектори поховань.

  Натомість на полях, де будуть розташовані місця для поховання, ми будемо намагатись зберегти високі, гарні дерева», — відповів директор ДУ НВМК.

  Він наголосив, що вирубані дерева передають Державній спеціальній службі транспорту, яка знаходиться в підпорядкуванні Міністерства оборони України.

  Наступне питання: чи не зачепить вирубка дерев Смарагдову зону (природоохоронна територія, створена задля збереження видів та оселищ)?

  Пан Ярослав відповів: «Максимум — це санітарна вирубка, якщо будуть повалені дерева». Ярослав Пронюткін також зазначив, що опісля облаштування меморіального комплексу планують покращити благоустрій лісу, посадивши рослини та дерева. «…У нас є дендроплан, за яким ми будемо засаджувати НМВК деревами, зокрема хвойними та декоративними», — говорить директор.
На питання про грунтові води у лісі, пан Ярослав пояснив, що ще восени 2023 року фахівці дослідили залягання ґрунтових вод – там справді виявили місця, де вода стоїть буквально за метр від поверхні.

  «Відтак, ми поділили територію на умовні зони. Перша — це та, де високо стоять ґрунтові води. Там ми не будемо облаштовувати місць для традиційних поховань. І ніяких «могил у воді» відповідно не буде, як і не буде зараження води. У другій зоні ґрунтові води у будь-який період року не підходять й до двох метрів. Захоронення на таких територіях не загрожуватиме нікому, тому поховання будуть у цій зоні», — зазначив директор ДУ НВМК.

  Стосовно переповнених колодязів та підтоплених підвалів Ярослав переконує, що така проблема у мешканців Мархівки була задовго до підготовки до будівництва НВМК та часткової вирубки дерев у лісі. «Вирубка дерев не впливає на те, що у людей є підтоплення. Така ситуація була ще рік назад, два, три, п’ять тому. Там просто така система ґрунтових вод», — продовжує він.

НАГАДУЄМО:

Облаштування НВМК триває за планом

  Тим часом будівництво меморіалу у Фастівському районі триває. За словами директора Національного військового меморіального кладовища, станом на сьогодні на території триває підготовка до початку зведення перших будівель.

  «Опісля — проведемо тендер, знайдемо підрядника, який проінформує нас щодо часу на перший етап робіт. Маємо надію, що встигнемо відкрити поля для поховань вже восени. Паралельно із тим будуватимемо адміністративну та господарську будівлі», — розповідає пан Ярослав.

  Черги на перші поховання як такої немає. Однак працівники НВМК розуміють, що є багато полеглих Героїв, території яких тимчасово окуповані.

  «Ми не можемо зробити зараз офіційну чергу, але ведуться перемовини щодо імен військових, які будуть поховані у меморіальному комплексі вже цієї осені. У більшості це полеглі з Донеччини, Луганщини, Херсонщини», — додає директор.

  Ярослав Пронюткін зазначає, що зараз керівництво НВМК і питання транспортної розвʼязки з Одеської траси у бік військового цвинтаря. «Розв’язка будується, але вона у постійному процесі коригування. У планах — зробити прямий заїзд з Києва, аби не обʼїжджати велику територію, протяжністю приблизно в чотири кілометри. Це складний інженерний проєкт, тому до осені стовідсотково фахівці не встигнуть», — говорить Ярослав.

   У статті використані матеріали Даши ГРИШИНОЇ та фото Олександри ПЛАКІНОЇ («Вечірній Київ»).

НАГАДУЄМО:

  Два дні тому в Мережі з’явилося відео, на якому люди у камуфляжі вчинили побиття ветерана війни Дмитра Павлова, який повернувся з фронту і гуляв містом із новонародженою дитиною. Подія викликала неабиякий резонанс в Україні.

  “Прикрий інцидент” стався в четвер, 20 червня, близько 13:45, коли народний депутат Микола Тищенко приїхав до міста Дніпро, щоб, за його словами, перевірити інформацію про діяльність ботоферм та колцентрів, які здійснюють шахрайські дії проти українців. Саме під час цього “робочого візиту” в місті трапилися протиправні дії.

  Судячи із кадрів опублікованого відео, “цивільний” запитав у народного депутата, чому люди, які його оточують, тиняються містом зі зброєю та у балаклавах, і чи перебувають “особи в мілітарі” на військовому обліку.

  Замість відповіді на доречне запитання троє “невідомих озброєних чоловіків” у військовій формі на центральному проспекті міста досить жорстко скрутили чоловіка, скували його руки кайданками та після цього завдавали ударів затриманому. Біля людини в кайданках на одному з наступних відео “засвітився” нардеп Тищенко.

  За припущеннями автора відео та низки українських Telegram-каналів, “охоронці Тищенка” побили й закували в кайданки Дмитра Павлова, який повернувся з фронту і гуляв містом із новонародженою дитиною. “Невідомі без опізнавальних знаків в балаклавах вихопили дитину з рук чоловіка, скрутили його, надягнули кайданки та почали забивати. За нашою інформацією Дмитро вступив в суперечку із Миколою Тищенком і його охороною“, – написав відомий волонтер і блогер Ігор Лаченков.

  Але помічниця нардепа Евеліна Андрієвська в коментарі для ТСН.ua наголосила, що “у Миколи Миколайовича немає охорони“.

  Із відкритих джерел відомо, що Дмитро Павлов (“Син”) – місцевий житель Дніпра, який з початком повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав ЗСУ, проходив службу у спецпідрозділі KRAKEN, брав участь у боях, зокрема на Харківщині.

  У спецпідрозділі Kraken підтвердили, що цивільний, на якого скоїли напад у Дніпрі “невідомі у військовій формі”, їхній колишній військовослужбовець. Там наголосили на необхідності реального встановлення справедливості.

  Після розголосу подію прокоментували в поліції Дніпропетровської області заявивши, що встановлюють особи всіх учасників конфлікту. “На місце виїжджала слідчо-оперативна група. Зараз з’ясовуються обставини“, – повідомила ТСН.ua речниця ГУНП в Дніпропетровській області Ганна Старчевська.

  Наразі за фактом бійки у центрі Дніпра відкрито два кримінальні провадження: за ч. 1 ст. 125 (умисне легке тілесне ушкодження) та 2 ст. 146 (незаконне позбавлення волі) Кримінального кодексу України. І хоч правоохоронці не уточнюють, про який саме інцидент йдеться, та, вочевидь, мова йде про вищезгаданий “конфлікт”.

  Як повідомив в ефірі телемарафону міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко, наразі доброволець, на якого було скоєно напад, перебуває у нормальному стані. “Неважливо, що це за люди. В Україні кожен громадянин має відповідати перед законом. Усі, хто причетний до скоєння цього злочину, мають понести відповідне і заслужене покарання“, – наголосив Клименко.

  У п’ятницю, 21 червня, інцидент, що трапився у Дніпрі, прокоментував і сам нардеп Тищенко. Він заявив, що військовий “є начальником безпеки ботоферми” й “разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії й спровокував поліцейського”. Водночас Тищенко не відповів, хто ті люди, які були із ним, наголосивши, що в нього “немає охорони”.

  Після цієї заяви нардепа в поліції одразу повідомили, що ні місцеві поліцейські, ні правоохоронці з області не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків.

НАГАДУЄМО:

Рівненський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості є одним із наймасштабніших в Україні за кількістю курсів та відділень, що функціонують у різних частинах області, інформує CHARIVNE.INFO.

Від початку повномасштабної війни більше 200 ветеранів війни здобули тут нові професії.

Ветерани війни мають можливість опанувати спеціальності водія, коваля, слюсаря, рихтувальника та ще 54 інші професії.

– Навчання для учасників бойових дій, як і для всіх безробітних, є повністю безкоштовним.

– Немісцеві учасники забезпечуються гуртожитком.

Заступник голови Рівненської ОДА Олександр Кохан розповів: «Майже 90% випускників закладу одразу працевлаштовуються. Проговорили з керівництвом Рівненської служби зайнятості та Центру профтехосвіти їхні потреби. Вже визначили алгоритм підтримки. Нам важливо і надалі розвивати профтехосвіту на Рівненщині. Цим ми насичуємо ринок праці потрібними фахівцями та впливаємо на ситуацію із безробіттям».

Рівненський центр професійно-технічної освіти безперервно вдосконалюється, впроваджуючи новітні навчальні методики. Щорічно понад 5 тисяч людей здобувають тут нові професії, причому більше половини з них приїжджають з різних куточків України.