Кабінет Міністрів України вніс зміни в порядок надання сучасних протезів і компенсації їх вартості у разі самостійного придбання,  повідомив представник Уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

  Відповідно до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями або спецвиробами для занять спортом, учасники бойових дій мають право на забезпечення сучасними протезами верхньої кінцівки із зовнішнім джерелом енергії, або протезом нижньої кінцівки.

  “У разі забезпечення протезом верхньої кінцівки із зовнішнім джерелом енергії, зокрема підвищеної функціональності, або протезом нижньої кінцівки підвищеної функціональності відповідно до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою КМУ від 05.04.2012 N 321, учасник бойових дій має право на забезпечення відповідно до Порядку протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, виробом підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, лише за умови, що такий виріб має інші функціональні характеристики“, – заявив Тарас Мельничук

  У Мінсоцполітики DW повідомили, що військових і цивільних, постраждалих внаслідок бойових дій, в Україні протезують безкоштовно. Пацієнт може обрати підприємство, а держава оплатить виготовлення протезу. Обслуговування протезу також буде безкоштовним. Цього року на протези і засоби реабілітації із державного бюджету виділили понад 4,5 млрд грн.

  Найдорожчі протези для військових сягають майже 2 млн гривень. Наприклад, держава компенсує 1,7-1,8 млн від вартості біонічного протезу руки або ноги. Якщо протез коштує дорожче, решту може доплатити сам пацієнт або благодійні організації.

  У найбільш складних випадках травмування та за відсутності технологій в Україні держава може оплатити протезування за кордоном, включно з витратами на дорогу та проживання. Проте ця сума не має перевищувати 2,7 млн грн, зазначили в міністерстві.

НАГАДУЄМО:

У Чернігові готують спеціальний простір для ветеранів та членів їх родин, повідомляє Cheline. Наразі у приміщенні відбуваються ремонтні роботи. До ремонтну долучились ветерани та волонтери війни.

 «Орієнтовно місяць тому ми розпочали будівельні роботи. Ми збиваємо перестінки, звільняємо простір для того, щоб робити ремонт, і відповідно, тут на цокольному поверсі буде спортивна зала, а на першому поверсі – кімнати соціальних працівників, психологів, реабілітологів, заплановані дитяча кімната, зона коворкінгу та буфет»,- Сергій Довбиш, співзасновник «Серцевір», ветеран війни.

Дмитро Бондар, ветеран війни розповів, що внизу планується спортзала.

«Я в цій спортзалі, коли відремонтуємо, буду тренером, проходитиму курси як тренер-реабілітолог спортивний».

Ремонт у Чернігові планується проводити поетапно, з початковим акцентом на створенні спортивної зони у цокольному поверсі будівлі. Для фінансування проекту ГО “Серцевір” залучає гранти від українських і міжнародних організацій, включаючи недавно отриманий грант від Українського ветеранського фонду у розмірі 1 млн гривень, які будуть витрачені на ремонт вентиляційної системи майбутнього спортзалу.

«Наразі дуже важливою проблемою в Україні є адаптація ветеранів до цивільного життя. Спорт – це основний місток між психологічною реабілітацією і цивільним життям, і кожен психолог, по суті, скаже: якщо ви не займаєтеся фізичною активністю, то ми з вами не працюємо. Тому для реабілітації ветеранів це дуже важливо, і в нашій країні в нас дуже мало таких адаптивних спортзалів, який тут будуємо.»,- Руслана Величко, в.о. виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів.

Адаптація ветеранів і їхніх сімей у суспільстві стає дуже важливою справою сьогодні. Створення центру соціально-психологічної підтримки зі спортивною залою відіграє ключову роль у їхній адаптації. Ветерани війни, які беруть активну участь у створенні центру, розповіли про це, поділившись власними досвідом і прикладами.

«Коли почалася повномасштабна, я спершу пішов у ТРО тут, у Чернігові, був в Олександрівці, мене забрали до воєнкомату в роту охорони, поранення отримав 24 березня – під пішохідним мостом нас накрили «Градом», коли будували понтонний міст.»,- Дмитро Бондар, ветеран війни.

«Я був добровільно мобілізований на початку повномасштабної війни, згодом отримав поранення і пройшов тривалий шлях реабілітації, протезування, тепер повернувся вже в місто та почав займатись різними справами, щоб не нудьгувати. Почав працювати в таксі, згодом у мене з’явилася ідея про відкриття власної справи.

Саме Сергій Довбуш допоміг мені знайти людей, які допомогли мені написати грант, потім виникали питання – і мені допомогли робити проєкти та надавали різну підтримку»,- Євген Смага, ветеран війни.

Ветерани з Чернігова демонструють надзвичайну міцність українського духу через свій власний приклад. Їхні історії адаптації вражають: вони не лише беруть участь у спортивних змаганнях, встановлюючи нові рекорди, але й готові допомагати іншим пристосуватися до життя після тяжких поранень.

 «Мені здається, що просто треба спілкуватись з людьми, вислуховувати їх. Деякі люди можуть не йти на контакт, треба підходити до них із різних сторін, щоб людина потім не відчувала дискомфорту, що вона не така, як усі, їй важко, щоб не закривалася від людей»,- Дмитро Бондар, ветеран війни

 «Спорт – це один із найкращих і дієвих способів реабілітації для поранених, тому долучаємо, намагаємося долучати якомога більше хлопців і дівчат до цього виду реабілітації.

Коли люди йдуть на війну, вони виходять із зони комфорту, і дуже важливо, коли повертаються назад, дуже важливо повернути їх у ту зону комфорту, це реінтеграція людини в суспільстві»,- Євген Смага, ветеран війни.

Відкриття ветеранського простору у Чернігові заплановане до кінця цього року. Це буде важливий крок у підтримці ветеранів та їхніх сімей у процесі адаптації та інтеграції в суспільство.

  Міністерство оборони України запроваджує ґендерно чутливу мову в рамках відповідного наказу, що впроваджує «Методичні рекомендації щодо застосування ґендерно чутливої мови». Основною метою є усунення ґендерної асиметрії, мовного сексизму та стереотипів.

  Про це заступник Міністра оборони Наталія Калмикова написала на своїй сторінці у facebook.

  Нові правила застосовуватимуться в МОУ, Збройних силах України, Державній спеціальній службі транспорту та розвідувальному органі Міністерства оборони.

  Військовослужбовці, державні службовці та працівники, що входять до системи Міноборони, зобов’язані використовувати ґендерно чутливу мову у своїй професійній діяльності, публічних виступах та офіційних матеріалах.

  Важливо наголосити, що для військових звань фемінітиви застосовуватися не будуть.

  Також наголошується на необхідності відмовитися від дискримінаційних висловлювань, зокрема, тих, що містять образливі або принижуючі твердження на підставі статі, уникати використання фраз, які підтримують ґендерні стереотипи, наприклад, поняття «слабкої статі».

  У рамках впровадження цих змін, керівництво військових органів управління, з’єднань та частин повинно провести інформаційні та освітні кампанії серед своїх колективів, аби підвищити рівень обізнаності про нові правила ґендерно чутливого спілкування.

НАГАДУЄМО: