Міністерство освіти і науки України оголошує добір тренерів, які навчатимуть вчителів для викладання оновленого курсу «Захист України» у 10–11 класах. Долучитися до формування суспільства зі стійкою громадянською позицією та оборонною свідомістю можуть зокрема і ветерани.
Хто може стати тренером/-кою:
ветерани та ветеранки;
вчителі предмета «Захист України» та суміжних предметів;
інструктори центрів цивільного захисту;
Програма підготовки охоплюватиме такі теми: інтерактивні методи викладання, основи національної безпеки, військове управління, протидія інформаційним загрозам.
Курс триватиме з 8 до 12 липня в Києві.
Дедлайн подачі заявки — 1 липня.
Організатори оплачують проживання, трансфер і харчування.
Після успішного завершення навчання учасники отримають сертифікат і зможуть навчати вчителів «Захисту України» у своїй громаді чи області за кошти спеціальної субвенції з державного бюджету.
Як ми писали, оновлення предмету «Захист України» створили спільними зусиллями Міносвіти, Міноборони, експерти та експертки українського громадянського суспільства.
Ветеранів та членів їхніх сімей запрошують отримати сімейну терапію від професійних психологів. На меті – покращити психологічний стан ветеранів та налагодити міжособистісні відносини в родинах.
Коли?
1 заїзд: з 2 по 5 липня
2 заїзд: з 7 по 10 липня
Де?
Київська область.
Більш детально повідомлять організатори після заповнення гугл-форми.
У ретриті, або психологічному розвантаженні, можуть взяти участь виключно родини ветеранів, які проживають в Київській, Кіровоградській та Дніпропетровській областях. Це чоловік і дружина з одним-двома дітьми віком від 6 до 16 років.
Проїзд до місця проведення, харчування та проживання безкоштовне.
Головним тренером ретриту стане Джошуа Краймаєр. Він має ступінь доктора філософії в галузі навчання психологічних консультацій та є сімейним терапевтом у штаті Колорадо, США. Його спеціалізація включає сімейні та військові травми, а також зловживання психоактивними речовинами. Він також є ветераном бойових дій армії США, служив у Косово та Іраку і має великий досвід роботи з родинами ветеранів в проведені сімейних розвантажень.
Програма ретриту передбачає проведення індивідуальних заходів для ветеранів та їхніх родин, на яких вони разом із психологами зможуть пропрацювати свої проблемні питання. Також будуть проводити групові заходи, на яких ветерани та члени їхніх родин будуть співпрацювати разом. Мета таких завдань – навчити сім’ю функціонувати як єдине ціле та створити міцні зв’язки. Подружжя отримає навички налагодження стосунків, інструменти порозуміння та підтримки.
Для дітей проводитимуть окремі активності. Також з ними працюватимуть дитячі психологи.
Посібник із психологічної допомоги «Як ти, ветеране?» покликаний розвивати взаємодопомогу під час війни. Він може стати в нагоді рідним, друзям, колегам ветеранів, а також фахівцям, які працюють з колишніми військовими. Про це повідомили на сторінці Ветеранського центр
«Коли ветеран повертається до цивільного життя, це стає новим викликом, адже тут військові звички та правила не працюють. Щоб адаптуватися, людині потрібно знайти нові способи бути корисною іншим, нові способи задоволення і нові способи бути “своєю” для тих, кого вона любить і цінує», — зазначили автори.
Прочитавши посібник ви дізнаєтеся, як полегшити адаптацію ветеранів, відновити контакт, запустити дружнє спілкування та повернути у стосунки з ветеранами відчуття приналежності та єдності.
Електронна та друкована версії безкоштовні, проте, замовляючи паперовий варіант, потрібно оплатити доставку.
На Полтавщині провели регіональний форум «Розвиток ветеранського підприємництва Полтавщини як елемент відновлення економіки громад». Учасники зібрання отримали нові знання зі створення ветеранського бізнесу, залучення грантової підтримки й оподаткування підприємницької діяльності.
Т.в.о. директора Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій ПОВА Ярослав Касянов зауважив, що державна політика в сфері розвитку ветеранського руху має на меті забезпечення економічної незалежності ветеранів та ветеранок, членів їхніх сімей через створення можливості самореалізації, забезпечення економічних потреб і залучення ветеранської спільноти до сталого економічного розвитку держави.
«На рівні уряду реалізують програми з підтримки ветеранського бізнесу. Зокрема програма «Варто» від Українського ветеранського фонду, програма єРобота «Грант для ветеранів та членів їх родин», «Грант на власну справу. У спільноті ветеранів-підприємців панує атмосфера взаємопідтримки та братерства. Фахівці нашого департаменту відкриті для діалогу та завжди готові допомогти у вирішенні питань щодо розвитку та втілення ваших ініціатив. На таких заходах ми маємо можливість почути одне одного та обмінятися ідеями», – сказав Ярослав Касянов.
Директорка Агенції регіонального розвитку Полтавської області «Офіс євроінтеграції» Віта Рекотова зазначила, що Агенція всіляко сприяє підтримці та розвитку ветеранського бізнесу. В регіоні створено «бізнес-інкубатор», який націлений на підтримку та розвиток підприємницької діяльності учасників бойових дій, членів їхніх родин, сімей загиблих військовослужбовців, активної молоді.
«Розвиток ветеранського бізнесу – це насамперед про інтеграцію наших захисників та захисниць, долучення їх до соціальних та економічних процесів, розвитку власної справи та створення нових робочих місць. Ми налагоджуємо комунікацію, допомагаємо створювати бізнес-проєкти, які не лише допомагатимуть реалізувати потенціал, а й брати безпосередню участь у соціально-економічному житті громади» – сказала Віта Рекотова.
Керівник ГС «Базука» Тарас Лелюх зазначив, що важливо об’єднувати ветеранську спільноту, створювати легальний бізнес, сплачувати податки та допомагати ЗСУ.
Під час панельних дискусій учасники поділилися історіями розвитку ветеранського бізнесу. Віта Рекотова розповіла про грантові програми, якими можуть скористатися ветерани та ветеранки.
У Чернівцях пройшов регіональний форум «Кращі практики ветеранської політики: як побудувати партнерства і створити можливості для інтеграції ветеранів в цивільне життя». На зустрічі, котра відбувалась у офлайн та онлайн режимах, говорили про медичну та психологічну реабілітацію, працевлаштування ветеранів, інтеграцію в культуру та спорт.
Найголовніші завдання, котрі ставлять перед собою спікери – випрацювати алгоритм дій для всебічної адаптації військових до цивільного життя. Тобто медична реабілітація та підтримка ментального здоров’я; налагодження партнерства і обмін кращими практиками у сфері ветеранської політики між представниками Чернівецької області та іншими регіонами, де такі практики успішно реалізуються.
«Ветеранська політика – напрямок, що охоплює всі види допомоги на потребу ветерана. Зараз є потреба у реабілітації, адаптації до соціального життя, взаємодії з родинами, покращення матеріальних та житлових умов. В області запроваджено відповідні програми допомоги. Працює ветеранський хаб. Започатковуємо проєкт – помічник ветерана у громадах, аби доступ послуг був рівний скрізь. В нашій області офіційно 1180 ветеранів. За всіма програмами підтримки виділено на цей рік 64 млн грн», – сказав Руслан Запаранюк, голова Чернівецької ОВА.
Спікерами форуму були представники органів державної влади та місцевого самоврядування, парламентарі, представники організацій громадянського суспільства, психологи, ветерани, які започаткували власні бізнеси за результатами реабілітації, здобули перемогу в спортивних змаганнях, діячі культури.
На чотирьох дискусійних панелях говорили про працевлаштування ветеранів (а саме, можливості, обмеження, пріоритетні сфери). Про альтернативні методи реабілітації і підтримки ментального здоров’я ветеранів: ветеранські простори і їх роль в інтеграції ветеранів в цивільне життя. Акцентували і на важливості побудови політики героїзації – як для живих бійців, так і для загиблих. А уже під час неформального спілкування учасники форуму змогли налагодити контакти для побудови партнерств у сфері реалізації ветеранських політик.
реалізація заходів програми соціального відновлення;
індивідуальна адаптація.
Перший етап соціальної послуги проходить на базі рекреаційного закладу, де ветерани та члени їхніх родин відвідуватимуть групові та індивідуальні заходи.
Зазначається, що зі всією родиною працюватиме команда фахівців, щоб напрацювати подальший план переходу до цивільного життя згідно з потребами та проблем родини. Також протягом тижня родина відновлюватиме фізичне та ментальне здоров’я.
Другий етап передбачає індивідуальну соціальну адаптацію, яка проходитиме у громаді.
За словами заступника міністра Уляни Токарєвої, успішне пілотування послуги вже відбулося у Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях. На наступний рік очікується, що на замовлення зазначеної послуги в бюджетах обласного та локального рівнів будуть передбачені відповідні кошти.
У липні для ветеранів, військових та членів їхніх сімей стартує набір на безоплатне навчання в ІТ-сфері. Курс тривалістю у 8 тижнів присвячений “Основам роботи з базами даних”.
Про це інформує в Telegram Гостомельська селищна військова адміністрація.
Навчальна програма для учасників бойових дій та їхніх родин є спільним проєктом Українського ветеранського фонду, ІТ-компаній Lobby X та SoftServe.
Учасників занять навчатимуть проєктувати та керувати базами даних, писати SQL-запити. Крім того, учні отримають поради з пошуку роботи, їм допоможуть підготувати резюме.
По завершенні курсів студенти отримують сертифікат. Випускники зможуть продовжити навчання за будь-яким напрямом розробки.
Початок курсів — 9 липня, тривалість — 8 тижнів. Заняття відбуватимуться двічі на тиждень (онлайн), у понеділок та четвер (з 18:00 до 20:00).
Для проходження навчання потрібні:
ноутбук чи комп’ютер,
доступ до інтернету,
час для виконання домашніх завдань.
Реєстрація охочих опанувати нову професію на ІТ-курсах триває до 2 липня. Для подання заявки необхідно заповнити спеціальну форму за посиланням.
Медіаплатформа “Характер медіа” розповідає історії справжніх героїв, транслює інтерв’ю з військовими, ветеранами та волонтерами та допомагає захисникам отримати корисну інформацію. Проєкт, створений волонтерами та колишніми медійниками, пропонує різноманітні формати, щоб кожен глядач міг знайти та почути те, що йому потрібно.
Історії справжніх героїв та відверті розмови про проблеми, з якими вони стикаються. Інтерв’ю та подкасти з військовими, ветеранами, медиками, волонтерами та їхніми родинами. Побудова нових стратегій. Цим займатиметься медіаплатформа “Характер медіа”, яку нещодавно презентували у Києві.
“Характер медіа” — це нова медіаплатформа на базі медіаагенції “АБО”, яка створена про ветеранів, про військових, про захисників, про військовополонених, про їхні родини, про медиків, про волонтерів. У нас є сайт, де військові можуть знайти все для мотивації. Вони можуть знайти корисну інформацію, зокрема, про центри протезування чи реабілітації незрячих, а також про центри лікування. На сайті буде інформація про потрібні їм послуги. Ми стали вільною платформою для воїнів, ветеранів, для їхніх історій, для їхнього голосу. Бо сьогодні багато зайвого шуму в медійному просторі. Ми хочемо, щоб голос наших захисників звучав гучніше”, — пояснила авторка проєкту “Характер медіа” Діана Жвінкліс.
“Характер медіа” створили волонтери та колишні медійники. У межах проєкту вони створюють цілу низку різноманітних форматів, аби кожен глядач зміг знайти й почути те, що потрібно саме йому.
“Тобто ми знімаємо документальні історії, репортажі, великі й короткі інтерв’ю, відео, подкасти виключно про тих, хто у війську, хто працює для війська. Ми розповідаємо про можливості для наших воїнів та ветеранів, про їхні проблеми. Бо насправді їх дуже багато. Ми хочемо показати, що на фронті нас захищають реальні люди, у яких було власне життя, це колишні графічні дизайнери, кухарі, водії, які просто зараз стали військовими”, — додає Діана Жвінкліс.
У проєкті “Характер медіа” вже взяли участь відомі українські військові та ветерани. Під час презентації охочі могли взяти участь у фільмуванні чергового подкасту з відомими українськими захисниками. До речі, подивитись, послухати та почитати матеріали платформи “Характер медіа” можна на сайті проєкту, офіційному каналі на YouTube та у соціальних мережах.
Колишній військовослужбовець 32 ОМБр Олександр, сім’я якого добровільно стала на захист України, пізно ввечері вигулював свою собаку. До нього підійшло троє молодиків, серед яких був неповнолітній. Останній почав провокувати конфлікт, висловлюючи невдоволення зачіскою ветерана війни. Потім нападник раптово завдав кілька ударів по голові ветерану. Двоє товаришів неповнолітнього нападника спостерігали аби ніхто не втрутився у бійку.
Зухвалий напад на ветерана стався 21 червня, близько 23:40, коли той вигулював собаку на вулиці у Дарницькому районі. Про це повідомила поліція Києва.
Співробітники поліції, які прибули на місце події, доставили всіх учасників інциденту до територіального підрозділу. «Від постраждалого правоохоронці відібрали заяву та надали направлення на проходження судово-медичної експертизи. Встановлено, що потерпілий — колишній військовослужбовець, який звільнився наприкінці 2023 року за станом здоров’я», — йдеться у повідомленні.
До управління поліції правоохоронці викликали батьків неповнолітнього, у присутності яких проводили подальші процесуальні дії.
17-річному підлітку вручили підозру. Фото: поліція Києва (ФБ)
Слідчі за процесуального погодження Дарницької окружної прокуратури оголосили молодику про підозру у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України. Згідно із санкцією статті правопорушнику загрожує до п’яти років обмеження волі.
Питання облаштування Національного військового меморіального кладовища (НВМК) гостро постало в 2022 році. Тоді прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування НВМК в урочищі «Лиса Гора». Однак активісти та екологи виступили проти цього місця, і влада доручила знайти нове місце під комплекс.
Наступною була пропозиція створити НВМК у Биківні. Ідею підтримали й вже очікували на початок будівництва, але у заповіднику «Биківнянські могили» заявили, що меморіальне місце неможливо збудувати в Биківнянському лісі у стислі терміни через те, що там ще можуть бути невідомі поховання.
Після цього, раптово, у серпні 2023 року, Кабмін змінив локацію розташування НВМК: до середини 2025-го цвинтар мають облаштувати в селищі Гатне Фастівського району Київської області.
Рідні Героїв проти облаштування НВМК в області. Вони хочуть з почестями хоронити загиблих саме в столиці України, а не «біля Одеської траси». За локацію НВМК у межах Києві виступали і депутати Київради. Однак за словами очільника міста Віталія Кличка, “питання залишалось невирішеним”. Рідні загиблих щиро не розуміють, чому процес затягують, а Мінветеранів, яке займається питанням, не чує думки родин загиблих.
У серпні 2023 року Кабмін дав дозвіл на будівництво НВМК у селищі Гатне Фастівського району Київської області. Під це виділили майже 260 гектарів землі. За ідеєю, це буде цвинтар посеред лісу. Працівники Національного військового меморіального кладовища розробили ескізний проєкт, який пройшов державну експертизу. Роботи вже розпочались і триватимуть до літа 2025 року. Цього року мають облаштувати сектори для традиційних поховань та колумбарії.
Здається, у питання поставлено останню крапку, але журналісти видання «Вечірній Київ» фіксують протилежне – дискусії не вщухають.
Аргументи “ПРОТИ”: Героїв України не можна ховати у ямі з водою
Мешканці прилеглого до виділеної під меморіальний комплекс території села Мархалівка виступають проти будівництва. Село Мархалівка, що у Фастівському районі Київської області, розташоване через дорогу від території майбутнього військового кладовища. Від центру Києва це приблизно півтори години їзди на громадському транспорті.
Конфлікт влади з місцевою громадою почався із того, що посадовці, за словами людей, не проінформували жителів села щодо облаштування масштабного кладовища біля їхніх осель.
«Ми дізнались про це постфактум, — розповідає мешканка Ірина Василенко. — Можу помилятися в датах, але десь у березні-квітні 2024 року ми раптово дізнались, що біля нас розпочинається масштабне будівництво. До цього ніхто нам нічого не казав. Ніхто з громадою не радився, жодних обговорень не було…
Ми обидвома руками за те, щоби держава облаштувала для найкращих синів і доньок гідний військовий цвинтар. Але не в цьому місці. Розумієте, тут дуже високі ґрунтові води. Раніше на цьому місці протікала річка, яку перекрили, коли будували Одеську трасу. Утім вона все одно намагається пробитись. Через це вода тут стоїть повсюди. Навіть у наших дворах є із цим проблема: маємо переповнені колодязі та підтоплення погребів», — каже співрозмовниця “ВК”.
Жінка проводить журналістів у глиб лісу та показує лунку глибиною метр тридцять, в якій хлюпає вода.
«Якщо подивитись на мапу будівництва — на цьому місці мають бути традиційні поховання. Як це можливо, якщо на глибині метр тридцять стоїть вода? Могили Героїв будуть у воді? А що з якістю води потім буде?» — розводить руками Ірина.
Ірина Василенко зазначає, що станом на зараз у мешканців Мархалівки є висновок незалежної гідрологічної експертизи. «За результатами, у 8 з 10 свердловин рівень ґрунтових вод мав відмітку вище двох метрів (у деяких свердловинах узагалі рівень води був 80 см, місцями вода на поверхні. Відповідно до державних санітарних правил і норм („Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України“) у такому місці здійснювати поховання заборонено. На цьому уже наголошують екологи, зокрема, В. Борейко, Руслан Гаврилюк», — запевнила жінка.
Співрозмовниця додає, що посадовці також запевняли мешканців Мархалівки, що дерева зрізатимуть частково. Однак масштаб повалених дерев неабияк шокує людей. «Навкруги купа зрубаних дерев. Деяким — і року немає! Якщо знищити, хоч і частково, ліс, дерева якого вбирають значну кількість води, — ситуація погіршиться у рази. Особливо нас турбує чи не збільшиться ця вода, яка і так час від часу переливається у нас в колодязях та у погребах…», — зітхає жінка.
Також жителям дивно чути наріканні у свій бік, що вони протестують проти військового цвинтаря через те, що «не хочуть жити біля кладовища». «Це смішно чути, адже ми і так живемо біля Південного кладовища. Навпаки — для нас це велика честь, що НВМК побудують біля нас. Однак ще раз кажу: ми хочемо запобігти екологічній катастрофі!» — продовжує співрозмовниця.
Ірина вважає, що влада програла комунікацію з народом у питанні облаштування меморіального комплексу. За її словами, все відбувається хаотично: змінюють місця, щось вирішують за закритими дверима.
Аргументи “ЗА”
Для того, аби дізнатись відповіді на найпоширеніші питання щодо будівництва військового цвинтаря, журналісти видання “Вечірній Київ” зустрілись із директором державного підприємства «Національне військове меморіальне кладовище» Ярославом Пронюткіним.
Перше питання стосувалось вирубки дерев у лісі — і старих і молодих.
«У нас загальна ділянка — 266 гектарів. Саме будівництво відбуватиметься на території приблизно 120 гектарів. Це менше половини загальної площі, яка є. Проєктом передбачено, що вирубка дерев становитиме орієнтовно 10% від загальної площі земельної ділянки.
Наразі на території близько 20 гектарів ми частково зносимо зелені насадження, оскільки маємо розчистити ділянку для першої черги будівництва. Там маємо звести адміністративну та господарську будівлі, парковку, під’їзні шляхи та сектори поховань.
Натомість на полях, де будуть розташовані місця для поховання, ми будемо намагатись зберегти високі, гарні дерева», — відповів директор ДУ НВМК.
Він наголосив, що вирубані дерева передають Державній спеціальній службі транспорту, яка знаходиться в підпорядкуванні Міністерства оборони України.
Наступне питання: чи не зачепить вирубка дерев Смарагдову зону (природоохоронна територія, створена задля збереження видів та оселищ)?
Пан Ярослав відповів: «Максимум — це санітарна вирубка, якщо будуть повалені дерева». Ярослав Пронюткін також зазначив, що опісля облаштування меморіального комплексу планують покращити благоустрій лісу, посадивши рослини та дерева. «…У нас є дендроплан, за яким ми будемо засаджувати НМВК деревами, зокрема хвойними та декоративними», — говорить директор. На питання про грунтові води у лісі, пан Ярослав пояснив, що ще восени 2023 року фахівці дослідили залягання ґрунтових вод – там справді виявили місця, де вода стоїть буквально за метр від поверхні.
«Відтак, ми поділили територію на умовні зони. Перша — це та, де високо стоять ґрунтові води. Там ми не будемо облаштовувати місць для традиційних поховань. І ніяких «могил у воді» відповідно не буде, як і не буде зараження води. У другій зоні ґрунтові води у будь-який період року не підходять й до двох метрів. Захоронення на таких територіях не загрожуватиме нікому, тому поховання будуть у цій зоні», — зазначив директор ДУ НВМК.
Стосовно переповнених колодязів та підтоплених підвалів Ярослав переконує, що така проблема у мешканців Мархівки була задовго до підготовки до будівництва НВМК та часткової вирубки дерев у лісі. «Вирубка дерев не впливає на те, що у людей є підтоплення. Така ситуація була ще рік назад, два, три, п’ять тому. Там просто така система ґрунтових вод», — продовжує він.
Тим часом будівництво меморіалу у Фастівському районі триває. За словами директора Національного військового меморіального кладовища, станом на сьогодні на території триває підготовка до початку зведення перших будівель.
«Опісля — проведемо тендер, знайдемо підрядника, який проінформує нас щодо часу на перший етап робіт. Маємо надію, що встигнемо відкрити поля для поховань вже восени. Паралельно із тим будуватимемо адміністративну та господарську будівлі», — розповідає пан Ярослав.
Черги на перші поховання як такої немає. Однак працівники НВМК розуміють, що є багато полеглих Героїв, території яких тимчасово окуповані.
«Ми не можемо зробити зараз офіційну чергу, але ведуться перемовини щодо імен військових, які будуть поховані у меморіальному комплексі вже цієї осені. У більшості це полеглі з Донеччини, Луганщини, Херсонщини», — додає директор.
Ярослав Пронюткін зазначає, що зараз керівництво НВМК і питання транспортної розвʼязки з Одеської траси у бік військового цвинтаря. «Розв’язка будується, але вона у постійному процесі коригування. У планах — зробити прямий заїзд з Києва, аби не обʼїжджати велику територію, протяжністю приблизно в чотири кілометри. Це складний інженерний проєкт, тому до осені стовідсотково фахівці не встигнуть», — говорить Ярослав.
У статті використані матеріали Даши ГРИШИНОЇ та фото Олександри ПЛАКІНОЇ («Вечірній Київ»).
