В Україні запустили новий симулятор, який має допомогти полегшити реадаптацію захисників та захисниць після повернення з військової служби до цивільного життя.
Мета симулятора – допомогти громадянам краще зрозуміти потреби ветеранів та забезпечити комфортну і поважну взаємодію з ними. За допомогою симулятора користувачі можуть зануритися в різні побутові ситуації, що дозволяє практикувати навички коректної комунікації та дізнатися, як краще взаємодіяти з людьми, які мають бойовий досвід.
Це особливо важливо, оскільки кількість таких людей зростає, і вони можуть бути серед наших друзів, родичів або просто сусідів.
У симуляторі представлені різні сценарії, що дозволяють вибрати, як поводитися у тих чи інших ситуаціях, що допомагає розвивати емпатію та повагу.
Переглянути симулятор можна за посиланням на платформі “Дія.Освіта”.
8-9 серпня на Львівщині відбудеться сходження на карпатську вершину Чорна Ріпа. Участь у ньому в межах проєкту «Терапія мандрами» візьмуть захисники та захисниці України. Про це повідомили організатори сходження: управління туризму та курортів Львівської ОВА та Дім Франка – Franko House.
Сходження присвячують 140-річчю першої організованої туристичної мандрівки, яку 27 липня 1884 року влаштував Іван Франко разом зі студентами. Їхня подорож Карпатами й Прикарпаттям тривала місяць. З нагоди 140-річчя від цієї події управління туризму та курортів ЛОДА спільно з Домом Франка та Львівським обласним центром краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді запрошують ветеранів у дводенну мандрівку, головними учасниками якої будуть захисники і захисниці України.
У програмі першого дня є екскурсія історико-культурним заповідником «Тустань», коростівська вузькоколійка, відвідини могили князя Святослава у Гребеневі, зупинка в Тухлі біля криниці, з якої пив воду Іван Франко, ватра, пісні, конкурс про Каменяра.
9 серпня запланований похід на гору Чорна Ріпа (1285 м), яка розташована на кордоні трьох областей Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Участь у сходженні візьмуть представники трьох регіонів.
Старт сходження з Львівської області о 9:30 біля витягу «Захар Беркут» у селі Волосянка. Зустріч з учасниками з інших областей запланована о 14:00 на вершині Чорної Ріпи.
Реєстрація за посиланням https://cutt.ly/5etmCC8L Підтвердження участі буде відбуватись у телефонному режимі.
Для обслуговування ветеранів війни та членів їхніх сімей, забезпечення високого рівня якості сервісу в наданні адміністративних послуг Захисникам і Захисницям у столиці запровадили проєкт «Адмінсервіс «Ветеран». Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник під час інспектування реалізації проєкту в міському ЦНАПі.
У межах проєкту розроблені 6 комплексів адміністративних послуг за однією заявою відповідно до статусів:
учасник бойових дій – 19 послуг;
учасник війни – 16 послуг;
член сім’ї, член сім’ї загиблого (померлого) – 26 послуг;
постраждалий учасник Революції Гідності – 19 послуг;
особа з інвалідністю внаслідок війни – 34 послуги;
особа, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною – 14 послуг.
«Запровадження цієї послуги – важливий крок в адаптації до цивільного життя ветеранів у громадах. Пріоритетним обрано саме комплексний підхід у наданні послуг. Це дозволяє надавати їх за однією заявою від кількох суб’єктів, з одним пакетом документів на весь комплекс послуг, в одному місці, за мінімальної кількості відвідувань, без стресу та черг, швидко та просто», – розповів Микола Поворозник.
Він зазначив, що всі процедури оптимізовані. Зокрема, адміністратор/адміністраторка контролює терміни надання послуг та інформує заявника про стан розгляду справи.
«Нині в усіх районах облаштовані 22 локації, де функціонуватиме цей сервіс. Виділені робочі місця для обслуговування ветеранів. Адміністратори пройшли відповідне навчання, зокрема, як працювати з людьми, які пережили кризову ситуацію», – зауважив Микола Поворозник.
Він додав, що місто очікує від Міністерства у справах ветеранів України затвердження на рівні Кабміну форми єдиної заяви, що дозволить уніфікувати та автоматизувати процедуру й поширити таку практику в інших регіонах.
Представники Центру ветеранського розвитку Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» провели просвітницький захід за участю ветеранів війни, під час якого презентували можливості класичного університету у сфері надання освітніх та реабілітаційних послуг, поспілкувалися щодо найактуальніших потреб ветеранів та членів їхніх родин. Захід відбувся на базі однієї з профільних лікувальних установ міста Полтави.
Фахівці Центру ветеранського розвитку Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» долучилися до участі у просвітницькому заході за участі ветеранів війни на базі однієї з профільних лікувальних установ міста Полтави.
Зустріч провели з метою підвищення рівня поінформованості ветеранів та ветеранок, учасників бойових дій щодо існуючих можливостей у сфері підвищення кваліфікації, отримання вищої чи другої вищої освіти, психологічної та фізичної реабілітації у рамках експериментального урядового проєкту, активною учасницею якого стала Полтавська політехніка.
Пріоритетні напрямки діяльності Центру ветеранського розвитку Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» присутнім презентував координатор Центру ветеранського розвитку Віталій Закладний, який закцентував увагу на потужній синергії спільних зусиль фахівців центру та ветеранів, які в будь -який спосіб можуть надавати власні рекомендації щодо покращення взаємодії за тими чи іншими напрямками співпраці.
Широкий спектр найпопулярніших спеціальностей, за якими здійснюється практична підготовка майбутніх професіоналів у Національному університеті імені Юрія Кондратюка та формується потужний кадровий потенціал для відновлення повоєнної України, презентував проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, кандидат військових наук Анатолій Мартиненко.
За словами спікера, Полтавська політехніка як флагман вищої освіти України має цілу низку напрацювань у сфері надання освітніх та реабілітаційних послуг ветеранам, а фахівці Центру ветеранського розвитку на належному рівні забезпечують юридичний, психологічний супровід, розробляючи програми фізичного відновлення і реабілітації за конкретними потребами ветеранів.
«Міністерством освіти і науки України передбачено ряд суттєвих переваг при вступі на навчання ветеранів та ветеранок, членів їхніх родин, якими неодмінно варто скористатися. До нашого університету вже неодноразово зверталися та продовжують звертатися ветерани з питаннями вступу на бакалаврат за обраною спеціальністю чи здобуття другої вищої, дуальної чи неформальної освіти. Наші фахівці оперативно реагують на існуючі потреби, надають індивідуальні консультації потенційним вступникам та допомагають упродовж усієї процедури вступу.
Таким чином, Полтавська політехніка не залишається осторонь всебічної підтримки захисників і захисниць, які ціною власного життя та часом надлюдських зусиль захищають державний суверенітет нашої країни та бережуть спокій своїх співгромадян. У Центрі ветеранського розвитку, який успішно діє на базі Полтавської політехніки, високопрофесійні фахівці завжди готові допомогти ветеранам та ветеранкам, а також членам їх родин в їхній реінтеграції до цивільного життя», — наголосив проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, кандидат військових наук Анатолій Мартиненко.
Під час спілкування ветерани цікавилися освітніми можливостями багатопрофільного класичного університету, особливостями вступу для дітей демобілізованих військовослужбовців, учасників бойових дій, ставили питання та мали унікальну можливість обговорити найактуальніші потреби.
У Києві відбувся дводенний форум «Реінтеграція ветеранів: Стратегія, виклики, перспективи», на якому учасники обговорювали ветеранські політики, завдання та запити, з якими звертаються захисники та захисниці після повернення з фронту. Ветерани, представники громадських організацій, держави та бізнесу — спільно працювали над удосконаленням національної стратегії реінтеграції захисників і захисниць та пошуком шляхів надання допомоги ветеранам.
Заступниця Міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Руслана Величко-Трифонюк зазначила про необхідність змін до ветеранської політики, залучаючи до процесу самих захисників:
«Фактично цей форум зараз проробив досить велику роботу для подальших результатів, загалом випрацювання ветеранської політики, адже чути саме від самих суб’єктів ветеранської політики, їхні потреби напряму, де ми можемо не тільки кількісно це заміряти, а ще й якісно почути, це насправді дуже важливо», — коментує Руслана Величко-Трифонюк.
Особливу увагу було приділено питанням працевлаштування, перекваліфікації та запуску ветеранського бізнесу. Про це розповідали представники влади, громадських організацій та безпосередньо самі ветерани.
Василь Здирко —ветеран-підприємець з Львівщини, який організував роботу сувенірної майстерні GRIM PRINT. Під час форуму він поділився досвідом відкриття власної справи та
«Військовий-ветеран — він як командний гравець. Є багато ветеранів, які досягли успіху, є громадські організації, які у бізнесі працюють. Головне — це не боятися звернутися за допомогою, вони залюбки допоможуть, зорієнтують, направлять та навчать, як започаткувати спільний бізнес», — поділився рекомендаціями ветеран.
Форум організовано Програмою реінтеграції ветеранів IREX у співпраці з Міністерством ветеранів за підтримки Державного департаменту США. Костянтин Татаркін, ветеран, представник міжнародної організації IREX поділився подальшими кроками та анонсував майбутні заходи для ветеранів від програми:
«Ми будемо продовжувати працювати по напрямку психосоціальної підтримки ветеранів та по напрямку працевлаштування, ми будемо підтримувати громадські організації та міністерство, особливо в частині їхньої діджиталізації і розвитку реєстру ветеранів, який був створений за нашої підтримки. Сподіваємося, що це дасть нам велику кількість цифрових продуктів, якими можуть скористатись буквально кожна та кожний, хто воювали, незважаючи на місце, де вони проживають», — резюмував Костянтин Татаркін.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Компанія «Грузар» реалізовує соціальний проєкт, спрямований на допомогу постраждалим від російської агресії. Так, пропонується безкоштовне перевезення вантажу в межах України, який не більше 10 метрів кубічних і не важче 1000 кілограмів. Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Скористатися пропозицією можуть українці, які мають офіційний статус внутрішньо переміщеної особи або учасника бойових дій.
Для цього зазначеним категоріям громадян необхідно заповнити онлайн-анкету на сайті компанії та очікувати зворотного зв’язку.
У 2024–2025 роках планується надати допомогу близько 3000 сімей. У разі великої кількості заявок у першу чергу допомога надаватиметься найбільш нужденним сім’ям.
Звернутися по допомогу в заповненні анкети, а також з іншими питаннями можна за номером підтримки: (093) 990-18-91 (з понеділка до п’ятниці з 10:00 до 18:00).
Реабілітаційний центр для ветеранів війни планують створити на Полтавщині. Це буде соціальний проєкт, де послуги для наших захисників, зокрема, протезування, надаватимуть безкоштовно. Про це йдеться у сюжеті “ІРТ ПОЛТАВА”.
“Для нас ця можливість дуже важлива в контексті допомоги в першу чергу хлопцям і дівчатам, які отримали поранення на фронті. Цей проєкт ми бачимо як виключно соціальний. Цей проєкт ми бачимо як пілот на території Полтавщини. Йдеться про обладнання, навчання фахівців, отримання програмного забезпечення. Тобто, весь той комплекс, який би дозволив хлопцям та дівчатам, які нещодавно воювали на фронті, підтримувати їх повноцінне життя і отримати ті конче необхідні протези для того, щоб відчувати себе просто людиною“, – сказав ініціатор проєкту, голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.
Саме протезування буде одним із напрямків роботи майбутнього центру. Днями Олександр Біленький мав зустріч із французьким фахівцем із протезування Дімітрі Тротіньовим. Той зазначив, що його колеги готові навчати наших медиків, які працюватимуть у новоствореному реабілітаційному центрі, цифровому методу виготовлення деталей до протезів.
Нині Полтавщина має всі умови для створення цього реабілітаційного центру, наголосив Олександр Біленький. Адже в регіоні є декілька елементів відновлювальної бази. Це і протезний завод, і сучасні лікарні, і спорткомплекси. Зокрема, спортивно-реабілітаційний комплекс «Колос» в Решетилівці, який побудували за європейськими стандартами для занять людей з інвалідністю.
Простори для фізичного та психологічного відновлення з’являться у Василькові Київської області, Хотині Чернівецької області та Кропивницькому Кіровоградської області.
Як йдеться у повідомленні, мобільний реабілітаційний модуль – це будинок площею 72 м2, зібраний за модульною технологією, повністю безбар’єрний, оснащений якісним реабілітаційним обладнанням. Серед переваг – технологічність, невеликі витрати, швидке виробництво та можливість масштабування.
Простір інтегрують у місцеву систему охорони здоров’я та пакетування НСЗУ.
«Фахівці модуля надають підтримку як ветеранам, ветеранкам та їхнім родинам, так і цивільному населенню. Основні напрями допомоги: фізична реабілітація, постанова ходи на протезах, супровід протезування, ерготерапія, відновлення мовлення, психологічна допомога, групи підтримки, юридичний супровід, працевлаштування, навчання та перекваліфікація», – зявили у громадській організації.
Перший такий простір відкрився у січні цього року у місті Овруч Житомирської області. За п’ять місяців роботи він прийняв 113 пацієнтів, з них – 64 військових, 31 цивільний та 18 дітей. Фахівці провели 966 сеансів лікувальної фізкультури, 546 мануально-м’язових процедур, 161 сесія із психологом, 7 групових занять із арт-терапії тощо.
Ще 37 ветеранів та других з їхнього подружжя визнані переможцями за підсумками тринадцятої у 2024 році хвилі подачі заяв на гранти для ветеранів. Вони отримають 18,5 млн грн на започаткування або розвиток свого бізнесу. Загалом від старту ветеранського компоненту грантової програми «Власна справа» вже 837 ветеранів та членів родин учасників бойових дій отримають гранти. В їхній бізнес держава інвестує загалом майже 400 млн грн. Про це повідомила заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна.
“Визначено ще 37 переможців ветеранського компоненту грантової програми “Власна справа” за підсумками тринадцятої хвилі. Вони отримають від держави 18,5 млн грн на старт або розширення свого бізнесу. Від початку дії цього напрямку програми вже 837 ветеранів та других з їхнього подружжя мають позитивне рішення про надання гранту на загальну суму майже 400 млн грн. Третина з них – підприємці, які відкриють новий бізнес, інші – взяли грант на розвиток діючих компаній. Найбільш затребуваними є гранти до пів мільйона гривень – такі суми на власну справу отримають близько 70% грантерів”, – зазначила Тетяна Бережна.
Серед 37 переможців тринадцятої хвилі подачі заяв на гранти 23 учасників бойових дій та 14 членів родин ветеранів. 24 переможці отримали грант розміром до 500 тис. грн, 8 – до 250 тис. грн, 5 – до 1 млн грн.
Найбільше грантоотримувачів з Рівненської, Сумської, Вінницької, Київської та Івано-Франківської областей. Найпопулярніші сфери, в яких планують розвивати свій бізнес грантоотримувачі, – оптова та роздрібна торгівля, переробна промисловість, тимчасове розміщування й організація харчування, сільське господарство.
Відповідно до умов програми, учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а також другий з їх подружжя можуть отримати такі гранти:
до 250 тис. грн, до 500 тис. грн та до 1 млн грн – для ветерана за умови створення одного, двох та чотирьох робочих місць відповідно;
до 250 тис. грн та до 500 тис. грн – для другого з подружжя ветерана за умови створення одного та двох робочих місць відповідно;
При отриманні гранту від 500 тис. грн до 1 млн грн ветеран має бути зареєстрований як ФОП не менше ніж 3 роки. Окрім того, такий грант надається за умови співфінансування з отримувачем у співвідношенні 70/30, тобто отримувач гранту має вкласти в свою справу 30% власних коштів, 70% коштів надасть держава у вигляді гранту.
Заявки на отримання гранту подаються через портал Дія разом з бізнес-планом.
Житомирський виконавчий комітет 29 липня погодив міську Програму підтримки ветеранів війни на 2024-2026 роки. Про це пише видання Житомир.info.
Мета програми – це надання всебічної та ефективної підтримки особам, які брали участь у військових діях, для полегшення їхнього повернення до цивільного життя.
«Це програма для їх соціального захисту, підтримки, перенавчання. Тобто те, що допоможе сьогодні ветерану повернутися з військової кар’єри в цивільне життя. Програма передбачає, як психологічну реабілітацію, так і медичну реабілітацію, зубопротезування та лікування зубів, відпочинок для дітей захисників, які загинули. Також там є така допомога: проїзд безплатний по місту, комунальна оплата, там допомога від міської ради 50%», – розповідає начальник управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради Андрій Забігайло.
Наразі для реалізації програми коштів з бюджету не просять, говорить Андрій Забігайло. Проте вже є певні розрахунки, які представлять згодом, зокрема, для надання грантів ветеранам.
«Ми будемо захищати кошти, щоб можна було для наших ветеранів отримувати грантову допомогу на розвиток їхнього громадської діяльності або бізнесу. Будемо пропонувати, щоб розпочати декілька грантів на суми від 200 тисяч гривень», – говорить Андрій Забігайло.
Начальник профільного управління розповідає, з якими питаннями найчастіше до них звертаються самі ветерани, або їх рідні.
«Найчастіше – це житло. Сьогодні у нас є державна програма, постанова №719, 280 та 214 про забезпечення компенсації на закупівлю житла. Кожен ветеран, який приходить, маючи I або II групу інвалідності, у них дуже багато питань і вони хочуть стати на квартирний облік, щоб потім в майбутньому отримати цю компенсацію. Далі дуже часто ставлять питання щодо санаторно-курортного відпочинку, тому що повертаються і хочуть десь психологічно розвантажитися, відпочити. Також запитують про відпочинок для дітей. Це також часто тому що батьки служать, а діти знаходяться постійно вдома. Також матеріальне забезпечення їхнє, можливо, якась допомога матеріальна від міста», – розповідає начальник управління у справах ветеранів війни Житомирської міської ради Андрій Забігайло.
В управлінні зазначають, що ветерани можуть телефонувати або приходити до них з будь-яких питань, зокрема: встановлення статусу особи з інвалідністю, внаслідок війни, отримання матеріальної допомоги від міста, або за юридичною консультацією.
