Для ветеранів Ковельської громади фахівці центру соціальних служб спільно з громадською організацією «Плекай» та туристичним клубом «Манівці» організували активний відпочинок – сплав по річці Дністер та скелелазіння.
Про це повідомила директорка міського центру соціальних служб Інна Третяк.
“Сплав по Дністру та скелелазіння можуть бути дуже потужним методом реабілітації для ветеранів ЗСУ. Природа, фізична активність, спілкування з побратимами, психологами- дає можливість відновити сили, знайти внутрішній баланс та підтримку в колі однодумців. Такі заходи не лише зміцнюють тіло, а й дух, допомагають ветеранам знайти нові сенси в житті, відчути себе частиною суспільства та отримати необхідну психологічну підтримку”, – так прокоментувала подорож психологиня Ольга Пивень.
Цими вихідними на Львівщині пройшов ІV Кубок Воїнів зі стрільби з лука. Це щорічні відкриті обласні змагання для ветеранів та військовослужбовців, які отримали поранення чи хвороби внаслідок військової агресії росії.
Участь у змаганнях взяли понад 40 ветеранів із Львівської, Івано-Франківської, Черкаської, Волинської, Київської областей та міста Києва.
Змагання пройшли у 4 категоріях:
класичний лук – дистанція 30 м;
блочний лук – дистанція 30 м;
початківці (особи, які тренуються не більше 6 місяців і не приймали участі в офіційних змаганнях) – дистанція 18 м;
та командний мікс (по 3 учасники).
У межах змагань також відбувся відкритий майстерклас зі стрільби з лука для понад 20 військових, які проходять лікування у реабілітаційних центрах Львівщини.
Ці зустрічі організовуватимуть для ветеранів та діючих військових. Мета: теплі зустрічі з побратимами, спікерами, тренерами; спільне проведення часу за обговоренням того, що важливе.
“Чому: Тому, що відчуття “племені” часто дає більше можливостей та відповідей, ніж індивідуальні розмови, пошук вирішення актуальних запитів теж є іноді простішим в групі, обмін досвідом та інформацією є корисним по-своєму для кожного”, – йдеться в дописі.
Перша зустріч відбудеться 12 вересня (четвер) об 11.00 в КЗ Дім Воїна за адресою: вул. Січових Стрільців, 8.
Тема зустрічі: “Діалог. Запити та їх вирішення на шляху ветерана”.
В програмі: знайомство з “Домом Воїна”, персоналом та функціоналом, сферами співпраці; інформування про програми підтримки ветеранської спільноти місцевого рівня. А також тренінг “Повернення з війни: як знову стати цивільним”, який вестиме ветеран, ментор у ветеранських проєктах Андрій Фармуга.
Для ветеранів з громад Дніпропетровщини влаштували відпочинок на природі та змагання з риболовлі. Протягом трьох годин 20 воїнів полювали на свій улов.
“Вудочку він давно не тримав, але тепер буде частіше. Адже за найкращий результат отримав у подарунок нове приладдя. А ще – прикормку. “, – зазначили організатори змагань.
Після завершення змагання на учасників чекало частування — юшка, приготована на вогні.
Як йдеться у повідомленні, за столом ветерани ще більше роззнайомилися, ділилися фронтовими спогадами та тим, як проходить реабілітація, адаптація до цивільного життя.
“Такі заходи проходять за проєктом #ТитаниUA, бо важливі для наших захисників. Сприяють психологічному розвантаженню та згуртовують їх”, – наголосили організатори.
У Смілі на Черкащині чоловік побив демобілізованого учасника бойових дій. На гучну справу відреагували у суспільстві, поліція відкрила кримінальне провадження, а сьогодні інцидент прокоментував глава МВС України.
Подробиці розповіла прессекретарка Головного управління нацполіції Черкаської області Зоя Вовк, повідомляє Суспільне.
За її словами, все почалося з конфлікту на дорозі між водіями неподалік села Ротмістрівка 3 вересня.
«Як з’ясувалося, напередодні інциденту батьки колишнього військовослужбовця їхали в авто і в них виник конфлікт із жителями Сміли — один із водіїв створив аварійну ситуацію. Про те, що сталося, батьки розповіли синові. Також додали, що бачили автомобіль, який їх «підрізав», у селі Ташлик. Син вирішив розібратися з водієм, втім, на місці його вже не було. Чоловік зняв із автівки номерний знак і написав у соціальній мережі допис із проханням допомогти встановити власника», – розповіла вона.
Побачивши цей пост у соцмережах, водій Hyundai зв’язався з чоловіком і призначив йому зустріч, під час якої конфлікт переріс у бійку. Відео цієї бійки і поширювали у соцмережах, а пізніше – відео військового із вибаченнями.
Як повідомили у ГУНП у Черкаській області, правоохоронці супроводили автомобіль медиків та ексвійськового до лікарні. Відомо, що у медичному закладі 37-річний чоловік відмовився від госпіталізації. Як наголосили у поліції, спілкуючись з правоохоронцями, ексвійськовий вказав, що претензій ні до кого не має та написав зустрічну заяву, в якій просив не проводити подальші дії й припинити розгляд справи.
Відомо, що пізніше поліцейські знову зустрілися з чоловіком, який після спілкування погодився написати заяву щодо нанесення йому тілесних ушкоджень. Наразі інцидент кваліфіковано як хуліганство за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України. Зазначають, що у ході досудового розслідування можлива перекваліфікація події.
“Водночас щодо дій працівників поліції керівництвом Головного управління Національної поліції в Черкаській області розпочато службове розслідування“, – підкреслили у відділі комунікації поліції Черкаської області.
Що ще відомо про конфлікт?
Як пише Рубрика, 9 вересня в соцмережах з’явилося відео того, як група невідомих осіб б’є військового. Як повідомляє незалежне черкаське медіа “18000“, колишнього військовослужбовця побив Вадим Долотенко, який фігурує у низці кримінальних проваджень. Ці справи, пов’язані, зокрема з нанесенням тілесних ушкоджень, а також грабунками. Черкаське медіа “18000”називає Долотенка “місцевим напівкримінальним елементом“.
«Ганебна ситуація у Смілі. Ніхто ніколи не має права принижувати ветеранів. Все, що сталося, отримає належну та жорстку реакцію правоохоронців. Вже розпочато кримінальне провадження. Усі факти будуть встановлені», – запевнив він.
За словами Клименка, глава Нацполіції вже доповів йому про перші результати та розпочату службову перевірку щодо дій (чи, вірніше, можливої бездіяльності) місцевих поліцейських.
Крім того, побиття ветерана в Смілі прокоментували як місцеві блогери, політики та військові, так і всеукраїнські:
7-8 вересня в рамках обласної програми «Молодь Львівщини» та екосистеми спортивних можливостей для ветеранів «Ліга Нескорених» відбувся обласний проєкт «РАЗОМ». Майже 80 учасників, серед яких ветерани війни та студенти різних спеціальностей, взяли участь у дводенній мандрівці з елементами ігрових змагань і навчання.
Учасників поділили на пари: студент та військовослужбовець на реабілітації. Пара мала працювати як одна команда, вирішуючи поставленні перед ними завдання, спілкуючись та проходячи квести.
«Такий захід корисний і для військових, і для молоді. Воїни отримали чудову можливість активного відпочинку та психологічної реабілітації. Це ще один приклад, що життя після складної травми продовжується, і брати участь у подібних заходах не тільки можна, а й потрібно. Студенти ж навчалися правильної комунікації з військовослужбовцями, які отримали травми внаслідок ведення бойових дій. А ці навички майбутнім реабілітологам знадобляться і в професії», – зазначив керівник управління молоді та спорту Львівської обласної військової адміністрації Роман Хімʼяк.
Як наголосили в Львівській ОДА, це не перший і не останній захід подібного спрямування. Завершальна мандрівка цього циклу відбудеться в жовтні. Про реєстрацію на наступну подію обіцяють повідомити у соцмережах.
Міноборони оприлюднило для обговорення Стратегію розвитку людського капіталу в Силах оборони. Проєкт наказу «Про затвердження Стратегії залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України на період до 2027 року» доступний на офіційному вебсайті Міноборони. У документі відомство окреслює ключові цілі та завдання для підвищення обороноздатності країни в умовах воєнного стану, післявоєнний період та мирний час.
«Одним із головних пріоритетів на сьогодні є розвиток людського капіталу. Це ключ до перемоги та запорука успіху. Нова Стратегія стане інструментом для підвищення престижу служби, всебічного розвитку та посилення мотивації наших захисників. Вона запроваджує комплексний та інноваційний підхід, враховуючи сучасні реалії», — наголосила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.
Основною метою Міноборони є формування оборонної свідомості в суспільстві, підвищення престижу військової служби та створення сприятливих умов для професійного зростання захисників України. Особлива увага приділяється забезпеченню гендерної рівності, посиленню кадрової безпеки, впровадженню інноваційних підходів до управління персоналом, реалізації ефективної та справедливої ветеранської політики після військової служби.
Втілення Стратегії включатиме розробку щорічних планів, моніторинг виконання ключових показників, залучення громадського суспільства, втілення трансформаційних змін, міжвідомчу взаємодію та розвиток міжнародної співпраці. Координацію зусиль забезпечуватиме спеціально створена Міжвідомча робоча група під егідою Міністерства оборони.
Успішне впровадження Стратегії сприятиме підвищенню боєготовності Сил оборони, прискорить інтеграцію України до НАТО та ЄС, а також оптимізує інвестиції у розвиток військових кадрів.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються протягом 15 робочих днів з дня оприлюднення оголошення на електронну адресу: S.hreshchyshyn@mil.ua. Відповідальна особа — Грещишин Станіслав Васильович.
Міністерство оборони України запрошує всіх зацікавлених долучитися до обговорення та надати свої пропозиції.
За підсумками цьогорічної шістнадцятої хвилі подання заяв на гранти для ветеранів визначено 69 переможців. Вони отримають 35 мільйонів гривень на започаткування або розвиток бізнесу.
Серед переможців — 36 учасників бойових дій, 37 членів родин ветеранів і 3 особи з інвалідністю внаслідок війни.
Гранти до 1 мільйона гривень отримали 7 переможців, до 500 тисяч гривень — 50, до 250 тисяч гривень — 12.
Найбільше грантоотримувачів зі Львівської, Житомирської, Вінницької, Хмельницької областей.
Найпопулярнішими сферами є оптова та роздрібна торгівля, переробна промисловість, тимчасове розміщення й організація харчування та інші види послуг.
Загалом від старту ветеранського компонента грантової програми «Власна справа» переможцями стали вже 1029 ветеранів та членів їхніх родин. У їхній бізнес держава інвестує майже пів мільярда гривень.
Відповідно до умов програми учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а також другий із їхнього подружжя можуть отримати такі гранти:
• до 250 тисяч гривень, до 500 тисяч гривень і до 1 мільйона гривень — для ветерана за умови створення одного, двох і чотирьох робочих місць відповідно;
• до 250 тисяч гривень і до 500 тисяч гривень — для другого з подружжя ветерана за умови створення одного і двох робочих місць відповідно.
Заявки на отримання гранту подаються разом із бізнес-планом за цим посиланням (https://diia.gov.ua/services/grant-dlya-veteraniv-ta-chleniv-yihnih-simej).
“Разом зібрали та вивезли десять мішків сміття”,— повідомив Суспільному керівник вишкільного центру “Айдар 95” Костянтин Рубановський.
Захід, що відбувся на Чигиринщині, унікальний тим, що молодь долучились до відновлення сакрального місця разом з ветеранами:
“Ми зібралися на толоку не лише з метою очищення Гайдамацького ставу, й задля просвітницької діяльності. Друг Скіфич прочитав молоді лекцію на тему “Суб’єктності України”, — пояснив Костянтин Рубановський.
Усі разом у Холодному Яру зібрали та вивезли 10 мішків різноманітних відходів.
“Також у цей день відбулась особлива подія для нашої організації. Був підписаний меморандум про співпрацю між Національним парком Холодний Яр, ГО “Гордість Нації” та ГО”Айдар 95″. Тепер наша співпраця набула більших можливостей котрі безперечно будуть сприяти патріотичному вихованню молоді та юнацтва, та більшої популяризації та розвитку місця мили серед усього населення”, — додав директор національного парку Богдан Легоняк.
Окремий загін безпілотних систем спеціального призначення «Тайфун» створено у 2024 році. У команді новоствореного загону спецпризначення зібрали компетентних військових спеціалістів широкого профілю, які мають бойовий досвід, та бійців, які прагнуть до розвитку у спеціалізації безпілотних систем.
«Чи міг подумати, що бізнесмен, батько трьох дітей, я прийду у військо добровольцем? Ще й маючи право на відстрочку», — каже Павло Гвозденко. Він став заступником командира новоствореного загону безпілотних систем спеціального призначення Нацгвардії — «Тайфун».
До великої війни Гвозденко займався бізнесом. Має і досвід у держслужбі, як-от створення «рибоохоронного патруля». Це й стало в пригоді під час формування нового підрозділу.
Командир «Тайфуну» Михайло Кмитюк пояснює: назва «Тайфун» виникла через схожість обертання пропелерів у дронах на рух повітря в однойменному циклоні.
Ядро загону — ветерани, які мають унікальний досвід як у війську, так і в цивільному житті. Сам командир воював іще з 2015-го. Через чотири роки повернувся до цивільного життя — спершу працював тілоохоронцем, потім інструктором тактичної підготовки в одній із приватних компаній. А вже після початку великої війни знову повернувся на фронт.
«Я пройшов шлях від бійця до командира загону, тож розумію потребу кожного воїна. Це велика відповідальність», — запевняє командир «Тайфуну».
«Ми відкрили невеличку станцію техобслуговування автівок. Усе було на старті, аж тут почалася війна. Я покликав майстрів, які залишалися в Києві, ремонтувати машини військовим», — пригадує заступник командира Павло Гвозденко.
Спершу він доєднався до лав тероборони. У ТЦК чоловікові відмовили, бо він батько трьох неповнолітніх дітей. Йому тоді взагалі порадили їхати за кордон. Однак чоловік був налаштований служити й згодом усе ж потрапив до Нацгвардії.
«Чи міг я подумати, що прийду у військо? Чи було мені страшно? Звісно! Але страх переважало бажання захистити своїх близьких, родину, країну. Я зробив цей непростий крок», — пригадує Павло.
Свій досвід він використовує для роботи над бойовим напрямом у «Тайфуні». Гвозденко зосереджує увагу на адаптації новобранців із цивільного життя до служби у війську.
“Ми не професійні військові, у нас не було того досвіду, як зараз. Ми знаємо, наскільки тяжко було тоді. Ми знаємо, як потрібна підтримка, що не треба боятися ставити питання. Не всі люди однакові: комусь потрібно щось підказати, а іншого 10 разів запитати, чого йому не вистачає“, – каже Павло Гвозденко, заступник командира загону НГУ «Тайфун».
Жінки «Тайфуну»
Лілія у цивільному житті працювала дата-аналітикинею. Повномасштабне вторгнення застало її у Сумах — поки місто оточували росіяни, вона волонтерила. На початку великої війни чоловік Лілії зник безвісти — у лавах «Азову» він боронив Маріуполь.
Дівчина спершу доєдналася до роботи за звільнення Маріупольського гарнізону. Зокрема, виступала у складі українських делегацій в ООН, Парламентській асамблеї Ради Європи, засіданнях Міжнародного комітету Червоного Хреста.
«Я боролася за військовополонених, але розуміла, що мені цього недостатньо. Хотілося піти у військо», — згадує Лілія. Тепер вона й сама у строю, має позивний Троя.
Ще у листопаді 2022-го жінка добровільно мобілізувалася до лав Нацгвардії. Починала свій шлях, як і чоловік, — з «Азову». Потім був спецпідрозділ «Омега». Тепер — у «Тайфуні».
Нині дівчина відповідає за цивільно-військове співробітництво загону. Пояснює на прикладі: якщо група військових виїжджає на завдання у якийсь населений пункт, то його спершу вивчають: зокрема, говорять із місцевою владою та жителями. Цивільні мають нормально реагувати на бійців, а бійці на цивільних. А ще у її відповідальності — благодійна робота.
Троя додає, що поки що жінок у підрозділі небагато, але для них відкриті всі посади. Головне — бути вмотивованими та прагнути змін.
“Я завжди кажу, що сміливість дає змогу йти вперед, але тільки розум дає змогу обрати правильний шлях“, – впевнена Лілія, військовослужбовиця загону НГУ «Тайфун».
Перший виліт на FPV був провалом
Руслан, на позивний Айрон, — ще один заступник командира. До 2022-го він був тренером, мав свій фітнес-клуб. На початку великої війни вивіз сімʼю з маленькими дітьми на захід країни, а сам пішов до війська — у ту ж таки «Омегу», де були його друзі.
Він став першим пілотом спецпідрозділів Нацгвардії, який застосував FPV-дрон на лінії фронту. Направду, тоді результати були такі собі, бо ці технології тільки зʼявлялись у нашому війську.
«Хлопці були в Сєвєродонецьку. Кажуть: “Ми бачимо ворога з дрона, але не можемо дострелити. “Мавік” туди ми не заведемо”. Я чув про таку тему як FPV. Допоміг менеджерський досвід — мене звели з хлопцями, які робили такі дрони», — розповідає Руслан.
Військовий згадує: хоч хлопці його навчили літати, та були проти використання їхніх дронів як «камікадзе». Для них це все ж було дороге устаткування для зйомок фільмів — а тут Руслан вирішив «таку класну Феррарі» розбити. Переконати вдалося — і вже через тиждень йому «підігнали кілька пташок».
«Ми готувалися 7 днів. Я полетів, долетів до бронетранспортера, а він… Не вибухнув! Чому? Бо в нас був механічний спосіб підриву», — ділиться Руслан спогадами про свій перший бойовий виліт.
Айрон брав участь в обороні Авдіївки та Вугледару на Донеччині. Після поранення став навчати пілотів. У «Тайфуні» заступник командира очолює також експертно-аналітичний відділ, який опікується новими технологіями.
Як долучитися до «Тайфуну»?
Павло Гвозденко запевнив, що охочих потрапити до «Тайфуну» супроводжуватимуть, щоб вони точно потрапили до цього загону.
«Йдеш на пілота — пілотом і стаєш. Якщо в процесі щось там не виходить, бо всяке буває, ми допомагаємо людині потрапити туди, де її риси й здібності будуть найбільш потрібні», — запевняє заступник командира.
