Простір запрацював 20 листопада у будівлі міської бібліотеки в Городенці. Там облаштували відпочинкове та навчальне приміщення, зокрема STEAM-лабораторію, де діти зможуть займатися робототехнікою. Також у новому просторі планують проводити тематичні зустрічі для ветеранів, чинних військовослужбовців, їхніх родин, ВПО і цивільних.
Про це розповів керівник ветеранського напряму благодійного фонду “Вірні” Андрій Фармуга, передає Суспільне.
“В іншому приміщенні, більш відпочинковому, є повітряний хокей, ігрова приставка, мультимедійний стіл, де ветерани можуть зібратися, разом переглянути фільм, просто поспілкуватися. Нарешті є місце, де ветерани можуть зустрічатися в хороших умовах”, — говорить Андрій Фармуга.
Він додає, що за допомогою простору прагнуть сприяти інтеграції ветеранів у цивільне життя.
“Ми назвали простір інтеграційним тому, що там, окрім активностей для ветеранів, ми плануємо групу взаємопідтримки для їхніх дружин та чинних військовослужбовців. Також у Городенці є активна жіноча громада, яка збиралася раніше в бібліотеці, щоб вишивати, спілкуватися, проводити тематичні зустрічі. Зараз ми ці активності переносимо у новий простір. Це — такий майданчик, де ми хочемо об’єднувати різних людей: це і ВПО, і ветерани, так само і цивільні”, — розповідає Андрій Фармуга.
Тепер українці, які шукають роботу, зможуть стати до електронної черги, знайти потрібну вакансію чи отримати ваучер на навчання від Державної служби зайнятості в своєму смартфоні. Державна служба зайнятості запустила застосунок для пошукачів роботи. Його розробку підтримали Польща, Німеччина та Програма розвитку ООН.
“Це не тільки найбільша в Україні база вакансій, які можна фільтрувати за різними критеріями, а й зручний сервіс. Тут можна шукати вакансії з житлом або вакансії для ветеранів”, – йдеться в повідомленні.
Скористатися застосунком можуть й українці за кордоном. Зараз функції застосунку повністю орієнтовані на потреби пошукачів роботи. Наступним етапом розвитку ініціативи буде запуск функціоналу для роботодавців. Наразі у застосунку можна:
записатися до електронної черги,
подати заявку на навчання,
подати заявку на грант на власну справу,
створити електронний кабінет шукача роботи,
поспілкуватися з кар’єрними радниками,
запланувати зустріч із потенційним роботодавцем,
отримати довідки.
«Ми сподіваємося, що цей застосунок допоможе якомога більшій кількості людей знайти роботу, покращити свої знання та навички чи опанувати новий фах. Нині структурне безробіття – одна із ключових проблем бізнесу. Тому разом із упровадженням програм навчання та перенавчання, компенсацій за працевлаштування та інших ми також цифровізуємо процеси. Для нас важливо, щоби послугами Державної служби зайнятості можна було скористатися онлайн у кілька кліків – швидко і зручно», – зазначила Перша віцепрем’єр-міністерка – Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
На платформі з пошуку роботи Work.ua роботодавці відтепер можуть вказувати позначку «Перевага ветеранам», яка відображатиметься в опублікованих ними вакансіях.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
«Це не лише вдячність і повага, а й можливість для ветеранів рівного доступу до працевлаштування та професійного зростання», — йдеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що у зв’язку з таким нововведенням компанії отримують вмотивованих і відповідальних спеціалістів, а ветерани можуть швидше знаходити роботу завдяки фільтру вакансій із пріоритетом для них.
Згідно з повідомленням, на сьогодні на сайті вже понад 2200 таких пропозицій.
У межах реалізації проєкту соціальної дії курсу “Демократія: від теорії до практики” за підтримки IFES команда проєкту “Компас для хоробрих” реалізовує серію листопадових тренінгів для ветеранів.
Про це повідомляють організатори події, пише molbuk.ua.
Тренінги триватимуть упродовж трьох днів:
23 листопада – психологічний тренінг “Повернення до цивільного життя”;
24 листопада – тренінг “Принцип написання грантів для ветеранів, а також для їх сімей”;
25 листопада – тренінг “Можливості працевлаштування для ветеранів”.
Участь у тренінгах безкоштовна, обіцяють також смачний перекус.
Місце проведення – Чернівці. Адресу та час не розголошують із безпекових міркувань. Про все повідомлять особисто після проходження реєстрації.
Цієї п’ятниці у Києві відбулася зустріч грантерів конкурсу та презентація проєктів “Тримаймо стрій”. Платформа об’єднала громадські організації, благодійні фонди, активістів та донорів для обміну ідеями та співпраці. Серед конкурсних пропозицій було обрано 22 організації, які отримали фінансування й під час заходу представили свої напрацювання та поділилися досвідом своєї діяльності.
«Тут є і патронажні служби, які опікуються пораненими, тут є організації, які навчають державних службовців, і вчителів, чиновників, як правильно взаємодіяти, спілкуватися з ветеранами, є проекти, які такі дуже, дуже нішеві, які там, наприклад, допомагають іноземним добровольцям отримати там послуги, лікування, реабілітацію, тобто ну спектр досить, досить широкий», — ділиться менеджерка програми «Громадянська стійкість» Ольга Гальченко.
Особливу увагу було приділено складним, але важливим питанням: юридичному спектру, а також впливу алко- та наркозалежностей на їхнє життя. Протягом двох днів ці теми стали основою для напрацювання рішень, які допоможуть змінити суспільне ставлення та створити дієві механізми підтримки.
Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги, був запрошений на цей захід, як керівник організації, яка виконує проєкт за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з метою реінтеграції ветеранів в суспільство:
«Ми займаємося співпрацею з Національною поліцією України, з Департаментом головної інспекції, ми сформували групу поліцейських, які відповідальні за дотримання прав ветеранів, вони працюють в кожному регіоні України, з ними ми підготували навчальний курс, залучивши партнерів з ветеранських організацій», — коментує Микола Сіома.
«Далеко не всі донори організовують таку можливість поспілкуватися організаціями між собою, які реалізують різні проекти. Тут присутні дуже різні організації, які роблять круті речі, допомагають людям в дуже різних аспектах, і ми тут можемо знайти і почути про проєкти, які можуть стати нашими партнерами, ми можемо планувати спільну діяльність, посилювати один одного, і це дуже цінно, особливо в наш час, коли дуже велика кількість нашої роботи насправді відбувається дистанційно, тут ми бачимо наочно цих людей, їхні результати, як вони працюють і взагалі переживають про проблеми ветеранів», — коментує Юлія Морій, директорка ГО «Юридична сотня».
Їхня організація проконсультувала вже більше 130 000 осіб з 14-го року, щомісяця їхні юристи надають допомогу до 3 000 ветеранам, військовослужбовцям і іншим людям, які до них звертаються.
«На сьогоднішній день для держави дуже багато викликів, і держава не завжди з ними може справитися, якщо не буде неурядового сектору і громадського сектору, який іноді буде цю державу підштовхувати до якихось змін, тоді змін в принципі ніяких ну не буде. Ми зіштовкнемося ну з різними викликами, і наскільки суспільство готове з цими викликами боротися, ну настільки ефективно ми будемо наближати перемогу вже зараз», — ділиться досвідом ветеран та голова ГО «Повернись до мирного життя» Скляренко Євген.
Подібні заходи мають стати прикладом того, як спільні зусилля громадськості та міжнародних партнерів сприяють розвитку ветеранської політики та формують нові можливості для тих, хто став на захист нашої держави.
Відео створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Новини ветеранів: релокація та розвиток».
У вівторок, 19 листопада, Володимир Зеленський представив у Верховній Раді внутрішній План стійкості України, який складається з десяти пунктів:
Єдність
Фронт
Зброя
Гроші
Енергетика
Безпека
Громади
Людський капітал
Культурний суверенітет
Політика героїв.
“Ми всі розуміємо, які речі потрібні. Врегулювання переходу з військової служби у статус ветерана. Залучення ветеранів на державну службу. Програми підтримки ветеранів та сімей наших воїнів. Повна інтеграція ветеранів у суспільне та економічне життя. Освіта для ветеранів. Підтримка в освіті дітей наших воїнів. Належна реабілітація після поранень, після полону. Належна комунікація із сім’ями полеглих воїнів та зниклих безвісти. Належна підтримка.Все повинно дати інституційну гарантію того, що держава та суспільство завжди поруч із ветераном та його сім’єю. І це потрібно повністю, системно реалізувати“, – сказав президент у своїй промові.
Говорячи про те, що вже робиться для підтримки ветеранів, він озвучив кілька програм. Зокрема, створення реабілітаційних відділень та центрів ментального здоров’я у кожній кластерній та надкластерній лікарні. Зеленський наголосив на тому, що завданням урядовців і місцевої влади є забезпечити у 2025 році амбулаторними реабілітаційними відділеннями кожну громаду, де є лікувальний заклад.
Також президент повідомив, що з наступного року в Україні впровадять додаткову оплату сімейним лікарям за декларації, укладені з ветеранами.
“Завершені підготовчі роботи для запуску програми помічника ветерана.
Ухвалені необхідні нормативні акти, виділені в бюджеті кошти, у наступному році заплановано навчити та оплатити працю 11 тисяч фахівців із супроводу ветеранів.
Третє – мережа ветеранських просторів. У кожному районі нашої країни має бути такий простір.
Щонайменше 80 нових ветеранських просторів будуть побудовані у громадах в наступному році.
Четверте – програми економічної та соціальної підтримки для ветеранів.
Одне з ключових питань – це свій дім.
За цей рік за всіх складнощів майже 4,5 тисячі сімей ветеранів були забезпечені допомогою на придбання житла. І окремо діє наша програма особливої шани до Героїв України. 274 сім’ї Героїв забезпечені квартирами.
П’яте – освітні програми. 2200 ветеранів здобули в цьому році нову освіту в центрах професійно-технічної освіти. В наступному році продовжимо такі програми навчання.
З першого січня нового року діятиме програма підтримки освіти для дітей ветеранів. І це дуже важливо.
І в спеціальних додатках до цього пункту Плану стійкості має бути ще відчутна кількість і якість програм на підтримку ветеранської політики”, – наголосив Зеленський.
Детальніше ознайомитися із виступом Президента у Верховній Раді можна за посиланням.
Умови участі в грантових програмах не обмежують отримання коштів одночасно з декількох джерел. Директор департаменту продажів ММСБ Ощадбанку Юрій Войчак пояснив, як комбінувати доступні інструменти фінансування.
«Ніхто не забороняє поєднувати декілька інструментів. Можна взяти грант «Мій ветеран», який передбачає 1 млн грн фінансування. Крім цього, можна взяти будь-який інший державний грант спільно з цим грантом. Зокрема «Моя справа», яка передбачає 250 тис. грн. Є гранти на переробку для сільськогосподарських виробників. Там взагалі до 8 млн грн можна брати», – перерахував можливості Юрій Войчак.
Ця комбінація грантів не виключає, що клієнт може користуватися ними паралельно. «Ми співпрацюємо з державою в рамках зарахування грантових програм підтримки бізнесу. І там є грант до 1 млн грн для підтримки ветеранів. В рамках цієї програми вже більше 2,5 тис. заявок ветеранів подано. Потенціал цих заявок – більше 1 млрд грн. Вже опрацьовано і зараховано майже 0,5 млрд грн грантових коштів для підтримки бізнесів цих ветеранів», – розповів він.
«Крім того, ветеран може отримати будь-яке фінансування в рамках пільгової державної програми «5-7-9%». А ще клієнт може податися на грант від МФО. Комбінація цих інструментів дозволяє клієнту мати доступ до фінансування», – запевняє Юрій Войчак.
Учасники круглого столу «Ветеранські бізнеси: як українські банки підтримують наших захисників», проведеного «Фінансовим клубом», назвали основні причини, які заважають фінансуванню всіх охочих ветеранів. Це ділова репутація, історія ведення бізнесу, а також неспроможність банківських співробітників забезпечити розуміння потреб таких клієнтів.
«Коли ми працюємо з клієнтами, то бачимо дві основні проблеми, які не дозволяють їм обслуговуватися в банку повноцінно, в тому числі при отриманні фінансування. Перша – це ділова репутація. Ми розуміємо, що 2022-2023 роки були складними: люди просто брали зброю і йшли на фронт, ніхто не думав про кредитні картки і діючі кредити. І зараз ми бачимо клієнтів, які повернулися з фронту, звертаються за фінансуванням, але вони мають негативну ділову репутацію, тобто негативну кредитну історію», – розповів директор департаменту продажів ММСБ Ощадбанку Юрій Войчак.
І банк змушений відмовляти. «В абсолютній більшості це причина, за якою ми відмовляємо їм в наданні грантів чи кредитів. Приблизно 20% клієнтів з тих, які до нас звернулися, отримують відмову саме з причини негативної ділової репутації», – сказав Юрій Войчак.
На його думку, банк має вирішувати, чи ставитися більш поблажливо до тих, у кого виникли борги після 2022 року, ніж до тих, хто мав їх до повномасштабного вторгнення.
«Друга проблема – це наявність у клієнта історії ведення бізнесу. В кредитних політиках банків вписані певні нормативи, що клієнт повинен мати мінімум два роки ведення бізнесу, дві річні звітності, щоб ми могли йому дати якесь фінансування. Це також часто виступало перешкодою», – повідомив Юрій Войчак.
І банк для себе вирішує, чи він цій категорії клієнтів робить крок назустріч. «Він може сказати: “Окей, ми готові фінансувати, якщо в тебе є щонайменше 12 місяців”». Або навіть достатньо шести місяців ведення бізнесу за умови фінансування через гарантійний інструмент і грант ЄБРР», – навів приклади банкір.
«Ці проблеми, щодо кредитної історії та вимог, дійсно існують. З одного боку, ми розуміємо обставини, які були в минулому. А з іншого – є прописані вимоги. І якщо ми їх не виконуємо, то це додаткові резерви», – каже голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.
Є ще третя проблема. «Третя – це розуміння потреб. Ми дуже часто на рівні особистого спілкування у відділеннях стикаємося з нерозумінням працівників, які спілкуються з ветераном – потенційним клієнтом, тієї ситуації, в якій була ця людина, яке в неї може бути відношення до того, що відбувається в країні. Тому люди, які проводять перший контакт з ветераном, який прийшов, повинні бути більше психологами, ніж з іншими клієнтами», – каже Сергій Мамедов.
Банки не можуть фінансувати класичні стартапи, але згодні підтримати створення нового бізнесу через франшизу, оскільки це зменшує ризики заходу в новий бізнес як для банку, так і для ветерана.
«Ми розробили проєкт фінансування стартапів, якщо вони заходять в бізнес через франшизу. І коли ми підписали з Асоціацією франчайзингу України меморандум про співпрацю і почали розмовляти, ми зрозуміли, що в абсолютній більшості 80% клієнтів приходять за франшизою, яка коштує не більше $20-25 тис. Це невеликий бізнес, який спокійно можна фінансувати», – заявив директор департаменту продажів ММСБ Ощадбанку Юрій Войчак.
Ощадбанк готовий «фінансувати власну справу через франшизу», якщо ця франшиза є успішною, а франчайзі може пройти сертифікацію у франчайзера і має перший внесок.
«Якщо клієнт має власний внесок, умовно 15%, то решту ми можемо профінансувати, проаналізувавши франшизу, її прибутковість, і маючи контакти з власником франшизи, як партнера угоди, який може дати інформацію стосовно того, як працює цей бізнес», – сказав він.
«Це світовий досвід. Ветеранський бізнес, побудований на франшизі, має право на перспективу існування і масштабування», – наголосив Юрій Войчак.
Голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов пояснює, що головна проблема стартапу – у великому ризику прогоріти, тоді як франшиза знижує цей ризик. «Коли ти входиш в бізнес, ти не розумієш більше половини тих проблем, які на тебе зваляться. А коли ти купуєш готовий бізнес по франшизі, то обходиш ці всі гострі кути. Тому цей напрямок для старту бізнесу найкращий», – зазначив Сергій Мамедов.
Крім того, ветерани можуть отримати знижки від обох сторін. «Банки зроблять пільгову ставку. А ті, хто продає франшизу, можуть зробити її для ветеранів дешевшою», – сказав він.
«Це найкраще для людей, які хочуть створити свій бізнес, але в них ще немає досвіду. Для них найкращий варіант – це франшиза. По-перше, ти обираєш напрямок, який тобі цікавий, а по-друге, франшиза дозволяє не перейматися нюансами. Для старту це ідеально», – зазначив Сергій Мамедов.
Це вимагає прискіпливого відбору франчайзерів. «Ми виставили критерії до власників франшизи, що вони мають працювати на ринку України мінімум три роки, мати щонайменше 20 успішно відкритих точок по Україні і мати рівень успішності відкриття цих точок не менше 90%. Він ретельно підходить до відбору потенційних партнерів», – розповів Юрій Войчак.
