Для ветеранів провели екскурсію визначними місцями Вінниччини, де вони мали можливість насолодитися красою рідного краю, дізнатися більше про історію регіону та поспілкуватися з побратимами в дружній атмосфері.
Тур розпочався з екскурсії по території кінно-спортивного клубу «Максікон» у селі Степанівка. Захисники мали можливість ознайомитись з різновидами порід, основними принципами догляду за кіньми та годуванням, а головне — насолодитись прогулянкою верхи.
Під час прогулянки в палаці Потоцьких, в центрі міста Тульчин, присутні не лише дізналися про багату історію пам’ятки архітектури, а й мали змогу насолодитися творчими роботами, представленими на виставці, яку організував Тульчинський фаховий коледж культури.
Крім того, надзвичайно цікавою стала екскурсія в музеї-квартирі Миколи Леонтовича в місті Тульчин. Перебуваючи в помешканні, присутні змогли поринути в атмосферу домашнього затишку, в якій народжувалася музика. Зокрема, послухати багато цікавого про творчість і життєвий шлях, а також про особисті речі композитора, які збереглися до наших днів.
Подорож продовжилась в одній з найвідоміших культових споруд на Вінниччині – каплиці та парку Потоцьких у селі Печера. Учасники заходу мали можливість прогулятись алеями старого парку, помилуватися природою, зайти до костелу та послухати про багату історію споруди.
В Івано-Франківській області відбувся завершальний етап змагань “Звитяга нескорених”. 160 ветеранів, які отримали травми під час виконання бойових завдань, змагалися в адаптивних видах спорту.
Про це повідомили в управлінні з питань ветеранської політики ІФ ОВА.
Учасники змагалися у п’ятьох видах адаптивного спорту: ривок гирі, ейрбайк, веслування на тренажері, жим штанги лежачи та на максимум. у п’ятьох видах адаптивного спорту: ривок гирі, ейрбайк, веслування на тренажері, жим штанги лежачи та на максимум.
До змагань долучилися 160 ветеранів, серед яких близько десяти — представники Прикарпаття.
Зокрема, прикарпатець Андрій Якубенко здобув 2 місце у веслуванні на тренажері (100 с), 3 місце у ривку гирі та 3 місце на ейрбайку. А Олександр Євтушенко виборов 3 місце у веслуванні на тренажері (100 м).
Цей захід був частиною національного відбору на міжнародні змагання “Strong Spirit’s Games”. Вони відбудуться у жовтні в Мадриді під егідою фестивалю Арнольда Шварценеггера.
На Київщині від початку року скористалися послугами обласної служби зайнятості 550 учасників бойових дій, із них 141 ветеран успішно працевлаштований. Про це повідомляє пресслужба Київської обласної військової адміністрації. В області реалізується програма “Грант для ветеранів та членів їхніх сімей”. Цьогоріч 67 людей отримали грант на розвиток або створення власної справи, що дозволить створити 157 нових робочих місць. Також 14 ветеранів отримали ваучери на навчання. Це дозволить їм отримати нові професії або вдосконалити навички. Серед напрямів, за якими видавали ваучери — психологія та менеджмент. Ще серед популярних професій: кухар, тракторист, електрогазозварник, водій, йдеться у повідомленні КОВА.
Наталія Калмикова, Міністерка у справах ветеранів, відвідала четвертий “Саміт перших леді та джентльменів”, організований за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Темою саміту, який провели на території Національного заповідника «Софія Київська», став «Захист дітей: гарантії безпечного майбутнього». Про це інформує сайт Міністерства у справах ветеранів України. Промовою до учасників відкрила саміт Перша леді України: “Безпеку дітям можуть дати лише всі свідомі відповідальні дорослі світу. Ба більше, ми дорослі — винні їм безпеку. Бо вони прийшли у наш світ і якщо їм щось загрожує, наше спільне завдання — зупинити загрозу“.
До четвертого Саміту особисто приєдналися перші леді та джентльмени Белізу, Гватемали, Данії, Естонії, Литви, Сербії, Словенії, Фінляндії. Відеозвернення до гостей Саміту записали перші леді Республіки Австрія, Держави Ізраїль, Німеччини, Республіки Польщі, Турецької Республіки, Французької Республіки та Японії.
Наталія Калмикова зазначила, що підтримка ветеранів, їхніх родин, дітей — це пріоритет діяльності Міністерства. Вона сказала: «Діти — це майбутнє нашої вільної держави. Зараз вони особливо потребують тепла і підтримки. На жаль, багато батьків наших дітей загинуло, захищаючи незалежність України. Є ті, хто продовжує боротьбу з ворогом. І ми, консолідуючи зусилля, маємо стати для найменших українців теплим материнським крилом, яке оберігатиме їх від зла й завдяки правовим механізмам даруватиме безпеку»
Дуже важливо створити всі необхідні умови, щоб ветерани мали змогу реалізовувати себе після війни. Наглядним прикладом такої успішної реалізації, зокрема, є ветеранський бренд «Вишиваночка», сукню від якого Міністерка одягла на захід, пише Мінветеранів.
У суботу, 14 вересня, в столиці ГО «Київський міський крейсерський яхт-клуб» у співпраці з Київським міським центром комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ Мілітарі Хаб» організували спортивний відпочинок для військових та ветеранів. Він відбувся у формі перегонів «Ветерани під Київськими вітрилами». Участь у заході могли взяти ветерани, учасникі бойових дій, люди із інвалідністю внаслідок війни та діючи військовослужбовці. Такі змагання мають сприяти психологічній, фізично-спортивній та соціальній реабілітації ветеранів війни та людей з інвалідністю внаслідок війни. Такі заходи мають сприяти реабілітації військовослужбовців та ветеранів Збройних сил України.
Головне управління нацполіції у Хмельницькій області оприлюднило інформацію про стрілянину, яка вночі сталася в селі Олешин Хмельницької територіальної громади. За версією поліції, до якої є дуже багато “запитань”, патрульні зупинили автомобіль місцевого жителя для перевірки причин руху під час комендантської години.
Під час “розмови” з’ясовувалося, що водій перебував за кермом у стані алкогольного сп’яніння, так як пристрій «Драгер» засвідчив наявність 1,27 проміле алкоголю в організмі.
Згідно з повідомленням поліції, правоохоронці склали на “порушника” протокол за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння).
Далі починаються “незрозумілі моменти” затримання.
Після “складання протоколу” водій, який мешкав неподалік, пішов додому, як сказано – “для вирішення питання з транспортним засобом”. І тут виникає питання: якщо патрульні складали протокол за відсутності “порушника” – як «Драгер» зміг засвідчити наявність 1,27 проміле алкоголю в організмі водія, який був, скоріше за все, відсутній “на місці злочину” в момент складання протоколу?
“Після цього водій, який мешкає неподалік, пішов додому начебто для вирішення питання з транспортним засобом, при цьому залишивши в автомобілі свого товариша. Повернувся він до місця події уже з автоматом Калашникова та почав стріляти у правоохоронців. Поліцейські відкрили вогонь у відповідь та викликали допомогу”, – інформує ГУ нацполіції у Хмельницькій області.
І тут одразу виникає наступне запитання: можливо, патрульні відправили порушника “додому по гроші”, які б допомогли “парєшать” наявність чи відсутність алкоголю в крові порушника? Порушник коменданської години із “незрозуміло як визначеною кількістью проміле алкоголю в крові” повернувся з дому з автоматом і розпочав “встановлювати справедливість на свій власний розсуд”. “В результаті стрілець поранив одного з працівників поліції та пасажира свого ж автомобіля. Їх госпіталізували до лікарні для надання медичної допомоги. Правоохоронець перебуває у важкому стані. Також пошкоджено два службових авта: одне екіпажу, який зупинив зловмисника, інше – бійців спецпідрозділу, які прибули за викликом на допомогу колегам.В результаті проведення спецоперації бійці поліцейського спецпідрозділу КОРД затримали стрільця”, – інформує пресслужба нацполіції.
Враховуючи, що на місці пригоди знайшли більше півсотні стріляних гільз, виходить, що по правоохоронцям і своєму товаришу сріляв виключно правопорушник? Працівники патрульної поліціі і КОРДу лише “умовляли” розбишаку не стріляти? “Наразі за даним фактом відкрите кримінальне провадження за статтею 348 Кримінального кодексу України (Посягання на життя працівника правоохоронного органу). Процесуальне керівництво здійснює спецпрокуратура. Триває огляд місця події”, – інформує пресслужба нацполіції.
З того, що сталося вночі, нам всім варто зробити необхідні висновки.
Перший – необхідно домогтися свідомого дотримання чинного законодавства України всіма громадянами, незалежно від того, яку посаду обіймає особа, чи які заслуги перед країною вона має. Закон один для всіх!
Другий. У подібних випадках потрібно одразу говорити правду, як воно було насправді, а не видавати “бажане за дійсне”, вигороджуючи одних учасників “інциденту” та “навішувати ярлики” на інших. Ну, дуже вже помітні, навіть “неозброєним оком”, “певні нестикування”…
Третій. Події останніх місяців в різних областях України підштовхують до “поганих думок” про те, що “оновлена поліція”, оговтавшись від шоку перших місців повномасштабного рашистського вторгнення, знову почала “згадувати корупційне минуле” своїх “папєрєдніков”. Четверте. Останні років десять (а то й більше) в суспільстві обговорюється питання про “вільне володіння зброєю громадянами України”. І тут, на мій погляд,проблема – а що робити “товаришу водія”, який несподівано для себе опинився “в секторі стрільби”? Хто буде оплачувати йому лікування і реабілітацію, сплачуватиме кошти “через втрату працездатності”? Хто і у який спосіб має відшкодувати сім’ї чи рідним у разі “випадкової загибелі” непричетної до перестрілки людини та пошкодженні майна?
П’ятий ( і далеко не останній). Наші захисники, які зараз перебувають “на нулі”, дуже сильно потребуют ротації. А в тилу ми маємо не один тесяток тисяч добре навчених і гарно вгодованих патрульних поліціянтів, для яких, схоже, “війна – це десь там…”. Можливо, потрібно більш активно залучати партульних поліцейських, та їхніх екс-колег, які перебувають сьогодні на пенсії “по вислузі”, до захисту України на фронті, а не тільки в тилу.
Звичайно, кількість висновків можна продовжити. Але найголовніше – наскільки оперативно і розумно на “стрілянину в селі” відреагують наші можновладці та законотворці. Обмежитись лише рішеням суду в цій справі недостатньо.
Рівненська ОВА повідомляє, що у новому корпусі Рівненського госпіталю для ветеранів будуть облаштовані укриття та вертолітний майданчик. Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу розпочалося восени минулого року, і наразі об’єкт готовий на понад 40%.
Завершено роботи “нульового циклу”, виконані підключення зовнішніх комунікацій, каркасно-монтажні роботи наближаються до завершення, а оздоблювальні роботи в укритті і першій секції тривають. Також уже змонтована частина інженерних систем.
“Цей новий корпус забезпечить комплексну допомогу важкопораненим з черепно-мозковими та спінальними травмами. У ньому буде розташоване приймальне відділення на 150 осіб, п’ять реабілітаційних залах, три операційних та 27 місць у стаціонарі та 26 місць у терапії,” – розповіла Людмила Шатковська, заступниця голови Рівненської ОДА.
Зазначимо, що у липні президент України Володимир Зеленський під час візиту на Рівненщину ознайомився з проєктом нового корпусу для ветеранів. У будівлі буде укриття на 450 осіб і вертолітний майданчик для швидкого транспортування поранених та травмованих осіб.
Вартість проєкту складає 1,3 млрд гривень, а завершення будівництва заплановане на наступний рік. Тепер у госпіталі проходять реабілітацію ветерани з усієї України.
Громадська організація «Спілка ветеранів АТО» звернулася до міністра у справах ветеранів Наталії Калмикової та міністра агрополітики Віталія Коваля із закликом підтримати ветеранів війни і зняти мораторій на отриманння ветеранми війни земельних ділянок та внести необхідні зміни до законодавства України.
До початку повномасштабного вторгнення ветерани АТО/ООС мали змогу отримувати земельні ділянки. Сьогодні ветерани, які боронили Україну в 2014-2021 роках та продовжують захищати нашу державу сьогодні, фактично позбавлені можливості скористатися своїм законним правом через чинний мораторій.
Реалії ветеранського бізнесу показують, що в багатьох випадках саме отримання землі у власність стало ключовим фактором для успішного започаткування ветеранського підприємництва. Земельна ділянка разом із грантовими та кредитними програмами є важливим кроком на шляху адаптації до мирного життя та відкриття власної справи, що допомагає розвитку громад і всієї країни.
“Ми закликаємо Міністра у справах ветеранів, Міністра агрополітики, уряд та суспільство підтримати ветеранів у знятті мораторію та внести необхідні зміни до законодавства. Ветерани заслужили право отримати землю, за яку вони боролися, і це стане вагомим внеском у розбудову сильної та справедливої України”, – йдеться у зверненні.
Ігор «Маріо» Марі — очільник Київської міської спілки ветеранів АТО, керівник Муніципальної варти Києва. На війну з росією він пішов ще у 2014 і з того часу захист територіальної цілісності нашої держави, розбудова ветеранського руху в місті стали для нього пріоритетною ціллю на наступні роки.
Ким ви були до війни, як ви прийняли рішення стати на захист України і як воно змінило ваш світогляд?
До 2014 року я був ще дрібний підприємець, а з 14-го року вже почалося для мене справжнє військове і навколовійськове життя. 2014 року в перший день анексії Крима, в перший день мобілізації ми з побратимами прийшли до військкомату Шевченківського району міста Києва. Далі служба в 12 батальйоні територіальної оборони, обороняли ми Луганську область. Потім Дебальцево. Потім дембель.
По поверненню до цивільного життя Ігор Марі разом з побратимами зрозуміли, що державі та владі необхідно підказувати, як правильніше спілкуватися та поводитися з ветеранами.
Для всіх ветеран це був «дєдушка з іконостасом» на грудях, як правило, це були ветерани Другої світової та Афганістану. А тут прийшли молоді ветерани, і такі ж ветерани, такі ж учасники бойових дій. Зробили ми Київську міську спілку, раду ветеранів міста Києва, створили муніципальну варту за сприяння влади, запустили безліч програм для ветеранів, у взаємодії з правоохоронцями дуже добре себе зарекомендували як муніципальний правоохоронний орган. Пройшли цей шлях і, найголовніше, створили кістяк майбутнього бойового підрозділу для війни з росією. Тому що якщо у когось були думки «просто перестать стрелять», «какая разніца», ми знали, чітко знали, що війна буде й ми мали до неї готуватися.
Повномасштабне вторгнення росіян Ігор Марі зустрів разом зі своїм підрозділом, який нараховував на той час близько 200 людей, й у складі 72 бригади вони долучилися до захисту Києва, відстояли Мощун, Ірпінь, Гостомель:
Перший день повномасштабки, ми стоїмо на дамбі, а над нами повітряний бій, а понад водосховищем летять російські гвинтокрили. Для мене особисто, хоча я підполковник ЗСУ, кадровий військовий, таке я побачив вперше.
Створивши 48-й окремий стрілецький батальйон, бійці відправилися на Вуглегірський напрямок, де Ігор Марі й отримав бойове поранення.
Коли ми були на Вуглегірській ТЕЦ, разом з підлеглими поїхали за їжею, БК і т.д. Повертаючись назад, прилетіло прямо в бус, під мене. Я одразу спалахнув весь, заболіло обличчя, руки, ноги, всіх контузило дуже сильно. Мені проламало грудину, ребра, травматичний забій серця, до сих пір оговтуюся після цього. Диво, що залишилися всі живі. В мене навіть у знайомих знайомих не було такої ситуації, коли в неброньований бус прилетів снаряд і всі залишилися живі. Дякувати Богові.
Які завдання зараз є найактуальнішими для спілки ветеранів АТО?
Зараз ми в такому лайтовому режимі. Я повернувся, мене списали, але багато тих, хто займався справами спілки, вони ще воюють. Демобілізації не було, основний кістяк присвячує себе війні. Після війни буде чим зайнятися. І, як показує вже практика, ми вже це проходили, державі і владі, більше навіть владі, потрібно підказувати, як правильніше будувати свої відносини з ветеранами.
1. Ветеран для вас в першу чергу це …?
2. Що допомагає вам справлятися з важкими моментами?
3. Як би у вас була можливість – що би ви змінили в нашій державі?
4. Ваше коротке визначення війни.
5. Ваше ставлення до узаконення вільного обігу зброї в Україні?
Якими були відповіді на ці бліц-запитання, дивіться в нашому сюжеті.
Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Новини ветеранів: релокація та розвиток».
Захід зібрав учасників з різних громад. Всього було 4 команди – ветерани Галицької громади, Добротвірської громади та дві команди Бурштинської громади, одна з яких – це представники Бурштинської ТЕС.
Щоб підготуватися до змагань координаторка соціального проєкту «Активні парки України» Леся Горбата провела для ветеранів руханку.
Президент федерації каное України Ігор Слівінський ознайомив учасників з правилами команди та побажав успіхів і позитивних вражень.
Учасники змагались на дистанції 200 м. Команда Бурштинських ветеранів здобула перемогу, другою була команда Добротвірської громади, третє та четверте місце розділили команди Галицької громади та команда енергетиків Бурштинської ТЕС відповідно.
