Сторінка 212 – Новини ветеранів зі всієї України

Порхун пояснив українцям, як ставитись до ветеранів і захисників

У побутовому спілкуванні ветерани окремого ставлення до себе від цивільних людей не вимагають. Найголовніше – не цуратися.

Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповів виконувач обов’язків міністра у справах ветеранів Олександр Порхун.

Як варто ставитись до ветеранів і захисників України

Урядовець нагадав, що війна в Україні триває одинадцятий рік.

“Третій рік – повномасштабне вторгнення. І ставлення людей до ветеранів та військовослужбовців, до членів родин загиблих захисників і захисниць України постійно змінюється… Зараз бачимо також, що люди втомлюються від війни. І втомлюються, як на диво, цивільні, які не борються з ворогом на передньому краї, а знаходяться більше в “тилових” регіонах держави. На мою думку, це системна помилка”, – розповів Порхун.

На його думку, в Україні варто вводити певні традиції, підкреслювати їх цінність.

Треба постійно дякувати захисникам за службу, дякувати за захист. Це може бути різна соціальна реклама, великі борди в магазинах… Це ж не тяжко. Ось висить подяка. І людина, яка повертається з фронту, бачить, що тут є небайдужі люди. Бачить, що держава і громадяни вдячні”, – пояснив посадовець.

Він додав, що у побутовому спілкуванні ветерани окремого ставлення до себе від цивільних людей не вимагають.

Найголовніше – не цуратися. Якщо бачите, що на лавці сидить ветеран після поранень – не відвертатися від нього. Може, йому стало погано. А може, він хоче води. Я завжди підходжу і запитую, що сталося. А деякі люди просто обходять стороною. Тут треба починати з себе. І мені, як ветерану, достатньо, щоб просто сказали “дякую”, – розповів в. о. міністра.

Він запевнив, що “не треба більше ніяких привілеїв”.

“Коли цивільні підходять і висловлюють вдячність за службу, ти справді розумієш, що недаремно борешся за незалежність нашої країни”, – додав Порхун.

Насамкінець він зауважив, що потрібно також повністю переглянути чинне законодавство щодо ветеранської політики (адже воно було прийняте ще у 1993 році та є “відлунням Радянського Союзу”).

“Тому команда міністерства зараз працює над розробкою нового законопроекту. Не треба створювати якийсь “космос”, який потім буде неможливо виконати. Є реально нагальні проблеми, з якими зіштовхуються ветерани, ветеранки, члени родин загиблих захисників і захисниць України. Треба відштовхуватися саме від їх потреб”, – розповів представник уряду.

Він додав, що зараз в Україні відпрацьовують “концепцію політики шани та поваги до захисників і захисниць”.

“Ми відштовхуємося від того, що шана і повага віддається живим, а увічнення пам’яті – загиблим. В цьому розрізі ми ведемо діалог з громадськими організаціями. Є багато ідей, як це посилити”, – підсумував Порхун.

Мінветеранів вже отримало 538 заявок на фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб

538 заявок з усієї України надійшло на фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб з 22 серпня по 5 вересня. Найбільше – в Київській, Черкаській та Полтавській областях.

Про це повідомили на сайті Мінветеранів.

Нагадуємо, що електронний сервіс подання заяви буде постійно активним.

Подання заяв відбуватиметься 4-ма хвилями:

-до 15 вересня 2024 року;

-до 30 вересня 2024 року;

-до 15 жовтня 2024 року;

-до 30 жовтня 2024 року.

Як зазначили у відомстві, усім, хто вже подав заяви, зателефонують 5 та 6 вересня співробітники Міністерства або Єдиної ветеранської лінії та повідомлять подальші дії.

Фахівці із супроводу ветеранів: чи готові вони до подолання викликів мирного життя після війни?

В Україні запускають програму з навчання фахівців супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Прийом заяв на участь у відборі було анонсовано 22 липня під час VII Міжнародного ветеранського форуму.

Фахівець із супроводу — особа, яка зустрічає ветеранів після повернення з військової служби в цивільне життя. Забезпечує їм інформаційний супровід та підтримку, консультує щодо отримання статусів, пільг, послуг, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, надає юридичну допомогу:

«Це цілий процес, на сьогодні ми відкриваємо ці заявки, які мінімум два тижні будуть опрацьовуватися, після чого комісії в територіальних громадах будуть збиратися, щоб організувати відбір для цих кандидатів. За результатами позитивних співбесід людей буде працевлаштовано в територіальних громадах на базі комунальних установ або комунальних закладів, де фактично наші фахівці зможуть вже розпочинати свою роботу», — розповіла під час форуму Альона Скорзова — в.о. директора Департаменту забезпечення переходу від військової служби до цивільного життя Мінветеранів.

11 сторінок заперечень щодо неузгодженостей, які зараз існують в проєкті спрямував на ім’я прем’єр-міністра народний депутат, голова міжфракційного депутатського обʼєднання «Реабілітаційні сили України» Тарас Тарасенко для того, щоб всі міністерства, Кабмін і в тому числі Міністерство ветеранів усунули їх.

Перша неузгодженість, як зазначає Тарас Тарасенко, є про те, що за вказаний Мінветом термін неможливо навчити до кінця року 300 людей. Навчання мають проходити хоча б пів року, або ж тримісячні курси одні, потім перерва, практична робота, потім інше.

Другий аспект – сам процес відбору, зокрема тестування, які можуть обмежувати коло учасників.

Третім важливим аспектом є відхід від принципа, який був в проєкті «Помічник ветерана» — рівний рівному. Найбільш мотивованим людьми, які допомагають ветеранам, є зараз самі військовослужбовці, які тільки демобілізуються, і на жаль, матері, дружини загиблих побратимів, які відчувають біль і готові допомагати.

«Я вважаю, що ми повинні сформувати стандарт послуги, щоб він існував в нашій державі, але сам концепт, що ці люди в 10 000 осіб повинні бути працевлаштовані в закладах, які не визначені в цій постанові, він є недопрацьованим. Тому я очікую відповіді від Прем’єр-міністра про те, яким чином Міністерство і всі міністерства доопрацюють цей проект», — резюмував народний депутат.

Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Новини ветеранів: релокація та розвиток».

На Волині працюють над створенням ветеранського простору

В Луцькому національному технічному університеті продовжують створювати простір для ветеранів війни. Йдеться не лише про приміщення, а й про територію навколо, де передбачили інклюзивну інфраструктуру.

Про це повідомив начальник ОВА Юрій Погуляйко.

Загалом у планах таких просторів – не лише надання послуг для ветеранів, а й освітні, просвітницькі, культурні ініціативи, що мають сприяти комфортній інтеграції наших захисників, які повернуться до цивільного життя.

На Житомирщині за кошти міжнародних партнерів створюють два хаби для ветеранів

У Звягелі на Житомирщині для ветеранів створюють два хаби, кошти на які виділили міжнародні партнери.

Про це в інтерв’ю Укрінформуповідомив міський голова Звягеля Микола Боровець.

«За допомогою японських партнерів ми облаштовуємо ветеранський родинний хаб, який закінчимо до кінця року. За підтримки ПРООН за 800 тис. доларів створюємо сучасний ветеранський хаб, де буде, зокрема, бізнес-хаб», – зазначив Боровець.

За його словами, у місті давно почали самостійно вибудовувати таку ланку, як помічник ветерана, а також розробили дорожню карту ветерана.

«22 лютого 2022 року ми затвердили на сесії комплексну програму підтримки ветеранів війни. Оновили її у 2024 році з урахуванням досвіду та нових викликів. Ця програма передбачає психологічну і фізичну реабілітацію, соціальну підтримку, професійну адаптацію та зміну роботи, національно-патріотичне виховання, вшанування та увічнення пам’яті загиблих», – додав Боровець.

Спортсмени–ветерани війни МСК «Дніпро» розпочали реабілітаційно-спортивні збори

Спортсмени–ветерани війни черкаського МСК «Дніпро» та члени їх родин розпочали реабілітаційно-спортивні збори, які проходять з 3 по 14 вересня в Західному реабілітаційно-спортивному центрі.

Про це повідомляє “Черкаський спорт”.

“МСК «Дніпро» висловлює вдячність Національному комітету спорту інвалідів України National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee разом з Укрцентром «Інваспорт» за надану можливість повноцінно підготуватись до наступних змагань нашим спортсменам-ветеранам війни”, – йдеться в повідомленні.

На Вінниччині ветерани записують збірку аудіоказок

У місті Бар на Вінниччині українські ветерани записують збірку аудіоказок під назвою “На вушко”. Проєкт передбачає озвучення 15 українських народних казок. Участь у ньому беруть вісім ветеранів, для яких цей процес стає частиною творчої реабілітації. Казки можна буде безкоштовно прослухати на онлайн-платформах.

Як розповів Суспільному директор барського МХАТу Роман Григор’єв, це грантовий проєкт від їх театру.

На Вінниччині ветерани записують збірку аудіоказок: як проходить процес та де можна послухати

Однією з казок, яка буде включена в збірку — “Заяче сало”. Її озвучує ветеран російсько-української війни Віктор Кімаківський. Для нього це завдання виявилося нелегким — відтворити характери і настрої героїв різними голосами, підсилюючи текст емоціями, було справжнім викликом.

“Я можу прочитати так, як від мене вимагається. Якби не зміг, мене б просто попросили за двері”, — поділився Віктор.

На Вінниччині ветерани записують збірку аудіоказок: як проходить процес та де можна послухати

За словами режисерки Ірини Дєдової, спочатку військові часто висловлюють сумніви у своїх силах. Проте, коли вони чують свій голос у записі, їхня впевненість зростає. Цей процес стає для них своєрідною реабілітацією, зануренням у чарівний світ казок.

Олександр Дєдов, звукорежисер та учасник ЗСУ, працює з ветеранами над записом казок та створює музичний супровід, який повністю є його авторським продуктом. Він зазначає, що часто доводиться переконувати військових, що не обов’язково все вдається з першого дубля, і що вони можуть записуватися частинами, досягаючи кращого результату.

“Всі вони кажуть: “Ой, я не знаю… Ти мені включиш — я послухаю. Якщо якась єрунда, знайди іншого”. Але слухають і такі: “Ого, я ще щось можу!”, — розповів Олександр Дєдов.

На Вінниччині ветерани записують збірку аудіоказок: як проходить процес та де можна послухати

Віктор Кімаківський, який вже тричі служив в армії, зізнався, що через службу майже не бачив своїх п’ятьох дітей. Для нього участь у цьому проєкті — це можливість, хоч і частково, компенсувати той час, коли він не був поряд зі своєю родиною.

“Хай хоча б онуки слухатимуть казки голосом дідуся”, — зазначив Віктор.

У проєкті беруть участь сім ветеранів і одна ветеранка. Наразі вже озвучено 13 казок із 15 запланованих. Завершена збірка буде доступна для безкоштовного прослуховування на Facebook-сторінці Барського МХАТуYouTube, а також на музичних платформах Spotify та Apple Music.

На Вінниччині ветерани записують збірку аудіоказок: як проходить процес та де можна послухати

Проєкт реалізується завдяки гранту у розмірі 170 тисяч гривень від Українського культурного фонду, що покриває витрати на звукозапис, оренду обладнання та створення ілюстрацій до казок. Режисерка Ірина Дєдова зазначила, щоб не порушити авторські права обрала українські народні. Й такі, щоб були не з надто жорстоким сюжетом і не задовгі.

Ветерани і родини захисників мають право на професійну адаптацію. Як скористатись послугами?

Ветерани і члени родин полеглих захисників можуть безкоштовно отримати професійну адаптацію, яка передбачає перепідготовку, підвищення кваліфікації та опанування іншої спеціальності на основі здобутого раніше ступеня освіти.

Про це пише РБК-Україна із посиланням на публікацію в Дія.

Хто може скористатись послугою

Послуга надається:

  • ветеранам війни
  • особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та членам сімей таких осіб
  • членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни
  • членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України
  • постраждалим учасникам війни

Зазначимо, що до членів родини належать дружина/чоловік, неповнолітні діти, а також діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти, до закінчення ними закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Що передбачає професійна адаптація

Професійна адаптація включає:

  • підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за робітничою професією, у тому числі підвищення кваліфікації за освітніми програмами/робочими освітніми програмами
  • отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше ступеня (рівня) освіти, підвищення кваліфікації, проходження спеціалізації, у тому числі зі скороченим терміном навчання
  • отримання другого (магістерського) рівня вищої освіти на основі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. При цьому вартість такого навчання на момент вступу не має перевищувати 45 420 грн

Прийом на навчання для перепідготовки/підвищення кваліфікації здійснюється згідно з умовами прийому до закладів вищої освіти у відповідному році.

Як отримати направлення

Для того, що отримати на професійну адаптацію, потрібно:

  • написати заяву за встановленим зразком та подати до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або за місцем фактичного проживання (перебування) та надати необхідні документи, з переліком можна ознайомитись тут
  • орган соціального захисту має зареєструвати заяву у журналі, видати особі направлення на професійну орієнтацію щодо вибору напряму професійного навчання до обласного, Київського міського, міського, районного і міськрайонного центру зайнятості або іншої установи, видати особі направлення на професійне навчання з урахуванням висновків професійної орієнтації
  • особа на підставі направлення на професійне навчання зараховується до установи

Наголосимо, що професійна адаптація надається за рахунок держбюджету одноразово в порядку черговості. Направлення повинні надати протягом 10 робочих днів із моменту звернення.

Зазначимо, що особи, які проходили протягом останніх 3-ох років професійне навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, зокрема отримали ваучер на навчання, не можуть скористатись професійною адаптацією.

Ветерани на протезах стали моделями Ukrainian Fashion Week

На Ukrainian Fashion Week, що триває в “Мистецькому Арсеналі” з 1 по 4 вересня, відбулася презентація українського дизайнера одягу Andreas Moskin, в якій взяли участь ветерани війни з ампутованими кінцівками, а натхненням для одягу стали костюми з фільму режисера Юрія Іллєнка “Білий птах з чорною ознакою”.

Про це повідомляє Ukrainian Fashion Week.

“За основний матеріал взяли льон, аби підкреслити природність та легкість образів. Лляна тканина увиразнює рустикальне коріння української культури”, – зауважив співзасновник бренду Андреас Білоус.

У колекції дизайнери поєднали сучасні силуети з традиційними національними орнаментами.

“Рюкзак з екошкіри асоціюється з військовою перевіссю, неодмінно нагадуючи про нашу мілітарну дійсність. Своєю чергою капелюх натхненний традиційним українським головним убором – брилем”, – розповів співзасновник бренду Андрій Моськін.

Як ветеран війни та дружина відкрили бізнес на Житомирщині за грантові гроші від держави

У рамках програми “Гранти для ветеранів та членів їх сімей” жителі Житомирщини продовжують подавати заявки з власними бізнес-планами, серед 154 заяв станом на серпень уже 60 ­— схвалені. Одними із грантерів стало подружжя з Коростишева, які розповіли Суспільному власну історію підприємництва.

Наталія та Олег Лось відкрили власний бізнес понад три місяці тому, до цього пів року готували документи, подавали заяви на гранти та проходили співбесіди.

“Мій чоловік був військовослужбовцем, знаходився на війні півтора року. Коли він повернувся ми вирішили відкривати кафе у місті Коростишеві. Спершу зробили бізнес-план, подали його на розгляд восени 2023 року, потім його ухвалили, далі ми пройшли співбесіду, за її результатами набрали близько 200 балів, надалі отримали “ветеранський” грант. Подавали і я, як дружина військового, на 250 тисяч гривень, і чоловік Олег Лось на 500 тисяч гривень, та ще додатково надсилали заявку й на звичайні гранти для підприємців на 250 тисяч гривень”, ­— розказала Наталія Лось.

Як ветеран війни та дружина відкрили бізнес на Житомирщині за грантові гроші від держави

Кафе, відкрите у Коростишеві за грантові гроші для ветеранів, Житомирщина, серпень 2024 року. Наталія Лось для Суспільне Житомир

Спершу подружжя планувало відкрити кафе-млинницю.

“Збиралися виготовляти там лише дитячі млинці. А от коли взяли приміщення під кафе в оренду, то зрозуміли, що на приготуванні одних млинців ми будемо “в мінусі”. Тоді ми вирішили зробити кафе-бар, всі документи ми оформили через податкову. Наразі у закладі працюють 8 найманих працівників”, — зазначила Наталія.

Як ветеран війни та дружина відкрили бізнес на Житомирщині за грантові гроші від держави

Бар кафе, відкритого у Коростишеві за грантові гроші для ветеранів, Житомирщина, серпень 2024 року. Наталія Лось для Суспільне Житомир

Чоловік Наталії, ветеран війни Олег Лось, розказав, що грантових грошей не вистачило для відкриття бізнесу. Завдяки їм вдалося лише зробити ремонт приміщення та закупити деякий інвентар.

Як ветеран війни та дружина відкрили бізнес на Житомирщині за грантові гроші від держави

Кафе, відкрите у Коростишеві за грантові гроші для ветеранів, Житомирщина, серпень 2024 року. Наталія Лось для Суспільне Житомир

“Разом із дружиною ми отримали 1 мільйон 250 тисяч гривень від держави — це чотири гранти в сумі упродовж пів року. Крім того, нам довелося докладати власні кошти, бо на реалізацію ідеї не вистачило. Ціни наразі стрімко змінюються. Якщо пів року тому ми прописували в документах кавовий автомат, який хотіли придбати за 60 тисяч гривень, то зараз він уже коштує близько 90 тисяч гривень. Ще близько 500 тисяч гривень довелося докладати з власної кишені”, — розповів Олег.

Зі слів подружжя, кафе відкрилося в кінці травня, працює протягом трьох місяців. Досі тривають деякі ремонтні роботи та розвиток сторінок закладу у соцмережах.

Як ветеран війни та дружина відкрили бізнес на Житомирщині за грантові гроші від держави