Громадська організація «Спілка ветеранів АТО» звернулася до міністра у справах ветеранів Наталії Калмикової та міністра агрополітики Віталія Коваля із закликом підтримати ветеранів війни і зняти мораторій на отриманння ветеранми війни земельних ділянок та внести необхідні зміни до законодавства України.
До початку повномасштабного вторгнення ветерани АТО/ООС мали змогу отримувати земельні ділянки. Сьогодні ветерани, які боронили Україну в 2014-2021 роках та продовжують захищати нашу державу сьогодні, фактично позбавлені можливості скористатися своїм законним правом через чинний мораторій.
Реалії ветеранського бізнесу показують, що в багатьох випадках саме отримання землі у власність стало ключовим фактором для успішного започаткування ветеранського підприємництва. Земельна ділянка разом із грантовими та кредитними програмами є важливим кроком на шляху адаптації до мирного життя та відкриття власної справи, що допомагає розвитку громад і всієї країни.
“Ми закликаємо Міністра у справах ветеранів, Міністра агрополітики, уряд та суспільство підтримати ветеранів у знятті мораторію та внести необхідні зміни до законодавства. Ветерани заслужили право отримати землю, за яку вони боролися, і це стане вагомим внеском у розбудову сильної та справедливої України”, – йдеться у зверненні.
Ігор «Маріо» Марі — очільник Київської міської спілки ветеранів АТО, керівник Муніципальної варти Києва. На війну з росією він пішов ще у 2014 і з того часу захист територіальної цілісності нашої держави, розбудова ветеранського руху в місті стали для нього пріоритетною ціллю на наступні роки.
Ким ви були до війни, як ви прийняли рішення стати на захист України і як воно змінило ваш світогляд?
До 2014 року я був ще дрібний підприємець, а з 14-го року вже почалося для мене справжнє військове і навколовійськове життя. 2014 року в перший день анексії Крима, в перший день мобілізації ми з побратимами прийшли до військкомату Шевченківського району міста Києва. Далі служба в 12 батальйоні територіальної оборони, обороняли ми Луганську область. Потім Дебальцево. Потім дембель.
По поверненню до цивільного життя Ігор Марі разом з побратимами зрозуміли, що державі та владі необхідно підказувати, як правильніше спілкуватися та поводитися з ветеранами.
Для всіх ветеран це був «дєдушка з іконостасом» на грудях, як правило, це були ветерани Другої світової та Афганістану. А тут прийшли молоді ветерани, і такі ж ветерани, такі ж учасники бойових дій. Зробили ми Київську міську спілку, раду ветеранів міста Києва, створили муніципальну варту за сприяння влади, запустили безліч програм для ветеранів, у взаємодії з правоохоронцями дуже добре себе зарекомендували як муніципальний правоохоронний орган. Пройшли цей шлях і, найголовніше, створили кістяк майбутнього бойового підрозділу для війни з росією. Тому що якщо у когось були думки «просто перестать стрелять», «какая разніца», ми знали, чітко знали, що війна буде й ми мали до неї готуватися.
Повномасштабне вторгнення росіян Ігор Марі зустрів разом зі своїм підрозділом, який нараховував на той час близько 200 людей, й у складі 72 бригади вони долучилися до захисту Києва, відстояли Мощун, Ірпінь, Гостомель:
Перший день повномасштабки, ми стоїмо на дамбі, а над нами повітряний бій, а понад водосховищем летять російські гвинтокрили. Для мене особисто, хоча я підполковник ЗСУ, кадровий військовий, таке я побачив вперше.
Створивши 48-й окремий стрілецький батальйон, бійці відправилися на Вуглегірський напрямок, де Ігор Марі й отримав бойове поранення.
Коли ми були на Вуглегірській ТЕЦ, разом з підлеглими поїхали за їжею, БК і т.д. Повертаючись назад, прилетіло прямо в бус, під мене. Я одразу спалахнув весь, заболіло обличчя, руки, ноги, всіх контузило дуже сильно. Мені проламало грудину, ребра, травматичний забій серця, до сих пір оговтуюся після цього. Диво, що залишилися всі живі. В мене навіть у знайомих знайомих не було такої ситуації, коли в неброньований бус прилетів снаряд і всі залишилися живі. Дякувати Богові.
Які завдання зараз є найактуальнішими для спілки ветеранів АТО?
Зараз ми в такому лайтовому режимі. Я повернувся, мене списали, але багато тих, хто займався справами спілки, вони ще воюють. Демобілізації не було, основний кістяк присвячує себе війні. Після війни буде чим зайнятися. І, як показує вже практика, ми вже це проходили, державі і владі, більше навіть владі, потрібно підказувати, як правильніше будувати свої відносини з ветеранами.
1. Ветеран для вас в першу чергу це …?
2. Що допомагає вам справлятися з важкими моментами?
3. Як би у вас була можливість – що би ви змінили в нашій державі?
4. Ваше коротке визначення війни.
5. Ваше ставлення до узаконення вільного обігу зброї в Україні?
Якими були відповіді на ці бліц-запитання, дивіться в нашому сюжеті.
Матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Новини ветеранів: релокація та розвиток».
Захід зібрав учасників з різних громад. Всього було 4 команди – ветерани Галицької громади, Добротвірської громади та дві команди Бурштинської громади, одна з яких – це представники Бурштинської ТЕС.
Щоб підготуватися до змагань координаторка соціального проєкту «Активні парки України» Леся Горбата провела для ветеранів руханку.
Президент федерації каное України Ігор Слівінський ознайомив учасників з правилами команди та побажав успіхів і позитивних вражень.
Учасники змагались на дистанції 200 м. Команда Бурштинських ветеранів здобула перемогу, другою була команда Добротвірської громади, третє та четверте місце розділили команди Галицької громади та команда енергетиків Бурштинської ТЕС відповідно.
Департамент з питань ветеранської політики Запорізької міської ради розпочинає онлайн-опитування серед ветеранів міста. Мета опитування – вивчити потреби та проблеми ветеранів з подальшою розробкою міської комплексної програми з питань підтримки ветеранів та їх родин.
Опитування є анонімним та конфіденційним. Вся надана інформація буде використана виключно для проведення аналізу та планування подальшої роботи, наголосили у міськраді.
13 вересня Тернопільська міська рада ухвалила рішення про створення комунального закладу «Центр підтримки ветеранів та родин Героїв». Його метою є підтримка ветеранів війни, учасників Революції Гідності, членів родин загиблих героїв та захисників України. Центр забезпечить соціальну, правову, психологічну допомогу, а також професійну реабілітацію.
особи, які зареєстровані та внесені до реєстру Громади;
особи, які проживають без реєстрації на території Громади;
особи, із числа внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають на території Громади та мають дійсну довідку внутрішньо переміщеної особи видану управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради.
«У закладі надаватимуться різноманітні послуги, зокрема, інформаційно-консультаційна підтримка, проведення семінарів, тренінгів, майстер-класів, а також забезпечення фізкультурно-спортивної реабілітації. Заклад також сприятиме утвердженню української національної ідентичності та братиме участь у міжнародних ветеранських програмах. Про дату офіційного відкриття центру буде повідомлено на сайті міської ради додатково», — йдеться в повідомленні.
Проєкт «Спільний розвиток доступної та стійкої медичної допомоги для людей похилого віку і людей з інвалідністю лікарень Білостока та Волині реалізоують у межах грантової програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027.
Про це повідомили у Волинській обласній раді, передає видання «Вилинські новини».
Його мета – покращення якості медичної допомоги для найбільш вразливих груп населення, зокрема людей старшого віку та осіб з інвалідністю. Завдяки співпраці з польськими колегами планують впровадити низку важливих заходів, спрямованих на модернізацію госпіталю та підвищення рівня медичних послуг.
Бюджет оновлення Волинського обласного госпіталю складає майже €900 тисяч, 90% цієї суми – грантові кошти.
Як розповіла директорка госпіталю Тетяна Масікова, у межах проєкту планують модернізувати автоматичну пожежну сигналізацію в закладі, здійснити капітальний ремонт відділень ортопедії, травматології та хірургії, також буде придбано нове обладнання та меблі для цих відділень.
Окрім того, буде створено відеоматеріали для родичів пацієнтів з порадами із догляду за людьми поважного віку та особами з інвалідністю. Понад 500 сімей отримають і психологічні консультації з догляду за близькими.
У співпраці з польськими партнерами заплановано розробку нових методик лікування старших пацієнтів, які буде поширено серед інших медичних установ прикордонного регіону.
Кінцева дата реалізації проєкту – середина 2026 року.
Поєднання душевного болю, смутку, гніву, безпорадності, почуття вини та розпачу — такою може бути емоційна реакція на втрату рідної чи близької людини. У цій ситуації важливо відчувати підтримку інших людей та уміти віднайти власні сили, щоб рухатися далі. Саме так вважають в Українському ветеранському фонді, який започатковує групу підтримки для людей, які проживають горе втрати, після якої минуло до 4 місяців. Приєднуватися запрошують усіх охочих.
Про це редакції порталу “Новини ветеранів” стало відомо з прес-релізу УВФ.
“Групи підтримки для тих, хто втратив своїх рідних чи близьких, – це не терапевтичні групи, а зустрічі підтримки, які модерують фахові психологи. Мета таких зустрічей — познайомити людей між собою для взаємопідтримки та надати їм інструменти для самодопомоги під час проживання горя та скорботи. Окрім підтримки одне від одного, учасники зможуть отримати також підтримку спеціалістів”, — розповіли організатори проєкту.
Групи відкриті і передбачають серію зустрічей тривалістю 2 години кожна. Кількість учасників – 7–10
Зустрічі безкоштовні, відбуватимуться щопʼятниці, о 19:00, онлайн на платформі Google Meet. Старт групи уже цього місяця.
Після першої зустрічі учасники та учасниці зможуть вирішити, чи продовжувати їм відвідувати зустрічі.
Перед формуванням групи передбачено індивідуальну консультацію для знайомства та роботи над проблемами, про які людина не готова говорити на загал. Консультація триватиме годину та відбуватиметься онлайн.
Як розповідають у міськраді, перший такого формату офіс для ветеранів запрацював на вул. Ген. Чупринки, 85. А зараз їх планують створити на вул. Шевченка, 374 та вул. Липинського, 11. Тому місто здійснює запозичення коштів з державного бюджету на фінансування ремонтних робіт для облаштування цих двох центрів.
“Перший великий центр допомоги воїнам та їх рідним у Львові створили 8 років тому на вулиці Пекарській, 41. І щоб масштабувати цю роботу, в кожному районі міста облаштовують окремі центри, де ветерани та їх рідні можуть отримати послуги та різні консультації, допомогу юриста чи психолога, або просто провести час і поспілкуватися із побратимами чи родинами Героїв”, – пояснюють в ЛМР.
У п’ятницю, 13 вересня, на Бурштинському водосховищі відбудеться турнір на каяках серед ветеранів війни з Бурштинської громади. Про це повідомили на сторінці ДТЕК у фейсбуці.
Участь у змаганнях візьмуть ветерани війни з Бурштинської громади, Бурштинської ТЕС, Рогатина, Галича та Добротвора. Захід присвятять Дню міста.
“Приходьте всією сім’єю, беріть друзів — разом створімо незабутню атмосферу та покажімо, що наші хлопці сильні в усьому”, – пишуть організатори.
На території Київської області заплановано створення 391 посади фахівців із супроводу ветеранів. Кошти на реалізацію цього проєкту виділені з державного бюджету.
Про підтримку ветеранів у регіоні говорили на засіданні Координаційного центру підтримки цивільного населення при Київській ОДА.
«Має прийти усвідомлення того, що сучасність змінилася. Не військові мають адаптуватися до цивільного життя, а цивільні повинні пристосовуватися до реалій та потреб військових. Захисники та Захисниці несуть особливий досвід і наше завдання — підтримати та максимально полегшити їх повернення до мирного життя», – зазначив заступник голови Київської обласної державної адміністрації Сергій Білецький.
До засідання координаційного центру підтримки долучилися також заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, в. о. голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський, заступниця голови КОДА Леся Карнаух та представники територіальних громад Київщини.
Вже сьомий рік діє Київська обласна цільова програма соціальної підтримки Захисників та Захисниць України, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також родин Героїв Небесної Сотні. У 2024 році фінансовий ресурс на надання грошової допомоги ветеранам та членам їх сімей – 165 млн.грн., що вдвічі більше, ніж торік.
Крім грошової допомоги програму доповнили низкою стоматологічних послуг для військовослужбовців та ветеранів війни, а також фінансуванням щелепно-лицьової хірургії для захисників.
У додаток до обласної комплексної Програми підтримки, всі 69 територіальних громад Київщини мають власні програми загалом на 630 млн.грн.
«Кожен ветеран та ветеранка мають якісно інтегруватися, знайти своє місце, роль в суспільстві, працювати, розбудовувати Україну. Тут є важливі складові як фізичного, ментального відновлення, так і освітня компонента. Робота з великими роботодавцями, формування культури працевлаштування ветеранів. На сьогодні в межах Київської області у 17 ЦНАПах запроваджені єдині вікна з надання послуг ветеранам війни. Також підготовлений меморандум між Київською обласною військовою адміністрацією та Міністерством у справах ветеранів, який буде підписаний для того, щоб у всіх ЦНАПах області працювали відповідні вікна. Окремо дякую вам всім і обласній війковій адміністрації за те, як оперативно у вас реалізуються наші бюджетні програми по житлу», — підкреслив заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.
