У столиці 28 лютого пройде ІІ чемпіонат України з богатирського багатоборства серед ветеранів і ветеранок. Участь у змаганнях запрошують ветеранів та ветеранок, які прагнуть перевірити фізичну форму та позмагатися на національному рівні. Реєстрація триватиме до 15 лютого 2026 року.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів.
Як зазначається, переможці у кожній номінації увійдуть до збірної команди України з богатирського багатоборства серед ветеранів. Надалі вони представлятимуть державу на чемпіонатах Європи та світу.
Змагання проходитимуть у кількох категоріях. Для чоловіків і жінок — практично здорових атлетів із незначними травмами або пораненнями — передбачені категорії R0, N0, H1, H2. У цій групі учасники змагатимуться у форматі триборства Old School, до якого входять підйом Зерхера, лог-ліфт та богатирська тяга у класичній стійці. Кожна вправа виконується у трьох спробах, вагу обирає сам атлет. Переможця визначатимуть за найбільшою сумою результатів у триборстві.
Окремо змагатимуться чоловіки у категоріях нозології R1, R2, N1, N1.1, N2, N2.2, S1, W0, W1. Програмою передбачені жим лежачи колоди, фронт-холд гирі, жим гирі сидячи однією рукою та утримання гантелей у положенні сидячи. Вагові параметри вправ різняться залежно від категорії.
Реєстрація учасників здійснюється онлайн за попередньою заявкою.
Чемпіонат організовано Федерація найсильніших спортсменів України та перетягування канату спільно з Міністерство у справах ветеранів України за підтримки генерального партнера — компанії «Генерал Черешня».
Міністерство у справах ветеранів України забезпечує безоплатне навчання керуванню автомобілем для ветеранів і ветеранок з інвалідністю на спеціально обладнаних транспортних засобах. Програма покликана підвищити мобільність і самостійність ветеранів та членів їхніх родин.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.
У міністерстві зазначають, що скористатися програмою можуть ветерани й ветеранки війни, члени їхніх сімей, а також члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, які мають інвалідність незалежно від причин її отримання та медичні показання до керування транспортними засобами.
За інформацією МВС України, наразі в Україні працює 16 спеціалізованих автошкіл у 14 регіонах. Із них сім функціонують на базі навчальних закладів системи МВС. Навчання проводиться на адаптованих автомобілях.
Для участі у програмі необхідно звернутися до місцевого підрозділу з питань ветеранської політики за місцем реєстрації або фактичного проживання. Заяву можна подати у паперовій чи електронній формі. Після цього укладається тристоронній договір між ветераном або членом його сім’ї, підрозділом ветеранської політики та автошколою. Навчання повністю оплачує Міністерство у справах ветеранів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
Навчання реалізується в межах флагманського проєкту «Безбар’єрні автошколи» Міністерство внутрішніх справ України на виконання Стратегії ветеранської політики до 2030 року та Національної стратегії безбар’єрності, ініційованої першою леді України Олена Зеленська. Інформаційну кампанію здійснює UNDP Ukraine за фінансової підтримки Уряд Японії.
Також у міністерстві нагадують, що ветерани й ветеранки з інвалідністю можуть отримати компенсацію за переобладнання автомобіля. Максимальний розмір такої виплати становить до 70 тисяч гривень.
У Зміївській громаді на Харківщині виникла напруженість через кадрове рішення міської ради — призначення начальника відділу у справах ветеранів та учасників війни без відкритого конкурсу й консультацій із ветеранською спільнотою. Ситуація стала приводом для зустрічі військових і ветеранів із представниками місцевої влади.
Як зазначається, раніше посаду начальника відділу у справах ветеранів та учасників війни обіймав офіцер Олександр Пономаренко, який, за офіційною інформацією, звільнився за власним бажанням. Після цього розпорядженням голови громади Павла Голоднікова на посаду було призначено місцевого волонтера Руслана Амосова.
Призначення відбулося без проведення конкурсної процедури та без попереднього обговорення кандидатури з ветеранськими організаціями громади.
У ГО «Спілка ветеранів СОУ» наголошують, що подібна практика не є поодинокою. За словами представників організації, на посади, пов’язані з роботою з ветеранами та учасниками бойових дій, нерідко призначають осіб без безпосереднього досвіду служби або системної роботи з ветеранським середовищем. Такі рішення, ухвалені без участі ветеранів, призводять до напруги та конфліктів між громадськістю й місцевою владою.
У спілці підкреслюють, що ефективна ветеранська політика має базуватися на відкритому діалозі, професійному підході та врахуванні думки самих ветеранів. На їхню думку, зважене кадрове забезпечення у цій сфері сприяє підвищенню довіри та формуванню дієвих рішень щодо підтримки захисників України.
Рух ЧЕСНО спільно зі Школою публічного управління Українського католицького університету оголосили набір ветеранів та ветеранок до третьої хвилі сертифікованої Програми ветеранського лідерства. Навчання стартує у березні 2026 року, участь є безкоштовною за результатами відбору.
До участі запрошують ветеранів і ветеранок із громадськими та політичними амбіціями, які планують реалізовувати себе у місцевому самоврядуванні, на обласному чи загальнодержавному рівні. Організатори зазначають, що, за результатами соціологічних досліджень, майже 70% громадян України підтримують участь ветеранів у політичному житті країни.
Реєстрація на програму триває до 10 лютого. Для участі необхідно заповнити онлайн-анкету та пройти онлайн-співбесіду. Навчання для відібраних учасників і учасниць є повністю безкоштовним. Організатори забезпечують проживання, харчування та компенсацію витрат на проїзд.
Програма складається з чотирьох обов’язкових офлайн-модулів, які проходитимуть у навчальному кампусі УКУ у Львові. Фізична присутність учасників є обов’язковою під час кожного модуля.
У межах навчання учасники опановуватимуть теми лідерства, державотворення, законотворчості, прав людини, місцевого самоврядування та політичних комунікацій. Окремий модуль присвячений публічним виступам і формуванню особистого бренду політика, з практичними заняттями у студії Суспільне. Львів. Лекторами програми є представники Руху ЧЕСНО, викладачі Українського католицького університету, політики, комунікаційники та громадські діячі.
Дати проведення модулів: – 12–14 березня 2026 року; – 16–18 квітня 2026 року; – 28–30 травня 2026 року; – 18–20 червня 2026 року.
Програма ветеранського лідерства була створена у 2024 році Рухом ЧЕСНО та Школою публічного управління УКУ. Перша хвиля завершилася у березні 2025 року, друга триває до кінця січня 2026-го.
Дружина ветерана ЗСУ заявила про побиття її чоловіка та застосування фізичної сили до неї з боку військовослужбовців територіального центру комплектування у Харкові. Інцидент стався вранці 7 січня та продовжився на території районного ТЦК. За словами самого ветерана, працівники ТЦК його побили та пограбували, коли він намагався заступитися за перехожого.
За словами Ольги Кузьміної, вранці 7 січня її чоловік став свідком ситуації в районі Іванівки, де невідомі силоміць тягнули хлопця до мікроавтобуса. Це відбувалося просто на дорозі — чоловік ледь не наїхав на людей і зупинився, щоб з’ясувати обставини.
«Один був у цивільному, інший — у піксельній формі без знаків розрізнення. Почалася словесна перепалка, яка переросла в бійку», — розповіла Ольга Кузьміна.
За її словами, чоловіка почали бити, не повіривши, що він є ветераном. Із його сумки, де окремо від гаманця лежали 500 євро, зникли гроші. Після цього чоловіки сіли в авто та поїхали.
Конфлікт на території ТЦК
Згодом подружжя поїхало до районного ТЦК, оскільки Олександр упізнав автомобіль людей, які його били. За словами Ольги, на території установи до її чоловіка знову застосували силу та сльозогінний газ, а їй самій викрутили руку та відібрали телефон, на який вона знімала події.
«Його повалили на землю й били гуртом. У мене силоміць забрали телефон, яким я все знімала», — стверджує жінка.
Вона додає, що більшість осіб були в балаклавах. Поліція, за її словами, приїхала більш ніж за 20 хвилин, а швидку допомогу на територію ТЦК пустили із затримкою.
Стан здоров’я та зникнення відео
Медики зафіксували в Олександра закриту черепно-мозкову травму, струс мозку та перелом кісток носа. У Ольги — забиття руки та пальця.
Телефони подружжю повернули за кілька годин, однак, за словами жінки, всі файли з її пристрою були видалені.
«Телефон був повністю вичищений — не залишилося жодного відео чи фото», — каже Кузьміна.
Позиція ТЦК
У пресслужбі Харківського обласного ТЦК та СП заявили, що вранці 7 січня «невідомий громадянин» заблокував автомобілем в’їзд до Новобаварського ТЦК та СП, поводився неадекватно та погрожував військовослужбовцям.
«Військовослужбовці були вимушені викликати поліцію. Нападника затримали, наразі проводяться слідчі дії», — повідомила речниця Харківського ОТЦК та СП Олена Родіна.
На уточнення щодо того, що чоловік є ветераном бойових дій, у ТЦК відповіли, що не володіють інформацією про його особу. Інших деталей конфлікту та інформації про можливу крадіжку у відомстві не надали.
Реакція поліції та подальші дії
Речниця поліції Харківщини Альона Соболевська підтвердила, що заяву Ольги Кузьміної зареєстрували. Олександр надав пояснення правоохоронцям та планує звернутися до ДБР.
Ветеран просить не вказувати його прізвище з міркувань безпеки.
Хто такий Олександр
Олександр служив у ЗСУ з 2022 року, воював на Донеччині, зокрема на Бахмутському та Авдіївському напрямках, працював в артилерійській розвідці, з РЕБ та БпЛА. У 2025 році його звільнили зі служби за інвалідністю III групи.
Оцінка юриста
Юрист і ветеран Юрій Аксьонов у коментарі «МедіаПорту» наголосив, що з етичної точки зору вчинок Олександра є зрозумілим, однак з правової — ситуація складніша.
За його словами, ТЦК не є органом правопорядку, а застосування сили до цивільних осіб може свідчити про перевищення повноважень. Окрему увагу він звернув на факт видалення відео з телефону.
«Якщо експертиза підтвердить втручання та видалення файлів, це може свідчити про приховування злочину та знищення доказів», — зазначив юрист.
У Луцьку наприкінці 2025 року запрацював перший клуб для гри в гольф. Камерний простір із мінігольфом, симулятором та професійним обладнанням створили ветерани російсько-української війни Сергій Майборода та Володимир Цикун.
За словами засновників, ідея з’явилася після поїздки до Києва, де вони вперше спробували гольф. У Луцьку подібних майданчиків не було, тож ветерани вирішили створити власний простір — доступний і водночас реабілітаційний.
«У Луцьку майданчиків для гри у гольф як таких немає. Ми з колегою зіграли у столиці й зрозуміли, що хочемо зробити щось подібне вдома», — розповів Сергій Майборода.
Він наголосив, що гольф часто помилково сприймають як елітний спорт із величезними полями, хоча принцип гри доволі простий — влучити м’ячем у лунку.
Що чекає на відвідувачів
У клубі можна пограти в мінігольф, навчитися правильно тримати ключку, розраховувати силу удару та зіграти класичний гольф на симуляторі, який відтворює реальні поля.
«Симулятор зчитує швидкість, напрямок, кут і силу удару. На екрані видно повну траєкторію м’яча — так, ніби людина грає на справжньому полі», — пояснив засновник.
Для кого працює клуб для гри в гольф
Простір створювали передусім для ветеранів і військових, зокрема для людей із травмами чи ампутаціями. Гольф не потребує значних фізичних навантажень, тому підходить для реабілітації.
Водночас клуб відкритий для всіх мешканців міста. Сюди приходять люди старшого віку, діти та компанії підлітків.
«Ті, хто приходить, повертаються знову. Це для нас найкращий показник», — зазначають у клубі.
Формат роботи і вартість
Клуб працює за попереднім бронюванням телефоном. У приміщенні площею близько 60 м² комфортно можуть перебувати до п’яти людей. Відвідувачам дозволяють приходити зі своєю їжею та безалкогольними напоями.
Вартість гри становить 100 гривень з людини за годину, інструкторський супровід входить у ціну.
«Ми не робили це як бізнес. Це радше про відпочинок і підтримку. Люди отримують новий досвід фактично за ціною чашки кави», — каже Сергій Майборода.
Простір радять бронювати щонайменше за день до візиту. Записатися можна за телефонами:
Ферма «Зелений гай», що розташована неподалік Дніпра, з місця для тиші й життя на землі перетворилася на простір реабілітації для ветеранів, ветеранок і їхніх родин. Її створили військові — Анатолій Пилипенко та Євгенія Молчанова, для яких війна стала не лише випробуванням, а й точкою, з якої почався спільний шлях.
Історія, що почалася з війни
Про це розповідає співзасновниця ферми Євгенія Молчанова. Вона згадує, що з майбутнім чоловіком познайомилася у військовому шпиталі у 2014 році. До того обоє були на Майдані, обоє — з Дніпра, але їхні шляхи не перетиналися.
«Війна відіграла ключову роль у нашому житті. Як би це страшно не звучало, але без неї ми, ймовірно, не зустрілися б», — каже Євгенія.
Пара швидко створила родину. Народження першої доньки, за словами Євгенії, стало для Анатолія точкою, що втримала його поруч із сім’єю, адже він звик бути «в перших рядах» — там, де найважче.
Повернення до цивільного життя і втеча від шуму
Адаптація після фронту виявилася складною. Життя в місті з гучними святами, феєрверками й байдужістю довкола лише посилювало внутрішній розрив.
«Ти починаєш ненавидіти людей, бачиш несправедливість і не можеш переключитися. Ми просто тікали», — згадує Євгенія.
Так у житті родини з’явилося невелике село під Дніпром і випадково придбана земельна ділянка. Спершу — як дача, простір тиші й відновлення.
Як дача стала фермою
Ферма не була бізнес-проєктом. Тварини почали з’являтися поступово: овець, яких утримували на ланцюгах, мулів, яких везли на бійню, поні для доньки, собака з притулку.
Поступово «Зелений гай» перетворився на повноцінне господарство. Перші гості приїхали у 2021 році, а після згадки в соцмережах про ферму дізналися тисячі людей.
Сьогодні «Зелений гай» — це понад 500 тварин, виробництво авторських сирів, екскурсії, освітні заходи, майстер-класи, громадська організація та окремий напрям роботи з ветеранами й ветеранками.
24 лютого, коли ферма стала прихистком
Про повномасштабне вторгнення родина дізналася з вибухів. Уже в перший день до ферми почали приїжджати люди з Маріуполя, Харкова, з-під Дніпра — з дітьми й тваринами.
«Будинок був переповнений. Але ми діяли раціонально: Анатолій долучився до організації тероборони, а я займалася родиною й людьми, які приїжджали», — згадує Євгенія.
До «Зеленого гаю» також почали привозити тварин із зон бойових дій та окупації. Ферма поступово стала місцем тимчасового прихистку й відновлення.
Реабілітація для ветеранів і ветеранок
З часом простір усе більше відкривався для військових та їхніх родин — як місце тиші, безпеки й повільного повернення до життя. Ферма перестала бути класичним господарством і набула нового сенсу.
Проєкт Євгенії став переможцем конкурсної програми «Варто робити своє 2.0» від Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів. Йдеться про облаштування загону для іпотерапії та запуск реабілітаційних програм.
«Це не просто катання. Ми працюємо з сертифікованими іпотерапевтами, анімало- та каністерапевтами. У нас на коня сідають навіть військові з кількома ампутаціями», — пояснює Євгенія.
Ще один напрям — встановлення сонячних електростанцій. Ферма повністю залежить від електропостачання: без світла зупиняється вода, корми, холодильники.
«Якщо електрики немає більше ніж 20 хвилин — це критично», — каже вона.
«Місце, яке потрібно прожити»
Підтримка фонду стала вирішальною для розвитку простору. За словами Євгенії, перемога в конкурсі стала підтвердженням, що «Зелений гай» справді потрібен.
Сьогодні ферма — це простір, який складно описати словами. Його можна лише прожити: у тиші дібров, серед тварин, у простих розмовах і підтримці, що повертає відчуття життя навіть після найтемніших досвідів.
Ветерани війни у Кіровоградській області, як і по всій Україні, мають право на пільги на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі від 50 до 100 відсотків залежно від категорії. Люди з інвалідністю внаслідок війни отримують 100% знижки, учасники бойових дій — 75%, члени сімей загиблих військовослужбовців — 50%.
Про це повідомляє «Суспільне». Інформацію озвучила 8 січня під час брифінгу начальниця обласного управління Пенсійного фонду України Наталія Сімонян.
Про умови надання пільг 8 січня під час брифінгу розповіла начальниця обласного управління Пенсійного фонду України Наталія Сімонян. За її словами, знижки поширюються на оплату житлово-комунальних послуг, плату за житло та послуги з управління багатоквартирним будинком, а також на придбання твердого й рідкого пічного побутового палива та скрапленого газу.
Пільги нараховують не лише ветерану, а й членам його родини, які проживають разом із ним, незалежно від виду житла чи форми власності. До таких осіб належать чоловік або дружина, неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю, непрацездатні батьки, а також інші особи, визначені законодавством.
“Площа житла, на яку надається знижка при розрахунку плати за опалення, становить 21 квадратний метр опалювальної площі на кожну людину, яка постійно проживає в житловому приміщенні й має право на знижку, та додатково 10,5 квадратних метрів на сім’ю. При цьому пільги надаються не на весь обсяг спожитих послуг, а в межах норм, затверджених законодавством”.
Для оформлення пільги пільговика або його родичів мають внести до реєстру осіб, які мають право на пільги. У разі перебування ветерана на військовій службі, хвороби чи наявності інвалідності звернутися можуть члени родини, на яких поширюється пільга, подавши заяву та документи, що підтверджують особу, родинні зв’язки та право на пільги.
Окремий порядок діє для сімей військових, які перебувають у полоні або визнані безвісти зниклими за особливих обставин. У таких випадках із заявами можуть звертатися їхні близькі родичі.
“Діє також спрощений порядок надання заяви. Подається лише одна заява без надання додаткових документів. І призначення самої пільги відбувається шляхом звірки з даними державних реєстрів”.
Подати заяви на призначення пільг можна особисто через сервісні центри Пенсійного фонду України, центри надання адміністративних послуг, уповноважених посадових осіб органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій, онлайн через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, а також поштою.
У січні стартувала нова програма Міністерства у справах ветеранів України, за якою ветерани й ветеранки з інвалідністю зможуть отримати відшкодування витрат на переобладнання власних автомобілів для особистих потреб.
Про це повідомляє Міністерство у справах ветеранів України.
Держава компенсуватиме фактичні, документально підтверджені витрати на переобладнання авто, виконане на спеціалізованих станціях техобслуговування з ліцензією, у межах до 70 000 гривень.
Компенсацію можуть отримати ветерани й ветеранки з інвалідністю, які звернуться до місцевих структурних підрозділів з питань ветеранської політики — при обласних військових адміністраціях, районних адміністраціях чи виконавчих органах міських рад — із заявою та повним пакетом документів.
У заяві вказують дані про місце проживання, ІПН (за наявності), посвідчення ветерана та водія, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. До неї додають копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, посвідчення ветерана, водія із відмітками про пристосування авто, свідоцтво про реєстрацію переобладнаного авто та документи щодо витрат на переобладнання.
Документи розглядають протягом трьох робочих днів; у разі помилок заявника письмово повідомляють про причини відмови з можливістю повторного звернення. Виплату перераховують на банківський рахунок заявника протягом п’яти робочих днів після надходження коштів до місцевого органу.
Пілотний проєкт впроваджується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2025 р. № 1442 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо призначення і виплати грошової компенсації за переобладнання (пристосування) транспортних засобів для керування особами з інвалідністю внаслідок війни» на виконання Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору.
У Львові запрацював Ветеранський простір — платформа для підтримки ветеранів, дітей військовослужбовців, загиблих захисників і захисниць України та внутрішньо переміщених осіб. У межах відкриття також представили нові соціальні проєкти для молоді.
Про це повідомляє Львівська обласна військова адміністрація.
Ветеранський простір відкрили 9 січня. Під час заходу презентували соціальний проєкт «Молодіжний хаб» та «Молодіжний просвітницько-профорієнтаційний табір», які спрямовані на підтримку дітей військовослужбовців, родин загиблих захисників і захисниць, а також ВПО.
«Тут зможуть зустрічатися молоді люди з ветеранами, навчаючись одне в одного. Простір — це не лише приміщення. Це про турботу, можливості, розвиток і віру в майбутнє. Проєкти, які ми сьогодні презентуємо, — приклад того, як можуть об’єднуватися університет, держава, бізнес та громадські організації», — розповіла керівниця Центру підтримки ветеранів та соціальних ініціатив ЛНУ ім. Івана Франка Ярина Танчак.
Участь у відкритті взяли представники обласної влади. Керівник апарату Львівської ОДА Тарас Грень, звертаючись до учасників заходу, наголосив на важливості підтримки ветеранів та їхніх родин.
«Те, що ми сьогодні можемо стояти тут разом — це результат жертовності людей, які воюють і захищають Україну. Відтак, наше завдання – робити максимально від нас залежне у тій сфері, де ми є.
Я вдячний університету за те, що ви завжди поруч, працюєте, не чекаючи прохань чи доручень, маєте перспективне бачення майбутнього і створюєте можливості для дітей та ветеранів. Коли нам вдасться об’єднати у цьому просторі біль сьогодення і надію на майбутнє — це буде велика справа. Попереду багато роботи, і ми готові її робити разом», — зазначив Тарас Грень.
Центр підтримки ветеранів та соціальних ініціатив є структурним підрозділом Львівського національного університету імені Івана Франка. Його діяльність зосереджена на реінтеграції ветеранів у суспільство, наданні психологічної та юридичної допомоги, освітніх послуг, проведенні профорієнтаційної роботи та сприянні працевлаштуванню.
Центр також слугує майданчиком для співпраці з громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування, державними та міжнародними установами для реалізації спільних ініціатив.
Ветеранський простір працює у приміщенні Львівського будинку вчених за адресою: вул. Листопадового чину, 6 (2-й поверх). Графік роботи — у будні з 9:00 до 17:00.
