Українські ветерани можуть отримати державну підтримку для старту або розвитку свого бізнесу. Це суми від 250 тис. до 8 млн грн, залежно від умов програми.

Скільки коштів та на які потреби можна отримати – дивіться в інфографіці Урядового порталу.

Кабінет міністрів України у п’ятницю, 8 листопада, схвалив проєкт держбюджету на 2025 рік до другого читання. За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, на оборону планують виділити 2 трлн 225 млрд грн. Він наголосив, що всі кошти, що надходять від платників податків, будуть спрямовані виключно на забезпечення потреб Сил безпеки та оборони, а також на виробництво та закупівлю новітньої зброї, дронів і техніки.

Про це повідомив прем’єр-міністр повідомив у Telegram.

Шмигаль зазначив, що серед пріоритетів бюджету залишається соціальна сфера, освіта та медицина.

Також до другого читання збільшили видатки бюджету на 50 млрд грн:

• 24 мільярди — на освіту, з них 12 мільярдів підуть на доплати вчителям, ще 12 мільярдів — на інвестиційні проєкти в освітній сфері;
• 6,3 млрд грн — на медицину;
• 5 мільярдів — на підтримку ветеранів;
• дорожній фонд не фінансуватиметься, однак на ремонт критично важливих для оборони та економіки ділянок виділять понад 12,6 мільярда гривень.

Також передбачене фінансування програми “єВідновлення”.

“Цей проєкт бюджету відповідає на головні виклики, які стоять перед нашою державою. Це наша гарантія, що Україна матиме необхідні ресурси, аби вистояти, перемогти й стати ще сильнішою”, — додав Шмигаль.

У червні 2024 року у Львові розпочав свою діяльність громадський простір “Вибір”. Головна мета цієї ініціативи – створення умов для підвищення ефективності психологічної та моральної підтримки як воїнів, які безпосередньо задіяні в бойових підрозділах у відсічі широкомасштабної російської агресії, так і членів їхніх родин.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.

Простір і його команда максимально адаптовані під актуальні потреби сьогодення, мають гнучкий креативний підхід до всіх задумів, що максимально сприяє психологічному відновленню захисників та захисниць, їх духовному та культурному розвитку, інтеграції в сучасні реалії цивільного життя.

Це затишне місце для проведення регулярних мотиваційних зустрічей різних форматів: з капеланами, відомими особистостями, експертами фізичної та реабілітаційної медицини, представниками культури та мистецтва. Тут завжди можна бачити і ветеранів, і студентство, і волонтерську спільноту.

Таким чином командна робота громадського простору “Вибір” надає можливість військовим відновитися, опанувати свій стан, перемогти виниклі негаразди, повернутися до повноцінного життя, надихнутися майбутніми успіхами, вірою в себе і в Перемогу.

У квітні в Києві відновили платне паркування на муніципальних паркінгах. Проте для певних категорій громадян, серед яких учасники бойових дій (УБД), зберегли пільгу — для них ці паркінги залишаються безплатними.

Про це пише АрміяInform.

Хто має право безплатно паркуватися в Києві

Згідно з правилами благоустрою Києва, безплатно паркуватися в столиці можуть:

• Спеціальні транспортні засоби з державними номерними знаками, що виконують свої службові обов’язки в зоні платного паркування (включаючи транспорт прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, а також аварійний транспорт комунальних служб міста та інші).
• Особи з інвалідністю, що виникла внаслідок війни, а також особи з інвалідністю з дитинства чи внаслідок загального захворювання.
• Ветерани Другої світової війни та учасники інших локальних воєн.
• Громадські організації осіб з інвалідністю, а також підприємства, установи та організації, які займаються соціальним захистом населення та є власниками транспортних засобів, що здійснюють перевезення осіб з інвалідністю.
• Особи, що мають статус учасника бойових дій або прирівняні до них, а також члени сімей загиблих або померлих, хто брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також у заходах із національної безпеки і оборони України, що включають відсіч збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.

Як УБД скористатися пільгами

Як повідомили в Київтранспарксервісі, учасникам бойових дій для безплатного паркування достатньо прикріпити в лівому нижньому куті лобового скла документ, що підтверджує право на пільгу. Це може бути копія документа, при цьому особисті дані можна замалювати.

На перший погляд, для ветеранів створено багато можливостей: численні безкоштовні курси, програми перекваліфікації зі знижками, і майже всі роботодавці запевняють, що готові працевлаштовувати захисників. Однак реальність значно складніша, і ветерани стикаються з безліччю перешкод на шляху до успішної адаптації у мирному житті.

Про це у своїй колонці на сайті РБК-Україна пише Олександра Башкатова, менеджерка програми “Майбутнє” громадської організації “Серце Азовсталі”.

Проблеми реінтеграції: від профорієнтації до упереджень

За даними “Дослідження про ветеранську реінтеграцію” IREX, одна з головних проблем полягає у потребі здобуття нової спеціалізації. Чимало військових долучилися до Збройних сил без значного досвіду чи навичок, а ті, хто мали професію, не завжди готові або можуть до неї повернутися. Нерідко ветерани потребують якісної профорієнтації, яка б допомогла їм краще зрозуміти власні вміння та потенціал. На жаль, подібні послуги часто обмежені лише Державною службою зайнятості та вузьким переліком програм.

Ще одним викликом є відсутність належного психологічного скринінгу на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) чи інші ментальні проблеми, зокрема порушення пам’яті після контузій, що ускладнює навчання і працевлаштування. Крім того, ветерани стикаються з упередженістю роботодавців. Попри те, що 47% українських компаній заявляють про відкритість до працевлаштування ветеранів, дослідження Work.ua за 2024 рік виявило, що 77% із них не мають навчальних програм для HR-спеціалістів, які б враховували специфіку військового досвіду.

Це призводить до того, що HR-фахівці часто не можуть правильно оцінити навички ветеранів, а самі ветерани не знаходять вакансій, які б відповідали їхньому досвіду. Лише 12% компаній проводять спеціальні тренінги з комунікації з ветеранами, а 18% розробили адаптаційні програми для нових працівників. Відсутність таких заходів ускладнює інтеграцію ветеранів у колектив, створюючи комунікаційні бар’єри і загострюючи конфлікти.

Програма “Майбутнє”: модель успішної реінтеграції

Програма “Майбутнє”, яку реалізує громадська організація “Серце Азовсталі”, існує вже понад 1,5 року і ставить за мету допомогу ветеранам у професійному розвитку та пошуку нового шляху. Менеджерка програми Олександра Башкатова зазначає, що ключем до успіху є індивідуальний підхід і конкретна дорожня карта, що підтримує ветеранів на кожному етапі адаптації.

Етапи підтримки ветеранів

1. Психологічна діагностика. Першим кроком є чекап психолога для виявлення ПТСР чи інших ментальних змін. Психологічна стабільність є основою для успішного професійного розвитку.
2. Кар’єрний менторинг. Спеціаліст допомагає ветерану усвідомити свої навички, сильні сторони і обрати напрямок кар’єри, розробляючи індивідуальний план дій.
3. Освітні програми. Ветеранам пропонують навчання у відповідних закладах, залежно від їхніх інтересів та потенціалу.
4. Працевлаштування та супровід. Програма підтримує ветеранів на етапі складання резюме, пошуку вакансій та підготовки до співбесід, супроводжуючи їх аж до моменту успішного працевлаштування.

На базі Національного університету фізичного виховання та спорту відкрили Центр ветеранського розвитку і почали навчати українських воїнів професійного кіберспорту. Перша команда ветеранів вже будує амбітні плани.

У межах нової програми, якою опікується кафедра кіберспорту, ветерани навчаються та тренуються тричі на тиждень. В університеті облаштовані спеціальні комп’ютерні класи з необхідним обладнанням і літературою, повідомляє телеканал «Дім».

Веде групу для ветеранів викладач кіберспорту та інноваційних технологій Валерій Пінчук, який професійно грав у Counter-Strike.

«Ми починаємо наше тренування з механічних навичок. Бо до аналітичних навичок їх ще потрібно підготувати. Є ветерани, які ніколи не сиділи за комп’ютерами. Ми їм даємо базу. Тобто навчаємо заходи в ігри, вивчаємо з ними, що таке Google умовно», — розповів викладач Валерій Пінчук.

«Я вважаю, що найдієвішою реабілітацією є кіберспорт. Бо потрібні навички комунікації для того, щоб була командна гра. Під час командної гри хлопці спілкуються між собою, взаємодіють, вчаться довіряти один одному. Це насправді вражає, тому що кожен гравець команди вкладається на повну», — каже ветеран Євген Омельчук, який вступи до лав ЗСУ на початку повномасштабної війни та полишив службу після поранення за станом здоров’я.

У команди ветеранів амбітні плани: вони готуватимуться до українських, а згодом і міжнародних змагань, аби продемонструвати світові переможний дух українців.

Протягом двох останніх років у сфері логістики спостерігаються суттєві кадрові проблеми. Передусім, це пов’язано з тим, що багатьох водіїв мобілізували, ще частина спеціалістів або виїхала з країни, або з різних причин не може продовжувати свої обов’язки. Міжнародні організації та українські компанії намагаються вийти з ситуації, залучаючи до роботи в галузі перевезень молодих спеціалістів, жінок та ветеранів. 

Про це повідомив старший консультант аналітичного відділу Pro-Consulting Андрій Мокряков під час Ukrainian logistic forum 2024 “Переформатування, відновлення, розвиток і стійкість”, передає ЦТС.

“Низка проведених досліджень свідчать про тенденцію зростання попиту на залучення до бізнесу фахівців без огляду на їхні гендерні особливості. Це хороша тенденція, сподіваємося вона триватиме”, – зазначив Мокряков.

Він також бачить перспективу і тому, щоби залучати до роботи в сфері перевезень ветеранів, які повертаються з фронту.

“Реінтеграція в суспільство ветеранів, це складний процес, але він потрібен для добробуту країни в цілому”, – каже експерт. 

За його словами, поки що рано говорити про те, що програми навчання для молоді та жінок у логістичній сфері є надто ефективними. Зокрема, він спирається на досвід таких мереж, як “Аврора” та “Нова пошта”, які проводили активні рекламні компанії, повідомляючи, що готові навчати всіх бажаючих. Але на роботу поки що взяли не багатьох таких спеціалістів.

“Це дійсно фізично важка робота, яка потребує витримки, спеціальних навичок і тому на підготовку фахівців піде не один рік. Але зрушення вже відбулося і це круто”, – каже аналітик. Він припускає: для того, щоб на ринку з’явилися суттєві зміни в кадровій складовій, може піти 3-5 років. 

Ще один спосіб перекрити кадрову нестачу – залучати до роботи іноземців. Попри всі можливі негативні наслідки, на думку Мокрякова, нашій країні можливо доведеться все ж таки вдаватися до таких кроків.