Львівський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості запрошує ветеранів та осіб з інвалідністю внаслідок війни на безкоштовні курси з керування та створення дронів. Навчання пропонує дві програми: підготовка операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та курс зі створення дронів.
Нині триває конкурс ініціатив «Громада на всі 100». Рівненська територіальна громада висунула на голосування проєкт зі створення інклюзивного ветеранського кемпінгу з умовами для комфортного відпочинку та реабілітації ветеранів, які втратили мобільність внаслідок бойових дій.
Проєкт мають намір реалізувати у c.Новоугрузьке Рівненської сільської ради Ковельського району.
Про це повідомив голова Рівненської громади Юрій Фініковський.
“Якщо проєкт здобуде перемогу, ми зможемо отримати грант та облаштувати на березі Великого озера у с. Новоугрузьке інклюзивний ветеранський кемпінг. Планується встановити обладнання для спуску у воду та купання (спеціальні пандуси), інклюзивні душові кабіни, спеціальні туалети та роздягалки, місця для відпочинку, укриття від негоди, забезпечити доступ до електрики від сонячних панелей. Одним з важливих елементів має стати обладнання спеціальних пірсів для рибалки та посадки в човен”, – написав Юрій Фініковський.
Голосування у конкурсі триватиме з 14 жовтня до 10 листопада 2024 року. Підтримати проєкт можна за посиланням.
В Ірпені ветеран Андрій Несмачний відкрив майстерню “BatArt”, де військові, що отримали поранення на війні, можуть не лише відновитися, а і долучитися до благодійної справи. Майстерня простір для реабілітації наших воїнів, який половину прибутку спрямовує на допомогу військовим, половину на розвиток благодійної справи.
За словами Маркушина, Андрій Несмачний повернувся з фронту 6 років тому, де воював із самого початку російської агресії у 2014 році. Тоді ж зародилася історія його творчої справи, яка розпочалася просто на кухні: декілька гільз, шматок паракорду, і перший унікальний браслет був готовий. Замовлень ставало більше. Згодом з’явилися нові члени команди та власний цех.
На початку повномасштабного вторгнення ворог знищив майстерню, а Андрій знову взяв до рук зброю. Воювали на Київщині, потім на Херсонщині, де військовий отримав поранення. Під час відновлення в Ірпені вирішив відновити бізнес і збільшити майстерню.
“Сьогодні у команді Андрія 14 працівників (серед яких 11 — військові). Вони видувають келихи з кулями, створюють прапори з гільз, плетуть браслети, виготовляють ножі, шиють гаманці та планують розпочати роботу з керамікою”, – йдеться в дописі Олександра Маркушина.
Замовлення можна зробити на сторінці проєкту в Instagram.
Міністерство у справах ветеранів України започатковує спортивні змагання “Ігри Ветеранів”. Цьогоріч вони проходитимуть у чотирьох регіонах України та завершаться Всеукраїнськими змаганнями у місті Київ. Нині триває реєстрація для охочих взяти участь.
Учасники “Ігор Ветеранів” змагатимуться у двох дисциплінах: Кросфіт та Кіберспорт.
До участі у регіональних змаганнях запрошуються військовослужбовці, ветерани війни та особи, звільнені з військової служби, служби у правоохоронних органах, які зазнали травм, поранень або захворювань під час або внаслідок виконання службових обов’язків у зоні бойових дій.
Реєстрація на участь у змаганнях є обов’язковою. Подача документів здійснюється шляхом заповнення РЕЄСТРАЦІЙНОЇ ФОРМИ
На базі одного з реабілітаційних центрів МВС протягом 21 дня ветерани, які повністю або частково втратили зір на війні, заново адаптувалися до життя. Зокрема вчились орієнтуватися у просторі, користуючись білою тростиною, аби пересуватися без допомоги інших.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства внутрішніх справ України.
Учасників курсу реабілітації забезпечили білими тростинами за ініціативи Міністерства внутрішніх справ України. Основна мета курсу – мотивація та адаптація до нових умов, а також соціалізація захисників й захисниць.
Однією із важливих дисциплін є ерготерапія. Саме завдяки ерготерапії хлопці навчаються самостійно обслуговувати себе – мити руки, ходити у вбиральню, нарізати продукти харчування та навіть готувати.
На одному із занять киянин Станіслав, який втратив око та отримав важкі поранення кінцівок на Харківщині, готував піцу, самостійно нарізаючи начинку і розкачуючи тісто.
“Якщо у нас порушений зір – у нас загострюються інші відчуття. У нас загострюється слух, смак, дотик, тобто все можна навчити. Коли реабілітанти закінчують курс, вони знову стають вмотивованими і відчувають себе людьми”, – ділиться ерготерапевтка Емілія.
Також для ветеранів із втратою зору проводять заняття з IT-технологій. Завдяки спеціалізованим додаткам, які озвучують дії на екрані та жестовим рухам, незряча чи малозора людина знову навчається користуватися гаджетами, зокрема приймати телефонні виклики і здійснювати їх самостійно, надсилати повідомлення, писати в нотатках і користуватися додатками.
Шрифт Брайля — один з важливих елементів, які має знати незряча людина, аби читати й писати. Дорослій людині опанувати цей шрифт — задача із зірочкою.
Тренери намагаються дати базові знання за 21 день, аби реабілітанти розуміли систему й методи використання шрифту Брайля у повсякденному житті.
Двічі на тиждень проводяться сеанси анімалотерапії. Каністерапія та іпотерапія відбуваються в межах лікування, адже завдяки тваринам незряча людина знову навчається довіряти світу та оточенню, Опиняючись у невізуальному світі – все відчується по-іншому.
За словами клінічного психолога, собака на психотерапевтичній сесії грає роль посередника між спеціалістом і пацієнтом. Виконує роль послаблення захисних бар’єрів.
Серед занять і танцювальна терапія. Не усі одразу виявляють бажання ходити на танці, вивчаючи віденський вальс, однак хореограф Володимир запевняє, що ці заняття сприяють укріпленню м’язів, суглобів, витримці та повертають у тонус амплітуду тіла, що дуже важливо для пересування після отриманих на фронті травм.
Проте під кожного ветерана організатори спільного із спеціалістами реабілітаційного центру МВС підбирають заняття.
“Ми відштовхуємось від потреб наших героїв, дивимось кому потрібно більше орієнтування в просторі, а хто вже готовий опановувати комп’ютер і освоювати асистивні технології. Все дуже індивідуально”, – зауважила заступниця директора освітньо-реабілітаційного центру «Трініті Хаб» Тетяна Костенко.
За 4 курси в медичному закладі Міністерства внутрішніх справ реабілітацію пройшли 25 ветеранів із втратою зору.
У серпні 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив реалізацію експериментального проєкту з будівництва Національного військового меморіального кладовища, яке мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області.
За словами заступника директора ДУ «НВМК» Ярослава Старущенка, наразі пройдено початковий етап будівництва і власне розпочалися активні будівельні роботи:
«Зараз встановлено тимчасовий будівельний паркан, облаштовано побутове містечко, виконуються роботи з розчистки котлована, облаштування дороги для підготовки завезення важкої будівельної техніки», — коментує Ярослав Старущенко.
До кінця поточного року планується завершення будівництва в першому пусковому комплексі першої черги, і кінець 25-го року — це завершення першої черги будівництва НВМК.
13 червня 2024, уряд затвердив низку порядків перепоховання на Національному військовому меморіальному кладовищі. Зробили ряд виключень, і на законному рівні закріпили можливість перепоховання для Героїв України, які з 2014 року отримали орден «Золота Зірка». Про це розповідає начальник відділу меморіальної роботи ДУ «НВМК», ветеран Максим Зубов:
«Також можна перепоховати тих захисників і захисниць, яких поховали на території, яка була окупована. Є ще четверта категорія пакту, яка дає можливість на перепоховання видатних борців за незалежність України у 20 сторіччі», — пояснює Максим Зубов.
По співпраці з органами місцевого самоврядування, органами влади, за словами заступника директора кладовища, труднощів взагалі ніяких не виникало. Категоричну незгоду до обрання місця під будівництво кладовища заявляють мешканці одного з селищ, яке прилягає до території.
Жителі села Мархалівка організовують мітинги з вимогою переглянути рішення про обрання відповідної ділянки. Вони зазначають, що на території, яку обрали під забудову, підвищений рівень ґрунтових вод, а масова вирубка дерев завдасть значної шкоди довкіллю.
Історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані, посилаючись на міжнародний досвід, переконаний, що критика проєкту є завчасною і у світі є дуже багато прикладів, коли робилися і робляться лісові кладовища. На одному з таких поховані Степан Бандера, Ярослав Стецько в Мюнхені:
«Я думаю, важливо те, що через певний час ми забудемо ті дріб’язкові суперечки, які у нас часто супроводжують будь-який процес, а цвинтар буде, і чим раніше ми це зробимо, тим більше воїнів, які навіть сьогодні перебувають на фронті, побачать, що держава Україна свою частину боргу перед такими, як вони, виконала. Якщо держава сказала, і гарантує, що це буде зроблено на високому рівні, то поки не буде доведено зворотне, ми маємо її підтримувати», — підкреслює історик.
Ветеран російсько-української війни Олександр Терещенко з Миколаєва разом з однодумцями реалізує проєкт «Життя після війни», спрямований на те, аби допомогти незрячим орієнтуватися у просторі та давати собі раду у побуті.
«Проєкт «Життя після війни» ми реалізуємо разом із Національною асамблеєю людей з інвалідністю, Благодійним фондом «Побачимо перемогу» та громадським об’єднанням людей з інвалідністю по зору «Сучасний погляд». Він спрямований допомогти ветеранам та ветеранкам, які втратили зір, орієнтуватися у просторі та давати собі раду у повсякденному житті», – зазначив Терещенко.
За його інформацією, наразі лік людей, які втратили зір, захищаючи Україну, йде на сотні, і їх кількість збільшується. Їх не часто побачиш на вулицях, здебільшого вони сидять вдома, але так не має бути. Тож у рамках проєкту вже відбулося сім зборів, під час яких близько 40 ветеранів вчилися бути самостійними.
«Разом із партнерами ми розробили програму, підібрали тренерів, зокрема з-поміж тих, які вже самі адаптувалися після втрати зору і можуть навчати інших за принципом «рівний рівному», – сказав ветеран.
Працює це наступним чином. Набирають групу незрячих та тренерів. Їх розміщують у реабілітаційному центрі, де вони вчаться опановувати «білу тростину» та низку мобільних додатків, які допомагають перейти вулицю, приготувати їжу, обійти себе в побуті.
«Ми виїздили у село Яворів на Львівщині до Західного реабілітаційно-спортивного центру Національного комітету спорту людей з інвалідністю, де є всі відповідні умови. Спочатку учасники тренінгу вчилися орієнтуватися з тростиною у приміщенні. З ними працював психолог. Це дуже важливо, адже людям дуже складно «виходити з темряви» і починати щось робити самостійно, особливо тим, хто вже тривалий час перебуває у такому стані. Після того, як вони набували певних навичок, ми виїздили у райцентр, де учасники програми намагалися перейти вулицю або прогулятися тротуаром», – зазначив Олександр.
Далі переходили до ще складнішого – виїздили до міста Рівне, де незрячі пробували ходити за покупками, їздити у громадському транспорті тощо.
Ще один етап проєкту передбачає, що тренери виїздять додому до ветеранів і на місці допомагають їм засвоїти отримані знання в конкретних житлових умовах, відпрацьовують з ними маршрути до магазину, аптеки, лікарні.
11 жовтня в одному в центральному холі ТРЦ “Голлівуд” відкрилася фотовиставка ветеранської спільноти України “Серцевір”. Проєкт має назву “Життя продовжується” і присвячений історіям людей, які стали на захист країни, пройшли через випробування війною і втрату здоров’я, та змогли відновитися.
Про це повідомили на сторінці ветеранського простору “‘Серцевір”.
Кожна фотографія — це унікальна історія про боротьбу, надію та неймовірну стійкість. Світлини відображають головні цінності — життя, кохання, віру, волю та свободу.
“Автори проєкту працювали з реальними Героями, які живуть серед нас. Кожен із них — це приклад того, як можна подолати біль, втрату та знову відчути смак життя”, – наголошують організатори.
Фізична та психологічна реабілітація ветеранів, юридична підтримка й допомога з оформленням документів. У Кропивницькому виші реалізують проєкт «Дружня підтримка» від Міністерства внутрішніх справ.
Окрім цього, викладачі та курсанти відвідують захисників у лікарнях міста. Працюють з ними над моторикою рук, супроводжують під час прогулянок.
Двічі на тиждень ветеран Віктор Ковбаса їздить у тренажерний зал зі Смоліного у Кропивницький. Адже в маленькому місті за 80 кілометрів від обласного центру такої можливості немає. У місцевих спортивних залах куди скромніша спортивна база, а головне — немає спеціалістів, які б працювали з людьми після тяжких поранень.
На Кіровоградщину вони з родиною евакуювалися із Берислава Херсонської області. Раніше Віктор був членом велоклубу, звик до постійного руху, тому після ампутації ніг колишній велолюбитель продовжує вести активне життя.
За три місяці після поранення він уже стояв на протезах. Тепер зміцнює у залі м’язи спини та рук — адже на них нині подвійне навантаження.
«Це ж корисно для тіла, для духу, і запропонували навіть мені якби своїм власним прикладом піднімати дух іншим людям, дітям, або іншим колегам, які отримали поранення», — каже Віктор.
До війни батько трьох дітей займався фермерством. У 2014 році добровольцем пішов на фронт. А минулоріч під Бахмутом на Донеччині командир зенітно-артилерійського взводу 57-ї бригади ЗСУ Віктор Ковбаса підірвався на міні.
«Залишився в армії, бо було ясно, що це просто Донецьком/Луганськом не закінчиться, що вони прийдуть і до нас. А Херсонська область — це якраз межує із Кримом, то перші були у їхній черзі. Було прийнято рішення стояти і захищати», — згадує Віктор.
Тренується боєць безоплатно і під наглядом сертифікованого тренера. Таку можливість передбачає проєкт «Дружня підтримка» від Міністерства внутрішніх справ України. Ініціативу реалізують в Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
В Івано-Франківській громаді ветерани війни створили понад 180 підприємств малого бізнесу.
Про це Укрінформу повідомив міський голова Руслан Марцінків.
«Хлопці, які повертаються з війни, хочуть створювати свій бізнес… Нині ми маємо на обліку 186 таких малих підприємств, але це – постійнодіючий процес», – зазначив Марцінків.
На його переконання, бізнес для ветеранів – це один із напрямків інтеграції ветеранів у суспільство після війни. Мер висловив сподівання, що Франківськ може стати лідером у розвитку ветеранського бізнесу.
